Постанова

від 09.04.2021 по справі 911/2868/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2021 р. Справа№ 911/2868/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Чорногуза М.Г.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна будівельна фірма "Укрєвробуд"

на рішення Господарського суду Київської області

від 09.12.2020 (повний текст складено 11.12.2020)

у справі №911/2868/20 (суддя Грабець С.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріола-Модуль ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна Будівельна Фірма "Укрєвробуд"

про стягнення заборгованості у сумі 116802,29 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріола-Модуль ЛТД" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна Будівельна Фірма "Укрєвробуд" про стягнення 116802,29 грн, з яких: 86100,00 грн. основного боргу, 15395,02 грн. пені (нарахованої за порушення грошового зобов`язання за надані послуги/виконані роботи в травні 2018 р. за період з 08.06.2018 по 08.12.2018 та за порушення грошового зобов`язання за надані послуги/виконані роботи в червні 2018 р. за період з 09.07.2018 по 09.01.2019), 5 854,64 грн. трьох процентів річних (нарахованих за порушення грошового зобов`язання за надані послуги/виконані роботи в травні 2018 р. за період з 08.06.2018 по 21.09.2020 та за порушення грошового зобов`язання за надані послуги/виконані роботи в червні 2018 р. за період з 09.07.2018 по 21.09.2020), 9452,63 грн. інфляційних втрат (нарахованих за порушення грошового зобов`язання за надані послуги/виконані роботи в травні 2018 р. за період з 08.06.2018 по 21.09.2020 та за порушення грошового зобов`язання за надані послуги/виконані роботи в червні 2018 р. за період з 09.07.2018 по 21.09.2020).

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг №10-03/2017 від 23.03.2017 в частині оплати вартості послуг по виконанню переміщення вантажів, що надавалися у період з травня по червень 2018 року.

У відзиві на позов відповідач проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, вказуючи про те, що позивачем акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №160 від 31.05.2018 та №209 від 25.06.2018 були направлені відповідачу із порушенням строку, встановленого п. 5.2 договору, а також послався на те, що змінні рапорти за травень - червень 2018 року не відповідають вимогам законодавства. Крім цього, вважав, що період нарахування пені, трьох процентів річних та суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, позивачем визначено не вірно.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.12.2020 у справі №911/2868/20 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна Будівельна Фірма "Укрєвробуд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ріола-Модуль ЛТД" 86100,00 грн (вісімдесят шість тисяч сто грн. 00 коп.) основного боргу; 9261,42 грн (дев`ять тисяч двісті шістдесят одну грн. 42 коп.) пені; 5323,64 грн (п`ять тисяч триста двадцять три грн. 64 коп.) трьох процентів річних; 9452,63 грн (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят дві грн. 63 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; 1982,06 грн (одну тисячу дев`ятсот вісімдесят дві грн. 06 коп.) витрат на сплату судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване встановленням обставин щодо невиконання відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг №10-03/2017 від 23.03.2017 в частині оплати вартості послуг по виконанню переміщення вантажів у повсякденній господарській діяльності на об`єкті відповідача, що надавались у період з травня по червень 2018 року. Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, пені, суд дійшов висновку, що позивачем було невірно визначено період прострочення виконання грошового зобов`язання, враховуючи, що останнім днем сплати заборгованості відповідачем є 30.08.2018. Так, за розрахунком суду обгрунтованим є стягнення з відповідача 9261,42 грн пені; 5323,64 грн трьох процентів річних; 9452,63 грн інфляційних втрат.

Не погоджуючись із рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна будівельна фірма "Укрєвробуд" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2020 у справі №911/2868/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального права. При цьому, апелянт стверджує, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №160 від 31.05.2018 та №209 від 25.06.2018 були направлені позивачем відповідачу із порушенням строку, встановленого п. 5.2 договору, а також послався на те, що змінні рапорти за травень - червень 2018 року не відповідають вимогам законодавства щодо форми та змісту такого документа, зокрема, наказу Міністерства статистики України від 13.06.1997 №149, положенням ст. 9 Закону Украни "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" через відсутність в рапортах відомостей про зміст та обсяг господарських операцій, відсутність даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операцій. При цьому, апелянт звертав увагу на те, що договір діяв до 31.05.2018, а тому важливим є встановлення в період червня місяця реальності виконання робіт. На думку апелянта, нарахування пені, 3% річних з 2018 р. суперечить вимогам ч.3 ст. 218 ЦК України, період в червні 2018 р. взагалі не охоплюється умовами договору від 27.03.2018 у звязку із закінченням строку його дії.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна будівельна фірма "Укрєвробуд" на рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2020 у справі №911/2868/20; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

15.02.2021 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріола-Модуль ЛТД" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду, є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини десятої статті 270 ГПК України розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду - частковому скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 86 100,00 грн заборгованості за послуги по виконанню переміщення вантажів, а також нарахованих на суму боргу пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 березня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріола-Модуль ЛТД", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна Будівельна Фірма "Укрєвробуд", як замовником, був укладений договір про надання послуг №10-03/2017 (далі - договір), згідно з умовами якого виконавець зобов`язувався надати замовнику послуги по виконанню переміщення вантажів (далі - послуги) у повсякденній господарській діяльності на об`єкті відповідача - "Учбовий центр міжнародного благодійного фонду "Брайта" для навчання дітей по вул. Печерська, 3 в с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області", а відповідач зобов`язувався послуги прийняти і оплатити.

Згідно з п. 1.2 договору, позивач надає послуги на будівельному об`єкті краном МКГ - 25 БР на гусеничному ходу (далі - кран), з наступними характеристиками: вантажопідйомність, максимальна: 25 т.; довжина стріли: 23,5 м.; гусьок: 15,0 м.; строп: 4СК 12,5 т. 6,0 м.; заводський номер: 348; реєстраційний номер: 19199; кабелі живлення: 50,0 м (1 шт). Послуги надаються позивачем за умови отримання письмової заявки про надання послуг та необхідний режим роботи крану від відповідача за 1 (один) робочий день до дня фактичного надання послуг, та наявності можливості позивача надати вказані послуги.

Відповідно до п. 2.4 договору, відповідач зобов`язаний забезпечити роботу крану мінімум 8-ми годинним робочим днем при 6 (шести) денному робочому тижні. У разі не виконання цієї умови, оплата послуг має проводитися мінімум як за 8-ми годинний робочий день при 6 (шести) денному робочому тижні роботи крану. У разі роботи крану більше 8-ми годин на день, оплата проводиться за фактично відпрацьовані години, за винятком простою крана з вини позивача. У випадку простою крана з вини позивача, факт простою фіксується у рапорті, який складається та підписується за участю уповноважених представників сторін.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що вартість наданих послуг незалежно від відпрацьованого часу, але не менше ніж за 8- ми годинний робочий день при 6 (шести) денному робочому тижні, на день становить 2 400,00 грн. (дві тисячі чотириста гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 400,00 грн., виходячи із розрахунку 300,00 грн. (триста гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 50,00 грн. за 1 (одну) годину роботи крану. Вартість наданих послуг включає компенсацію заробітної плати кранівника.

Якщо фактично надані послуги складають менше 8-ми годин на день, вважається, що послуги надані як за 8-ми годинний робочий день і оплата в такому випадку стягується не менше ніж за 8-ми годинний робочий день.

В разі надання послуг більше 8-ми годин на день, оплата нараховується за кожну понаднормово відпрацьовану годину виходячи із розрахунку 300,00 грн. (триста гривень 00 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 50,00 грн. за 1 (одну) годину роботи крану.

Згідно з п. 5.1 договору, оплата наданих послуг здійснюється відповідачем в національній валюті України, у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, що вказаний у реквізитах даного договору у наступному порядку: повна оплата за фактично надані послуги за місяць здійснюється відповідачем протягом 5 (п`яти) робочих днів, по факту надання послуг за місяць, на підставі змінних рапортів.

Відповідно до п. 5.2 договору, позивач протягом 3 (трьох) робочих днів після закінчення поточного місяця надає відповідачу акт приймання-передачі наданих послуг за звітний місяць (далі по тексту - Акт), оформлений по договірним цінам, згідно п. 4.1 договору.

Акт приймання-передачі наданих послуг за звітний місяць складається на підставі змінних рапортів, які складаються призначеними відповідальними особами позивача та відповідача, в яких фіксується кількість відпрацьованого часу у машино/годинах.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що відповідач підписує акт протягом 3 (трьох) робочих днів з дня його отримання від позивача. При наявності зауважень, відповідач в той же термін повертає акт позивачу для виправлення. Позивач коригує акт або обґрунтовує перед відповідачем свій варіант оформлення протягом 2 (двох) робочих днів.

Згідно з п. 6.1 договору, за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.6 договору, у разі порушення відповідачем строків оплати за договором, на першу вимогу позивача, відповідач зобов`язаний негайно сплатити пеню від загальної суми несплаченого або несвоєчасно сплаченого платежу (загальної суми простроченого платежу) на момент пред`явлення вимоги у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що строк дії договору: з моменту його підписання по 31 липня 2017 р., щодо виконання фінансових зобов`язань - до повного їх виконання сторонами.

31 липня 2017 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №1 до договору №10-03/2017 про надання послуг від 23.03.2017 р. (далі - додаткова угода №1), згідно з умовами якої сторони дійшли згоди про викладення п. 7.1 договору №10-03/2017 про надання послуг від 23.03.2017 р. в наступній редакції: "7.1. Строк дії договору: з моменту його підписання по 29 грудня 2017 р., щодо виконання фінансових зобов`язань - до повного їх виконання сторонами".

27 грудня 2017 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №2 до договору №10-03/2017 про надання послуг від 23.03.2017 р. (далі - додаткова угода №2), згідно з умовами якої сторони дійшли згоди про викладення п. 7.1 договору №10-03/2017 про надання послуг від 23.03.2017 р. в наступній редакції: "7.1. Строк дії договору: з моменту його підписання по 31 березня 2018 р., щодо виконання фінансових зобов`язань - до повного їх виконання сторонами".

30 березня 2018 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №3 до договору №10-03/2017 про надання послуг від 23.03.2017 р. (далі - додаткова угода №3), згідно з умовами якої сторони дійшли згоди про викладення п. 7.1 договору №10-03/2017 про надання послуг від 23.03.2017 р. в наступній редакції: "7.1. Строк дії договору: з моменту його підписання по 30 травня 2018 р., щодо виконання фінансових зобов`язань - до повного їх виконання сторонами".

Відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою укладений сторонам договір є договором про надання послуг з елементами договору підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частинами першою та другою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Так, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Колегією суддів встановлено, що на виконання умов договору позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги, про що сторонами підписано змінні рапорти за період з квітня 2017 року по травень 2018 року на загальну суму 832500,00 грн. та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №117 від 30 квітня 2017 року на суму 58 800,00 грн., №156 від 31 травня 2017 року на суму 70 500,00 грн., №196 від 30 червня 2017 року на суму 67 200,00 грн., №230 від 31 липня 2017 року на суму 67 800,00 грн., №272 від 31 серпня 2017 року на суму 67 200,00 грн., №302 від 30 вересня 2017 року на суму 73 800,00 грн., №353 від 31 жовтня 2017 року на суму 69 000,00 грн., №380 від 30 листопада 2017 року на суму 64 500,00 грн., №438 від 31 грудня 2017 року на суму 66 600,00 грн., №11 від 31 січня 2018 року на суму 35 700,00 грн., №43 від 28 лютого 2018 року на суму 45 900,00 грн., №97 від 31 березня 2018 року на суму 64 800,00 грн., №130 від 30 квітня 2018 року на суму 19 500,00 грн. на загальну суму 771 300,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи. Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №160 від 31 травня 2018 року на суму 61200 грн. відповідачем не підписано.

Також, після закінчення строку дії договору позивачем надано відповідачу послуги по виконанню переміщення вантажів в червні 2018 р. на суму 24900 грн, про що сторонами підписано змінний рапорт. Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №209 від 25 червня 2018 року на суму 24900 грн. відповідачем не підписано.

Згідно з частиною першою статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, підписання змінного рапорту підтверджує виконання робіт/надання послуг по виконанню переміщення вантажів в червні 2018 р. на суму 24900 грн та свідчить про укладення договору про надання послуг з елементами договору підряду у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов`язань.

