Рішення

від 30.03.2021 по справі 126/1318/20

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1318/20

Провадження № 2/126/90/2021

"30" березня 2021 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хмель Р. В.

секретар Олійник І. В.,

за участі відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Бершадь цивільну справу за позовом представника позивача, адвоката Шмирова Євгенія Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, ОСОБА_4 , звернувся в суд з даним позовом, в якому просить розірвати договір оренди земельної ділянки, згідно якої ОСОБА_1 , як орендар отримав в оренду земельну ділянку, площею 2,6136 га, з кадастровим номером:0520480400:04:002:0157, яка знаходиться на території Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області. Крім того, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивачки 9023 грн.07 коп. суми несплаченої орендної плати за 2018 та 2019 року.

Позов обгрунтовує тим, що помер дідусь позивачки, ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме земельну ділянку, площею 2,6136 га, з кадастровим номером 0520480400:04:002:0157, яка розташована на території Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області.

За життя, її покійний дідусь, ОСОБА_5 , 23.10.2015 року уклав з відповідачем, ОСОБА_1 договір оренди вищевказаної земельної ділянки № НОМЕР_1 , зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.10.2015 року, згідно умов якого, передав відповідачу, як орендарю, строком на 10 років, в платне користування, зі сплатою не пізніше 15 грудня поточного року орендної плати в розмірі 1903,59 грн. за один рік.

Позивачка, як спадкоємице на майно померлого, у визначеному законом порядку спадщину прийняла та зареєструвала свої права, зокрема на відповідну земельну ділянку площею 2,6136 га, з кадастровим номером 0520480400:04:002:0157, яка є предметом договору №4, після чого, у визначеному законодавством порядку, додержуючись вимог ч. 5 ст. 31 Закону України Про оренду землі та сг. 148-1 Земельного кодексу України, позивачка 24.01.2020 року надіслала відповідачу, як Орендарю відповідної земельної ділянки згідно Договору, відповідне повідомлення, в якому зазначила про спадкування після смерті ОСОБА_5 нею прав на відповідну земельну ділянку та набуття права власності на неї.

Крім того, у вказаному повідомленні позивачка вказала проте, що оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, так і не отримавши орендну плату за 2018 рік виникла необхідність сплатити їй орендну плату за користування земельною ділянкою за 2018 та 2019 рік, згідно вимог вищевказаного договору, на зазначений номер належної їй банківської картки.

Однак, відповідач одержавши відповідне повідомлення, починаючи з 31.01.2020 року і по момент подачі позову так і не сплатив їй орендної плати за користування належної їй земельної ділянки за 2018 та 2019 роки.

В поданій позовній заяві представник позивача вказує, що оскільки відповідач не сплатив позивачці орендної плати за два роки, його дії вказують на систематичний характер та на істотне порушення договору оренди земельної ділянки. Зазначені дії відповідача порушують її право на отримання орендної плати за користування відповідною земельною ділянкою та стали підставою для звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Крім цього, представник позивача, зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст. 21 ЗУ "Про оренду землі", обчислення розміру орендної плати за землю, здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди, а тому обраховуючи суму несплаченої орендної плати позивачці, представник в позовній заяві провів відповідні розрахунки.

Дана позовна заява надійшла до суду 26.06.2020 року та відповідно до автоматизованого розподілу судових справ між суддями була передана на розгляд судді Хмель Р.В.. Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 26.06.2020 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

06.08.2020 року від відповідача по справі, ОСОБА_1 , надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить у задоволення позову відмовити, обгрунтовуючи це тим, що 23.10.2015 року між ним та на той час власником земельної ділянки ОСОБА_5 , було укладено договір оренди земельної ділянки №4, згідно умов якого, ОСОБА_5 передав відповідачу в оренду земельну ділянку терміном на 10 років в платне користування, площею 2,6136 га з кадастровим номером 0520480400:04:002:0157, яка розташована на території Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області. Термін сплати орендної плати визначений згідно договору до 15 грудня щорічно, в розмірі 1903,59 грн. Проте позивач зазначає в позовні заяві, що мною не сплачується орендна плата за користування земельною ділянкою і така несплата вказує на її систематичний характер.

У відзиві відповідач вказує, що йому було відомо, що після смерті власника земельної ділянки ОСОБА_5 , право власності на земельну ділянку перейшло до його внучки ОСОБА_3 та зазначає, що згідно п.п.37, 38 вищевказаного договору, його розірвання в односторонньому порядку не допускається, а перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізації юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Крім того, відповідач вказує, що надуманим та безпідставними є доводи позивача в частині того, що ним систематично порушуються умови договору оренди в частині сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, оскільки згідно п.9 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 1903,59 грн. за рік за мінусом податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових зборів і платежів. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації за відповідний період. Разом з тим, згідно п. 11 вище зазначеного договору оренди земельної ділянки орендна плата може бути виплачена за весь період дії договору оренди земельної ділянки за згодою сторін. Так, на прохання орендодавця, ОСОБА_5 , за їх спільною згодою було домовлено про те, що він має сплатити йому орендну плату наперед, за весь термін дії договору оренди земельної ділянки за 10 років. Враховуючи викладене, в день укладення договору оренди земельної ділянки 23.10.2015 року, відповідач разом з ОСОБА_5 , домовилися про те, що він сплатить орендодавцю , за оренду землі кошти в сумі 15000 грн. та на підтвердження вказаної домовленості, останній надав йому відповідну розписку. У вказаній розписці було зазначено, що в зв`язку із похилим віком ОСОБА_5 , доручив написати розписку своїй дочці, ОСОБА_6 .

Також, в поданому відзиві, відповідач вказав, що не заперечує ту обставину, що при зміні власника земельної ділянки, він ніяким чином не відмовиться від подальшого вирішення питання про доповнення умов договору в частину сплати оренди земельної ділянки та просив суд врахувати той факт, що з попереднім власником було досягнуто домовленість про сплату орендної плати, яку він виконав в повному обсязі. Таким чином, на момент звернення позивачки з даним позовом до суду, з його сторони не допущено заборгованості по сплаті орендної плати за земельну ділянку і підстав для розірвання договору оренди землі немає.

Крім того, ОСОБА_1 , відмічає, те що в матеріалах позовної заяви міститься повідомлення ОСОБА_3 про те, що після смерті попереднього власника вона набула права власності на земельну ділянку. У вказаному повідомленні позивачкою також зазначається, що вона просить здійснити сплату орендної плати за користування земельною ділянкою згідно договору за 2018-2019 роки. Проте в самій позовній заяві, ставиться вимога про те, що відповідні проплати відповідач забов`язаний здійснити з 2016 року і абсолютно не береться до уваги той факт , що ним сплачено попередньому орендодавцю орендну плату в розмірі 15000 грн.

Також, відповідач просив врахувати, що державна реєстрація права власності позивача на земельну ділянку, відбулася 21.01.2020 року, і саме тому тільки з цього моменту вона вправі, як власник земельної ділянки заявляти свої права і в частині сплати орендної плати за користування землею.

Врахувуючи вищевикладене, відповідач також не погоджується із нарахуванням йому пені, у розмірі 0,5 % за несплату орендної плати за 2018-2019 роки згідно договору оренди.

Додатком до відзиву було долучено копію описаної в ньому розписки.

17.08.2020 року, на адресу Бершадського районного суду Вінницької області, надійшла відповідь на відзив від представника позивача, адвоката Є.І.Шмирова, в якому він просить відхилити наведені відповідачем у відзиві заперечення на позовну заяву як такі, що не підтверджуються належними і допустимими доказами та є такими, що не відповідають дійсності та зазначає, що не погоджується відносно такого доказу, як копія розписки, оскільки такий документ поданий не в оригіналі та вказує, що без надання оригіналу розписки такий доказ не можна вважати допустимим.

Крім того, зазначив, що відповідачем підтверджено у відзиві той факт, що розписка про отримання коштів написана не ОСОБА_5 , а її писала інша особа, яка не є стороною відповідного договору оренди.

Також, у поданій відповіді на відзив, представник позивача, просив з метою встановлення відповідних обставин, які мають важливе значення в даній справі, викликати та допитати як свідка ОСОБА_7 та витребувати з Бершадського районного суду Вінницької області, для дослідження в судовому засіданні матеріали цивільної справи №2-1426/2007 року, які містять особистий власноручний підпис ОСОБА_5 .

