Постанова від 09.03.2021 по справі 925/297/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2021 р. Справа№ 925/297/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Білоус О.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 09.03.2021,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод

на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області 21.12.2020 (повний текст складено 28.12.2020)

у справі №925/297/19 (суддя Дорошенко М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аркор - Інвест

до Державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод

про стягнення 240 000,00 грн неустойки,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.11.2020 у справі №925/297/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021, позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аркор - Інвест - 148 571,36 грн (сто сорок вісім тисяч п`ятсот сімдесят одну гривню 36 копійок) неустойки та 2 228,57 грн (дві тисячі двісті двадцять вісім гривень 57 копійок) судового збору. У решті позову відмовлено.

04.12.2020 до Господарського суду Черкаської області надійшла заява представника позивача адвоката Веліканова К.С. від 01.12.2020 про ухвалення додаткового рішення у справі №925/297/19 про відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 35 500,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 у справі №925/297/19 заяву представника позивача адвоката Веліканова К.С. від 01.12.2020 про ухвалення додаткового рішення у справі №925/297/19 про відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35 500,00 грн задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аркор - Інвест - 21 974,50 грн (двадцять одну тисячу дев`ятсот сімдесят чотири гривні 50 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування прийнятого додаткового рішення суд зазначив, що на підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Велікановим К.С. у сумі 35 500,00 грн, позивач надав господарському суду такі документи: копію ордеру серія КВ №215075, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 28.052009, копію договору про надання правової допомоги від 30.10.2018, копії додаткових угоди до цього договору від 26.12.2019 №6, від 14.04.2020 №7, від 09.07.2020 №8, копії актів приймання передачі наданої правової допомоги від 19.02.2020 №6, від 26.11.2020 №7 і від 26.11.2020 №8. Оцінивши подані докази на підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 35 500,00 грн, господарський суд дійшов висновку, що ці витрати є гонораром адвоката Веліканова К.С., пов`язані з розглядом справи №925/297/19, а їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін. Розподіл судових витрат на правничу допомогу, враховуючи, що позов було задоволено частково, здійснено у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Не погодившись із прийнятим додатковим рішенням, 16.01.2021 (про що свідчить відмітка Укрпошти Експрес на конверті) Державне підприємство Уманський лікеро-горілчаний завод звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 у справі №925/297/19 в частині задоволення заяви представника позивача адвоката Веліканова К.С. від 01.12.2020 про ухвалення додаткового рішення у справі №925/297/19 про відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу, в іншій частині - залишити без змін.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що позивачем не надано суду детального опису робіт (наданих послуг), доказів сплати позивачем коштів на користь адвоката за надані послуги (або рахунку на оплату послуг). Сам по собі акт приймання-передачі адвокатських послуг у даному випадку не може розглядатися як доказ понесення позивачем витрат на правову допомогу, оскільки свідчить лише про надання адвокатом певного переліку послуг. При цьому даний акт не свідчить про понесення витрат, так як не є доказом оплати наданих послуг. Також, адвокатом позивача не надано суду доказів того, що ним належним чином ведеться Книга обліку доходів та витрат, а кошти в сумі 35 500,00 грн відображені ним в Книзі, тобто оприбутковані.

Отже, за твердженнями скаржника, позивачем не доведено, що останній сплатив на рахунок адвоката грошові кошти в розмірі 35 500,00 грн, що свідчить про безпідставність заявлених вимог про відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу і, відповідно, про наявність підстав для скасування додаткового рішення суду від 21.12.2020 у справі №925/297/19.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 25.01.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 у справі №925/297/19 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Разіної Т.І.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 №09.1-08/349/21 у зв`язку із перебуванням судді Разіної Т.І., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 у справі №925/297/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 у справі №925/297/19, розгляд апеляційної скарги призначено на 16.02.2021.

10.02.2021 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просив суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення. У відзиві позивач наголосив на тому, що у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 викладено правову позицію, відповідно до якої витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження її обсягу та вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

У судове засідання, призначене на 16.02.2021, з`явилися представники позивача та відповідача.

Суд ухвалою від 16.02.2021 вирішив оголосити перерву у розгляді апеляційної скарги Державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 21.12.2020 у справі №925/297/19 у зв`язку з оголошенням перерви у розгляді апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Аркор-Інвест та Державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод на рішення Господарського суду Черкаської області від 26.11.2020 у справі №925/297/19, оскільки додаткове судове рішення підлягає перегляду в сукупності з первісним рішенням як похідне від нього і невід`ємна його складова.

У судове засідання 09.03.2021 з`явився представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання 09.03.2021 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення позивача про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме розписка про дату і час, на які у судовому засіданні 16.02.2021 було оголошено перерву, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку додаткового рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд задовольнити його апеляційну скаргу, скасувати додаткове судове рішення в частині задоволення заяви та прийняте в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат відмовити повністю.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті додаткового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене додаткове рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частина 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Із аналізу наведеної норми законодавства слідує, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Колегією суддів встановлено, що позивачем у позовній заяві наведено попередній орієнтований розрахунок витрат на правничу допомогу та заявлено, що докази про розмір судових витрат, які позивач має сплатити у зв`язку з розглядом справи судом будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Після прийняття 26.11.2020 рішення у даній справі позивач 01.12.2020 (як вбачається із відмітки Укрпошта експрес на конверті) звернувся до Господарського суду Черкаської області із заявою про прийняття додаткового рішення та доказами щодо понесених судових витрат на правничу допомогу (том 3, а.с. 143-145).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у розмірі 35 500,00 грн позивач надав до матеріалів справи належним чином завірені копії договору про надання правової допомоги від 30.10.2018, додаткових угод до цього договору від 26.12.2019 №6, від 14.04.2020 №7, від 09.07.2020 №8, актів приймання-передачі наданої правової допомоги від 19.02.2020 №6, від 26.11.2020 №7 та від 26.11.2020 №8, ордеру серія КВ №215075, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 28.05.2009.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

При цьому, колегія суддів наголошує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Із наданих позивачем доказів судом встановлено наступне.

30.10.2018 між позивачем (клієнт) та адвокатом Велікановим К.С. (Адвокат) був укладений Договір про надання правової допомоги (том 1, а.с. 152-153), предметом якого є надання Адвокатом правової допомоги клієнту, спрямованої на представництво його інтересів в Господарському суду Черкаської області, у Північному апеляційному господарському суді, Верховному Суді та підприємствах незалежно від форм власності.

Згідно пунктів 4.1., 4.2. Договору про надання правової допомоги від 30.10.2018 на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. Певний перелік правової допомоги та гонорар Адвоката погоджується за взаємною згодою сторін та оформляється додатковою угодою.

На підтвердження того, що Веліканов К.С. є адвокатом, у матеріалах справи міститься свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №3728 від 28.05.2009.

На підставі ордеру серії КВ №215075 ТОВ Аркор-Інвест було уповноважено адвоката Веліканова К.С. представляти інтереси клієнта, зокрема, у Господарському суді Черкаської області.

26.12.2019, 14.04.2020 та 09.07.2020 між сторонами були укладені додаткові угоди №6, №7 та №8 відповідно, у яких погоджений перелік правової допомоги, що надається згідно додаткових угод та розмір гонорару адвоката.

Між сторонами було складено та підписано акти приймання-передачі наданої правової допомоги №6 від 19.02.2020, №7 від 26.11.2020 та №8 від 26.11.2020 на загальну суму 35 500,00 грн, у яких наведено детальний опис наданих послуг.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що вищевказані витрати є гонораром адвоката Веліканова К.С., вони пов`язані з розглядом справи №925/297/19, а їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

При цьому, заяв про зменшення розміру витрат на правничу допомогу на підставі частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України відповідачем до суду не подавалось, а тому суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Колегія суддів зазначає, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

З огляду на зазначене, посилання скаржника в апеляційній скарзі на відсутність у матеріалах справи станом на дату подання заяви про ухвалення додаткового рішення доказів фактичної сплати гонорару Адвокату як на підставу для відмови у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат, колегією суддів відхиляються.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, ураховуючи, що Господарський суд Черкаської області задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аркор - Інвест у справі №925/297/19 частково, витрати позивача на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом цієї справи, обґрунтовано було покладено на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача в сумі 21 974,50 грн та на позивача в сумі 13 525,50 грн.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Доводи апеляційної скарги відповідача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для зміни чи скасування додаткового рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає додаткове рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Уманський лікеро-горілчаний завод на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області 21.12.2020 у справі №925/297/19 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Черкаської області 21.12.2020 у справі №925/297/19 залишити без змін.

Матеріали справи №925/297/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.04.2021 після виходу головуючого судді Михальської Ю.Б. з лікарняного.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка