Постанова

від 07.04.2021 по справі 376/3366/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2021року м. Київ

Справа № 376/3366/19

Провадження: № 22-ц/824/6320/2021

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Іванової І.В., Пікуль А.А.

секретар Гулієв М.Д.о,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Крилової Олени Леонідівни в інтересах Акціонерного товариства ПриватБанк

на рішення Сквирського районного суду Київської області від 22 червня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Коваленка О.М.,

у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства ПриватБанк про визнання зобов`язань виконаними, про розірвання іпотечного договору № KISWGI0000006104, про розірвання договору поруки № KISWGI0000006104, про розірвання договору про іпотечний кредит № KISWGI0000006104, зняття заборони з нерухомого майна,

в с т а н о в и в :

У грудні 2019 рокуОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги, що 21.03.2008 року між ОСОБА_1 та АТ КБ ПриватБанк в особі керуючого Сквирським відділенням ОСОБА_3 укладенодоговір про іпотечний кредит № KISWGI 0000006104. Відповідно до п.п. 1.1 договору вона, ОСОБА_1 ,отримала грошові кошти в розмірі 60 000,00 грн. на поліпшення якості окремого житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15% річнихта строком погашення не пізніше 21.08.2019 року.

У цей же день, 21.03.2008 року між ОСОБА_2 АТ КБ ПриватБанк в особі керуючого Сквирським відділенням ОСОБА_3 укладено договір поруки № KISWGI 0000006104, відповідно до умов якого, він ОСОБА_2 ,зобов`язався відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання боржником усіх його зобов`язань за договором про іпотечний кредит № KISWGI 0000006104 від 21.03.2008 року.

В забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання кредиту № KISWGI0000006104 від 21.03.2008 року між АТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № KISWGI 0000006104 від 21.03.2019 року, предметом якого є житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,10 га, на якій розташований будинок.

22.07.2008 року нібито між АТ ПриватБанк та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору про іпотечний кредит № KISWGI0000006104, згідно якої банк залишок заборгованості за кредитним договором в розмірі 59 337,20 грн. перевів в долари США та надав позивальнику кредитні кошти шляхом перерахування на особовий рахунок, однак жодної додаткової угоди вона, позивачка, не підписувала, та не отримувала від банку жодної пропозиції щодо укладення додаткової угоди.Тому, позивачі вважають, що вказана додаткова угода є незаконною та такою, що порушує їх права.

Вказують, що ними договірні зобов`язання за договором № KISWGI0000006104 виконані в повному обсязі, що підтверджується квитанціями про сплату грошових коштів в рахунок договору про іпотечний кредит № KISWGI0000006104 , однак, від банку на їх адресу надходять повідомлення б/н та без дати про те, що у позивачки ОСОБА_1 є прострочена заборгованість перед АТ КБ ПриватБанк станом на 14.01.2019 року у розмірі 1 484 540,49 грн. Згідно повідомлення від 19.07.2019 року №30.1.0.0/2-878DNLFZ0WY19, договір № KISWGI0000006104 не виконується та у ОСОБА_1 у зв`язку з порушеннями зобов`язань за вказаним кредитним договором прострочена заборгованість складає 57 071,27 доларів США. Заперечуючи наявність заборгованості та за відсутності пояснень АТ ПриватБанк вони, позивачі, змушені звернутися до суду з даним позовом, в якому просили:

визнати зобов`язання за договором № KISWGI0000006104, який укладено 21.03.2008 року між ОСОБА_1 та АТ КБ ПриватБанк в особі керуючого Сквирським відділенням Іванець А.М. - виконаними;

розірвати іпотечний договір № KISWGI0000006104 який укладено 21.03.2008 року між ОСОБА_1 та АТ КБ ПриватБанк в особі керуючого Сквирським відділенням Іванець А.М.;

розірвати договір поруки № KISWGI0000006104, який укладено 21.03.2008 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та АТ КБ ПриватБанк в особі керуючого Сквирським відділенням Іванець А.М.;

розірвати договір про іпотечний кредит № KISWGI0000006104, 21.03.2008 року між ОСОБА_1 та АТ КБ ПриватБанк в особі керуючого Сквирським відділенням Іванець А.М., який посвідчено приватним нотаріусом Сквирського районного нотаріального округу Київської області Корнійчук А.В.;

скасувати в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження:6838951, зроблений приватним нотаріусом Корнійчук А.В. 21.03.2008 року на підставі договору іпотеки, р. №750, на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 ;

скасувати в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 6839030, зроблений 21.03.2008 року приватним нотаріусом Корнійчук А.В. на підставі договору іпотеки, р. №750, на земельну ділянку, загальною площею 0,1000 га, адреса: АДРЕСА_1 , кадастровий номер:3224010100:01:002:0010, власником якої є ОСОБА_2 .

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 22 червня 2020 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено.

Визнано зобов`язання за договором № KISWGI0000006104, який укладено 21.03.2008 року між ОСОБА_1 та АТ КБ ПриватБанк в особі керуючого Сквирським відділенням Іванець А.М., виконаними.

Розірвано іпотечний договір № KISWGI 0000006104, який укладено 21.03.2008 року між ОСОБА_1 та АТ КБ ПриватБанк в особі керуючого Сквирським відділенням Іванець А.М.

Розірвано договір поруки № KISWGI 0000006104, який укладено 21.03.2008 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та АТ КБ ПриватБанк в особі керуючого Сквирським відділенням Іванець А.М.

Розірвано договір про іпотечний кредит № KISWGI0000006104, який укладено 21.03.2008 року між ОСОБА_1 та АТ КБ ПриватБанк в особі керуючого Сквирським відділенням Іванець А.М., який посвідчено приватним нотаріусом Сквирського районного нотаріального округу Київської області Корнійчук А.В.

Скасовано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження:6838951, зроблений приватним нотаріусом Корнійчук А.В. 21.03.2008 року на підставі договору іпотеки, реєстраційний №750 , на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_2 .

Скасовано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна заборону на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 6839030, зроблений 21.03.2008 року приватним нотаріусом Корнійчук А.В. на підставі договору іпотеки, рєстраційний №750 , на земельну ділянку, загальною площею 0,1000 га, адреса: АДРЕСА_1 , кадастровий номер:3224010100:01:002:0010, власником якої є ОСОБА_2 .

Не погодившись із таким судовим рішенням, Крилова О.Л. в інтересах АТ ПриватБанк подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалите нове про відмову у позові.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що умови договору про іпотечний кредит від 21.03.2008 року не встановлюють такої вимоги щодо внесення змін до нього, як нотаріальне посвідчення. Після укладення додаткової угоди позичальник приступив до її виконання, оскільки почав сплачувати заборгованість саме у доларах США. Оскільки позичальником кошти на погашення заборгованості за кредитним договором вносились не у повному обсязі, у ОСОБА_1 виникла прострочена заборгованість. Наявність простроченої заборгованості виключає можливість визнання виконаними зобов`язання за кредитним договором та похідними від нього іпотечним договором та договором поруки. Також вказувала, що поняття розірвання договору та його припинення не є тотожними, а відтак судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення

Ухвалами Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні .

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Очеретяний О.Г. в інтересах позивачів зазначив, що із внесення змін до договору про іпотечний кредит та зміною основного зобов`язання - зміна валюти кредиту, змінюється розмір кредиту, а тому без внесення відповідних змін до іпотечного договору, визначені в іпотечному договорі та договорі про іпотечний кредит розміру кредиту не відповідають один одному. Отже, внесення змін до кредитного договору тягне за собою і внесення аналогічних змін до договору іпотеки, а тому суд першої інстанції вірно виходив із того, що з додаткової угоди до договору про іпотечний кредит від 21.03.2008 року убачається, що вона нотаріально не посвідчена, що не відповідає вимогам основного договору та вимогам чинного цивільного законодавства, а тому такий договір є нікчемним. Суд першої інстанції встановив, що позивачі договірні зобов`язання за договором кредиту виконали у повному обсязі, при цьому, доказів існування у позивачів простроченої заборгованості відповідачем суду надано не було. Просив рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване.

В судовому засіданні адвокат Штронда А.М. в інтересах АТ КБ Приватбанк підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, та просив її задовольнити.

Адвокат Очеретяний О.Г. в інтересах позивачів заперечував проти апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Вислухавши пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що 21.03.2008 року між ОСОБА_1 та АТ КБ ПриватБанк в особі керуючого Сквирським відділенням Іванець А.М. укладено договір про іпотечний кредит № KISWGI0000006104, відповідно до п.п. 1.1 якого ОСОБА_1 отримала грошові кошти в розмірі 60 000 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% річних.

Згідно п. 1.3 договору, кредит надається строком погашення не пізніше 21.08.2019 року на поліпшення якості окремого житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.29-30).

21.03.2008 року між ОСОБА_2 та АТ КБ ПриватБанк в особі керуючого Сквирським відділенням Іванець А.М. укладено договір поруки № KISWGI0000006104, відповідно до п.1 якого ОСОБА_2 зобов`язався відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання боржником усіх його зобов`язань за договором про іпотечний кредит № KISWGI0000006104 від 21.03.2008 року (а.с.36,37).

В забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання кредиту № KISWGI0000006104 від 21.03.2008 року між АТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_2 також було укладено договір іпотеки № KISWGI 0000006104 від 21.03.2019 року, предметом якого є житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,10 га, на якій розташований будинок.

12.07.2008 року між АТ ПриватБанк та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору про іпотечний кредит № KISWGI0000006104, згідно якої банк залишок заборгованості за кредитним договором в розмірі 59 337,20 грн. перевів у долари США та надав позивальнику кредитні кошти шляхом перерахування на особовий рахунок .

Згідно з п. 8.2 іпотечного договору № KISWGI0000006104 від 21.03.2008 року цей договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення до цього договору викладаються в письмовій формі та набувають чинності з моменту їх нотаріального посвідчення.

Згідно повідомлень банку б/н та без дати, у позивача ОСОБА_1 перед АТ КБ ПриватБанк станом на 14.01.2019 року наявна прострочена заборгованість у розмірі 57 071,27 доларів США у зв`язку із не виконанням умов договору № KISWGI0000006104 від 21.03.2008 року (а.с. 44 ,43).

Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову, при цьому, виходив із того, що додаткова угода до договору про іпотечний кредит № KISWGI0000006104 від 21.03.2008 року нотаріально не посвідчена (а.с. 101-107), що не відповідає вимогам п. 8.2. основного договору та вимогам ст. ст. 209, 639, 640 ЦК України, а тому на підставі вимог ч. 1 ст. 220 ЦК України такий договір є нікчемним . Оскільки позивачка ОСОБА_1 виконала зобов`язання за кредитним договором, укладеним з відповідачем, суд першої інстанції дійшов висновку проприпинення іпотечного договору, який був укладений між сторонами для забезпечення виконання основного зобов`язання, та скасування в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна заборон на нерухоме майно, належне ОСОБА_2 .

Перевіряючи такі висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

З матеріалів справи убачається, що договір про іпотечний кредит № KISWGI0000006104 від 21.03.2008 року, що укладений між ОСОБА_1 та АТ КБ ПриватБанк , укладений сторонами у простій письмовій формі та нотаріально не посвідчувався.

Згідно п.п. 10.1, 10.2, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором за виключенням п. 6.2,6.6, які набувають чинності з моменту зворотного відступлення прав вимоги Приватбанку по цьому договору.

Цей договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін.

Згідно п. 10.3 договору, всі зміни та доповнення до цього договору викладаються в письмовій формі та набувають чинності з моменту його підписання уповноваженими на те представниками сторін.

Додаткові угоди до цього договору, які можуть бути укладені в майбутньому, є його невід`ємною частиною (п. 10.4 договору).

У п. 10.7 договору сторони домовились, що це договір оформлюється наступним чином: кожний аркуш нумерується та засвідчується підписами сторін або договір прошивається та на звороті останнього аркуша скріплюється печаткою кредитора та підписами сторін.

На підставі заяви ОСОБА_1 кредитний договір № KISWGI0000006104 від 21.08.2008 року було переведено у валюту долар США та 22.07.2008 року між АТ ПриватБанк та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору № KISWGI0000006104 від 21.08.2008 року.

Згідно п. 1 додаткової угоди, суму заборгованості, що виникла з дати надання позичальнику кредиту до дати 11.07.2011 року зменшити на 116,87 доларів США, а саме відсотки у розмірі 0 доларів США, комісія у розмірі 0 доларі США, пеня у розмірі 116,87 доларів США.

Згідно п.п. 1 додаткової угоди, банк зобов`язався надати кошти шляхом перерахування на рахунок позичальника на строк з 31.03.2008 року по 22.08.2019 року включно у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 13 117,08 доларів США на споживчі цілі: в тому числі 12 843,55 доларів США на придбання нерухомості, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, за оплату винагороди за надання фінансового інструменту розмірі 0 % у момент надання кредиту, і винагороди за резервування ресурсів у розмірі 3 % від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно з п. 7.2 даного договору.

У п. 7 сторони погодили, що додаткова угода є невід`ємною частиною кредитного договору KISWGI0000006104 від 21.08.2008 року.

Тобто, кредитний договір (договір про іпотечний кредит) KISWGI0000006104 від 21.08.2008 року, як і додаткова угода до кредитного договору № KISWGI0000006104 від 21.08.2008 року, укладені у простій письмовій формі, нотаріально не посвідчувались.

Матеріали справи свідчать, що нотаріально посвідчувався лише укладений між ЗАТ Приватбанк та ОСОБА_5 іпотечний договір № KISWGI0000006104 від 21.03.2008 року, у п. 8.2 якого визначено, що договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін, зміни та доповнення до цього договору викладаються у письмовій формі та набувають чинності з моменту їх нотаріального посвідчення.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що нотаріального посвідчення змін та доповнень вимагали лише умови іпотечного договору, а не умови договору про іпотечний кредит , та, як наслідок, дійшов помилкових висновків про нікчемність додаткової угоди до договору про іпотечний кредит № KISWGI0000006104 від 21.03.2008 року.

Перевіряючи висновки суду щодо визнання зобов`язання за договором № KISWGI0000006104, який укладено 21.03.2008 року між ОСОБА_1 та АТ КБ ПриватБанк виконаними, та розірвання іпотечного договору № KISWGI0000006104 від 21.03.2008 року, договору поруки № KISWGI0000006104 від 21.03.2008 року та договору про іпотечний кредит № KISWGI0000006104 колегія суддів виходить з наступного.

Згідно положень ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України Про іпотеку ). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України Про іпотеку ).

Підстави припинення іпотеки окремо визначені в статті 17 Закону України Про іпотеку .

Так, згідно з указаною нормою іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання (абзац другий частини першої статті 17 Закону України Про іпотеку ).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 548/981/15-ц (провадження № 14-182цс18) зазначила, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (частина друга статті 653 ЦК України). Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов`язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (частина третя цієї статті).

Отже, розірвання кредитного договору припиняє його дію на майбутнє, але не впливає на факт укладення та дії цього договору включно до моменту його розірвання. Тому з моменту розірвання кредитного договору у позичальника залишається обов`язок повернути позивачеві заборгованість, нараховану за цим договором станом на день його розірвання, а кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені кредитним договором проценти та неустойку за період після розірвання цього договору. Права й інтереси кредитодавця у правовідносинах з позичальником після розірвання кредитного договору забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Порука та застава (іпотека) не припиняються за обов`язками позичальника щодо заборгованості за кредитом, процентів і неустойки, які існували на момент розірвання кредитного договору. Тобто, розірвання кредитного договору не є підставою для припинення поруки та застави (іпотеки), які можуть забезпечувати виконання зобов`язання, що виникло до моменту такого розірвання.

З матеріалів справи убачається, що рішенням Сквирського районного суду Київської області від 12 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26 березня 2015 року, в задоволенні позову ПАТ КБ Приватбанк до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Вирішуючи вказаний спір, суд встановив обставини щодо укладення між ПАТ КБ Приватбанк та ОСОБА_1 додаткової угоди до договору про іпотечний кредит. Також судом було встановлено, що ОСОБА_1 порушила обов`язок щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, що привело до виникнення у неї заборгованості у розмірі 19 207,58 доларів США станом на 25.04.2014 року. Такі обставини були підтверджені і судом апеляційної інстанції.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Звернувшись до суду із вказаним позовом, банк на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, та, відповідно, щодо права нараховувати відповідні проценти за договором.

Сума заборгованості за кредитним договором, яка утворилась у ОСОБА_1 у зв`язку із невиконанням покладених на неї зобов`язань договором про іпотечний кредит та додатковою угодою до договору про іпотечний кредит, визначена рішенням суду, яке, між іншим, ОСОБА_1 не оскаржувалось.

Визнаючи зобов`язання за договором № KISWGI0000006104, який укладено 21.03.2008 року між ОСОБА_1 та АТ КБ ПриватБанк виконаними, суд першої інстанції залишив вищенаведені обставини поза увагою.

Вважаючи, що позивачка ОСОБА_1 виконала зобов`язання за кредитним договором, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що надані нею квитанції про сплату коштів свідчать саме про те, що заборгованість ОСОБА_1 погашалась саме в доларах США.

Оскільки позичальником ОСОБА_1 кошти на погашення заборгованості за кредитом вносились не у повному обсязі, тобто , допущено порушення умов договору, у неї виникла прострочена заборгованість, про розмір якої банк повідомляв як її, ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 як солідарного боржника.

Вказані обставини також були повідомлені суду першої інстанції з наданням відповідного розрахунку, який позивачами не спростований.

Наявність простроченої заборгованості за кредитним договором виключає можливість визнання виконаними зобов`язань за кредитним договором та похідними від нього іпотечним договором та договором поруки.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК ), допустимими (стаття 78 ЦПК ), достовірними (стаття 79 ЦПК ), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК ).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Однак, позивачами не доведено належними та допустимими доказами будь-яких підстав, викладених у статті 651 ЦК України, для розірвання спірних договорів, в тому числі, і іпотечного договору.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що поняття розірвання договору та його припинення не є тотожними, при цьому, задовольняючи позов та мотивуючи ухвалене рішення у частині вирішення позовних вимог про розірвання спірних договорів, не навів жодного аргументування таких висновків.

Також, слід відмітити, що суд, дійшовши висновку про те, що подальше збереження іпотеки порушує права позивачів, повинен був припинити іпотеку, як того вимагає закон, а не розірвати іпотечний договір.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про те, що суд першої інстанції невірно встановив фактичні обставини у справі, висновки суду не відповідають наданим сторонами доказам, також, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, та, як наслідок, дійшов помилкового висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких підстав, апеляційна скарга Крилової О.Л. в інтересах АТ ПриватБанк слід задовольнити, а рішення Сквирського районного суду Київської області від 22 червня 2020 рокускасувати та ухвалити нове про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 367 , 368 , 374 , 37 6, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Крилової Олени Леонідівни в інтересах Акціонерного товариства ПриватБанк задовольнити.

Рішення Сквирського районного суду Київської області від 22 червня 2020 року скасувати та ухвалити нове про відмову в позові.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 12 квітня 2021 року.

Головуючий Т.О. Невідома

Судді І.В. Іванова

А.А. Пікуль