Постанова

від 08.04.2021 по справі 446/1792/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 446/1792/19 Головуючий у 1 інстанції: Костюк У.І.

Провадження № 22-ц/811/21/21 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року м.Львів

Справа № 446/1792/19

Провадження № 22ц/811/21/21

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В. ,

секретар Іванова О.О.

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області, ухвалене у м. Кам`янка-Бузька 4 листопада 2020 року у складі судді Костюк У.І., у справі за позовом Кредитої спілки Взаємопоміч до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

26 вересня 2019 року позивач звернувся з цим позовом. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 31 липня 2018 року між КС Взаємопоміч та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №37, згідно з яким надано відповідачу 20 000 грн. до 31 липня 2019 року з виплатою двома траншами (відповідно 31 липня 2018 -12 200 грн., та 13 серпня 2018 року - 7 800 грн.). Вказує, що виконання зобов`язань за кредитним договором забезпечено порукою шляхом укладення між КС Взаємопоміч та ОСОБА_2 31 липня 2018 року договору поруки №37. Стверджує, що відповідач взятих на себе зобов'язань за договором не виконує належним чином та станом на 9 жовтня 2020 року заборгованість за кредитним договором становить 49 593 грн.

Рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 4 листопада 2020 року позов задоволено.

Стягнуто з солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь КС Взаємопоміч заборгованість за кредитним договором №37 від 31 липня 2018 року в сумі 49 593 грн. Проведено розподіл судових витрат.

Рішення суду оскаржили відповідачі. Вважають рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм матеріального права. Просять рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вказують, що позивач не надав розширеного розрахунку заборгованості (з щомісячною розбивкою, так як передбачено графіком погашення за договірними зобов`язаннями). Зазначають, що не відомо яким чином збільшено розмір нарахованих процентів у позові в сумі 18 306,96 грн., у заяві про збільшення позовних вимог до суми 29 593 грн. Нарахування процентів вважають необґрунтованим та безпідставним. Судом першої інстанції не враховано часткове погашення тіла кредиту. Позивачем не надано доказів направлення їм (відповідачам) письмового повідомлення з вимогою про погашення всієї заборгованості за кредитним договором.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Д атою ухвалення рішення, прийнятого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що 31 липня 2018 року між КС Взаємопоміч та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №37 на суму 20 000 грн. до 31 липня 2019 року з виплатою двома траншами (31 липня 2018 року - 12 000 грн. та 13 серпня 2018 року - 7 800 грн.) зі сплатою 33 % річних, що підтверджується видатковими касовими ордерами від 31 липня та 13 серпня 2018 року.

Згідно п. 3.5 кредитного договору сторони домовилися, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, що є невід`ємною частиною цього кредитного договору.

Відповідно до графіка розрахунків позичальник зобов`язана повертати щомісячно 1 819 грн. основного боргу та нараховані відсотки за кредит за річною ставкою 33% .

З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між КС Взаємопоміч та ОСОБА_2 31 липня 2018 укладено договір поруки №37. Відповідно до умов цього договорупоручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст.554 цього Кодексу у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлену додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст.ст. 525,526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону,одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 цього Кодексу передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість за кредитом станом на 9 жовтня 2020 становить 49 593 грн., що складається з: основної суми боргу - 20 000 грн., відсотків за користування кредитом та прострочення - 29 593 грн. Зазначений розрахунок відповідає умовам договору і не спростований належними та допустимими доказами.

На підставі аналізу наявних у справі доказів суд прийшов до вірного висновку, що між сторонами виникли правовідносини позики. Позивач (кредитодавець) передав грошові кошти позичальникові, яка зобов`язалася їх повернути до визначеної сторонами дати (31 липня 2019 року). Поручитель поручився перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про підставність позовних вимог.

З висновками суду, які відповідають встановленим обставинам справи, належить погодитися, оскільки судом правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись: п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 4 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Постанову складено і підписано 8 квітня 2021 року.

Головуючий

Судді