Ухвала

від 12.04.2021 по справі 520/7456/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

12 квітня 2021 року

м. Київ

справа №520/7456/19

провадження №К/9901/10573/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020 у справі № 520/7456/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа: ОСОБА_2 , у якому просив:

- визнати протиправним не розгляд в порядку передбаченому ч. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області поданого на підставі ч. 6 ст. 118 Земельного Кодексу України клопотання ОСОБА_1 до начальника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 04 січня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03) площею 2 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Південноміської ради Харківського району Харківської області за межами населених пунктів (код одиниці адміністративно-територіального устрою, номер кадастрової зони, кадастрового кварталу (кадастровий номер відсутній) 632511 1000:01:006;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області розглянути повторно та вирішити по суті, в установленому ч. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України порядку, подане на підставі ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України клопотання ОСОБА_1 до начальника Держгеокадастру у Харківській області від 04 січня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03) площею 2 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Південноміської ради Харківського району Харківської області за межами населених пунктів (код одиниці адміністративно-територіального устрою, номер кадастрової зони, кадастрового кварталу ( кадастровий номер відсутній) 6325111000:01:006;

- визнати дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області при розгляді поданого на підставі ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України клопотання ОСОБА_1 до начальника Держгеокадастру у Харківській області від 04 січня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03) площею 2 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Південноміської ради Харківського району Харківської області за межами населених пунктів (код одиниці адміністративно-територіального устрою, номер кадастрової зони, кадастрового кварталу ( кадастровий номер відсутній) 6325111000:01:006 протиправними та дискримінаційним обмеженням реалізації наданого та гарантованого ст. ст. 14, 22 Конституції України конституційного права ОСОБА_1 на набуття у власність земельної ділянки у порядку безоплатної приватизації, визначеному ч.ч. 6,7 ст. 118 Земельного кодексу України на етапі надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, внаслідок чого:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у формі відповіді № Г-56/0-571/0/95-19 від 30.01.2019 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03) площею 2 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Південноміської ради Харківського району Харківської області (код одиниці адміністративно-територіального устрою, номер кадастрової зони, кадастрового кварталу (кадастровий номер відсутній) 6325111000:01:006:);

- зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути, в установленому ч. 7 ст.118 Земельного Кодексу України порядку, подане на підставі ч. 6 ст.118 Земельного Кодексу України клопотання ОСОБА_1 від 04.01.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03) площею 2 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Південноміської ради Харківського району Харківської області (код одиниці адміністративно-територіального устрою, номер кадастрової зони, кадастрового кварталу (кадастровий номер відсутній) 6325111000:01:006:), з урахуванням висновків суду;

- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2020, у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовлено, апеляційну скаргу заявника залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який відраховується від дати отримання копії ухвали та продовжується на строк дії карантину, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 239.

Враховуючи те, що вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2020 у встановлений судом строк виконані не були, 10.08.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто скаржнику.

Не погоджуючись із такою ухвалою суду, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020, а справу № 520/7456/19 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку, що зазначену скаргу належить залишити без руху з огляду на таке.

Верховний Суд зауважує, що відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

На порушення вимог вказаної норми, заявник до касаційної скарги не додав доказів сплати судового збору.

Водночас ОСОБА_1 заявив у касаційній скарзі клопотання про звільнення його від сплати судового збору, яке не містить жодної мотивації.

Надаючи оцінку обґрунтованості поданого клопотання, колегія суддів зазначає, що за приписами частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Також положеннями частини другої статті 8 Закону України Про судовий збір закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря тих судових витрат, яких зазнає сторона.

Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Суд, що розв`язує питання про відкриття провадження (взяття до провадження заяви, скарги), встановивши за результатами розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, та дійшовши висновку про потребу реалізації такого свого повноваження, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є прерогативою відповідного суду.

Своєю чергою матеріали касаційної скарги не містять обставин і відповідних доказів щодо майнового стану скаржника чи інших передбачених статтею 8 Закону України Про судовий збір підстав для звільнення його від сплати судового збору, якою може бути, до прикладу, довідка з органу доходів і зборів щодо розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Отже, зважаючи на те, що скаржник не надав належних доказів на підтвердження своєї неспроможності сплатити судовий збір, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору належить відмовити.

За таких обставин заявник має сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Своєю чергою відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн.

Отже, для того, щоб Верховний Суд мав можливість розв`язати питання щодо прийнятності касаційної скарги ОСОБА_1 , заявник має сплатити судовий збір у розмірі 2270 грн.

За таких обставин касаційну скаргу треба залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліків у спосіб надсилання на адресу суду документа про сплату судового збору в розмірі 2270 грн.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Одночасно правилами частини другої статті 169 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі частини другої статті 332 КАС України та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначеного вище недоліку, а саме: надати суду оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 2270 грн або зазначити підстави (обставини) для звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, та надати на їх підтвердження відповідні докази.

Керуючись приписами статей 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 520/7456/19.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020 у справі № 520/7456/19 залишити без руху.

3. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб