Постанова

від 16.03.2021 по справі 175/4803/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2792/21 Справа № 175/4803/19 Головуючий у першій інстанції: Бойко О. М. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А,

при секретарі Догоновій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-заготівельна фірма Зоря Дніпропетровська , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства оформлених протоколом-рішенням та скасування реєстраційних дій, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-заготівельна фірма Зоря Дніпропетровська (далі - ТОВ ВЗФ Зоря Дніпропетровська ), посилаючись на те, що вона є спадкоємицею першої черги за законом після смерті чоловіка ОСОБА_7 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона та її син ОСОБА_8 звернулися до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. ОСОБА_8 відмовився від прийняття спадщини на користь позивача. Також спадкоємцем першої черги є ОСОБА_6 , щодо якого ОСОБА_7 було визнано батьківство. За життя чоловік позивача - ОСОБА_7 був учасником ТОВ ВЗФ Зоря Дніпропетровська . З`ясовуючи склад спадщини, позивач виявила, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, померлий ОСОБА_7 не є учасником ТОВ ВЗФ Зоря Дніпропетровська . Державна реєстрація зміни складу та інформації про засновників здійснена на підставі протоколу-рішення №29/03-13 загальних зборів учасників ТОВ ВЗФ Зоря Дніпропетровська від 29 березня 2013 року. Відповідно до протоколу-рішення, яке прийнято загальними зборами учасників товариства, в яких взяли участь учасники, що володіють 100% голосів: ОСОБА_3 , який володіє 10% статутного капіталу, ОСОБА_4 , який володіє 45% статутного капіталу та ОСОБА_7 , який володіє 45% статутного капіталу. Рішенням було виведено зі складу учасників товариства ОСОБА_7 та ОСОБА_4 та передано вивільнену частку, що належала ОСОБА_7 , у розмірі 994500,00 грн та ОСОБА_4 , у розмірі 45%, що становить 994500,00 грн. ОСОБА_5 . Протокол-рішення не містить відомостей про те, які рішення прийняті з інших питань порядку денного, також до протоколу-рішення доданий лист голосування з питань порядку денного від 31 серпня 2012 року, тоді як за даними в протоколі-рішенні, загальні збори відбулися 29 березня 2013 року. Крім того, враховуючи, що у ОСОБА_7 знаходився оригінал заяви про вихід, а також те, що про свій вихід зі складу учасників ТОВ ВЗФ Зоря Дніпропетровська він позивача як дружину не повідомив та до моменту смерті продовжував брати участь в управлінні господарською діяльністю товариства як учасник товариства, позивач дійшла висновку, що така заява була складена, але залишилася неподаною. Тому позивач просила визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ ВЗФ Зоря Дніпропетровська №12031050036000174, оформлене протоколом-рішенням від 29 березня 2013 року №23/03-13 загальних зборів учасників ТОВ ВЗФ Зоря Дніпропетровська ;

скасувати реєстраційну дію з державної реєстрації нової редакції Статуту ТОВ ВЗФ Зоря Дніпропетровська №12031050030000174 від 02 квітня 2013 року;

скасувати реєстраційну дію №12031050036000174 з державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи - зміна статутного або складеного капіталу; зміна складу або інформації про засновників від 17 серпня 2016 року;

скасувати реєстраційну дію №12031050037000174 з державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи - зміна статутного або складеного капіталу; зміна складу або інформації про засновника від 27 січня 2017 року;

скасувати реєстраційну дію №12031050038000174 з державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи - зміна статутного або складеного капіталу; зміна складу або інформації про засновника від 25 травня 2017 року;

скасувати реєстраційну дію №12031050039000174 з державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи - зміна статутного або складеного капіталу; зміна складу або інформації про засновника від 28 грудня 2017 року;

скасувати реєстраційну дію №120311070041000174 з державної реєстрації зміни складу або інформації про засновників від 14 листопада 2018 року;

скасувати реєстраційну дію №120311070042000174 з державної реєстрації зміни складу або інформації про засновників від 20 березня 2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року провадження у справі закрито (а.с. 212-214 т.2).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено (а.с. 74-79 т.3).

Постановою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дорошенко О.М., задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року скасовано, справу передано на розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 205-209 т.4). Верховним Судом, зокрема, зазначено, що діяльність ТОВ ВЗФ "Зоря Дніпропетровська" припинено; апеляційному суду при новому розгляді необхідно вирішити питання щодо правонаступництва.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скаргиі заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали та закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_7 був учасником ТОВ ВЗФ Зоря Дніпропетровська та володів 45% голосів.

02 квітня 2013 року ОСОБА_7 написав заяву адресовану загальним зборам ТОВ ВЗФ Зоря Дніпропетровська , у якій повідомив про добровільний вихід зі складу учасників товариства, а свою частку у статутному капіталі ТОВ ВЗФ Зоря Дніпропетровська в розмірі 45%, що становить 994500,00 грн, передає товариству для подальшого розподілу на свій розсуд. Засвідчує, що після виходу, ніяких претензій до товариства не буде мати. Заява посвідчена державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори Карловою Т. Г. за реєстровим №2-223 (а.с. 23 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Амур-Нижньодніпровським районним у м. Дніпрі відділом ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області, актовий запис №1768 (а.с. 34 т.1).

Згідно листа приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О. від 20.11.2019 року №475/01-16, за наявними у спадковій справі матеріалами ОСОБА_1 (дружина) є спадкоємцем 2/3 частки у спадщині після ОСОБА_7 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 36 т.1).

За змістом п. 2 ч.1. ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття юридичного спору має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття спір про право (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття спору про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову , а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поряд з цим за змістом пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення відсутність предмета спору в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року (справа № 456/647/18, провадження №61-2018св19).

Закриваючи провадження у даній справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що відсутній предмет спору, оскільки рішення загальних зборів учасників TOB ВЗФ Зоря Дніпропетровська про вихід ОСОБА_7 зі складу учасників товариства, яке оформлене протоколом від 29 березня 2013 року не порушує майнові права позивача як спадкоємця померлого ОСОБА_7 , оскільки таке рішення прийнято задовго до його смерті. Тому воно не змінює обсяг особистих суб`єктивних прав позивача ОСОБА_1 у сфері цивільних та інших матеріальних прав та не породжує для неї цивільних обов`язків.

Однак, суд першої інстанції не звернув увагу на існування спору між відповідачем та позивачем, яка є спадкоємцем 2/3 частки у спадщині після ОСОБА_7 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за життя до 29 березня 2013 року був учасником ТОВ ВЗФ Зоря Дніпропетровська та володів 45% голосів. Саме виведення ОСОБА_7 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі складу учасників товариства-відповідача у справі, оскаржує позивач із наведенням відповідного обґрунтування.

Обґрунтованість чи необґрунтованість позову суд вирішує під час розгляду справи по суті шляхом ухвалення відповідного рішення.

Колегія зауважує, що позивачем, в особі свого представника ОСОБА_2 , також було подано заперечення проти клопотання відповідача про закриття провадження, що додатково свідчить про наявність спору між сторонами у справі (а.с. 116-117 т.1).

Отже, оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.

Разом з тим, судом встановлено, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, діяльність ТОВ ВЗФ Зоря Дніпропетровська (ідентифікаційний код юридичної особи 13454557) було припинено (дата запису про припинення - 08 грудня 2020 року, номер запису 100203111005100174, підстава - рішення щодо припинення).

Також, представником ОСОБА_5 - ОСОБА_9 подано клопотання про закриття провадження у справі від 16.03.2021 року, у зв`язку з припиненням діяльності ТОВ ВЗФ Зоря Дніпропетровська шляхом ліквідації.

За правилом пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст 377 ЦПК України якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наявна інформація щодо відсутності правонаступників ТОВ ВЗФ Зоря Дніпропетровська . На підтвердження іншого доказів суду не надано.

Статтею 55 ЦПК України встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно частини 4 статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно частини 1 статті 104 Цивільного Кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частини 5 статті 104 ЦК України).

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

Суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами.

Виходячи з викладеного, враховуючи допущені місцевим судом порушення норм процесуального права при закритті провадження у справі на підставі п. 2 ч.1. ст. 255 ЦПК України; встановивши, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено відомості про припинення юридичної особи-відповідача 08 грудня 2020 року (за відсутності правонаступників); приймаючи до уваги предмет спору, - колегія приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року і закриття провадження у справі, оскільки припинено юридичну особу-відповідача, який не має правонаступників.

Частиною 5 статті 411 ЦПК України встановлено, що висновки суду касаційної інстанції, в зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Колегія звертає увагу, що постановою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року, зокрема, зауважено, що апеляційному суду при новому розгляді необхідно врахувати припинення діяльності ТОВ ВЗФ Зоря Дніпропетровська та вирішити питання щодо процесуального правонаступництва.

Встановивши відсутність матеріального правонаступництва припиненого ТОВ ВЗФ Зоря Дніпропетровська , колегія дійшла висновку про відсутність правонаступництва процесуального.

Згідно матеріалів справи, ТОВ ВЗФ Зоря Дніпропетровська є єдиним відповідачем у даній справі.

Отже, колегія приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року та закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 377, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2020 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-заготівельна фірма Зоря Дніпропетровська , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства оформлених протоколом-рішенням та скасування реєстраційних дій - закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий

Судді