Постанова

від 12.04.2021 по справі 542/310/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 542/310/20 Номер провадження 22-ц/814/1014/21Головуючий у 1-й інстанції Стрельченко Т. Г. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - судді - доповідача Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі Коротун І.В.

учасники справи:

представник позивачів - адвокат Щербак Т.О.

переглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скарг ою ОСОБА_1 , ОСОБА_2

на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2021 року, ухвалене суддею Стрельченко Т.Г., повний текст рішення складено - 17 лютого 2021 року

у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Судівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, третя особа: ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин , -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Судівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, третя особа: ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх двоюрідна тітка ОСОБА_4 , яка проживала в с. Шпортьки Новосанжарського району Полтавської області. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з нерухомого майна. Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до приватного нотаріуса Новосанжарського нотаріального округу Полтавської області Охрея М.А. з метою отримання свідоцтв про право на спадщину за законом, однак постановами нотаріуса від 26.11.2019 року їм було відмовлено, оскільки відсутні документи, які підтверджують їхні родинні відносини з померлою ОСОБА_4 . Вказані обставини змусили позивачів звернутися до суду з вказаним позовом.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Судівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, третя особа: ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що право на спадкове майно оспорює інша особа, яка не була залучена до участі у справі в якості відповідача, у зв`язку з чим заявлення позивачами позовних вимог до Судівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області є необґрунтованим. Позивачами не ставилося питання щодо заміни первісного відповідача належним відповідачем (співвідповідачем), тому суд дійшов висновку, що первісний відповідач є особою, яка не повинна відповідати за пред`явленим позовом, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити. Разом з тим, позивачі не позбавлені права звернутись до суду з позовом до належного відповідача, тому і право на судовий захист, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є порушеним.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачі не згодні з рішенням суду щодо не залучення ОСОБА_3 , як відповідача, а лише третьою особою у справі, права якого не є порушеними. ОСОБА_3 він не позбавлений можливості захистити порушене право самостійно, що він і зробив, звернувшись до суду з окремим позовом, розгляд якого триває до цього часу. Є неправильним висновок суду першої інстанції відносно того, що відсутні підстави для притягнення сільської ради до участі у справі як відповідача, т.я. на даний час спадкоємці як за законом, так і за заповітом не встановлені, а тому у разі не прийняття ними спадщини сільська рада буде належним відповідачем Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 р. №542/1510/15-ц, від 02.12.2020 р. №638/15738/17.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу - відхилити, рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 03.10.2019 року (а.с. 15).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входять, зокрема житловий будинок, приватизована земельна ділянка площею 0,2291 га з кадастровим номером 5323486710:10:001:0072, приватизована земельна ділянка площею 0,4369 га з кадастровим номером 5323486710:10:001:0073 та приватизована земельна ділянка площею 3,00 га, які знаходяться у с. Шпортьки Новосанжарського району Полтавської області.

З постанов приватного нотаріуса Новосанжарського районного нотаріального округу Полтавської області Охрея М.А. про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 26.11.2019 року та витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (№ витягу 57883046 від 10.10.2019 року) вбачається, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 10.10.2019 року заведена спадкова справа № 29/2019 (а.с. 12-14).

Також, вище зазначеними постановами нотаріуса позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 відмовлено у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують їхні родинні відносини.

Третя особа по справі ОСОБА_3 , як спадкоємець за законом, на підставі ст. 1264 ЦК України також звернувся до приватного нотаріуса Охрея М.А. з документами для видачі після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, приватизовану земельну ділянку площею 0,2291 га з кадастровим номером 5323486710:10:001:0072, приватизовану земельну ділянку площею 0,4369 га з кадастровим номером 5323486710:10:001:0073 та приватизовану земельну ділянку площею 3,00 га, які знаходяться у с. Шпортьки Новосанжарського району Полтавської області.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц вказав, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач у справі Судівська сільська рада Новосанжарського району Полтавської області не може виступати відповідачем у справі, оскільки належним відповідачем є інший спадкоємець на спадкове майно померлої ОСОБА_4 , а саме третя особа ОСОБА_3 , з яким у позивачів виникли спірні правовідносини, так як останній заперечує щодо позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 не спростовують висновку суду.

Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом даного позову є встановлення факту родинних відносин.

Позивачі зазначають, що від встановлення цього факту залежить їх право на спадкування після померлої ОСОБА_4 .

Про своє право на спадщину після смерті вказаної особи також заявляє ОСОБА_3 , який у даній справі є третьою особою та який також подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, але постановою нотаріуса йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії по видачі свідоцт про право на спадщину за законом, оскільки ОСОБА_3 не подане рішення суду про встановлення юридичного факту проживання зі спадкодавцем ОСОБА_4 однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (т.1 а.с. 79). Як зазначає ОСОБА_3 , він звернувся до суду з відповідним позовом.

По справі вбачається, що між позивачами та третьою особою ОСОБА_3 дійсно існує спір з приводу спадкування після смерті ОСОБА_4 . Пред`являючи даний позов, позивачі вказали відповідачемСудівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області. При цьому позов не містить обгрунтування у чому саме полягає порушення прав позивачів з боку зазначеного відповідача.

ОСОБА_3 як третя особа у справі, з яким дійсно у позивачів існує спір, не має таких процесуальних прав та обов`язків, які має відповідач у справі, зокрема визнавати чи не визнавати позов, надавати свої докази тощо.

Отже, як правильно встановив суд першої інстанції, позивачі визначили неналежного відповідача у справі, не просили суд першої інстанції у порядку ст. 51 ЦПК України про заміну його належним відповідачем.

Доводи апеляційної скарги про незгоду з рішенням суду щодо не залучення ОСОБА_3 , як відповідача, а лише третьою особою у справі, права якого не є порушеними, що він не позбавлений можливості захистити порушене право самостійно, що він і зробив, звернувшись до суду з окремим позовом, розгляд якого триває до цього часу, то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки, як правильно встановлено судом першої інстанції, існує спір саме між позивачами та третьою особою у питанні спадкування, сільська рада у даному випадку не є належним відповідачем, по справі не вбачається, що саме вона у будь-який спосіб порушує права позивачів на спадкування, позов не містить обгрунтувань в цій частині чому саме позов слід пред`являти до сільської ради.

Доводи апеляційної скарги про те, що є неправильним висновок суду першої інстанції відносно того, що відсутні підстави притягнення сільської ради до участі у справі як відповідача, т.я. на даний час спадкоємці як за законом, так і за заповітом не встановлені, а тому у разі не прийняття ними спадщини сільська рада буде належним відповідачем, то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки є припущеннями на майбутнє, у даний час фактично існує спір між особами, які вважають себе спадкоємцями, тому без його вирішення не можливо наперед говорити про участь сільської ради у разі неприйняття спадщини спадкоємцями.

Доводи апеляційної скарги про те, що аналогічні правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 14.11.2018 р. №542/1510/15-ц не заслуговують на увагу, оскільки у цій справі судами встановлено, що інші спадкоємці заяв про прийняття спадщини та про відмову від спадщини не подавали і інформації про них немає , тобто фактичні обставини справ не є тотожними.

Також не заслуговують на увагу доводи про те, що аналогічні правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 р. №638/15738/17, оскільки у цій справі Верховний Суд враховув, що особа не зверталася до суду як у цьому провадженні, так й окремо з вимогами про встановлення стосовно нього факту родинних відносин із спадкодавцем, відповідно, на час вирішення спору не виконав формальних вимог, які б надали йому правові й процесуальні можливості претендувати на спірну спадщину, тому суд визнав недобросовісними посилання відповідача на незалучення цієї особи до участі у справі як відповідача у правовій ситуації, коли ця особа не претендувала на таке майно, а отже, такі посилання відповідача спрямовані виключно не на користь третьої особи, яка залучена до участі у справі на стороні позивача, а виключно на свою користь , отже фактичні обставини справ не є тотожними. У справі, що переглядається має місце спір між позивачами та третьою особою з приводу спадкування, кожен із них подав нотаріусу заяву про спадкування, що вказує про наявність спору саме між цими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З підстав вище вказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2021 року, - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 квітня 2021 року.

СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов