Постанова

від 13.04.2021 по справі 910/15987/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2021 р. Справа№ 910/15987/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Іоннікової І.А.

Дикунської С.Я.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФІС ПЛЕННІНГ УА"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021

(повний текст рішення складено 26.01.2021)

у справі № 910/15987/20 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУДУС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФІС ПЛЕННІНГ УА"

про стягнення 49 875,46 грн

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ВУДУС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "ОФІС ПЛЕННІНГ УА" про стягнення 49 875,46 грн у зв`язку із простроченням виконання зобов`язань за договором № 2 від 01.02.2020, з яких: 46 448,90 грн основного боргу та 3 426,56 грн пені за період з 02.04.2020 по 12.10.2020.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 46 448,90 грн, пеню у сумі 3 274,27 грн та судовий збір у розмірі 2 095, 58 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням, ТОВ "ОФІС ПЛЕННІНГ УА" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на не встановлення судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі № 910/15987/20 про стягнення 49 875,46 грн та ухвалити нове рішення про повну відмову в задоволенні позову.

За твердженням скаржника, суд першої інстанції невірно встановив початок строку виконання зобов`язання з оплати останніх 10% ціни договору, попередня (дострокова) оплати помилково була трактована судом як визнання боргу (прийняття останнього етапу робіт). Скаржник також стверджує про відступлення судом першої інстанції від принципу рівності сторін при розподілі тягаря доказування та оцінці наданих доказів.

Скаржник наполягає, що зборка товару на об`єкті замовника не була завершена позивачем належним чином і 17.09.2020 ТОВ "ОФІС ПЛЕННІНГ УА" направило ТОВ "ВУДУС" претензію про сплату компенсації у зв`язку з недоліками проданого товару та заподіянням шкоди майну третьої особи (копія претензії та докази її відправки додано до апеляційної скарги).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ОФІС ПЛЕННІНГ УА" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі № 910/15987/20 та призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

16.03.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ "ВУДУС", заперечуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі № 910/15987/20 - без змін. Позивач наполягає, що зборка товару на об`єкті замовника була проведена одразу, що підтверджується фотографіями на об`єкті відповідача, які додані до матеріалів справи в суді першої інстанції. Позивач також висловив заперечення щодо долучення до справи та розгляд судом апеляційної інтонації поданих скаржником з порушенням ст. 269 ГПК України нових доказів.

26.03.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення обставин виконання сторонами договору з повідомленням про направлення 25.03.2021 скаржником позивачу претензії щодо якості, комплектації та асортименту (копії претензії, актів та докази відправки додано до пояснень).

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Оскільки, суд апеляційної інстанції позбавлений права дослідити та оцінити докази, якщо учасник справи не надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, то додані до апеляційної скарги та додаткових пояснень ТОВ "ОФІС ПЛЕННІНГ УА" нові докази без клопотання про долучення їх до матеріалів справи не приймаються судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01.02.2020 між ТОВ "ВУДУС" (постачальник) та ТОВ "ОФІС ПЛЕННІНГ УА" (замовник) був укладений договір № 2, на умовах якого покупець доручає та зобов`язується оплатити, а постачальник зобов`язується на власний ризик, своєчасно і якісно поставити покупцю товар, згідно із специфікацію (додаток № 1), яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.1 договору).

Згідно із п. 2.1 договору загальна вартість цього договору є договірною та становить 764 489,00 грн, у тому числі ПДВ 20%.

У п. 2.2 договору сторони погодили порядок оплати. Так, покупець оплачує суму, передбачену п. 2.1 цього договору наступним чином:

- 60% від загальної вартості договору, а саме 458 693,40 грн, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін цього договору;

- 30%, а саме 229 346,70 грн, в день підписання видаткової накладної;

- 10%, а саме 76 448,90 грн після збирання товару на кінцевому об`єкті замовника.

У п.п. 3.1 - 3.2 договору сторони погодили: строк поставки товару: до 01.04.2020; місце поставки товару покупцю: м. Київ, вул. Кільцева дорога 1,9CFW+GP Киев, Kyiv city, ТРЦ Республіка;

Згідно із п. 3.3 договору передача товару постачальником та прийом його покупцем відбувається за відповідною видатковою накладною. Прийом товару за кількістю та якістю здійснюється уповноваженим представником покупця після перевірки кількості, комплектності, пакування товару на підставі довіреності.

Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної обома сторонами. Право власності на товар у покупця виникає з моменту підписання сторонами видаткової накладної на товар (п. 3.4. договору).

У разі виявлення недоліків у поставленому товарі покупець має право відмовитися від підписання видаткової накладної В цьому випадку сторонами складається акт виявлених недоліків, в якому зазначаються порядок і термін їх усунення. Всі недоліки постачальник усуває за власні кошти (п. 3.5 договору).

Згідно із п. 5.6 договору у разі порушення покупцем термінів оплати, погоджених сторонами, покупець оплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки оплати.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.05.2020, а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором - до повного їх виконання (п. 8.1 договору).

На виконання умов договору ТОВ "ОФІС ПЛЕННІНГ УА" перерахувало ТОВ "ВУДУС" 458 693,40 грн (60% від загальної вартості договору) за платіжним доручення № 190 від 20.02.2020

На виконання умов договору ТОВ "ВУДУС" передало, а ТОВ "ОФІС ПЛЕННІНГ УА" отримало товар на загальну суму 764 489,00 грн за видатковою накладною № 137 від 27.03.2020. Також, позивачем надані товарно-транспортну накладну № Р137 від 27.03.2020.

За платіжним дорученням № 242 від 30.03.2020 на суму 229 346,70 грн ТОВ "ОФІС ПЛЕННІНГ УА" оплачено ще 30% від загальної вартості договору.

За платіжним дорученням № 456 від 14.08.2020 ТОВ "ОФІС ПЛЕННІНГ УА" як оплата за товар перераховано ТОВ "ВУДУС" ще 30 000,00 грн.

Таким чином, отриманий за видатковою накладеною № 137 від 27.03.2020 за договором № 2 від 01.02.2020 товар ТОВ "ОФІС ПЛЕННІНГ УА" оплатив частково у сумі 718 040,10 грн, а 46 448,90 грн залишились не оплаченими.

Погоджуючись з тим, що сума в 46 448,90 грн станом на день розгляду справи судом першої інстанції покупцем за товар не сплачена, відповідач наполягає, що строк виконання зобов`язань зі сплати 10% від загальної вартості договору не настав, оскільки не виконано збирання товару на кінцевому об`єкті замовника.

При цьому відповідачем в суд першої інстанції не подано жодного доказу на підтвердження вказаних обставин.

Жодних зауважень, зокрема по якості, комплектності та асортименту поставленого за договором товару, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву не висловив.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про змішаний характер договору № 2 від 01.02.2020, оскільки тест зазначеного договору не містить умов, що визначають зміст підряду, а саме щодо предмета, ціни та строку виконання. Наявні у справі докази також не дають підстав стверджувати, що сторонами виконувався саме договір підряду (виконання робіт за індивідуальним замовленням за погоджену плату та передача їх результату).

Договір, за яким одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні, а друга сторона приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, в розумінні ст. 655 ЦК України, є договором купівлі-продажу.

Предметом договору купівлі-продажу може бути як товар, який є у продавця на момент укладення договору, так і той, що буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).

За змістом ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, що кореспондується з визначеним ст. 689 ЦК України обов`язком покупця прийняти товар. Покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитись від договору купівлі-продажу.

Момент виконання обов`язку продавця передати товар, відповідно до ст. 664 ЦК України, може бути встановлений договором купівлі-продажу.

Враховуючи, що моментом виконання обов`язку продавця передати товар за договором № 2 від 01.02.2020 (дата поставки товару) вважається дата підписання видаткової накладної обома сторонами (п. 3.4. договору), а також те, що сторонами не заявлено про складання акта виявлених недоліків відповідно п. 3.5 договору, місцевий господарський суд дійшов мотивованого висновку, що замовник прийняв від постачальника товар, поставлений на умовах договору.

Підписана обома сторонами видаткова накладена № 137 від 27.03.2020 підтвердила виконання позивачем зобов`язання передати замовнику товар на умовах договору та виникнення у ТОВ "ОФІС ПЛЕННІНГ УА" обов`язку оплатити його у строк визначений договором.

Докази, які б свідчили про порушення позивачем своїх зобов`язань за договором відповідачем суду першої інстанції надано не було.

Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Погоджений у п. 2.2 договору строк (термін) оплати повної вартості товару не пов`язаний із датою його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Договором № 2 від 01.02.2020 сторони погодили оплату товару частинами: 60% (458 693,40 грн) - попередня оплата; 30% (229 346,70 грн) - по факту прийняття товару за видатковою накладною, остаточний розрахунок - 10% (76 448,90 грн) після збирання товару на кінцевому об`єкті замовника.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Перевіривши розрахунок пені, місцевий господарський суд дійшов висновку, що, оскільки сторони не передбачили іншого періоду нарахування пені, аніж шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України), то сума пені, нарахована позивачем за період з 02.04.2020 по 02.10.2020, становить 3 274,27 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що, дійсно, докази збирання позивачем переданого за видатковою накладеною № 137 від 27.03.2020 за договором № 2 від 01.02.2020 товару на кінцевому об`єкті ТОВ "ОФІС ПЛЕННІНГ УА" в матеріалах справи відсутні.

Проте, позивач наполягає, що товар був переданий відповідачу у зібраному вигляді, як зазначено у видатковій накладній № 137 від 27.03.2020, а умови договору № 2 від 01.02.2020 не передбачають передання будь-яких робіт за актом приймання-передачі.

Наведені позивачем обставини поставки відповідачем не спростовані.

У даному випадку колегія суддів вважає за можливе звернутися до принципу більшої вірогідності, до якого вже звертався Верховний суд, зокрема, у постанові Верховного Суду у справі № 921/319/17-г/11(11/Б-1042(337/7-10) від 12.04.2018 у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області до ВАТ "Бучацький цукровий завод" про визнання права власності на нежитлову будівлю хлораторної. Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання".

В практиці Європейського суду з прав людини також трапляються рішення, в яких суд посилається на баланс вірогідностей задля оцінки обставин у справі. Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 р. (заява № 59166/12) Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) Європейський суд з прав людини наголошує, що "У країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

В рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 (заява № 22750/02) у справі Бендерський проти України (BENDERSKIY v. Ukraine) суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у медичному експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

У даному випадку принцип більшої вірогідності у сукупності з принципом розумності надає можливість колегії суддів зробити висновок, ґрунтуючись на встановлених обставинах, що підписання відповідачем видаткової накладної № 137 від 27.03.2020 без зауважень та оплата 30 000,00 грн за платіжним дорученням № 456 від 14.08.2020 з останніх 10% від загальної вартості договору (сплату яких сторони погодили - після збирання товару на кінцевому об`єкті замовника), в сукупності з відсутністю висловлених ТОВ "ОФІС ПЛЕННІНГ УА" у розумний строк вимог про належне виконання ТОВ "ВУДУС" умов договору № 2 від 01.02.2020, є більш вірогідним доказом настання терміну остаточного розрахунку.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Скаржником не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог та тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФІС ПЛЕННІНГ УА" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі № 910/15987/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 у справі № 910/15987/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/15987/20 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді І.А. Іоннікова

С.Я. Дикунська