Ухвала

від 13.04.2021 по справі 710/531/20

ШПОЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №710/531/20

Номер провадження 2-з/710/8/21

УХВАЛА

щодо забезпечення позову

13.04.2021 м. Шпола

Суддя Шполянського районного суду Черкаської області Побережна Н.П., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Шполанасінтрав до Агрофірми Хлібороб у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ТОВ Агрофірми Хлібороб - ФОП ОСОБА_2 , про визнання договору оренди землі недійсним,

ВСТАНОВИВ:

25.05.2020 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява, в якій СТОВ Шполанасінтрав просить визнати недійсним договір оренди землі б/н від 18.02.2020 між Агрофірмою Хлібороб у формі товариства з обмеженою відповідальністю та ОСОБА_1 , що зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 09.06.2020 було відкрито провадження у справі.

24.02.2021 позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог та вказав, що просить суд доповнити первісну позовну вимогу похідною, а саме: скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52123759 від 04.05.2020 10:33:21 годині, державного реєстратора виконавчого комітету Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області Діденко Володимиром Віталійовичем .

Відповідач 1 надав до суду заперечення щодо збільшення розміру позовних вимог, де вказав, що, розглянувши заяву про збільшення позовних вимог, враховуючи що позивач не змінює обґрунтування позовних вимог, а лише доповнює основну вимогу, відповідач не визнає позовні вимоги в повній мірі на підставі аргументації, зазначеної в відзиві на позовну заяву, в тому числі, що стосується збільшеної позовної вимоги.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 24.03.2021 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

12.04.2021 до суду надійшла заява представника позивача, в якій він просив забезпечити позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Шполанасінтрав до ОСОБА_1 (картка обліку платника податків - НОМЕР_1 ), Агрофірми ХЛІБОРОБ у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ: 30702633) про визнання договору оренди землі недійним, скасування державної реєстрації речового права шляхом заборонити ОСОБА_3 (картка обліку платника податків - НОМЕР_1 ) або будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам здійснювати будь-які дії щодо передачі і оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:04:001:0063 площею 3,6010 га та органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на земельні ділянки з кадастровими номерами 7125780400:04:001:0063 площею 3,6010 га. Допустити виконання ухвали Шполянського районного суду Черкаської області за наслідками розгляду цієї заяви про забезпечення позову від 09.04.2021 року у справі № 710/531/20 до негайного виконання.

Заява мотивована тим, що у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи на спірні земельні ділянки будуть зареєстровані право оренди за іншими орендарями, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Водночас вжиття заходів забезпечення позову, на думку позивача, не призведе до порушення принципу співмірності забезпечення позову щодо предмету спору, оскільки ці заходи спрямовані виключно на збереження вже існуючих обставин спірних правовідносин та не накладають обтяжливих обов`язків на відповідача та третіх осіб. При цьому обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно фактично перебуватиме у володінні власника, а обмежуватиметься лише вчиненням певних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.3 ч.1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Вимогами п. 2 ч.1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

За змістом ч.1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб)або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові-для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пунктами 1, 6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову визначено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача .

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 0.07.2019 у справі № 331/1255/17 (провадження № 61-11180св18) зазначено, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення .

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.11.2020 в справі № 524/7234/18 (провадження № 61-12652св20) вказано, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів .

Верховний Суд в своїй постанові від 19.03.2021 у справі № 766/10831/20 дійшов до висновку, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Обов`язок доведення обставин, які б указували на необхідність вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, покладено на позивача відповідно до положень статті 81 ЦПК України, а оцінка доказів, наданих позивачем, є компетенцією суду.

Таким чином, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.03.2021 у справі № 760/13059/19.

Отже, з матеріалів справи встановлено, що між позивачем та відповідачем - 2 укладено договір оренди землі № 1 , за умовами якого орендар передала позивачеві у оренду земельну ділянку строком на 49 років. Право оренди земельної ділянки за договором оренди зареєстровано державою 21.07.2014 о 11.55.09 години під індексним номером 14574481. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права встановлено, що згідно з рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 208051175 від 04.05.2020 державний реєстратор виконавчого комітету Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області Діденко Володимир Віталійович 04.05.2020 о 10:33:21 годині вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права відомості про реєстрацію землекористування земельною ділянкою кадастровий номер 7125780400:04:001:0063 на підставі договору оренди № б/н від 18.02.2020 за Агрофірмою ХЛІБОРОБ у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - Відповідач 1), який укладено між ТОВ Агрофірма Хлібороб та ОСОБА_3 (надалі - спірний договір оренди) строком на 49 років з правом пролонгації. Індексний номер рішення - 52123759.

Відтак, предметом спору у цій справі є визнання недійсним договору оренди №б/н від 18.02.2020, яким земельна ділянка передана в оренду Агрофірмі ХЛІБОРОБ у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52123759 ві д 04.05.2020 10:33:21 годині, державного реєстратора виконавчого комітету Верхняцької селищної ради Христинівського району Черкаської області Діденко Володимиром Віталійовичем .

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Проте, заява позивача про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 або будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам здійснювати будь-які дії щодо передачі і оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7125780400:04:001:0063 площею 3,6010 га та органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на земельні ділянки з кадастровими номерами 7125780400:04:001:0063 площею 3,6010 га, обґрунтована лише припущеннями щодо можливих дій відповідача у справі та не обґрунтовується належними і допустимими доказами в розумінні статей 76-80 ЦПК України. Норми цивільного процесуального права зобов`язують учасників справи доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог.

Крім того, обраним позивачем способом забезпечення позову грубо порушуються права власника земельної ділянки ОСОБА_1 у праві володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Згідно з положеннями ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 317, 319, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Крім того, зважаючи на те, що провадження в справі, що наразі розглядається судом було відкрито 09.06.2020, тобто справа перебуває на розгляді суду значний проміжок часу, позивач мав достатньо часу надати суду докази можливих недобросовісних дій з боку відповідача у разі їх наявності, однак цього не зробив.

Отже, враховуючи, що забезпечення позову допускається, за умови, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а позивачем таких доказів не надано, в сукупності з тим, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви - суд вважає необхідним в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

На підставі викладеного та керуючись нормами ст.ст. 149, 150 -153, 258, 260, 353-355 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Черкаському апеляційному суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Н. П. Побережна