Постанова

від 06.04.2021 по справі 440/435/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 р.Справа № 440/435/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 (головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко) по справі № 440/435/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду першої інстанції із заявою в якій просив:

- встановити спосіб виконання рішення суду у справі № № 440/435/19 шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити йому виплату суми недоплаченої частини розміру пенсії за січень 2014 року по 02 серпня 2014 року включно однією сумою без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 та Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого цією постановою чи інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.

В обґрунтування заяви зазначив, що рішення суду від 06.03.2019 залишається не виконаним в частині виплати нарахованих сум пенсії, що свідчить про наявність обставин, що ускладнюють своєчасне виконання рішення або роблять його неможливим.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Встановлено спосіб виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року у справі № 440/435/19 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми недоплаченої частини розміру пенсії з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно однією сумою без застосування розстрочення.

В решті заяву залишено без задоволення.

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач) не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неповне з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні заяви про встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що виплата донарахованої за рішенням суду суми пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року здійснюється з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, а черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження.

Таким чином, відповідач в межах наданих повноважень фактично виконав рішення суду від 06.03.2019.

Позивач не надав відзив на апеляційну скаргу.

01.04.2021 від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з службовою зайнятістю їх представника.

Разом з тим, доказів на підтвердження поважності причин неявки до суду, зазначених в клопотанні про відкладення розгляду справи, відповідачем не надано.

Враховуючи ненадання відповідачем доказів поважності неявки до суду, можливість розгляду справи без надання пояснень представником відповідача, з метою дотримання строку розгляду справи, встановленого ст.309 КАС України, колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 по справі № 440/435/19, яке набрало законної сили за наслідками апеляційного перегляду 13.05.2019 задоволено позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправними дії Кобеляцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 з 01.01.2014 по 02.08.2014 пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язано Кобеляцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з урахуванням проведених виплат з 01.01.2014 по 02.08.2014 пенсії по інвалідності як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зазначене судове рішення перебувало на примусовому виконанні, згідно постанови державного виконавця від 14.06.2019 про відкриття виконавче провадження № 59364769 (а.с.105, 111,134).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 замінено боржника у виконавчому листі по справі №440/435/19, Кобеляцьке об`єднане управління пенсійного Фонду України Полтавської області, на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Під час проведення виконавчих дій, пенсійний орган повідомив відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області про те, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведено з урахуванням вимог КМУ № 649 від 22.08.2018. Проте відомості щодо проведення таких виплат перерахованої суми не надано.

Постановою державного виконавця від 28.02.2020 закінчено виконавчого провадження, у зв`язку з направленням до правоохоронних органів повідомлення щодо вчинення кримінального правопорушення посадовими особами боржника (а.с. 133).

У зв`язку з невиконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області судового рішення в повному обсязі, позивач звернувся до суду із вказаною заявою.

Задовольняючи частково заяву, суд першої інстанції виходив з її обґрунтованості та відсутності доказів виконання пенсійним органом рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 по справі № 440/435/19 в повному обсязі.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 124, ч. 3 ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, а обов`язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.

Наслідком набрання законної сили рішенням суду є набуття цим рішенням, зокрема, ознак обов`язковості (що передбачає обов`язок його виконання усіма органами, організаціями та посадовими особами) та виконуваності (тобто забезпечення законом права особи на примусове виконання рішення). Іншими словами, законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що установлена рішенням наявність чи відсутність прав і фактів, на яких ці права ґрунтуються, є остаточною, а встановлені рішенням права та обов`язки підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу правомочних осіб.

Частинами 1, 3 ст. 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Так, під зміною способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю виконання цього рішення визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб і порядок виконання рішення суду. При цьому під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб та наявність таких обставин має бути підтверджена належними та допустимими доказами.

З аналізу викладених правових норм вбачається, що виключною правовою підставою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.

При цьому, під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб.

Разом з тим, здійснення судом зміни порядку чи способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.01.2018 по справі № 281/1820/14-а.

В заяві представник позивача просить встановити спосіб виконання судового рішення шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити виплату суми недоплаченої частини розміру пенсії за січень 2014 року по 02 серпня 2014 року включно однією сумою без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 та Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого цією постановою чи інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.

Тобто, висновки позивача щодо необхідності встановлення способу та порядку виконання рішення суду фактично зводяться до незгоди з можливим застосуванням пенсійним органом при виконанні рішення суду положень постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22 серпня 2018 року.

Однак, колегія суддів зазначає, що прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №649 не має наслідком саме істотного ускладнення виконання судового рішення або неможливість його виконання.

Встановлення способу виконання рішення суду, з огляду на прийняття вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 року, має наслідком надання оцінки можливості застосування при виконанні судового рішення норм матеріального права, що з огляду на положення ст. 378 КАС України є неприпустимим.

Разом з цим, питання щодо застосування тих чи інших норм матеріального права до спірних правовідносин підлягають вирішенню під час розгляду справи по суті, а не під час розгляду процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень.

Колегія суддів також звертає увагу на набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 по справі № 640/5248/19, якою рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року змінено, а пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: "Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 року "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".

Отже, на даний час у відповідача по справі відсутні підстави для невиплати позивачу заборгованості з пенсійних виплат із застосуванням приписів Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649, що втратила чинність.

При цьому, правомірність рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду підлягає оцінці саме в порядку ст. 383 КАС України, відповідно до якої особа-позивач, на користь якого ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Колегія суддів зауважує, що зроблений перерахунок пенсії позивачу, сума якої не виплачена не є обставиною, що вказує на неможливість виконання судового рішення у цій справі саме через спосіб захисту, застосований судом при його ухваленні, та не надають достатніх правових підстав для застосування процесуального інституту встановлення порядку і способу виконання судового рішення, регламентованого статтею 378 КАС України.

Крім того, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 04.09.2018 по справі 1304/5584/12.

Зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну порядку і способу виконання судового рішення від 06.03.2019.

Відповідно до ст. 320 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 по справі № 440/435/19, в частині що оскаржена, підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення способу виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2019.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 по справі № 440/435/19 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення способу виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі № 440/435/19 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 12.04.2021 року