Рішення

від 01.04.2021 по справі 905/1940/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.04.2021 Справа № 905/1940/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Юрлагіної В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю РЕКЛАМНА ФАБРИКА ПРИЗМА

до відповідача 1: Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області, відповідача 2: Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради

про: стягнення 671100,00грн, з яких: матеріальна шкода у вигляді відновної вартості спеціальних конструкцій зовнішньої реклами 522000,00грн, матеріальна шкода у вигляді вартості послуг на правничу допомогу 13100грн, упущена вигода 86000,00грн, моральна шкода 50000,00грн

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Теліус Д.В. (на підставі ордеру серії ДН №029648 від 05.11.2020, в режимі відеоконференції);

від відповідача: Каргін Є.С. (в порядку самопредставництва, в режимі відеоконференції).

В С Т А Н О В И В

Стислий зміст і підстави позовних вимог

05.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю РЕКЛАМНА ФАБРИКА ПРИЗМА (далі - ТО РФ ПРИЗМА ) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1: Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області (далі - Виконавчий комітет ММР), відповідача 2: Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради (далі - ГУ містобудування і архітектури ММР) про стягнення солідарно 671100,00грн, а саме, матеріальної шкоди у вигляді відновної вартості спеціальних конструкцій зовнішньої реклами 522000,00грн (1 білборд: 58000,00грн х 9),що демонтовані за наступними адресами: пр-т. Миру - вул.Зелінського (схема 396 ); вул. Флотська р-н АЗС (схема 533); пр-т. Миру, 66/39 (схема 112); пр-т. Миру (район будинку №45) (схема 530); вул. Бахчиванджи (схема №532); пр-т.Металургів та вул. Успенської (ринок Кіровський ) (схема 552); пр-т. Будівельників (магазин Обжора ) (схема 935); перехрестя бул. Приморського та пр-т. Металургів ( схема 2039); пр-т. Нікопольського та пр-т. Металургів (схема 1150); матеріальної шкоди у вигляді вартості послуг на правничу допомогу 13100грн, упущеної вигоди в сумі 86000,00грн, моральної шкоди у розмірі 50000,00грн (з урахуванням заяви б/н від 01.03.2021 про уточнення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправні, як на його думку, дії відповідачів з демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, які належали на праві приватної власності позивачу, що призвело до їх втрати, як наслідок, позивачу спричинена матеріальна шкода у вигляді їх відновної вартості, упущена вигода, яку позивач пов`язує з неможливістю отримання доходу від передачі демонтованих об`єктів у оренду, моральна шкода, матеріальна шкода у вигляді вартості послуг на правничу допомогу.

Заявлені вимоги позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 6,19 Конституції України, статті 11,22, 1166,1173,1190 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 174,224, 225 Господарського кодексу України (далі- ГК України), статті 254, 256, 257, 258 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України).

Процедура провадження у справі у господарському суді

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2020 для розгляду справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.11.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 03.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1940/20; справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 22.12.2020.

Ухвалою суду від 22.12.2020 відкладено підготовче засідання на 21.01.2021 об 11:40 год.

Ухвалою суду від 21.01.2021 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 (тридцять) днів та відкладено підготовче засідання на 04.02.2021.

Ухвалою суду від 04.02.2021 відкладено підготовче засідання на 11.02.2021 о 10:00год.

Ухвалою суду від 11.02.2021 відкладено підготовче засідання на 23.02.2021 о 12:20год.

Ухвалою суду від 23.02.2021 відкладено підготовче засідання на 02.03.2021 о 12:00год.

Ухвалою суду від 02.03.2021 заяву про уточнення позовних вимог ТОВ РФ ПРИЗМА прийнято до розгляду в якості заяви про зменшення позовних вимог; у задоволенні клопотання представника позивача б/н від 01.02.2021 про виключення Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради з відповідачів у справі №905/1940/20 відмовлено; замінено відповідача 2: Головне управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради його правонаступником - Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області; визначено єдиним відповідачем по справі №905/1940/20 Виконавчий комітет Маріупольської міської ради Донецької області; закрито підготовче провадження у справі №905/1940/20; призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 23.03.2021 о 12:00год.

У судовому засіданні 23.03.2021 суд заслухав вступне слово: позивач підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, які зазначені у позові, заяві про уточнення позовних вимог та відповіді на відзив, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, які зазначені у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву, судом досліджено докази у справі, у судовому засіданні оголошено перерву на 01.04.2021 о 12:00.

У судовому засіданні 01.04.2021 проведено судові дебати, під час яких уповноважений представник позивача підтвердив свою позицію, оголошену у вступному слові, представник відповідача підтвердив свою позицію, оголошену у вступному слові.

Представники сторін брали участь у судовому засіданні 01.04.2021 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon .

Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 ГПК України.

Позиція учасників процесу

ТОВ РФ`ПРИЗМА у позові та заяві про уточнення позовних вимог в обґрунтування позовних вимог посилається на протиправні дії відповідача з демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами: пр. Миру - вул. Зелінського (схема 396); вул. Флотська р-н АЗС (схема 533); пр. Миру , 66/39 (схема 112); пр. Миру (район будинку №45) (схема 530); вул. Бахчиванджи (схема №532); перехрестя пр. Металургів та вул. Успенської (ринок Кіровський ) (схема 552); пр. Будівельників (магазин Обжора ) (схема 935); перехрестя бул. Приморського та пр. Металургів (схема 2039); перехрестя пр. Нікопольського та пр.Металургів (схема 1150), які належать позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №1 від 21.12.2015 з ТОВ РЕКЛАМНЕ АГЕНТСТВО ПРОСПЕКТ ГРУП та не повернені відповідачами після їх демонтажу, внаслідок чого позивачу спричинена матеріальна шкода у вигляді відновної вартості спеціальних конструкцій зовнішньої реклами. Зокрема, демонтаж здійснено на підставі рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради №98 від 27.04.2016, внаслідок оскарження останнього позивачем у судовому порядку постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 14.04.2017 по справі №263/3632/17 вжито заходів забезпечення позову: зупинено до набрання законної сили рішенням суду дію п.1 та п.2 рішення Виконкому Маріупольської міської ради №98 від 27.04.2016 року та заборонено виконавчим органам Маріупольської міської ради видавати розпорядчі акти та здійснювати дії, направлені на знесення та/або демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, що належить ТОВ РФ ПРИЗМА , однак, у порушення вимог судового рішення, демонтаж було здійснено. Крім того, в процесі розгляду справи позивач також посилався на той факт, що на час здійснення демонтажу Виконавчий комітет знав про факт існування судового спору та відповідно не мав права здійснювати демонтаж. Позивач вважає, що відповідач належним чином не направив на адресу позивача рішення, накази, приписи про демонтаж конструкцій, тому останній не мав можливості виконати їх у добровільному порядку. Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 29.08.2017 року по справі №263/3632/17, зміненою постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 року, визнано протиправними та скасовано пункти 1, 2 рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 98 від 27 квітня 2016 року та зобов`язано Виконавчий комітет розглянути заяви від 22 грудня 2015 року ТОВ РФ ПРИЗМА про переоформлення дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м.Маріуполя з прийняттям рішення у передбачений законодавством термін. Відновна вартість 9 спеціальних конструкцій зовнішньої реклами складає 522000,00грн, оскільки вартість 1 білборда - 58000,00грн, на підтвердження чого позивач посилається на факт оприлюднення означеної вартості у загальновідомих джерелах інформації (мережі Інтернет) з наданням копії скріншоту.

Позивач, приймаючи до уваги заяву про уточнення позовних вимог, вважає, що ним понесені комерційні збитки у вигляді упущеної вигоди внаслідок демонтажу вказаних конструкцій, оскільки мало місце не отримання прибутків за договором оренди рекламних конструкцій №1 від 01.03.2016 виходячи з розрахунку 1000,00грн за місяць за конструкціями: пр. Миру - вул. Зелінського (схема 396); вул. Флотська р-н АЗС (схема 533); пр. Миру , 66/39 (схема 112); пр. Миру (район будинку №45) (схема 530); вул. Бахчиванджи (схема 532); перехрестя пр.Металургів та вул. Успенської (ринок Кіровський ) (схема 552) за 12 місяців (квітень 2017 - квітень 2018); за конструкціями: пр.Будівельників (магазин Обжора ) (схема 935); перехрестя бул. Приморського та пр.Металургів (схема 2039) за 5 місяців (грудень 2017 - квітень 2018); за конструкцією: перехрестя пр. Нікопольського та пр.Металургів (схема 1150) за 4 місяці (січень - квітень 2018). Всього сума упущеної вигоди складає 86000,00грн.

