Ухвала

від 06.04.2021 по справі 922/5827/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Харківської області

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"06" квітня 2021 р. Справа № 922/5827/15

вх. № 5827/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді: Усатого В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

учасники процесу не з"явилися

розглянувши клопотання ліквідатора про затвердження його звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі ліквідації

по справі за заявою : ГУ ДПС у Харківській області, м. Харків

до ТОВ "Торгівельна компанія "Норма", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 29.02.2016 року ТОВ "Торгівельна компанія "Норма", м.Харків визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором товариства призначено арбітражного керуючого Безпалого С.О.

До суду ліквідатором надано ліквідаційний звіт з доказами завершення ліквідаційної процедури.

Також, ліквідатором надано звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі ліквідації, який він просить суд затвердити в сумі 640184,68 грн. грошової винагороди та 1259,12 грн. витрат по ліквідаційній процедурі.

15.07.2020 р. ліквідатором надано заяву (вх. № 16269), в якій він просить суд нарахувати йому за підсумками процедури ліквідації з період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "ТК "Норма" з 29.02.2016 р. по 19.03.2020 р. грошову винагороду в сумі 641442,80 грн., яка складається з оплати послуг в сумі 640184,68 грн. та 1259,12 грн. витрат по ліквідаційній процедурі та визначити джерела та порядок оплати послуг ліквідатор шляхом стягнення розміру грошової винагороди у сумі 641443,80 грн. пропорційно з кредиторів наступним чином: - Головне управління ДФС у Харківській області - 100%, що у грошовому еквіваленті складає 641442,80 грн.

В судове засідання 21.12.2020 р. учасники процесу не з"явилися.

23.02.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання ліквідатора про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неможливістю бути присутнім у даному судовому засіданні через перебування у відпустці.

Ліквідатор та інші учасники у справі про банкрутство в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду звіту ліквідатора були повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства, доказів виконання вимог ухвали суду від 21.12.2020 не надали.

Враховуючи неявку учасників у справі про банкрутство та незавершеність ліквідаційної процедури, суд відклав розгляд звіту ліквідатора на 06.04.2021 р.

В судовому засіданні 06.04.2021 р. ліквідатор просив затвердити його звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі ліквідації.

Представник кредитора щодо нарахованої ліквідатором суми просила визначитися на розсуд суду з дотриманням принципу співмірності зі здійсненою ліквідатором роботою.

В судовому засіданні 06.04.2021 р. оголошено перерву до 17:30 цього дня.

Ліквідатором додано до суду протокол комітету кредиторів від 15.01.2021 р., в якому зазначено, що комітет кредиторів відмовив у затвердженні звіту ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі ліквідації за період виконання повноважень ліквідатор ТОВ ТК "Норма" з 29.02.2016 р. по 19.03.2020 р. на загальну суму 641443,80 грн. про затвердження ліквідаційного звіту та тій підставі, що витрати ліквідатора по ліквідаційній процедурі відшкодовуються за рахунок наявних у боржника коштів, отриманих в результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, тому не вбачає підстав для відшкодування витрат ліквідатора по ліквідаційній процедурі за рахунок кредитора.

Також, комітет кредиторів в особі єдиного кредитора ГУ ДПС у Харківській області на комітеті кредиторів зазначив, що кошторисом ГУ ДПС у Харківській області на утримання не передбачено видатків на оплату послуг сторонніх фахівців, тому виплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за рахунок податкової згідно з Бюджетним кодексом України буде кваліфікуватися як нецільове використання бюджетних коштів. А також ГУ ДПС у Харківській області зауважив, що чинним законодавством не передбачено обов"язку кредитора відшкодовувати за власний рахунок грошову винагороду ліквідатора.

Крім того, комітетом кредиторів прийнято рішення про затвердження ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу та визнання ліквідаційної процедури завершеною.

Після перерви учасники процесу не з"явилися.

Розглянувши заяву ліквідатора, дослідивши ліквідаційний звіт та всі докази в підтвердження його виконання, судом встановлено наступне.

