Рішення

від 12.04.2021 по справі 477/1948/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1948/20

Провадження №2/477/179/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Козаченка Р.В.,

із секретарем судового засідання - Бітюковою С.В.,

за участю:

позивачки - ОСОБА_1 , її представника - Долгова А.Г.,

представника відповідача - (не з`явився),

розглянувши в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства "Ковтуна" про розірвання договорів оренди землі, стягнення орендної плати, та зобов`язання передати земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до

фермерського господарства "Колос", в обґрунтування якого вказала наступне.

Вона отримала у спадок після смерті діда ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, площею 5,6 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.

За свого життя дідусь уклав 29 червня 2017 року з фермерським господарством "Колос" договір оренди вказаної земельної ділянки, який був зареєстрований 30 серпня 2017 року, тому після його смерті вона набула право орендодавця за цим договором.

В той же час орендар не сплатив їй орендну плату в строк, обумовлений договором за 2017 - 2020 роки і на її неодноразові звернення кошти так і не були виплачені.

Вказуючи що орендар порушує істотні умови договору у виді систематичної несплати орендної плати, просила його розірвати.

Крім того просила стягнути з відповідача борг з користування землею за період з 2017 по 2020 роки в загальній сумі 12075 грн.

На позовну заяву відповідач відзиву не подав, але його представник направив до суду свої письмові пояснення, відповідно до яких просив відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачка не повідомляла орендаря до 2020 року про те, що отримала земельну ділянку в спадок і про необхідність сплати орендної плати саме їй.

А в 2020 році, діючи недобросовісно почала вимагати повернути їй ділянку, відмовляючись від орендної плати, тому вважав, що позивачка навмисно створювала умови для неотримання орендної плати, що не може вважатися як умисними діями орендаря по систематичній несплаті орендної плати.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити, вказавши, що після отримання земельної ділянки у спадщину була незгодна із розміром орендної плати. На її звернення до відповідача про збільшення орендної плати отримала відмову. В подальшому, до неї ніхто із фермерського господарства "Колос" щодо виплати орендної плати не звертався, а приблизно рік назад представники орендаря пропонували їй частину заборгованості, але якої саме не сказали, тому вона відмовилася і почала вимагати повернути їй ділянку. На це фермерське господарство направило їй поштою кошти за оренду, але вона їх відмовилася отримувати, так як перед тим вже направила листа з вимогою припинити обробляти ділянку і повернути її, а також не знала які саме кошти їй перерахували.

Представник позивачки, окрім підтримання позову, вказав серед іншого й на те, що договір був зареєстрований після смерті власника, що вказує на його недійсність.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про його час та місце був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Суд, вважаючи можливим розглянути справу без участі представника відповідача, заслухавши пояснення і доводи позивачки та її представника, перевіривши та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновків, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Позивачка в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала у власність земельну ділянку з кадастровим номером 4823384700:05:000:0260, площею 5,6 га, розташовану в межах території Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

При цьому, 29 червня 2017 року між фермерським господарством "Колос" та ОСОБА_2 , за його життя, був укладений письмовий договір оренди цієї земельної ділянки, який був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30 серпня 2017 року.

Відповідно до п. 8 договору оренди строк його дії - 7 років.

В п. 9-11 договору оренди виписано, що орендна плата складає 3750 грн., що становить не менше 3% від нормативної грошової оцінки землі, і вона повинна була вноситися з урахуванням індексу інфляції щорічно до 31 грудня кожного року.

Главою 5 Земельного кодексу України передбачені види земель сільськогосподарського призначення, в тому числі і землі, призначені для виробництва сільськогосподарської продукції.

Статтями 93 та 96 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувач зобов`язаний забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних зі встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Частина 1 ст. 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України "Про оренду землі" (далі - Закон), а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них та договором оренди (суборенди) земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст. 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ст.ст. 6,14 Закону).

Згідно ст. 13 Закону за договором оренди землі орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За правилами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Аналогічна норма закріплена і в ст. 31 Закону.

За змістом ст. 32 Закону України та умов договору оренди, договір оренди землі на вимогу однієї із сторін може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24,25 Закону та умовами договору, зокрема, й щодо несплати орендної плати, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно зі ст. 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата орендної плати.

У п. 32 договору оренди було передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої сторони, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Виходячи зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 жовтня 2018 року, та беручи до уваги вимоги Закону та ЦК України, позивачка, з набуттям права власності на земельну ділянку, набула права орендодавця згідно договору оренди від 29 червня 2017 року із фермерським господарством "Колос".

Виходячи із її посилань та матеріалів провадження слідує, що дійсно, з часу укладення договору оренди по 2020 рік включно орендна плата виплачена не була. На письмові звернення в січні 2020 році вона отримала підтверджувальну відповідь про це з посиланням, що невиплата відбулася через відмову нової власниці ділянки від її отримання.

В судовому засіданні позивачка підтвердила, що відмовлялася від отримання орендної плати, так як вважала, що її розмір нижчий мінімального розміру плати за землю, передбаченої законодавством. Підтвердила і ті факти, що представники орендаря прибували до неї додому для передачі частини орендної плати, а також і перераховували її поштовим переказом, але від коштів вона відмовлялася, так як не вважала, що це вся заборгованість.

Як визначено ст.ст. 526, 529 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; кредитор зобов`язаний прийняти виконання зобов`язання, яке виконано належним чином, також і відмовитися від його прийняття, якщо зобов`язання виконується частинами.

Відповідно до копії квитанції ПАТ "Укрпошта" від 17 вересня 2020 року від фермерського господарства "Колос" позивачці було перераховано орендну плату в повному розмірі в сумі 9054 грн за відрахуванням податкових платежів, що складає орендну плату за три роки: (3750 грн - 731,25 грн (податки)) х 3 роки. Проте вона відмовилася від отримання коштів. А з цією позовною заявою звернулася до суду 29 жовтня 2020 року.

З цього суд вимушений зробити висновок, що не може вважатися систематичною несплатою орендної плати з боку орендаря у разі неприйняття її орендодавцем, що не вказує на наявність існування такої підстави для розірвання договору оренди, передбаченою ст. 24, 25, 32, 141 Закону, як систематична несплата орендної плати. При цьому суд зважує й нате, що позивачкою не було надано достовірних даних звернення до орендаря до 2020 року про заміну сторони договору і необхідність виплати орендної плати саме їй.

Таким чином суд не знаходить законних і обґрунтованих підстав для розірвання договору оренди землі.

В той же час, із встановлених в судовому засіданні взаємовідносин суд вбачає про існування спору між сторонами щодо розміру заборгованості плати за оренду землі, строку та порядку її сплати, тому вважає за необхідне вирішити його шляхом стягнення заборгованості з відповідача на користь позивачки в повному розмірі.

Згідно з положеннями ст. 25 Закону з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за оренду землі по 2020 рік включно, оскільки на час розгляду справи строк сплати настав 31 грудня 2020 року, в загальній сумі 12075 грн. 00 коп.

Посилання представника позивачки на те, що договір оренди слід вважати недійсним, так як він був зареєстрований після смерті власника суд не може прийняти з огляду на наступне.

Згідно частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо вже сам договір передбачає передання майна або інші дії, він вважається укладеним з моменту вчинення відповідної дії (частина перша - друга статті 640 ЦК України).

З огляду на вказані приписи не можна вважати неукладеним договір після його повного або часткового виконання сторонами.

Якщо сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору, тому немає підстав для визнання договору оренди землі недійсним з тих підстав, що реєстрація договору була здійснена після смерті орендодавця. Реєстрація договору є підтвердженням держави його існуванням та укладення і не впливає на його дійсність.

Аналогічні висновки здійснені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 704/1551/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18).

Виходячи з того, що відсутні підстави для розірвання договору оренди, то немає підстав для задоволення позовної заяви в частині вимоги про зобов`язання про передачу ділянки позивачці.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України суд вважає необхідним призначити окреме судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат.

За викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути із фермерського господарства "Ковтуна" на користь ОСОБА_1 орендну плату за договором оренди земельної ділянки від 29 червня 2017 року за період 2017-2020 років у сумі 12075 (дванадцять тисяч сімдесят п`ять) гривен.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до фермерського господарства "Ковтуна" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 29 червня 2017 року та про зобов`язання передати земельну ділянку площею 5,6 га - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину рішення, процесуальний час на його складання був продовжений головуючим у справі через його зайнятість в інших судових провадженнях, і складено на його повний текст складено 30 березня 2021 року.

Суддя Р.В. Козаченко