Рішення

від 24.03.2021 по справі 533/529/20

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 533/529/20

Провадження № 2/524/287/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2021 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді - Предоляк О.С.,

при секретарі судового засідання - Яковлєвій К.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчуці цивільну справу за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,

В С Т А Н О В И В:

Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 23004,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 26.03.2019 по 05.09.2019 року відповідач користувався земельною ділянкою площею 1216 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Кременчук, , проте плату за користування такою ділянкою у встановленому порядку не вносив, внаслідок чого Кременчуцька міська рада не отримала орендну плату у розмірі 23004,13 грн.

Представник позивача Кременчуцької міської ради Полтавської області в судове засідання не з`явився, надала суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.06.2006 року Кременчуцькою міською радою Полтавської області прийнято рішення Про передачу малому приватному підприємству Гідрозахист в оренду до 01.02.2011 р. земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку по АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного рішення 27.11.2006 року між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та ПП Гідрозахист в особі ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, згідно якого останньому передана в строкове платне користування земельна ділянка несільськогосподарського призначення площею 1216 кв.м. кадастровий № 5310436100:02:001:0081 для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку по АДРЕСА_1.

На підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 07.12.2012 року № 1305 Про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності на адміністративний будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 набув право власності на адміністративний будинок по АДРЕСА_1 та останньому видано свідоцтво про право власності від 11.12.2012 серія НОМЕР_1 .

Так, у період з 26.03.2019 по 05.09.20219 року відповідач використовував земельну ділянку площею 1216 кв.м. для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку без правовстановлюючих документів, орендну плату за договором не сплачувавв, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення об`єктів нерухомого майна, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Фактично розмір доходу, розрахований Кременчуцькою міською радою Полтавської області, як розмір плати за користування безпідставно набутим майном (земельною ділянкою комунальної форми власності без оформлення правовстановлюючих документів) у виді орендної плати за землю з 26.03.2019 року по 05.09.20219 року та заборгованість становить 23004,13 грн. (розрахунок міститься в позовній заяві)

Саме цю суму не отримав позивач, але міг би отримати в разі укладення між ним і відповідачем договору оренди.

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої статті 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про порушення ОСОБА_2 наведених норм законодавства, з огляду на неоформлення нею права користування земельною ділянкою у вказаний період.

Згідно з частиною другою статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені, без належних на те правових підстав.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України.

Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди. При цьому згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Отже, за змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права, проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Судом встановлено, що відповідач, як власник об`єкта нерухомого майна, користувався земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщений, за відсутності оформленого відповідно до вимог чинного законодавства права користування цією земельною ділянкою, не сплачуючи орендну плату.

Отже, відповідач без достатньої правової підстави за рахунок позивача, який є власником земельної ділянки, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тобто орендну плату, тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає правомірним нарахування позивачем до стягнення з відповідача плати за фактичне користування земельною ділянкою у період з 26.03.2019 року по 05.09.2019 у розмірі 23004,13 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про стягнення з відповідача коштів за фактичне користування земельною ділянкою у розмірі 23004,13 грн. підлягають до задоволення з вищевказаних підстав.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути судові витрати, які складають з судового збору в сумі 2102 грн.

Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 265, 280-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, площа Перемоги, 2; код ЄДРПОУ 24388300) грошові кошти за фактичне користування земельною ділянкою у розмірі 23004 (двадцять три тисячі чотири) грн. 13 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.С. Предоляк