Ухвала

від 09.04.2021 по справі 193/395/21

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/395/21

Провадження № 2/193/310/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 квітня 2021 року смт. Софіївка

Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинець О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Гончарово про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

07.04.2021 позивачка ОСОБА_1 звернулася до Софіївського районного суду з цивільним позовом до відповідача СТОВ Гончарово , згідно з яким просила ухвалити судове рішення про розірвання договру оренди земельної ділянки, укладеного 01.04.2004 між ОСОБА_2 та СТОВ Гончарово , а також про повернення земельної ділянки, що перебуває в оренді за цим договором, з кадастровим №1225282500:01:002:0025, площею 8,3169 га, що знаходяться на території Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2021 матеріали цивільної справи передані на розгляд судді Томинця О.В.

Ознайомившись з матеріалами позову, встановлено, що його подано без додержання вимог встановлених ч. 4 ст. 177 ЦПК України, оскільки позивачем не додано до позову документів, які підтверджують сплату судового збору при пред`явленні ним всіх позовних вимог.

Так, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з роз`ясненнями, які викладені в п.10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах №10 від 17 жовтня 2014 року подані до суду позовні заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Так, позивачем у своєму позові зазначено вимогу як немайнового характеру (розірвання договру оренди землі), за пред`явлення якої позивачем вірно сплачено судовий збір у розмірі 908 грн., так і вимогу майнового характеру (повернення земельної ділянки), за подання якої до суду позивач судовий збір не сплатив.

Відповідно до вимог ч. 1 та пп.1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 ставки від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно вимог п. 1 та п. 2 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування (зобов`язання повернути) ціна позову визначається вартістю майна.

Всупереч положенням п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач заявляючи таку самостійну вимогу майнового характеру ціну позову все ж не вказав.

Водночас, згідно вимог п. 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування (зобов`язання повернути) ціна позову визначається вартістю майна. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачка просила повернути належну їй земельну ділянкою, для ведення сільськогосподарського призначення, площею 8,3169 га, що розташована на території Девладівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, однак документів, які вказують на дійсну вартість цього нерухомого майна на час звернення до суду ОСОБА_1 не надала.

За таких обставин, суд попередньо визначає ціну позову у розмірі 190 000 грн.

Відтак, саме від розміру такої ціни позову підлягає сплата судового збору за пред`явлення вимоги майнового характеру, яку позивачу необхідно сплатити у розмірі 1 900 грн. (ціна позову 190 000 грн. х 1% ), та за пред`явлення однієї вимоги немайнового характеру 908 грн., а всього 2808 грн.

Тоді як, позивачем при зверненні з позовом до суду у було надано квитанцію від 07.04.2021 про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн., у зв`язку з чим йому необхідно доплатити невистачаючу суму судового збору у розмірі 1 900 грн. (2808 - 908).

Або ж, у разі наявності у позивача підстав для звільнення його від сплати судового збору, останньому необхідно зазначити докази, які свідчать про ці обставини та заявити відповідне клопотання.

Згідно вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 175 та 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів.

Керуючись ч. 1, 2 ст. 185, ст. 260 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Гончарово про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки її власнику, залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність на протязі десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки свого позову. Інакше позовна заява вважатиметься не поданою і буде йому повернута.

Ухвала суду в частині визначення розміру судових витрат (судового збору) може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її винесення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Томинець