Додатками до відповіді на відзив долучено копію мирової угоди та копію ухвали суду по справі №2-1426/2007 року та клопотання щодо виклику свідка та витребування доказів.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 22.10.2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, однак до позовної заяви долучили клопотання, посилаючись на ч. 3 ст. 211 ЦПК про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач та його представник, в судовому засіданні просили в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Згідно ст. 2 ЦПК України , завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України ).

Згідно ст. 76 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України , кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 23.10.2015 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , було укладено договір оренди земельної ділянки №4, об`єктом якого була земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, з кадастровим номером 0520480400:04:002:0157, загальною площею 2,6136 га.

Вищевказана земельна ділянка ОСОБА_5 йому належала на праві власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ВН 0067, виданого Баланівською сільською радою Бершадського району Вінницької області від 18.12.2001 року, який було видано на підставі рішення Баланівської сільської ради Бершадського району Вінницької області 16 сесії 3 скликання від 02.06.2001 року.

Право власності на земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Бершадського районного управління юстиції Вінницької області від 21.10.2015 року з індексійним номером витягу 46018260, номер запису про право власності 11686333, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 754986905204.

Вищивказані обставини, підтверджено долученою до позовної заяви копією договору оренди земельної ділянки №4 від 23.10.2015 року.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Відповідно до статей 608, 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, окрім прав та обов`язків, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця (ст.ст. 1218, 1219 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Так, з копії свідоцтва про право на спадщину за законом та копії витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №59091663 вбачається, що після смерті ОСОБА_5 , земельну ділянку площею 2,6136 га, що знаходиться адресою: Вінницька область, Бершадський район, Баланівська сільська рада, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ВН 0067, виданого Баланівською сільською радою народних депутатів Бершадського району Вінницької області 18 грудня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №67, успадкувала його внучка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, право на отримання орендної плати за Договором перейшло до ОСОБА_3 у порядку спадкування та належить їй із часу відкриття спадщини.

Правонаступництво у разі зміни власника речі, переданої у найм, передбачено загальними положеннями про найм Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

За положеннями ч.4 ст.32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Вказане також узгоджується, з п.38 Договору оренди земельної ділянки №4 від 23.10.2015 року, згідно якого перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - Орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Право власності на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи орендодавця, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб відповідно до закону.

Таким чином, смерть фізичної особи-орендодавця не є підставою для припинення договору, оскільки разом із правом власності на земельну ділянку до його спадкоємців переходять права та обов`язки за договором оренди, у тому числі право на отримання орендної плати, якщо інше прямо не передбачено у самому договорі.

Згідно з положеннями ст. 31 Закону України Про оренду землі особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1Земельного кодексу України.

Згідно з п. 3 ст.148-1 ЗК України особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням:

- кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;

- найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;

- місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;

- платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Так, 21.01.2020 року на підстав свідоцтва про право на спадщину за законом, позивач ОСОБА_3 зареєструвала відповідно право власності на згадану земельну ділянку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексійний номер витягу 197091290.

З наявної в матеріалах справи копії повідомлення від 24.10.2020 року, адресованого ОСОБА_1 , вбачається, що позивачкою було повідомлено про те, що вона успадкувала після смерті ОСОБА_5 земельну ділянку, яка знаходиться на території Баланівської сільської ради, площею 2,6136 га, з кадастровим номером: 0520480400:04:002:0157 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Крім того, у вказаному повідомленні позивачка просила здійснити їй сплату орендної плати за користування вказаною ділянкою за 2018 та 2019 роки, яку провести на банківську картку АТ КБ ПРИВАТБАНК - НОМЕР_2 .

Разом з тим позивачка, звертаючись з даним позовом до суду, як на підставу для розірвання договору оренди вказує про систематичну несплату відповідачем орендної плати, яку вона не отримувала за оренду землі за 2018 та 2019 роки, що на її думку свідчить про істотне порушення умов договору та наявність підстав для стягнення орендної плати та пені у загальному розмірі 9023 грн. 07 коп.

Однак, суд ознайомившись з наявними матеріалами справи, приходить до висновку про відсутність у відповідача заборгованості по сплаті орендної плати за 2018 та 2019 роки з наступних підстав.

Так, відповідно до з ст. 93 ЗК України відносини пов`язані з орендою землі регулюються законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року № 161-ХІV, із змінами та доповненнями, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельної ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції , якщо інше не передбачено договором оренди .

Відповідно до ст. 22 Закону орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати.

Відповідно до ч.2 ст. 23 Закону орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін .

Відповідно до ч.1.2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом .

Згідно з ч.1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі ", який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України .

Згідно зі ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Так, відповідач заперечуючи наявність за ним боргу по сплаті орендної плати, долучив до поданого ним відзиву, копію розписки від 23.10.2015 року, згідно якої померлий ОСОБА_5 , отримав орендну плату за весь період дії договору оренди земельної ділянки, тобто за 10 років, у розмірі 15000 грн., оригінал якої було безпосередньо досліджено в судовому засіданні.

Крім того, ознайомившись з умовами договору оренди землі від 23.10.2015 року, зокрема його п.11, судом встановлено, що він не містить імперативного припису, який би встановлював заборону для орендаря сплачувати орендну плату авансом. Слід також зауважити, що такого обмеження не передбачено ні в законодавстві, ні в правилах ділового обороту у сфері користування землями приватної власності. Сплата орендної плати до спливу встановленого договором строку, в рахунок майбутніх періодів користування, але в межах строку дії договору, не суперечить змісту зобов`язання орендаря.

Щодо посилань представника позивача, про те, що надана відповідачем розписка була написана особою, яка не є стороною відповідного договору, суд зазначає, що звертаючись з даним позовом, позивач не ставила вимоги про визнання даного правочину не дійсним, а отже правова природа даної розписки не є предметом розгляду даного спору.

Також, в судовому засіданні було досліджено витребувану цивільну справу 2-1426/2007, проте суд не бере її зміст до уваги, зокрема наявну в ній мирову угоду, оскільки вона не містить інформації, яка має доказове значення для вирішення даної справи, так як не містять даних щодо предмета доказування, який у даному цивільно - правовому спорі позивач ОСОБА_3 визначила як розірвання договору оренди землі у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати.

Враховуючи вищевикладене та оскільки орендар не порушував жодних прав орендодавця визначених законом та договором, у позивача немає і підстав для розірвання договору оренди землі з огляду на наступне.

Так, одним із основних обов`язків орендаря відповідно до ст.24 Закону України Про оренду землі є своєчасне внесення орендної плати.

Статтею 32 Закону України Про оренду землі врегульовано правовідносини щодо припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 Закону України Про оренду землі передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду України не вбачає.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: у пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки, а тому суд приходить до висновку, що задоволенню підлягають і вимоги по про стягнення орендної плати та пені і вимоги по достроковому розірванню договору оренди.

Тлумачення пункту д частини першої статті 141 Закону України Про оренду землі , частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду нагадує, що у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати .

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні даного позову слід відмовити як в безпідставному, оскільки позивачем не доведено систематичності не виконання відповідачем протягом 2018 та 2019 років своїх обов`язків згідно Договору оренди земельної ділянки № 4 від 23.10.2015 року, який вона хоче розірвати в судовому порядку з підстав, які зазначено нею в позовній заяві.

Також, суд зазначає, що представником відповідача, 13.01.2021 року, через канцелярію суду було подано клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції від 12.01.2021 року, про сплату ОСОБА_1 , позивачці орендної плати за договором оренди землі за 2020 рік. Проте суд, дану квитанцію при ухваленні даного рішення до уваги не приймає, оскільки вона не може слугувати як доказ, оскільки подана до суду після закриття підготовчого судового засідання та всуперч вимог ч.9 ст. 83 ЦПК України, а саме: не надано підтвердження надсилання такого доказу іншим учасникам справи.

Питання судових витрат вирішується судом згідно вимог ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81,141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.530, 531, 608, 611, 651, 770, 1218, 1219 ЦК України, ст.ст. 13, 21, 22, 23, 31, 32 Закону України Про оренду землі , суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову представника позивача, адвоката Шмирова Євгенія Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суд вважає за необхідне додатково роз`яснити, що згідно пункту 3 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18 червня 2020 року №731-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 09.04.2021 року.