Постанова

від 08.04.2021 по справі 922/1899/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2021 р. Справа № 922/1899/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О. ,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

позивача - Петраков В.А. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1030168 від 03.12.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2102 від 14.06.2017,

1-го відповідача - Жилко С.Е. (в порядку самопредставництва), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, посвідчення №168,

2-го відповідача - Жилко С.Е. на підставі довіреності від 05.01.2021 №08-21/30/2-21,

третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. №829 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.03.2021, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Лавровою Л.С., час проголошення ухвали - 10:35год., дата складання повного тексту ухвали - 05.03.2021, у справі №922/1899/16

за позовом Торговельної фірми "Спортивний одяг" Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків,

до 1-го відповідача Харківської міської ради, м. Харків, 2-го відповідача Виконавчого комітету Харківської міської ради, м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні 1-го відповідача Адміністрація Слобідського району Харківської міської ради, м. Харків,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.02.2019 позов Торговельної фірми "Спортивний одяг" Товариства з обмеженою відповідальністю у справі №922/1899/16 було задоволено; стягнуто з Харківської міської ради на користь Торговельної фірми "Спортивний одяг" Товариства з обмеженою відповідальністю спричинену матеріальну шкоду в розмірі 3 122 912, 00грн і 5 428, 40грн судових витрат; стягнуто з Харківської міської ради на користь Державного бюджету України 46 843, 68грн судового збору; в частині вимог до Виконавчого комітету Харківської міської ради провадження у справі закрито.

11.03.2019 судом було видано накази на примусове виконання прийнятого рішення.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та постановою Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 922/1899/16 вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 відмовлено у задоволенні заяви Харківської міської ради про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Постановою Східного апеляційного Господарського суду від 11.01.2021 ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 року скасовано, заяву Харківської міської ради про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню задоволено.

Після повернення матеріалів справи до Господарського суду Харківської області та подання стягувачем заяви про видачу наказів на виконання судового рішення по справі судом першої інстанції було видано накази від 25.01.2021 на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2019 із зазначенням дати набрання рішенням законної сили та строків пред`явлення наказів до виконання.

27.01.2021 до місцевого господарського суду надійшла заява Харківської міської ради, в якій боржник просить суд визнати наказ Господарського суду Харківської області від 25.01.2021 у справі №922/1899/16 про стягнення з Харківської міської ради на користь Торговельної фірми "Спортивний одяг" Товариства з обмеженою відповідальністю судових витрат в розмірі 5 428, 40грн таким, що не підлягає виконанню; визнати наказ Господарського суду Харківської області від 25.01.2021 у справі № 922/1899/16 про стягнення з Харківської міської ради на користь Торговельної фірми "Спортивний одяг" Товариства з обмеженою відповідальністю спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 3 122 912, 00грн таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.03.2021 відмовлено у задоволенні заяви Харківської міської ради про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що видані судом накази від 25.01.2021 у справі №922/1899/16 є чинними, оскільки видані на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2019 у даній справі, яке на даний час є таким, що набрало законної сили та в силу положень Конституції України та Господарського процесуального кодексу України є обов`язковим до виконання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання наказів по даній справі такими, що не підлягають виконанню.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Харківська міська рада звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати і ухвалити нове рішення, яким визнати наказ Господарського суду Харківської області від 25.01.2021 у справі №922/1899/16 про стягнення з Харківської міської ради на користь Торговельної фірми "Спортивний одяг" Товариства з обмеженою відповідальністю судових витрат в розмірі 5 428, 40грн таким, що не підлягає виконанню; визнати наказ Господарського суду Харківської області від 25.01.2021 у справі №922/1899/16 про стягнення з Харківської міської ради на користь Торговельної фірми "Спортивний одяг" Товариства з обмеженою відповідальністю спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 3 122 912, 00грн таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що всупереч вимогам статті 327 Господарського процесуального кодексу України, Господарським судом Харківської області лише 25.01.2021 видано накази у справі №922/1899/16 про стягнення з Харківської міської ради на користь Торговельної фірми "Спортивний одяг" Товариства з обмеженою відповідальністю спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 3 122 912, 00грн і судових витрат в розмірі 5 428, 40грн, тобто, майже через півтора роки після набрання рішенням Господарського суду Харківської області від 12.02.2019 у справі №922/1899/16 законної сили.

У зв`язку із цим, на думку апелянта, накази є такими, що видані помилково, а отже, не підлягають виконанню.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.03.2021 у справі №922/1899/16; встановлено учасникам справи строк до 01.04.2021 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; встановлено учасникам справи строк 01.04.2021 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 08.04.2021 о 10:00год.

31.03.2021 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3778), вважає, що Харківська міська рада, подаючи заяви про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, намається уникнути виконання чинного судового рішення.

З огляду на викладене, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду від 04.03.2021 - без змін.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 08.04.2021 представник апелянта оголосив доводи апеляційної скарги; просить оскаржувану ухвалу від 04.03.2021 скасувати і ухвалити нове рішення, яким визнати накази Господарського суду Харківської області від 25.01.2021 у справі №922/1899/16 про стягнення з Харківської міської ради на користь Торговельної фірми "Спортивний одяг" Товариства з обмеженою відповідальністю судових витрат в розмірі 5 428, 40грн та спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 3 122 912, 00грн такими, що не підлягають виконанню.

Представник 2-го відповідача підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує, зазначає, що іншого способу виконати чинне рішення процесуальним господарським законодавством не передбачено, у зв`язку із чим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду від 04.03.2021 - без змін.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні 1-го відповідача, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалась, представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча третя особа була належним чином завчасно повідомлена про час, дату і місце судового засідання (т.7 а.с.184).

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, сторони висловили свої доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, а неявка в судове засідання представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, та доводи, викладені позивачем у відзиві, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідачів, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, рішенням Господарського суду Харківської області від 12.02.2019 у справі №922/1899/16 було задоволено позовні вимоги Торговельної фірми "Спортивний одяг" Товариства з обмеженою відповідальністю; стягнуто з Харківської міської ради на користь Торговельної фірми "Спортивний одяг" Товариства з обмеженою відповідальністю спричинену матеріальну шкоду в розмірі 3 122 912, 00грн і 5 428, 40грн судових витрат.

11.03.2019, після спливу строку на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та у зв`язку з відсутністю в суді інформації про надходження апеляційної скарги, Господарським судом Харківської області було видано накази на примусове виконання судового рішення у справі №922/1899/16 та направлено накази за адресою стягувачів.

Так, як встановлено місцевим господарським судом, відповідно до бази даних "Діловодство спеціалізованого суду", в якій реєструється вся вхідна кореспонденція, яка адресована Господарському суду Харківської області, зокрема і апеляційні скарги, інформації щодо надходження від відповідача апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, станом на момент формування наказів суду від 11.03.2019, не містилася; накази суду по даній справі було видано та направлено стягувачу 11.03.2019 о 09:44год. (на наступний день після набрання рішенням законної сили).

Однак, Харківська міська рада з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області.

Апеляційна скарга відповідача до суду надійшла 11.03.2019 о 15:02год., тобто в кінці наступного дня після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Матеріали справи за супровідним листом від 12.03.2019 були направлені до Східного апеляційного господарського суду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2019 у справі № 922/1899/16 було залишено без змін.

Після закінчення розгляду справи судом апеляційної інстанції, матеріали справи №922/1899/16 до Господарського суду Харківської області не поверталися.

Постановою Верховного Суду від 01.08.2019 касаційну скаргу Харківської міської ради було залишено без задоволення, постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2019 у справі № 922/1899/16 залишено без змін.

Враховуючи відкриття ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 12.02.2019 у справі №922/1899/16 та постановлення Східним апеляційним господарським судом постанови від 13.05.2019, рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2019 у справі №922/1899/16 набрало законної сили 13.05.2019, про що було встановлено відповідну відмітку про дату набрання рішенням законної сили в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

26.11.2020 до місцевого господарського суду надійшла заява Харківської міської ради, в якій боржник просив суд визнати накази Господарського суду Харківської області від 11.03.2019 у справі №922/1899/16 про стягнення з Харківської міської ради на користь Торговельної фірми "Спортивний одяг" Товариства з обмеженою відповідальністю судових витрат в розмірі 5 428, 40грн і спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 3 122 912, 00грн такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 відмовлено у задоволенні заяви Харківської міської ради про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Постановою Східного апеляційного Господарського суду від 11.01.2021 ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.12.2020 скасовано, заяву Харківської міської ради про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню задоволено, з тих підстав, що накази були видані до дати набрання рішенням законної сили у справі.

Після повернення матеріалів справи до Господарського суду Харківської області та подання стягувачем 22.01.2021 заяви про видачу наказів на виконання судового рішення по справі, судом було видано накази від 25.01.2021 на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2019 із зазначенням дати набрання рішенням законної сили та строків пред`явлення наказів до виконання.

27.01.2021 до місцевого господарського суду знову надійшла заява Харківської міської ради, в якій боржник просить суд визнати накази Господарського суду Харківської області від 25.01.2021 у справі № 922/1899/16 про стягнення з Харківської міської ради на користь Торговельної фірми "Спортивний одяг" Товариства з обмеженою відповідальністю судових витрат в розмірі 5 428, 40грн і спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 3 122 912, 00грн, такими, що не підлягають виконанню.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною першою статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Частиною першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що підставами для визнання судом наказу таким, що не підлягає виконанню, є: помилкова видача наказу судом; відсутність у боржника обов`язку повністю або частково у зв`язку з добровільним виконанням ним або іншою особою; інші причини.

Під помилковістю видання наказу розуміється видача виконавчого документу в наслідок помилки суду.

Під відсутністю обов`язку слід розуміти, що обов`язок боржника відсутній повністю чи частково, у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою.

Під іншими причинами слід розуміти відсутність правових підстав у стягувача на здійснення будь-яких дій відносно боржника (стягнення, зобов`язання вчинити ті чи інші дії або утриматися від вчинення тощо), наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково.

Така правова позиція викладена у пункті 3.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Як вбачається із матеріалів справи, накази у справі №922/1899/16 від 25.01.2021 видані на виконання рішення суду, що 13.05.2019 набрало законної сили у відповідності до положень статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, помилка суду відсутня.

Доказів добровільного виконання наказів суду апелянт суду не надав.

Як заява 1-го відповідача про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, так і апеляційна скарга, обґрунтовані тим, що всупереч вимогам статті 327 Господарського процесуального кодексу України, Господарським судом Харківської області видано накази у справі №922/1899/16 про стягнення з Харківської міської ради на користь Торговельної фірми "Спортивний одяг" Товариства з обмеженою відповідальністю спричиненої матеріальної шкоди в розмірі 3 122 912, 00грн і судових витрат в розмірі 5 428, 40грн, лише 25.01.2021 після набрання рішенням Господарського суду Харківської області від 12.02.2019 у справі №922/1899/16 законної сили.

Як вбачається із матеріалів справи, вперше накази були видані Господарським судом Харківської області 11.03.2019, після спливу передбаченого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України 20-денного строку на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції (12.02.2019, повний текст рішення складено 15.02.2019) та у зв`язку з відсутністю в суді інформації про надходження апеляційної скарги.

Апеляційна скарга відповідача до суду надійшла вже після видачі судом наказів.

Таким чином, місцевим господарським судом вірно зазначено, що на час видання наказів суд не міг знати про те, що відповідачем здано до поштового відділення апеляційну скаргу на рішення.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2019 у справі № 922/1899/16 було залишено без змін.

Відповідно до частини 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, у разі подання апеляційної скарги, суд видає накази після завершення апеляційного оскарження та повернення матеріалів справи до господарського суду.

Однак, після закінчення розгляду справи судом апеляційної інстанції, матеріали справи №922/1899/16 до Господарського суду Харківської області не поверталися.

Постановою Верховного Суду від 01.08.2019 касаційну скаргу Харківської міської ради було залишено без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2019 у справі № 922/1899/16 залишено без змін.

20.08.2019 матеріали справи були повернуті до Господарського суду Харківської області.

Однак, станом на 20.08.2019 існували накази суду, видані на примусове виконання прийнятого по справі рішення від 12.02.2019, які не були визнані такими, що не підлягають виконанню, тому місцевим господарським судом обгрунтовано зазначено, що у суду не було підстав для повторної видачі таких наказів.

Проте, враховуючи, що постановою Східного апеляційного Господарського суду від 11.01.2021 накази Господарського суду Харківської області від 11.03.2019, видані на виконання судового рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2019 у справі №922/1899/16, були визнані такими, що не підлягають виконанню, після повернення матеріалів справи до Господарського суду Харківської області та подання стягувачем заяви від 22.01.2021 про видачу наказів на виконання судового рішення по справі, судом першої інстанції правомірно було видано накази від 25.01.2021 на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 12.02.2019 із зазначенням дати набрання рішенням законної сили (13.05.2019) та строків пред`явлення наказів до виконання (14.05.2022).

Посилання апелянта на те, що накази по справі були видані майже через півтора року після набрання рішенням законної сили, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали і визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не встановлено присічного строку, після спливу якого суд не може видати наказ на виконання рішення, яке набрало законної сили і є обов`язковим для виконання, а матеріалами справи підтверджується, що об`єктивно суд не міг видати оскаржувані накази раніше; поряд з цим, видача судом наказів 25.01.2021 очевидно не порушує прав боржника, з урахуванням, що судом зазначено трирічний строк для його пред`явлення, відраховуючи з 13.05.2019, а накази видані на виконання рішення, яке набрало законної сили і залишено без змін судами першої та апеляційної інстанцій.

Поза увагою суду апеляційної інстанції не може залишитись обставина, що наказ Господарського суду Харківської області від 11.03.2019 у справі №922/1899/16 про стягнення з Харківської міської ради на користь Державного бюджету України 46 843, 68грн, виданого на виконання того ж рішення Господарського суду Харківської області від 11.03.2019, Харківською міською радою виконаний (т.6 а.с.94-95).

Судова колегія наголошує, що у пункті 43 рішення у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009 (справа щодо конституційності окремих положень Кримінально-процесуального кодексу України) Конституційний Суд України зазначив, що відповідно до положень Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Крім того, у Рішенні від 26.06.2013 №5-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини 2 статті 17, пункту 8 частини 1 статті 26, частини 1 статті 50 Закону України "Про виконавче провадження") Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист; невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення.

За позицією Конституційного Суду України, висловленою у Рішенні від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 (справа щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини 2 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (щодо забезпечення державою виконання судового рішення)) судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина, і саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України (абзац 15 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 07.05.2002 №8-рп/2002); право на судовий захист є гарантією реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту за допомогою правосуддя (абзац 8 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 23.11.2018 №10-р/2018).

Отже, як випливає з наведеного, держава повинна повною мірою забезпечити реалізацію гарантованого статтею 55 Конституції України права кожного на судовий захист.

Забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 №1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною 2 якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що видані Господарським судом Харківської області накази від 25.01.2021 у справі № 922/1899/16 є чинними, видані на виконання судового рішення, яке на даний час є таким, що набрало законної сили та в силу положень статті 129-1 Конституції України і статті 326 Господарського процесуального кодексу України є обов`язковим до виконання.

Поряд з цим, безпідставне визнання наказів, виданих на чинне і обов`язкове до виконання рішення суду, позбавить стягувача можливості фактично поновити своє порушене право, яке було захищено в судовому порядку, та нівелює реалізоване позивачем право ефективного доступу до суду.

Отже, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання наказів по даній справі такими, що не підлягають виконанню.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування ухвали суду, постановленої з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 04.03.2021 у справі №922/1899/16 слід залишити без змін.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 255-256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.03.2021 у справі №922/1899/16 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 12.04.2021.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна