Постанова

від 12.04.2021 по справі 910/8775/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2021 р. Справа№ 910/8775/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Ходаківської І.П.

за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 12.04.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у програмі EASYCON матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020, повний текст якого складено 03.11.2020

у справі №910/8775/20 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстер"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 1 762 361,00 грн,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Текстер" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (надалі - відповідач) про стягнення 1 762 361,00 грн, з яких: 1 722 600,00 грн основний борг, 22393,80 грн інфляційних втрат та 17367,20 грн 3% річних.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором на постачання товару №53-123-01-19-05775 від 19.09.2019, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, у зв`язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 1 722 600 грн, яку просить стягнути позивач.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 у справі №910/8775/20 стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстер" інфляційні втрати в розмірі 22393 (двадцять дві тисячі триста дев`яносто три) грн 80 коп., три відсотки річних в розмірі 17367 (сімнадцять тисяч триста шістдесят сім) грн 20 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 26435 (двадцять шість тисяч чотириста тридцять п`ять) грн 41 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

Провадження у справі №910/8775/20 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 1722600 (один мільйон сімсот двадцять дві тисячі шістсот) грн закрито.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 у справі №910/8775/20 в частині стягнення з позивача судового збору та ухвалити нове рішення, яким зменшити суму стягнутого судового збору, пропорційно задоволеним вимогам.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме ст. 129 ГПК України.

На думку скаржника, розподіл судового збору судом здійснено невірно та у зв`язку із погашенням основного боргу в ході розгляду справи у суді першої інстанції, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України.

Відтак, враховуючи аргументи скаржника, судове рішення оскаржено лише в частині здійснення судом першої інстанції розподілу судового збору.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 у справі №910/8775/20. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 18.01.2021 о 13:45 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 11.01.2021. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 11.01.2021. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2021 розгляд справи було відкладено до 08.02.2021.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/507/21 від 08.02.2021, у зв`язку з перебуванням судді Ходаківської І.П. та Демидової А.М., які входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/8775/20.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2021, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 у справі №910/8775/20 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Євсіков О.О., Попікова О.В. Розгляд справи здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 08.02.2021 о 14:20 год.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021, від 22.03.2021 розгляд справи було відкладено у зв`язку з технічною неможливістю представника відповідача забезпечити відеозв`язок для його часті у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у програмі EASYCON , зокрема відкладено на 12.04.2021.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1486/21 від 12.04.2021, у зв`язку з перебуванням судді Попікової О.В., яка входить до складу колегії суддів, на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/8775/20.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2021, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 . апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 у справі №910/8775/20 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Євсіков О.О., Ходаківська І.П. Розгляд справи здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 12.04.2021 о 15:40 год.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Явка представників сторін.

В судове засідання від 12.04.2021 з`явився представник відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання належним чином повідомлений у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема залучені поштові повідомлення.

Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 12.04.2021 - від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом апеляційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у цьому судовому засіданні.

Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не визнавав участь учасників справи обов`язковою, учасники належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з огляду на наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, колегія суддів дійшла до висновку про можливість здійснення апеляційного перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами справи.

Межі та строк розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного апеляційного перегляду справи, розгляд скарги здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржене рішення у даній справі - без змін, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Судом встановлено, що 19.09.2019 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відповідач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Текстер" (позивач, постачальник) було укладено Договір на постачання товару №53-123-01-19-05775, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар - код 19130000-9 по ДК 021:2015 - спеціальний робочий одяг (одяг робочий в асортименті), (далі товар), у кількості, асортименті і цінами, зазначеними у специфікації №1 (додаток до договору №1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2018.

Згідно з п. 2.1. договору, загальна вартість товару є твердою та складає 2745960 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору, оплата відбувається на протязі 45 робочих днів після постачання товару згідно з специфікації №1 та виконання постачальником умов п.п. 3.2., 5.1. цього договору. Пеня за своєчасну оплату не нараховується.

Пунктом 3.1. договору визначено, що постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro по 30.10.2019 на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., Южноукраїнське відділення ВП "Складське господарство" відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника.

Відповідно п. 3.2. договору, з товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну з відображенням коду товару згідно УТКЗЕД по-позиції; податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з відображенням коду товару згідно з УТКЗЕД по-позиції, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу покупця протягом терміну визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН; паспорт якості або сертифікат якості.

Згідно з п. 3.3. договору, датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

У пункті п. 4.5. договору сторони погодили, що у випадку не надання постачальником покупцю у встановлений законодавством термін електронної податкової накладної, зареєстрованої у ЄРПН, покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, передбачену п. 2.1. цього договору, на суму ПДВ, своєчасно не підтверджену відповідно зареєстрованою у ЄРПН податковою накладною.

Відповідно до п. 9.1. договору, будь-які зміни і доповнення до даного договору мають силу тільки в тому випадку, якщо вони оформлені додатковими угодами, що підписані уповноваженими особами та скріплені печатками обох сторін.

Пунктом 11.1.1. договору визначено, покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Згідно з п. 11.4.1. договору, постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари.

У п. 12.1. договору визначено, що договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печатками.

Відповідно до п. 12.2. договору, дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1. цього договору, та закінчується 31.12.2020.

Даний договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відповідними печатками.

Додатком №1 від 19.09.2019 до договору у Специфікації №1 сторони погодили найменування, тип, якість, кількість, ціну та виробника товару, зазначений додаток до договору підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відповідними печатками.

Додатковою угодою №1 від 07.10.2019 до договору сторони погодили внести зміни до п. 3.1. договору та викласти його в наступній редакції: "постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro по 30.11.2019 на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл., Южноукраїнське відділення ВП "Складське господарство" відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника.". Дана додаткова угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відповідними печатками.

На виконання умов договору позивачем поставлено визначений у специфікації товар та здійснено його поставку відповідачу, що підтверджується видатковою накладною №12 від 02.12.2019 на загальну суму 2685960 грн. Відповідна накладна підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печаткою позивача, жодних зауважень щодо кількості, якості та строку поставки товару відповідачем не заявлено.

Спір у справі виник у зв`язку із тим, що відповідач, отримавши від позивача товар, оплату товару не здійснив, внаслідок чого станом на дату звернення позивача із даним позовом до суду заборгованість відповідача складає 1 722 600,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У відповідності до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, на виконання умов договору позивачем поставлено визначений у специфікації товар та здійснено його поставку відповідачу, що підтверджується видатковою накладною №12 від 02.12.2019 на загальну суму 2 685 960,00 грн. Відповідна накладна підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печаткою позивача, жодних зауважень щодо кількості, якості та строку поставки товару відповідачем не заявлено.

Разом із тим, відповідач в обумовлений договором строк не здійснив оплату поставленого товару у повному обсязі внаслідок чого станом на дату звернення позивача із даним позовом до суду заборгованість відповідача складає 1 722 600,00 грн.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується копією акта звіряння взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем за вищезазначеним договором станом на 31.05.2020.

Окрім того, у поданому відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував щодо наявності заборгованості відповідачем за отриманий товар, проте зазначив, що внаслідок часткової сплати заборгованості станом на 08.07.2020 розмір заборгованості за поставлений товар складає 1 222 600,00 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків між сторонами у період з 19.09.2019 по 08.07.2020.

Таким чином, факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань з повної та своєчасної оплати за поставлений товар належним чином підтверджений матеріалами справи. Крім того, зі змісту поданого до суду відзиву та в судовому засіданні відповідач підтвердив, що розрахунки за поставлений товар проводились поетапно та з простроченням, у зв`язку з чим, станом на момент звернення позивача до суду із розглядуваним позовом заборгованість відповідача склала 1 722 600,00 грн.

В той же час, матеріалами справи та наданими поясненнями сторін підтверджується, що в ході розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем було сплачено на рахунок позивача суму заборгованості в розмірі 1 722 600,00 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення №УПТК/970 від 23.04.2020, № УПТК/1046 від 06.07.2020 та № УПТК/1058 від 15.07.2020.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки відсутній предмету спору в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 1 722 600,00 грн.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 17 367,20 грн та інфляційних втрат у розмірі 22 393,80 грн, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Згідно п.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляційних втрат, трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (п. 2 ст. 625 ЦК України).

Як встановлено судом, відповідачем не заперечувався факт прострочення оплати за поставлену продукцію, окрім того долучення до матеріалів справи платіжні доручення про сплату основної заборгованості підтверджують, що відповідач порушив умови договору в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Перевіривши надані позивачем розрахунки заявлених до стягнення сум трьох відсотків річних та інфляційних втрат на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, судом встановлено, що вказані нарахування проведені позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим, позовні вимоги у цій частині правомірно задоволено судом першої інстанції.

Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем, на підтвердження факту надання правничої допомоги до матеріалів справи додано копію витягу з Договору про надання правової допомоги №050620-01 від 05.06.2020 укладений із адвокатом Джеджея Луїза Анатоліївна, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що понесені ТОВ "Текстер" та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійсненим ним витрат, необхідних для надання правової допомоги за договором.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 2000,00 грн, які є обґрунтованими та співмірними.

Щодо розподілу судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За результатом розгляду спору при здійсненні розподілу судового збору, суд першої інстанції зауважив, що оскільки підставою подання відповідної позовної заяви є неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної оплати за отриманий товар, у зв`язку з чим, позивач був змушений звернутись до суду з відповідною позовною заявою, суд дійшов висновку, що судові витрати у розмірі сплати судового збору у розмірі 26 435,41 грн покладаються на відповідача відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача зі сплати судового збору та оплати послуг адвоката покладаються на відповідача в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд неправильно здійснив розподіл судових витрат, не застосувавши п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, колегія суддів вважає неспроможними та відхиляє. Суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевим господарським судом правомірно здійснено розподіл судового збору у відповідності до ч. 9 ст. 129 ГПК України. За результатом вирішення даного спору, відсутні підстави для застосування п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України та покладення судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженого рішення скаржником не наведено.

Всім встановленим обставинам, які мають значення для правильного вирішення спору надана належна правова оцінка.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на скаржника.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 у справі №910/8775/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 14.04.2021.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

І.П. Ходаківська