Заперечення апелянта щодо невідповідності змінних рапортів за травень - червень 2018 року вимогам законодавства щодо форми та змісту такого документа, зокрема, наказу Міністерства статистики України від 13.06.1997 №149, положенням ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" через відсутність в рапортах відомостей про зміст та обсяг господарських операцій, та відсутність даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, у правовідносинах між позивачем та відповідачем, сторони керувались загальними засадами цивільного законодавства свободи договору, врегулювали, що кількість відпрацьованого часу фіксується у документі під назвою "змінний рапорт" (п.5.2 договору); при цьому, рапорт про роботу будівельної машини (механізму), форма якого затверджена наказом Міністерства статистики України від 13.06.1997 №149 та "змінний рапорт", складання якого врегульовано сторонами договору, за своєю правовою природою виникнення (створення) є різними документами.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За змістом змінних рапортів, наданих позивачем суду першої інстанції на підтвердження здійснення господарських операцій з виконання робіт/надання послуг, вказані рапорти містять передбачені законом реквізити, тоді як такі неістотні недоліки рапортів, як відсутність найменування виконаних робіт/наданих послуг, не перешкоджають можливості встановити які саме послуги надавались з огляду на посилання в рапортах на договір про надання послуг №10-03/2017 від 23.03.2017, в пунктах 1.1, 1.2, 2.4 якого визначено зміст господарської операції (послуги по виконанню переміщення вантажів у повсякденній господарській діяльності на об`єкті відповідача - "Учбовий центр міжнародного благодійного фонду "Брайта" для навчання дітей по вул. Печерська, 3 в с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області"; послуги надаються на будівельному об`єкті краном МКГ - 25 БР на гусеничному ходу (далі - кран), з наступними характеристиками: вантажопідйомність, максимальна: 25 т.; довжина стріли: 23,5 м.; гусьок: 15,0 м.; строп: 4СК 12,5 т. 6,0 м.; заводський номер: 348; реєстраційний номер: 19199; кабелі живлення: 50,0 м (1 шт)), обсяг господарської операції (виконавець зобов`язаний забезпечити роботу крану мінімум 8-ми годинним робочим днем при 6 (шести) денному робочому тижні; у разі не виконання цієї умови, оплата послуг має проводитися мінімум як за 8-ми годинний робочий день при 6 (шести) денному робочому тижні роботи крану; у разі роботи крану більше 8-ми годин на день, оплата проводиться за фактично відпрацьовані години, за винятком простою крана з вини позивача); також відсутність у змінних рапортах даних щодо посад осіб, які підтвердили виконання робіт/надання послуг з зазначенням кількості відпрацьованого часу та дат, в які виконувались роботи/надавались послуги, не перешкоджають можливості ідентифікувати відповідних осіб з огляду на наявність їх прізвищ, ініціалів та особистих підписів.

Таким чином, певні недоліки документів не можуть бути підставою для твердження відповідача про факт невиконання позивачем робіт/ненадання позивачем послуг по виконанню переміщення вантажів на об`єкті відповідача та наявність підстав для неоплати вартості даних робіт/послуг, оскільки у своїй сукупності зазначені дані у вищевказаних документах дозволяють встановити повну інформацію про зміст такої господарської операції.

Отже, заперечення відповідача стосовно відсутності належних та допустимих доказів проведення між сторонами господарських операцій за договором про надання послуг з елементами договору підряду та, як наслідок, відсутності у відповідача обов`язку по оплаті заявленої до стягнення суми боргу є необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами.

Судом встановлено направлення позивачем актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №160 від 31 травня 2018 року та №209 від 25 червня 2018 року, та змінних рапортів, разом із претензією №313 від 30.07.2020 року, на адресу відповідача (за його місцезнаходженням, яке вказане в ЄДРПОУ), що підтверджується копією поштової накладної №0730200677437 від 31.07.2020 та копією опису вкладення у цінний лист від 31.07.2020, які є належними доказами факту надання поштових послуг.

При цьому, судом встановлено, що згідно із відомостями інформаційного ресурсу Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", поштове повідомлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0730200677437 повернуто органом поштового зв`язку 17.08.2020 року за зворотною адресою з зазначенням причини повернення: "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Таким чином, враховуючи те, що поштову кореспонденцію було надіслано відповідачу за належною адресою (за місцезнаходженням юридичної особи, яке вказане в ЄДРПОУ), отримання кореспонденції залежало виключно від субєктивної поведінки відповідача, натомість останнім не вжито відповідних заходів щодо її отримання, дії відповідача свідчать про відмову отримати претензію, акти здачі-приймання робіт, змінні рапорти.

Відповідач відповіді на претензію №313 від 30.07.2020 року не надав, заборгованість не сплатив.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу вимог ст. ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню належним чином у встановлений строк та припиняється виконанням, проведеним належним чином. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, останнім днем сплати відповідачем вартості наданих послуг/виконаних робіт в травні - червні 2018 р. є 30.08.2018 включно; відмова відповідача від підписання актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №160 від 31 травня 2018 року та №209 від 25 червня 2018 року за договором про надання послуг, за відсутності своєчасно наданих зауважень, не звільняє його від обов`язку оплатити надані послуги.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовна вимога про стягнення 86 100,00 грн. основного боргу є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою. При цьому, згідно ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" регулює договірні відносини між суб`єктами господарювання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 6.6 договору, у разі порушення відповідачем строків оплати за договором, на першу вимогу позивача, відповідач зобов`язаний негайно сплатити пеню від загальної суми несплаченого або несвоєчасно сплаченого платежу (загальної суми простроченого платежу) на момент пред`явлення вимоги у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Колегією суддів встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по оплаті вартості товару не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем невірно визначено періоди прострочення виконання грошового зобов`язання, оскільки ним не враховано, що останнім днем сплати вартості наданих послуг/виконаних робіт в травні - червні 2018 р. є 30.08.2018 року включно; також позивачем не враховано відсутність правочину щодо забезпечення виконання зобов`язань за надані послуги/виконані роботи в червні 2018 року неустойкою у вигляді пені, на що також не звернув увагу суд першої інстанції.

Так, за розрахунком суду апеляційної інстанції, розмір суми інфляційних втрат, нарахованих за порушення грошового зобов`язання за надані послуги/виконані роботи в травні - червні 2018 р. (за період з 31.08.2018 по 21.09.2020) становить 10418,10 грн (розмір яких перевищує заявлену до стягнення суму інфляційних втрат на 965,47 грн), 3% річних - 5323,64 грн, нарахованих за порушення грошового зобов`язання за надані послуги/виконані роботи в травні - червні 2018 р. (за період з 31.08.2018 по 21.09.2020), пені - 6024,24 грн, нарахованої за порушення грошового зобов`язання за надані послуги/виконані роботи в травні 2018 р., за період з 31.08.2018 по 08.12.2018, а тому, з урахуванням факту порушення відповідачем грошового зобов`язання, позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 9452,63 грн, 3 % річних у розмірі 5323,64 грн, пені в розмірі 6024,42 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 531 грн, пені в розмірі 9370,60 грн є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна будівельна фірма "Укрєвробуд" підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2020 у справі №911/2868/20 - скасуванню в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 3237 грн пені (нарахованої за порушення грошового зобов`язання за надані послуги/виконані роботи в червні 2018 р.), з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторін відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281 - 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна будівельна фірма "Укрєвробуд" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Київської області від 09.12.2020 у справі №911/2868/20 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 3237 грн пені.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаних позовних вимог.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Резолютивну частину рішення суду викласти в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна Будівельна Фірма "Укрєвробуд" (08147, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Зелена, будинок 1, офіс 16, ідентифікаційний код 39462915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріола-Модуль ЛТД" (07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шлюзова, будинок 4, ідентифікаційний код 21650831) 86100 грн. (вісімдесят шість тисяч сто грн.) основного боргу, 6024,42 грн. (шість тисяч двадцять чотири гривні 42 коп.) пені, 5323,64 грн. (п`ять тисяч триста двадцять три гривні 64 копійок) трьох процентів річних, 9452,63 грн. (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят дві гривні 63 коп.) інфляційних втрат, 1703,48 грн. (одну тисячу сімсот три гривні 48 копійок) витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині позову відмовити."

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріола-Модуль ЛТД" (07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Шлюзова, будинок 4, ідентифікаційний код 21650831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна Будівельна Фірма "Укрєвробуд" (08147, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Зелена, будинок 1, офіс 16, ідентифікаційний код 39462915) 72,83 грн (сімдесят дві гривні 83 копійки) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити суду першої інстанції видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.

Матеріали справи №911/2868/20 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

М.Г. Чорногуз