Вищий господарський суд україни
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
Реєстрація4/2678-16/228
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
06 вересня 2007 р. № 4/2678-16/228
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:суддів:Кравчука Г.А.Мачульського Г.М.Шаргала В.І.,
перевіривши матеріали касаційної скарги
на постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 05.07.2007р.
у справі господарського суду № 4/2678-16/228Львівської області
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Галичбудмонтаж"
простягнення 13 983, 14 грн., -
В С Т А Н О В И В :
Касаційна скарга Дочірнього підприємства "Ефорт-15" Закритого акціонерного товариства "Агентство економічної безпеки "Ефорт" не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Так, до касаційної скарги Дочірнього підприємства "Ефорт-15" Закритого акціонерного товариства "Агентство економічної безпеки "Ефорт" доданий примірник платіжного доручення №133 від 03.08.2007р. про сплату 45 грн. державного мита з касаційної скарги, однак держмито сплачено не у встановленому розмірі, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи №4/2678-16/228, позов пред'явлений про стягнення 13 983, 14 грн., рішенням місцевого господарського суду від 13.03.2007р. позов задоволено, а оскарженою постановою господарського суду апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду від 13.03.2007р. скасовано, в позові відмовлено. В своїй касаційній скарзі позивач просить вказану постанову скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Таким чином оспорюваною сумою по справі є сума заявленого позову –13 983, 14 грн.
Згідно ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст.3 п.2 пп. “а” Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року №7-93 із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів державне мито сплачується у розмірі одного відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошей ціна позову визначається стягуваною сумою.
Згідно ст.3 п.2 пп. “г” Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року №7-93 із касаційних скарг на рішення та постанови державне мито сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –у розмірі 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Отже державне мито з касаційної скарги належить обчислювати та сплачувати до державного бюджету з врахуванням вимог вказаних норм Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року №7-93.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Зважаючи на викладене, а також те, що державне мито з касаційної скарги Дочірнього підприємства "Ефорт-15" Закритого акціонерного товариства "Агентство економічної безпеки "Ефорт" сплачено не у встановленому розмірі, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що вказана касаційна скарга підлягає поверненню згідно пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. 86, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Ефорт-15" Закритого акціонерного товариства "Агентство економічної безпеки "Ефорт" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.07.2007р. у справі №4/2678-16/228 Господарського суду Львівської повернути особі, що її подала, а справу №4/2678-16/228 –до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.М. Мачульський
В.І. Шаргало
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 06.09.2007 |
Оприлюднено | 25.09.2007 |
Номер документу | 961952 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Мачульський Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні