УХВАЛА
07 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/21767/15
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Баранця О.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Практика
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Підченко Ю.О.
від 14.02.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Ткаченка Б.О., Майданевича А.Г., Кропивної Л.В.
від 19.01.2021
за позовом а позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інвестохіллс Веста
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Край ;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю Край-1 ;
3) Дочірнього підприємства Край Проперті
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю Край-3 ;
2) Товариство з обмеженою відповідальністю ФК Аурум Фінанс ;
3) Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Практика
про стягнення 2 365 038, 66 дол. США та 2 332 461, 07 євро
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Практика 10.03.2021 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 (повний текст складено 28.01.2021) у справі № 910/21767/15.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 18.03.2021 визначено склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Практика судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір № 3674-VI від 08.07.2011.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою, за подання касаційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті під час подання позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Отже, за подання вказаної касаційної скарги на судові рішення Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Практика необхідно сплатити 146 160,00 грн (73 080,00 х 200 %).
Проте до матеріалів касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Практика не додало доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Разом з цим, суд зазначає, що доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28.05.1985 у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні Креуз проти Польщі у справі № 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Враховуючи викладене, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, касаційна скарга Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Практика на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 (повний текст складено 28.01.2021) у справі № 910/21767/15 має бути залишена без руху.
Крім того, суд повідомляє, що з 01.01.2021 змінено реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102,
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055)
- Символ звітності банку: 207
- Призначення платежу *;101;
З урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Наслідком неусунення названих недоліків протягом установленого строку є повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Практика на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 (повний текст складено 28.01.2021) у справі № 910/21767/15 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Практика строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Практика усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:
- надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 146 160,00 грн із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
4. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга буде вважатись неподаною та буде повернута скаржнику.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.04.2021 |
Оприлюднено | 13.04.2021 |
Номер документу | 96172679 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Баранець О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні