Постанова

від 07.04.2021 по справі 909/480/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2021 р. Справа №909/480/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.,

Суддів: Кордюк Г.Т.,

Кравчук Н.М. ,

за участю секретаря судового засідання Карнидал Л.Ю.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» № 210205/1 від 05.02.2021 (вх. № 01-05/584/21 від 12.02.2021)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 25.01.2021 про відмову у задоволенні заяв про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню (повний текст рішення складено 28.01.2021)

у справі № 909/480/18 (суддя Фанда О. М.)

за позовом: Національного банку України, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера", с. Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківська область

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Приватбанк", м. Київ

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.01.2021 у справі №909/480/18 відмовлено у задоволенні заяв ТОВ Скорзонера вх. № 19038/18 та вх. № 19040/18 від 07.12.18 про визнання наказів Господарського суду Івано-Франківської області № 803 та № 804 від 31.10.18 такими, що не підлягають виконанню по справі 909/480/18.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ Скорзонера про визнання наказу Господарського суду Івано-Франківської області № 804 від 31.10.20218 таким, що не підлягає виконанню, відповідач оскаржив таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подана до Господарського суду Івано-Франківської області 08.02.2021, надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 12.02.2021.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржник зазначає, що однією з процесуально-правових підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню є видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили.

При цьому апелянт зазначає, що 27.09.2018 Господарським судом Івано-Франківської області було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі №909/480/18, повний текст оскаржуваного рішення було складено 10.10.2018, таким чином, останнім днем строку подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення було 30.10.2018.

Апеляційну скаргу №181030/1 від 30.10.2018 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2018 у справі №909/480/18 відповідач надіслав на адресу суду першої інстанції в останній день строку апеляційного оскарження - 30.10.2018 та отримано Господарським судом Івано-Франківської області 01.11.2018.

За результатами апеляційного провадження ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 у справі №909/480/18 визнано нечинним рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2018 у справі №909/480/18 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки. В частині стягнення з ТОВ Скорзонера на користь Національного банку України судового збору у розмірі 616 700,00 грн залишено без змін. Провадження у справі №909/480/18 за позовом Національного банку України до ТОВ Скорзонера про звернення стягнення на предмет іпотеки закрито. Тобто рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2018 у справі №909/480/18, в частині стягнення з ТОВ Скорзонера на користь Національного банку України судового збору у розмірі 616 700,00 грн, набрало законної сили 06.10.2020.

Однак, на переконання апелянта, наказ №804 було видано передчасно, без врахування ч.7 ст.116 ГПК України, вже наступного дня після спливу строку на апеляційне оскарження (31.10.2018).

Апелянт зазначає, що видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили, є однією з процесуальних-правових підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Оскільки, станом на 31.10.2018 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2018 у справі 909/480/18 не набрало законної сили, то наказ №804 від 31.10.2018 було видано помилково, що згідно з ст. 328 ГПК України є підставою для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Відтак, на думку апелянта, ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 25.01.2021 у справі №909/480/18, в оскаржуваній частині, постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до п.4 ч.1 ст.277 ГПК України є підставою для її часткового скасування та ухвалення нового рішення у відповідній частині.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ Скорзонера без задоволення. При цьому зазначив, що у статті 38 Закону України Про виконавче провадження врегульовано порядок дій державного виконавця у разі прийняття апеляційної скарги до розгляду (в тому числі в разі поновлення строку) на рішення, за яким видано виконавчий документ.

Позивач зазначає, що повний текст рішення від 27.09.2018 складено 10.10.2018, а тому граничним строком його оскарження є 30.10.2018. Проте, ТОВ Скорзонера подано апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку. А отже, станом на 31.10.2018 (дата видачі наказу) суду не було відомо про подання апеляційної скарги, а процесуальне законодавство не передбачає, що при видачі відповідного наказу суд має враховувати ймовірність направлення апеляційної скарги поштою.

На переконання позивача, станом на день видачі судового наказу, інформація про оскарження судового рішення у суду була відсутня, а отже такий наказ видано у відповідності до положень ГПК України.

Позивач вважає, що наразі рішення суду в частині стягнення судового збору не скасовано, виконавче провадження було зупинено, а отже відсутні підстави для задоволення заяви ТОВ Скорзонера .

АТ КБ Приватбанк подало відзив на апеляційну скаргу ТОВ Скорзонера , в якому зазначає про відсутність підстав для її задоволення та вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Зокрема, третя особа погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що процесуальне законодавство не передбачає, що при видачі наказу, суд має врахувати строк на поштовий обіг для подачі апеляційної скарги. Станом на день видачі спірних наказів інформація про оскарження судового рішення у суду першої інстанції була відсутня, а отже спірні накази видані у чіткій відповідності до положень ГПК України.

В судове засідання 07.04.2021 позивач, відповідач та третя особа не з`явилися, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до оголошення на офіційному веб-сайті Західного апеляційного господарського суду, 25.02.2021 судом тимчасово припинено відправку поштової кореспонденції у зв`язку із відсутністю достатнього фінансування.

Про судове засідання 07.04.2021 сторони повідомлялися на електронні адреси, які останніми зазначені як контактні при поданні апеляційної скарги та відзивів на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що учасники провадження належним чином повідомлялися про розгляд справи, поважності причин неявки суду не повідомили, а відтак колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності останніх.

Апеляційний господарський суд, розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, відзивах на апеляційну скаргу, дійшов висновку, що ухвалу господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Матеріалами справи встановлено та не заперечуються ніким з учасників процесу такі обставини:

- рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2018 у справі № 909/480/18 задоволено позовні вимоги Національного банку України до ТзОВ "Скорзонера" про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ПАТ "КБ "Приватбанк" за Кредитним договором № 19 від 24.10.2008 (з усіма змінами та доповненнями до нього) перед Національним банком України в загальній сумі заборгованості 2 464 245 586,02 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №115 від 25.10.2014;

- на виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області 27.09.2018 у справі №909/480/18 видано накази №803 від 31.10.2018 та №804 від 31.10.2018;

- 06.12.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Думанською А.Л., на підставі наказу №803 від 31.10.2018, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №57859667;

- 29.11.2018 головним державним виконавцем Яремчанського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Гуменюком В.В., на підставі наказу №804 від 31.10.2018, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №57815575;

- 11.12.2018 начальником Яремчанського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Жигалюком І.В. винесено постанову про скасування процесуального документу Постанова про відкриття виконавчого провадження від 29.11.2018, що видана Гуменюком В.В. при примусовому виконання наказу №804 від 31.10.2018;

- 19.12.2018 Національний банк України звернувся до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області зі скаргою №18-0016/67682 на дії начальника відділу при винесенні постанови про скасування процесуального документа;

- скарга Національного банку України №18-0016/67682 Управліннясм державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області не розглянута;

- 18.02.2019 Національний банк України звернувся до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зі скаргою №18-0015/9227 на дії начальника Яремчанського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області та на дії начальника Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області;

- 15.04.2019 Департаментом Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомлено Національний банк України, що дії начальника Яремчанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області визнано такими, що вчинені з порушенням вимог чинного законодавства та зобов`язано вжити заходів щодо усунення виявлених порушень;

- 17.04.2019 Національний банк України повторно звернувся до Яремчанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області з заявою №18-0015/20977 про примусове виконання наказу №804 від 31.10.2018, виданого Господарським судом Івано-Франківської області;

- 26.04.2019 державним виконавцем Яремчанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Греджуком О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№59000340 про примусове виконання наказу №804 виданого 31.10.2018 Господарським судом Івано-Франківської області;

- ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.10.2020, яка залишена без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2020 визнано нечинним рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2018 у справі № 909/480/18 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, в частині стягнення з ТзОВ "Скорзонера" на користь Національного банку України судового збору у розмірі 616 700,00 грн рішення залишено без змін, провадження у справі № 909/480/18 за позовом Національного банку України до ТзОВ "Скорзонера" про звернення стягнення на предмет іпотеки закрито;

- 30.10.2020 Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченком Д.Є., на підставі заяви стягувача щодо повернення без подальшого виконання виконавчого документа стягувачу, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (наказу №803 від 31.10.2018);

- 22.06.2020 державним виконавцем Яремчанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Греджуком О.В. винесено постанову про зупинення виконавчих дій ВП№59000340 про примусове виконання наказу №804 від 31.10.2018;

- 18.01.2021 державним виконавцем Яремчанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Греджуком О.В. винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у ВП№59000340 про примусове виконання наказу №804 від 31.10.2018;

Як вбачається з апеляційної скарги ТОВ Скорзонера на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 25.01.2021, апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу лише в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ Скорзонера про визнання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №804 від 31.10.2018 таким, що не підлягає виконанню. В іншій частині ухвала суду першої інстанції не оскаржується.

З огляду на встановлені обставини справи колегія суддів зазначає наступне.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст.ст. 326, 327 ГПК України).

Зміст наказу №804 від 31.10.2018 відповідає вимогам процесуального законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може, зокрема, визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню зазначені в ч.2 ст.328 ГПК України, а саме: якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документу.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню).

Боржник, як в заяві про визнання наказу №804 від 31.10.2018 таким, що не підлягає виконанню, так і в апеляційній скарзі стверджує, що виконавчий лист судом першої інстанції видано помилково на рішення, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений в частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом (ч. 4 ст. 327 ГПК України).

Частиною 1 ст. 256 ГПК України унормовано, що строк для оскарження рішення становить двадцять днів з дня проголошення рішення (абз.1 ч.1 ст. 256 ГПК України) та, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, з дня складення повного судового рішення (абз.2 ч.1 ст. 256 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2018 Господарським судом Івано-Франківської області було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі №909/480/18, повний текст рішення було складено 10.10.2018, відтак останнім днем подання апеляційної скарги є 30.10.2018.

Як вірно зазначено апелянтом, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2018, ним було надіслано на адресу Господарського суду Івано-Франківської області 30.10.2018 засобами поштового зв`язку та отримано судом першої інстанції 01.11.2018.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.12.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "Скорзонера" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2018 у справі № 909/480/18.

Однак, слід зазначити, що відкриття апеляційного провадження ще не дає підстав вважати, що рішення, на яке подана апеляційна скарга, на момент подання такої апеляційної скарги, ще не набрало законної сили, а виконавчий документ виданий помилково.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ №804 виданий 31.10.2018 на виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2018, тобто на наступний день після закінчення строку для подання апеляційної скарги на відповідне рішення суду.

Щодо посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не враховано час на пересилання поштової кореспонденції, то слід зазначити, що нормами процесуального законодавства, зокрема ст.241 ГПК України, такої вимоги не закріплено.

Відтак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції спірний наказ видано у відповідності до положень ГПК України.

Слід також зазначити, що виконавчий документ видано після закінчення строку апеляційного оскарження, коли рішення набрало законної сили. Подальші питання щодо здійснення стягнення за даним виконавчим листом вирішуються у порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження .

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною права на суд , а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (п.40 рішення від 19.03.97 у справі Горнсбі проти Греції ).

Згідно зі ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

З огляду на зазначене питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є перешкодою для завершення судового провадження.

Виконавчий лист у даній справі виданий на підставі судового рішення, яке набрало законної сили. Відтак будь - якої помилки при видачі виконавчого листа не встановлено.

Частиною 1 ст. 38 Закону України Про виконавче провадження унормовано, що виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

З аналізу положень ст. 38 Закону України Про виконавче провадження вбачається, що законодавством передбачено зупинення виконавчого провадження у випадку апеляційного перегляду рішення на виконання якого видано виконавчий документ, а не визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, станом на момент розгляду судом першої інстанції заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.09.2018, в частині стягнення з ТОВ Скорзонера на користь Національного банку України судового збору в сумі 616 700,00 грн, набрало законної сили.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання наказу №804 від 31.10.2018 таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із п.23 ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Руїс Торіха проти Іспанії").

У відповідності до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене, Західний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ Скорзонера , зміни чи скасування ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 25.01.2021 у справі №909/480/18. Порушень норм процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у даній справі, судовою колегією не встановлено.

У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Скорзонера №210205/1 від 05.02.2021 (вх № ЗАГС 01-05/584/21 від 12.02.2021), залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 25.01.2021 у справі № 909/480/18 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.04.2021

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий -суддя Плотніцький Б.Д.

Суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Кравчук Н.М.