Ухвалою суду від 04.02.2016 р. затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Торгівельна компанія "Норма" у складі єдиного кредитора - Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківської області у розмірі на загальну суму 671742,84 грн., з яких 494969,98 грн. основного боргу (третя черга) та 176772,86 грн. (шоста черга).

Постановою суду від 29.02.2016 року ТОВ "Торгівельна компанія "Норма" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором товариства призначено арбітражного керуючого Безпалого С.О.

За приписами ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Згідно ч.1 ст.58 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців.

Так, ліквідаційна процедура у даній справі, в порушення приписів вказаних статей Закону та Кодексу триває більше 5 років.

Процедури банкрутства, за приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" так і Кодексу України з процедур банкрутства мають строковий характер.

Всі учасники провадження у справі про банкрутство, мають належним чином користуватися наданими Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Кодексом України з процедур банкрутства правами та власними повноваженнями сприяти дотриманню визначених Законом та Кодексом строків судових процедур, задля зменшення негативних наслідків надмірною тривалістю цих процедур як для кредиторів так і боржника.

Як Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , так і Кодекс України з процедур банкрутства не містять процесуального наслідку порушення строку процедури ліквідації, проте довготривалість процедури призводить до збільшення витрат як власне на саму процедуру, так і на оплату роботи ліквідатора, знецінення визнаних грошових вимог кредиторів (інфляція), інші негативні наслідки.

Ухвалою суду від 13.06.2016 р. визнано вимоги ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області у сумі 550597,50 грн. такими, що не є конкурсними і включити їх до реєстру вимог кредиторів у шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Ухвалою суду від 26.07.2016 р. здійснено заміну ініціюючого кредитора - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області на її правонаступника Центральну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківської області (61166, м. Харків, пр. Науки,9 код 39859805).

Ухвалою суду від 18.09.2018 р. встановлено основну грошову винагороду арбітражному керуючому Безпалому С.О., починаючи з 29.02.2016 року, у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, за кожен місяць виконання повноважень ліквідатора ТОВ "ТК Норма".

Ухвалою суду від 23.04.2019 р. задоволено клопотання Головного управління ДФС у Харківській області про заміну кредитора (вх. № 9631 від 18.04.2019), замінено кредитора - Центральну об`єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на його правонаступника - Головне управління ДФС у Харківській області.

Ухвалою суду від 21.12.2020 р. задоволено клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про заміну кредитора на правонаступника (вх. № 29804 від 21.12.2020 р.) , замінено кредитора - Головне управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704).

Станом на день розгляду клопотання ліквідатора в даній справі втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на підставі п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (який набрав чинності з 21.10.2019).

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Водночас, зважаючи на конституційний принцип незворотності дії в часі законів та нормативно-правових актів, закріплений у ст. 58 Конституції України, до правовідносин, які є предметом розгляду в даному судовому провадженні, суд застосовує положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) в редакції після 19.01.2013, яка була чинна на заявлений арбітражним керуючим період виконання обов`язків ліквідатора у даній справі (з 29.02.2016 по 19.03.2020 р. - ліквідація) та Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закон про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 98 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.

Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями статті 115 Закону про банкрутство.

Відповідно до частин 1, 3, 4,5 статті 115 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття господарським судом процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора, а її розмір не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень ліквідатора. Витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов`язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг. Сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Згідно з частиною 6 статті 115 Закону про банкрутство, кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. Проте, як свідчать матеріали справи, такий фонд кредитором створений не був.

Відповідно до частини 7 статті 115 Закону про банкрутство, звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури розпорядження майном, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення ліквідаційної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Частиною 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Отже невиплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого (ліквідатора) суперечить ст.43 Конституції України, де визначено, що кожен громадянин має право на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (заборона рабства та примусової праці) та метою антикорупційної спрямованості Закону про банкрутство, яка досягається через запровадження в Законі гарантованої оплати грошової винагороди арбітражним керуючому, що має забезпечити гарантії його незалежності від боржників та кредиторів.

З вищенаведеного вбачається, що суд, згідно вимог ст.115 Закону про банкрутство та ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, не може відмовити арбітражному керуючому в можливості отримати гарантовану нормами цих Закону та кодексу грошову винагороду, оскільки таким чином суд примушує арбітражного керуючого виконувати повноваження за відсутності оплати його праці.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами, а також розумність строків розгляду справи судом.

При цьому суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (ч. 5 ст. 13 ГПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно ч. 3 чт. 98 Закону про банкрутство під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Відповідно до ч. 3. ст.12 Кодексу України з процедур банкрутства, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

При цьому «добросовісність» має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а «розсудливість» - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, суд зазначає, що при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) під час здійснення ним процедури ліквідації у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури ліквідації, а й, які фактичні дії вчинялись ліквідатором протягом процедури, яка триває більше п"яти років з дати призначення ліквідатором арбітражного керуючого Безпалого С.О. та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.

Такої ж правової думки дотримується й Верховний Суд в своїй постанові від 15.05.2018 р. у справі №29/5005/486/2012.

Суд зазначає, що у справі про банкрутство суд може самостійно приймати рішення стосовно виду та інтенсивності судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.

Перевіривши відповідні розрахунки арбітражного керуючого Безпалого С.О. за період процедури ліквідації, суд вважає його не вірним, оскільки, нарахування ліквідатором собі оплати послуг в розмірі 640184,68 грн. не відповідають принципам розумності, сумлінності та фактично виконаним діям у даній справі.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Законом про банкрутство, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

При цьому, судова дискреція (судовий розсуд) повинна реалізовуватись судом з урахуванням принципів диспозитивності та пропорційності в господарському судочинстві та рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Відповідно до ст.41 Закону про банкрутство, яка кореспондується зі статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов`язковому зберіганню, на строк не менше п`яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором за час проведення процедури ліквідації банкрута здійснено наступні заходи.

Так, в березні 2016 року ліквідатором з метою розшуку майна банкрута направлені запити до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, Дзержинській ДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, Державної служби гірнічного транспорту та промислової безпеки України, ДАІ, ГУ Держпраці у Харківській області, Державної інспекції України з безпеки на морському та річному транспорті, а також запит до податкової інспекції щодо рахунків боржника, запит до управління поліції у місті Харкові щодо заяв відносно посадових осіб боржника, до прокуратури щодо кримінальних справ щодо керівників боржника, до управління статистики щодо інформації про фінансову звітність, до виконавчої служби про наявність відкритих виконавчих проваджень щодо боржника

Ліквідатором розглянуто заяву Центральної ОДПІ у м.Харкові з додатковими грошовими вимогами до боржника, про що до суду надане повідомлення від 24.05.2016 р.

У звіті ліквідатора за червень 2016 р. зазначено про направлення ліквідатором в березні 2016 р. запитів, які перелічені вище та отримання деяких відповідей.

У липні 2016 р. ліквідатором здійснено два запити до керівника боржника про необхідність передання йому документації боржника, а також подано до суду скаргу на керівника боржника.

29.07.2016 р. до суду від Центральної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області надійшла скарга на дії ліквідатора щодо забезпечення проведення позапланової виїздної перевірки.

У звіті за серпень 2016 р. ліквідатором повідомлено про направлення до поліції заяви про вжиття заходів щодо розшуку керівника боржника та вжиття заходів щодо передачі ліквідатору документів боржника, а також про передання йому керівником боржника згідно акту приймання-передачі первинних документів та документів фінансово-господарської діяльності боржника.

У звітах за вересень , жовтень, листопад та грудень 2016 р. йдеться про переписку з податковою службою щодо здійснення перевірки.

У звітах ліквідатора за січень та лютий 2017 р. йдеться про направлення ним запиту до ГУ Держпродслужби у Харківській області про надання інформації про сільськогосподарську техніку, самохідні машини та механізми, які зареєстровані за банкрутом, а також щодо здійсненої з податковою інспекцією переписки щодо перевірки документів банкрута.

У березні 2017 р. ліквідатор надав відзив на скаргу податкової служби.

У квітні 2017 р. ліквідатор подав скаргу на дії керівника боржника щодо доведення підприємства до банкрутства.

У травні 2017 р. ліквідатором направлено до виявлених 6-ти контрагентів запити про надання відомостей та первинної документації для підтвердження господарських відносин з банкрутом.

