Рішення

від 13.04.2021 по справі 120/940/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 квітня 2021 р. Справа № 120/940/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід О.С., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Лука-Мелешківської сільської ради (вул. Центральна, б. 2а , с. Лука-Мелешківська, Вінницький р-н., Вінницька обл., 23234)

про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Лука-Мелешківської сільської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення 2-ї позачергової сесії 8 скликання Лука-Мелешківської сільської ради № 41 від 10.12.2020 року Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ; зобов`язання відповідача надати позивачеві дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 2,00 га для ведення особистого селянського господарства з метою подальшої передачі безоплатно у власність на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в травні звернувся з колективним клопотанням до відповідача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 2,0 га на кожного на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького р-ну Вінницької обл. (за межами населеного пункту (межують із земельними ділянками за кадастровими номерами 0520682800:01:005:0277, 0520682800:01:005:0178, 0520682800:01:005:0134) комунальної форми власності. Відповідач, за наслідками розгляду клопотання позивача, рішенням № 41 від 10.12.2020 року Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 відмовив останньому у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, у зв`язку з перебуванням земельної ділянки у власності іншої особи. Таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки мотиви, наведені в оскаржуваному рішенні не ґрунтуються на вимогах закону, адже підставою відмови у наданні такого дозволу згідно Земельного кодексу України може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Це й стало причиною звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 15.02.2020 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою витребувано у відповідача докази, які б підтверджували ту обставину, що спірна земельна ділянка, на яку претендує позивач, була надана у власність іншій (іншим) особі (особам); докази, які підтверджують належне оформлення права власності чи права користування на спірну земельну ділянку іншим громадянам, яким така ділянка передавалася у власність.

11.03.2021 року за вх. № 12665/21представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, у задоволенні якої він просить відмовити. По суті спірних правовідносин зазначає, що в жовтні 2020 року позивач звернувся до відповідача із клопотанням щодо надання дозволу на виготовлення проектів із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га на кожного окремо, на території Лука-Мелешківської сільської ради, Вінницького району, Вінницької області (за межами населеного пункту) (межуючи із земельними ділянками з кадастровим номером № 0520682800:01:005:0277, 0178 та 1034). Рішенням 2 позачергової сесії 8 відповідача № 48 від 10.12.2020 року позивачеві було відмовлено у зв`язку з перебуванням земельної ділянки у власності іншої особи. Не погоджується відповідач й з вимогою позивача стосовно зобов`язання його надати дозвіл на розроблення земельної документації, адже на переконання відповідача це є дискреційними повноваженнями.

До відзиву відповідач на виконання вимог ухвали від 15.02.2021 року надав витребувані судом документи.

Цього ж дня за вх. № 12694/21 позивачем надано заперечення (відповідь на відзив на позовну заяву), в якому останній заперечував проти доводів, зазначених у відзиві на позовну заяву, з мотивів, що містяться у позовній заяві.

Одночасно позивач просить суд витребувати у відповідача докази, які б підтверджували ту обставину, що спірна земельна ділянка на яку претендує позивач, була надана у власність іншій (іншим) особі (особам); докази, які підтверджують належне оформлення права власності чи права користування на спірну земельну ділянку іншими громадянами, яким така ділянка передавалася за рішенням сільської ради; інформацію про те, чи отримали громадяни сертифікат на право на земельну частку (пай) на спірну земельну ділянку та докази про вручення даних сертифікатів.

15.03.2021 року за вх. № 13322 відповідачем надано заперечення на заперечення (відповідь на відзив на позовну заяву), в якому вказав, що земельні ділянки № 489, 490,491, 492, 493, 494, 495, 496, 497, 498, 499, 500, 501, 502, 503, 504 були розпайовані. В свою чергу, видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

19.03.2021 року за вх. № 14619 представником відповідача подано клопотання про долучення доказів, в якому останній одночасно просить витребувати у Вінницької районної державної адміністрації (Архівний відділ) належним чином засвідчені копії додатків до розпоряджень Вінницької РДА № 279 від 15.05.2002 року та № 221 від 21.03.2003 року.

Ухвалою від 29.03.2021 року у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено. Клопотання відповідача про витребування доказів задоволено. Витребувано з Вінницької районної державної адміністрації належним чином засвідчені копії додатків до розпоряджень Вінницької РДА № 279 від 15.05.2002 року та № 221 від 21.03.2003 року.

01.04.2021 року за вх. № 17207/21 Вінницькою районною державною адміністрацією на виконання вимог ухвали від 29.03.2021 року надано витребувані судом докази.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

08.10.2020 року позивач звернулася до відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, орієнтовним розміром 2,00 га на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту, межує із земельними ділянками за кадастровими номерами 0520682800:01:005:0277, 0520682800:01:005:0178, 0520682800:01:005:0134) комунальної форми власності. До клопотання позивач додав копію паспорта, реєстраційного номеру облікової картки платника податків та графічні матеріали для ідентифікації місця розташування земельної ділянки.

Відповідач, за результатами розгляду клопотання, рішенням 2 позачергової сесії 8 скликання № 41 від 10.12.2020 року відмовив позивачеві у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв`язку з перебуванням земельної ділянки у власності іншої особи.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, ЗК України.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Системний аналіз наведених норм доводить, що громадяни можуть набувати право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності виключно за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Для цього такі громадяни мають звернутись з відповідним клопотанням до уповноважених органів. До клопотання додають визначені документи. Суб`єкт владних повноважень, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до своїх повноважень, розглядає таке клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

При цьому, законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Даний перелік не передбачає виключень, розширеного тлумачення та є загальним для всіх. Відмова з інших, не передбачених у вказаному вище переліку, причин є незаконною.

Одночасно, суд звертає увагу, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог чинного законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з клопотанням щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, проте відповідач рішенням 2 позачергової сесії 8 скликання № 48 від 10.12.2020 року відмовив позивачеві у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв`язку з перебуванням земельної ділянки у власності іншої особи.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Разом із тим силу приписів ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

У цьому контексті суд зауважує, що матеріали справи на містять доказів того, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, на даний момент, дійсно перебуває у власності іншої особи.

Надані розпорядження Вінницької районної державної адміністрації Про затвердження технічної документації по передачі земельних часток (паїв), та видачу державних актів на право власності на землю на території Лука-Мелешківської сільської ради № 221 від 21.03.2003 року, № 279 від 15.05.2002 року суд не приймає до уваги, оскільки з останніх не можливо встановити, яку саме земельну ділянку було передано тій чи іншій особі, чи перебувають вони у власності цих осіб. Адже затвердження технічної документації по передача земельних часток (паїв), видача державних актів на право власності на землю є лише одними з етапів отримання права власності на землю.

Крім того, судом досліджено публічну кадастрову карту та встановлено, що земельна ділянка, яка межує із земельними ділянками за кадастровими номерами 0520682800:01:005:0277, 0520682800:01:005:0178, 0520682800:01:005:0134 та яку бажає отримати позивач згідно наданих до клопотання графічних матеріалів є несформованою, незареєстрованою та неможливо встановити інформацію про право власності та інші речові права щодо цієї земельної ділянки.

У свою чергу, зміст ст. 118, 122 ЗК України свідчить про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей ЗК України.

Аналогічна правова позиція міститься у висновках Касаційного адміністративного суду в складі Верховного суду від 23.01.2020 року у справі № №0840/2979/18.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправним рішення 2-ї позачергової сесії 8 скликання Лука-Мелешківської сільської ради № 41 від 10.12.2020 року Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про скасування рішення 2-ї позачергової сесії 8 скликання Лука-Мелешківської сільської ради № 41 від 10.12.2020 року Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв`язок визнання протиправним акту індивідуальної дії та його скасування у повному обсязі чи частково. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої, адже внаслідок визнання акту індивідуальної дії протиправним, неминучим є його скасування в повному обсязі чи частково.

З огляду на те, що суд задовольнив позовну вимогу про визнання протиправним рішення 2-ї позачергової сесії 8 скликання Лука-Мелешківської сільської ради № 48 від 10.12.2020 року Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , відповідно позовна вимога про скасування вказаного рішення також підлягає задоволенню, як похідна.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати позивачеві дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 2,00 га для ведення особистого селянського господарства з метою подальшої передачі безоплатно у власність на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, суд зазначає наступне.

Наслідком скасування судом у цій справі рішення 2-ї позачергової сесії 8 скликання Лука-Мелешківської сільської ради № 41 від 10.12.2020 року Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , є те, що клопотання позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою залишається нерозглянутим.

Кожна особа, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ч. 2 цієї ж статті захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Таким чином, суд може зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень вчинити на користь позивача певні дії, якщо для їх вчинення виконані всі умови, визначені законом, і вчинення таких дій не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Виходячи із обставин цієї справи суд встановив, що оскаржене позивачем рішення не містить повного аналізу обставин, з`ясування яких є необхідним і важливим при розгляді питання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. Такі недоліки у діяльності відповідача, окрім того, що вказують на протиправність рішення, перешкоджають суду надати оцінку дотриманню усіх, передбачених нормами ст. 118 ЗК України, умов для прийняття рішення про надання позивачу бажаного для нього дозволу.

Від так, суд вбачає підстави для виходу за межі позовних вимог та зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, орієнтовним розміром 2,00 га на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту, межує із земельними ділянками за кадастровими номерами 0520682800:01:005:0277, 0520682800:01:005:0178, 0520682800:01:005:0134) комунальної форми власності та прийняти мотивоване рішення із оцінкою усіх істотних обставин, які мають значення при вирішенні питання про надання чи відмові у наданні бажаного дозволу.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у сумі 454 грн. 00 коп..

Керуючись Конституцією України, Земельним кодексом України та ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Лука-Мелешківської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 2-ї позачергової сесії 8 скликання Лука-Мелешківської сільської ради № 41 від 10.12.2020 року Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 .

Зобов`язати Лука-Мелешківську сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, орієнтовним розміром 2,00 га на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області (за межами населеного пункту, межує із земельними ділянками за кадастровими номерами 0520682800:01:005:0277, 0520682800:01:005:0178, 0520682800:01:005:0134) комунальної форми власності та прийняти мотивоване рішення із оцінкою усіх істотних обставин, які мають значення при вирішенні питання про надання чи відмові у наданні бажаного дозволу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Лука-Мелешківської сільської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454 грн. 00 коп..

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Відповідач - Лука-Мелешківська сільська рада (вул. Центральна, б. 2а , с. Лука-Мелешківська, Вінницький р-н., Вінницька обл., 23234)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 13.04.2021 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна