Рішення

від 09.04.2021 по справі 723/487/21

СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 723/487/21

Провадження № 2/723/1102/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2021 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючої судді Дедик Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Петреску Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сторожинецької міської ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на спадщину за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом до Сторожинецької міської ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на спадщину за заповітом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку, яка належала померлій на підставі державного акту серії ЧВ №092440 від 17.12.2004 року.

Зазначає, що при житті - 01.06.2004 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла йому земельну частку (пай), згідно сертифікату серії НОМЕР_2, яку вона отримала від добровільної пайової артілі Думбрава села Ропча, розміром 1,08 в умовних кадастрових гектарах, який зареєстрований за №274 від 27.02.1997 року.

Вказує, що на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), який зазначений у заповіті ОСОБА_2 виготовила державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №092440 від 17.12.2004 року на земельну ділянку площею 1,35 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7324588000:01:001:0065, яка розташована на території Ропчанської сільської ради.

Також вказує, що в установлений законом шестимісячний строк, він із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався, оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, так як не будучи зареєстрованим фактично проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на день її смерті в с. Ропча Сторожинецького району, обробляв земельну ділянку, вів спільне господарство, здійснював поточні ремонти будинку, про відмову від спадщини не заявляв, однак через втрату державного акту на право власності на земельну ділянку не може оформити право власності на неї через нотаріальну контору.

Зазначає, що він спадкоємців за законом чи за заповітом , які б могли претендувати на спадкове майно, немає, тому відповідачем є Сторожинецька міська рада.

Просить визнати за ним право власності на спадкове майно за заповітом, а саме: на земельну ділянку, що розташована на території Ропчанської сільської ради, площею 1,35 га, кадастровий номер 7324588000:01:001:0065, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі державного акту серії ЧВ №092440 від 17.12.2004 року, а також встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив цивільну справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Сторожинецької міської ради в судове засідання не з`явився, надали суду заяву, відповідно до якої просять розглянути справу у відсутності представника відповідача, прийняття рішення залишають на розсуд суду.

У відповідності до ч.3 ст.211 ЦПК України судом проведено розгляд справи на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.06.2004 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла ОСОБА_1 належну їй земельну частку (пай) згідно сертифікату серії НОМЕР_2, який вона отримала від добровільної пайової артілі Думбрава села Ропча, розміром 1,08 в умовних кадастрових гектарах, який зареєстрований за №274 від 27.02.1997 року. Заповіт не змінювався та не скасовувався, що підтверджується відповідним написом на ньому, вчиненим секретарем ОСОБА_3 02.05.2019 року.

Відповідно до листа відділу у Сторожинецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 11.11.2020 року №Г-111/0-0.250-109/140-20 на ім`я ОСОБА_2 видавався сертифікат на земельну частку (пай), серії НОМЕР_2 розміром 1,08 в умовних кадастрових гектарах, який зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів Добровільної пайової артілі Думбрава за №274 від 27.02.1997 року. Взамін даного земельного сертифікату був виготовлений державний акт на ім`я ОСОБА_2 на право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва серії ЧВ №092440, який є виданим.

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №092440, виданого 17.12.2004 року вбачається, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,35 га, що розташована на території Ропчанської сільської ради Сторожинецького району.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ропча, Сторожинецького району, Чернівецької області померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 09.03.2010 року.

З копії витягу зі Спадкового реєстру №59564103 від 25.02.2020 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не реєструвалась.

З довідки, виданої виконкомом Ропчанської сільської ради 21.02.2020 року за №324 вбачається, що ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 та разом з нею на день її смерті ніхто зареєстрований не був.

Відповідно до копії акту від 29.09.2020 року №363, затвердженого сільським головою ОСОБА_4 та складним комісією в складі: депутата сільської ради ОСОБА_5, секретаря ОСОБА_3, спеціаліста ІІ категорії ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 останні 10 років не був зареєстрований, але проживав разом з ОСОБА_5 , 1925 р.н. та вів спільне господарство до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначене підтвердили свідки: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Відповідно до ч.1,2 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно роз`ясень, викладених в пункті 1 Постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо:

-згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

-чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

-заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

-із заяви про встановлення факту не вбачається спору про право;

-встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно роз`яснень абзацу 2 пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Пунктом 23 зазначеної постанови роз`яснено, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Позивач як на доказ постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини посилається на акт від 29.09.2020 року №363 затверджений сільським головою Олар І.Г., відповідно до якого він останні 10 років не був зареєстрований, але проживав разом з ОСОБА_5 , 1925 р.н. та вів спільне господарство до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак в акті не зазначено адресу, за якою проживав ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 . Крім того, відповідно до довідки, виданої виконкомом Ропчанської сільської ради 21.02.2020 року за №324 вбачається, що ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 одна.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на суперечливі дані наданих позивачем письмових доказів щодо місця проживання позивача та спадкодавця, ненадання позивачем інших доказів на підтвердження його постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, суд вважає недостатнім доказом акт від 29.09.2020 року №363, на даний позивачем в обгрунтування вимоги про встановлення зазначеного факту.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позивачем не доведено достатніми та безсумнівними доказами факт його постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, а тому в задоволенні позовних вимог в частині встановлення даного факту слід відмовити.

Щодо позовних вимог позивача в частині визнання права власності на спадщину за заповітом, суд вважає, що вони також задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування - це перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Поняття заповіту визначено ч.1 ст.1233 ЦК України, відповідно до якого заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ч.1 ст.1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Частиною 4 ст.1236 ЦК України визначено, що чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 заповітом від 01.06.2004 року, який не змінювався, розпорядилася на випадок своєї смерті належним їй правом на земельну частку (пай) розміром 1,08 в умовних кадастрових гектарах згідно сертифікату серії НОМЕР_2, який зареєстрований за №274 від 27.02.1997 року, на користь ОСОБА_1 .

Однак, в подальшому ОСОБА_2 реалізувала право на земельну частку (пай) шляхом набуття земельної ділянки у приватну власність, що підтверджується державним актом серії ЧВ №092440 від 17.12.2004 р.. Тобто, після оформлення права власності на земельну ділянку, право на земельну частку (пай) перестало існувати.

Отже, на момент відкриття спадщини, яке має місце 06.03.2010 р. склад спадщини за заповітом у виді права на земельну частку (пай) згідно сертифікату НОМЕР_3 відсутній. Інше майно (майнові права) заповітом не охоплювалися, в тому числі й такі, що можуть належати спадкодавцеві в майбутньому.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на земельну ділянку, що розташована на території Ропчанської сільської ради, площею 1,35 га, кадастровий номер 7324588000:01:001:0065, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі державного акту серії ЧВ №092440 від 17.12.2004 року, як на спадщину за заповітом, в зв"язку з чим в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

На підставі ст.ст.1216, 1217, 1233, 1236 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 263-265, 315 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на спадщину за заповітом відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду через Сторожинецький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

СУДДЯ