У звітах за червень та липень 2017 р. відсутня будь-яка інформація про здійснені ним дії щодо ліквідації банкрута в ці місяці.

В серпні 2017 р. ліквідатором направлено ще до виявлених інших контрагентів запити про надання відомостей та первинної документації для підтвердження господарських відносин з банкрутом.

В звітах за вересень, жовтень, листопад та грудень 2017 р., січень , лютий, березень, квітень , травень, червень, липень 2018 р., тобто майже за рік, міститься однакова інформація про отримання від контрагентів відповідей та про їх обробку ліквідатором, окрім направлення у квітні 2018 р. повторного запиту до ГУ Держпродслужби у Харківській області про надання інформації про сільськогосподарську техніку, самохідні машини та механізми, які зареєстровані за банкрутом.

У серпні 2018 р. ліквідатором знов направлено запит до виконавчої служби та Держпродслужби.

Надані ліквідатором у вересні, жовтні, листопаді та грудні 2018 р., січні, лютому та березні 2019 року звіти не містять інформації про здійснення ліквідатором в цих місяцях будь-яких дій щодо ліквідації банкрута.

18.04.2019 р. ліквідатор надав суду аналіз фінансово -господарської діяльності банкрута, з якого вбачається не виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, а також приховування банкрутства, який ним було направлено також до управляння юстиції.

18 квітня 2019 року ліквідатором надано до суду ліквідаційний звіт про виконання ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс, який не було затверджено судом оскільки судом ще не була розглянута скарга ліквідатора на дії керівника.

Звіти ліквідатора за травень , червень, липень 2019 р. є однаковими та не містять будь-якої нової інформації про здійснені ліквідатором дії за цей період щодо ліквідації банкрута.

У серпні 2019 р. ліквідатором ще здійснені запити до установ, в яких реєструється право власності на майно банкрута.

19.07.2019 р. від головного територіального управління юстиції у Харківській області надійшов лист, в якому повідомлено про неможливість підготувати висновок щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства за відсутності всіх необхідних документів.

У жовтні 2019 р ліквідатор отримував ще відповіді від установ та організацій про зареєстроване на праві власності за банкрутом майно та отримав з реєстрів витяги.

18.11.2019 р. судом відмовлено в задоволенні скарги ліквідатора Безпалого С.О. на дії учасників справи (керівника боржника).

У липні 2020 р. ліквідатором повідомлено державні органи про завершення ліквідаційної процедури.

Всі інші щомісячні звіти ліквідатора з вересня по грудень 2019 р., з січня по грудень 2020 р. не містять ніякої нової інформації , а лише повторення вже відомих фактів.

Отже, ліквідатором за результатом його роботи не виявлено будь-яких активів банкрута , відкриті виконавчі провадження відсутні, дебіторська заборгованість також відсутня, рахунок банкрута закрито, документи довгострокового зберігання до архіву не здавалися, у зв"язку з їх відсутністю, печатка підприємтва ліквідатором знищена.

Таким чином, у банкрута відсутні активи за рахунок яких може бути виплачено винагороду ліквідатору та відшкодовано витрати ліквідатора.

Дійсно, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам (висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16 та постанові Верховного Суду від 30.01.2019 р. по справі № 910/32824/15).

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів чи грошових коштів, жодним чином не має впливати на оплату його послуг. Закон про банкрутство визначає декілька джерел для здійснення оплати послуг ліквідатора, в тому числі і за рахунок коштів кредиторів.

Суд вважає за необхідне відзначити, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Оскільки ініціюючий кредитор - ГУ ДПС у Харківській області є єдиним кредитором у справі, а тому оплата грошової винагороди ліквідатора та його витрат повинна здійснюватися за рахунок такого кредитора.

Однак, при визначенні розміру оплати послуг ліквідатора під час здійснення ним ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, суд має досліджувати не тільки період здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури, а й дії, які вчинялись ліквідатором в цей період.

Водночас, як вбачається з пояснень арбітражного керуючого в судових засіданнях, заявник вважає, що оплата праці арбітражного керуючого має здійснюватися за весь період виконання ним відповідних повноважень.

Проте, оплатність послуг арбітражного керуючого - ліквідатора не реалізується автоматично лише в силу зазначеної норми закону та обставин, що вказують на проміжок часу, протягом якого арбітражний керуючий був призначений ліквідатором у справі про банкрутство, оскільки вказані підстави, без встановлення обставин щодо фактичного виконання ним повноважень та обов`язків у справі про банкрутство та обставин щодо звітування про це перед комітетом кредиторів і судом, не є достатніми та безумовними для виплати ліквідатору винагороди арбітражного керуючого за весь період виконання ним повноважень у справі про банкрутство, оскільки у такому разі підхід щодо виплати винагороди арбітражному керуючому був би формальним. Тоді як покладення на арбітражного керуючого - ліквідатора ухвалою суду відповідних повноважень та обов`язків у справі про банкрутство вимагає від нього їх сумлінного та розумного здійснення та виконання, за умови доведення чого у арбітражного керуючого виникає право вимагати виплати винагороди арбітражного керуючого та, навпаки, відсутність такого доведення виключає підстави для вимог щодо виплати цієї винагороди.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Верхового Суду від 29.10.2019 у справі №Б24/63/00.

Таким чином, ретельно дослідивши всі щомісячні звіти ліквідатора та ліквідаційний повний звіт, судом встановлено, що за період з 29.02.2016 по 19.03.2020 враховуючи фактично виконані дії за період з моменту призначення ОСОБА_1 , повинно бути оплачено його послуги на суму 223562,08 грн. В іншій частині оплати послуг ліквідатора Безпалого С.О. слід відмовити, як необгрунтованої.

Суд не вважає за можливе оплачувати послуги ліквідатора за направлення ним одного запиту в місяць, або надання суду щомісячно звітів ліквідатора, які однакові за змістом та не містять інформації щодо здійснення ліквідатором будь-яких інших дій щодо ліквідації банкрута, ніж тих, що вже були описані у попередніх звітах .

Щодо 1259,12 грн. витрат по ліквідаційній процедурі, які поніс ліквідатор під час виконання ліквідаційної процедури та які складаються з оплати послуг поштового зв"язку в сумі 1054,12 грн. та сплати за оголошення в газеті "Прем"єр" в сумі 10,00 грн., то вони підтверджені наданими ліквідатором доказами, підлягають затвердженню та стягненню з кредитора з підстав, наведених щодо і до оплати його послуг (грошової винагороди).

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 2 ст. 79 ГПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав викладених в клопотанні арбітражного керуючого, користуючись принципом об`єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що клопотання арбітражного керуючого Безпалого С,О. підлягає частковому задоволенню в частині затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди за процедуру ліквідації в розмірі 223562,08 грн, а також 1259,12 грн. витрат по ліквідаційній процедурі. В іншій частині заявленої до стягнення суми основної винагороди відмовити, як недоведеною конкретними діями ліквідатора щодо виконання процедури ліквідації банкрута.

За таких обставин, керуючись ст. 58 Конституції України, ст.ст. 37-48, 98, 114-115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 5, 13, 74, 77, 79, 86, 233-235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Частково задовольнити клопотання ліквідатора про затвердження його звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі ліквідації.

Затвердити звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в процедурі ліквідації частково.

Визначити джерело виплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого Безпалого С.О. за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Торгівельна компанія "Норма" та виплати витрат по ліквідаційній процедурі за рахунок єдиного кредитора - ГУ ДПС у Харківській області.

Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (адреса: 61057, м.Харків, вул.Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704). на користь арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича (ІПН НОМЕР_1 , 61045, м.Харків, вул.Шекспіра, 12а, літ.А-5) на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 , відкритий у АТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 300335, код за ЄДРПОУ 14305909, призначення платежу: поповнення карткового рахунку СКР № 1205023400 - грошову винагороду в розмірі 223562,08 грн. та 1259,12 грн. витрат по ліквідаційній процедурі.

В іншій частині заявленої до стягнення суми грошової винагороди ліквідатора відмовити.

Видати наказ.

Ухвалу направити ліквідатору, кредиторам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена в строки, передбачені ст. 256 ГПК України, шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складено та підписано "12" квітня 2021 р.

Суддя Усатий В.О.