Ухвала

від 09.04.2021 по справі 380/3015/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/3015/21

У Х В А Л А

з питань розгляду справи в порядку загального позовного провадження

09 квітня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача щодо розгляду за правилами загального позовного провадження справи за позовом Державного агенства водних ресурсів України до товариства з обмеженою відповідальністю «Мебель-Сервіс» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну екологічну інспекцію у Львівській області, про анулювання дозволу на спеціальне водокористування, -

в с т а н о в и в :

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного агенства водних ресурсів України до товариства з обмеженою відповідальністю «Мебель-Сервіс» , в якій позивач просить:

- анулювати дозвіл на спеціальне водокористування, виданий товариству з обмеженою відповідальністю «Мебель-Сервіс» від 10.06.2019 за № 613/ЛВ/49д-19 терміном дії до 10.06.2024.

Ухвалою судді від 09.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, в порядку статті 262 КАС України.

До суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Клопотання обґрунтоване тим, що спір у справі №380/3015/21 виник у зв`язку із складенням Держекоінспекцією у Львівській області за результатами перевірки Акту №888 від 12.10.2020, який не може бути допустимим та достовірним доказом у суді, оскільки містить неправдиві та непідтверджені належними доказами дані. Наведене є предметом розгляду Господарського суду Львівської області у справі №914/320/21 за позовом Держекоінспекцїї у Львівській області до ТзОВ МЕБЕЛЬ-СЕРВІС . Відтак, на думку представника відповідача, слід перейти до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши клопотання щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд зважає на таке.

Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частини 1, 2 та 3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено виключні випадки, за яких здійснюється розгляд справи за правилами загального позовного провадження, серед яких наступні: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Водночас, у частині 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України наведено орієнтовний перелік справ незначної складності та пунктом 10 цієї частини передбачено можливість віднесення до таких справ й інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Вказаним вище положенням кореспондуються приписи частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відтак, з аналізу наведених вище норм слідує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які містяться у переліку, передбаченому частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Вирішуючи питання щодо форми адміністративного судочинства, суд при відкритті провадження у адміністративній справі вирішив розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, врахувавши при цьому положення статей 12 та 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, варто наголосити на тому, що частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено виключні випадки, за яких здійснюється розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

На переконання суду, подане представником відповідача клопотання не свідчить про його обґрунтованість, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 248, 257 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Мебель-Сервіс» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Грень Н.М.