Постанова

від 06.04.2021 по справі 380/3204/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/3204/20 пров. № А/857/5265/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.

з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року, ухвалене суддею Мричко Н.І. у м. Львові о 15 год. 45 хв. у справі № 380/3204/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов`язання відповідача застосувати податкову соціальну пільгу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 03.10.2019 року звернувся до відповідача із заявою про застосування до позивача податкової соціальної пільги на підставі пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПК України. До заяви додав свідоцтва про народження дітей. Відповідь на заяву, станом на час звернення до суду, позивач не отримав.

При цьому позивач вважає, що має право на податкову соціальну пільгу в розмірі 100 відсотків суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 пункту 169.1 ст. 169 ПК України, оскільки має на утриманні більше двох дітей.

Вказане право відповідач порушив, не надавши позивачу податкову соціальну пільгу, передбачену пп. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПК України. Захист порушеного права, на думку позивача, можливий шляхом визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання відповідача застосувати до заробітної плати позивача податкову соціальну пільгу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.10.2019 року про застосування податкової соціальної пільги до нарахованих ОСОБА_1 доходів у вигляді заробітної плати.

Зобов`язано Закарпатську митницю ДФС розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.10.2019 року про застосування податкової соціальної пільги до нарахованих ОСОБА_1 доходів у вигляді заробітної плати з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні суду.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено повністю.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неповно з`ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про часткове задоволення позову.

Таку позицію відповідач пояснює тим, що заяву позивача від 03.10.2019 року про застосування податкової соціальної пільги відповідач розглянув та надав позивачу відповідь про те, що позивачу відмовлено у застосуванні податкової соціальної пільги через те, що позивач не надав документів про те, що інший із батьків не скористався такою пільгою.

Отже, відповідач вважає, що суд першої інстанції неналежно з`ясував обставини справи.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що 03.10.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про застосування податкової соціальної пільги відповідно до підпункту 169.1.2 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України. До вказаної заяви позивач долучив копії свідоцтв про народження дітей. Однак, вказану заяву відповідач не розглянув та жодного рішення за наслідками заяви не прийняв.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо застосування податкової соціальної пільги до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання його заяви від 03.10.2019 протиправною, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки заяву позивача, про застосування податкової соціальної пільги відповідно до підпункту 169.1.2 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України не розглянув.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.

У підпункті 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому вказаним Кодексом.

Відповідно до пунктів 30.1, 30.2, 30.3 статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 вказаної статті.

Згідно з пунктом 30.9 статті 30 ПК України податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов`язання після нарахування податку та збору;

в) встановлення зниженої ставки податку та збору;

г) звільнення від сплати податку та збору.

Відповідно до підпунктів 169.1.1., 169.1.2. пункту 169.1 статті 169 ПК України з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 вказаної статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги:

- у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку;

- у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 такого пункту, - для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину.

Згідно з підпунктом 169.2.2. пункту 169.2. статті 169 ПК України платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги.

Перелік таких документів та порядок їх подання визначає Кабінет Міністрів України.

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1227 затверджено Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги (далі - Порядок № 1227).

Однак, ні Податковий кодекс України, ні Порядок № 1227 не встановлюють строків розгляду заяви про застосування пільги.

Отже, апеляційний суд вважає, що така заява має бути розглянута у строки встановлені Законом України Про звернення громадян , який передбачає можливість подання громадянами заяв щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.

Відповідно до статті 20 Закону України Про звернення громадян звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Апеляційний суд встановив те, що 03.10.2019 року позивач направив поштовим зв`язком на адресу відповідача заяву про застосування податкової соціальної пільги відповідно до підпункту 169.1.2 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України. До вказаної заяви позивач долучив копії свідоцтв про народження дітей.

В суді першої інстанції представник відповідача Марканич В.М. підтвердив факт надходження заяви позивача на адресу Закарпатської митниці ДФС 21.10.2019 року.

Апеляційний суд зазначає, що відповідач не надав доказів розгляду вказаної заяви та прийняття рішення з приводу питання, яке порушив позивач у заяві.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви позивача від 03.10.2019 року про застосування податкової соціальної пільги до нарахованих йому доходів у вигляді заробітної плати.

При цьому, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції в тому, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.10.2019 року про застосування податкової соціальної пільги до нарахованих ОСОБА_1 доходів у вигляді заробітної плати з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні суду.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 січня 2021 року у справі № 380/3204/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Повний текст постанови складений 13.04.2021 року