Рішення

від 01.07.2010 по справі 2-262/10

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, 095-329-85-42

Справа №2-262/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2010 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді: Сторожука С.М.

при секретарі: Дробот О.Ю.

за участю позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Павлоградської міської Ради про визнання права власності на нерухоме майно, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Павлоградської міської Ради про визнання права власності на нерухоме майно, в якій просила суд:

визнати за нею право власності на будинок АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що вона мешкає у будинку АДРЕСА_1 , з 1993 року зі своєю сім`єю.

Заселення у будинок було здійснено на підставі рішення відповідача, однак на теперішній час її право власності на нерухоме майно не визнається.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала, надавши пояснення які відповідають змісту позовної заяви та будучи допитаною у якості свідка повідомила, що її було заселено у квартиру, яка розташована у будинку АДРЕСА_1 , керівником підприємства де вона працювала. З 1993 року вона постійно проживає у квартирі.

Представник позивача просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача зазначив, що він не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи КП Павлоградське МБТІ в судове засідання не з`явився, зазначивши, що просить справу розглянути за відсутністю третьої особи.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши наявні письмові докази по справі, встановив наступні обставини:

Починаючи з 02 листопада 1993 року позивач постійно проживає в квартирі АДРЕСА_2 ( а.с. 8 ).

За даними КП Павлоградське МЕТІ розмір частки, що займає позивач, складає 14/50 частин спірного домоволодіння, які зареєстровано за ОСОБА_4 ( а.с. 37 ).

Після смерті ОСОБА_4 , яка мешкала у зазначеному домоволодінні за час свого життя, спадкової справи не було заведено, та з заявами прошрийняття спадщини чи відмову від спадщини до Державної нотаріальної контори ніхто не звертався ( а.с. 62 ).

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України, - особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває

2

право власності на це майно ( набувальна давність ).

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Встановивши обставини по справі, та положення чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме визнанню права власності позивача на - 14/50 частин домоволодіння АДРЕСА_3 , оскільки в судовому засіданні позивачем було підтверджено факт постійного, безперервного проживання у спірному домоволодінні.

Даних, які б свідчили протилежне, у суду не має.

Приймаючи до уваги положення ч.1 ст.11 ЦПК України, згідно змісту якого - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, - питання про судові витрати судом не вирішувалось, так як такої вимоги позивач не ставив.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.344 ЦК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Павлоградської міської Ради про визнання права власності на нерухоме майно, - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 14/50 частину домоволодіння АДРЕСА_3 , за набувальною давністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя С.М. Сторожук