Позивач вказує, що бездіяльність відповідача з невиконання рішення Жовтневого районного суду в частині зобов`язання Виконавчого комітету розглянути заяви від 22 грудня 2015 року ТОВ РФ ПРИЗМА про переоформлення дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м.Маріуполя з прийняттям рішення у передбачений законодавством термін, спричинила позивачу моральну шкоду у вигляді порушення у подальшому прав позивача, призвела до комерційних збитків, наявності двох триваючих справ у суді, порушено правомірні очікування на виконання судового рішення органами місцевого самоврядування; мало місце незаконне відкриття виконавчого провадження, надання пояснень державному виконавцю, подальший незаконний демонтаж рекламних конструкцій, численні скарги та відвідування адвокатів щодо незаконних дій відповідача та його структурних підрозділів, звернення до Національної поліції з скаргою на невиконання судового рішення.

У заяві про уточнення позовних вимог в частині обґрунтування вимог про стягнення моральної шкоди позивач натомість вказує на те, що рекламні конструкції були розміщені на території м.Маріуполь, замовниками розміщення реклами були підприємства та організації, які в свою чергу мали на меті отримання прибутку, з урахуванням того, що населення міста Маріуполь буде мати можливість бачити рекламу відповідного продукту або послуги, що ними надаються. Демонтаж рекламних конструкцій проводився у денний час та зазначені дії бачили мешканці міста Маріуполь.

Відносно майнової шкоди, яку поніс позивач у зв`язку з вимущеним прийняттям участі у справі №905/1562/19 за позовом Виконавчого комітету ММР до ТОВ РФ ПРИЗМА про стягнення 74552,75грн вартості демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, вона, на думку позивача, полягає в оскарженні рішення у означеній справі та подання відповідних пояснень до відділу державної виконавчої служби, а саме, згідно договору на правничу допомогу №01/19 від 27.02.2019 та акту виконаних робіт від 01.08.2020 ТОВ РФ ПРИЗМА були надані послуги з правового супроводження судової справи №905/1562/19 підготовлені заява про видачу копії судового рішення -300,00грн, адвокатський запит до виконавчого комітету - 700,00грн, заява про закінчення виконавчого провадження - 700,00грн, апеляційна скарга на рішення суду-3000,00грн, клопотання про поновлення процесуальних строків на оскарження - 300,00грн, клопотання про поновлення процесуальних строків на оскарження- 300,00грн, клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - 300,00грн, заява про видачу судового наказу- 300,00грн, заява про повернення судового збору - 300,00грн. Разом 5600,00грн. У судовому засіданні 01.04.2021 позивач пояснив, що у суму шкоди, крім означеної суми, увійшла сума 7500,00грн., яка сплачена позивачем у межах розгляду цієї справи.

Також, позивач просить суд відшкодувати понесені при зверненні з позовом до суду витрати зі сплати судового збору в розмірі 10426,00грн та навів попередній орієнтовний розрахунок судових витрат з надання професійної правової допомоги на загальну суму 7500,00грн. У наступному із письмовими заявами про відшкодування не звертався.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору купівлі-продажу №1 від 21.12.2015; специфікації №1 до договору; акту приймання-передачі рекламних конструкцій; рішення Маріупольської міської ради №98 від 27.04.2016; Постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у справі №905/1562/19; Постанови Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 29.08.2017 у справі №263/3632/17; Постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 у справі №263/3632/17; ухвали Жовтневого районного суду від 14.04.2017 про забезпечення позову; наказів ГУ містобудування і архітектури ММР №18 від 20.03.2017; №36 від 25.07.2016, №92 від 03.11.2017 року; листів ГУ містобудування і архітектури ММР №30.5-28325-30.1 від 14.04.2017; №30.5-29445-30.1 від 21.04.2017, №30.5-62837-30.1 від 29.11.2017; №30.5-73472-30.1 від 27.12.2017; актів про демонтаж від 10.04.2017 білборду за схемою №396; від 10.04.2017 білборду за схемою №533; від 10.04.2017 білборду за схемою №528; від 12.04.2017 білборду за схемою №552; від 12.04.2017 білборду за схемою №532; від 12.04.2017 білборду за схемою №530; від 13.04.2017 білборду за схемою №125; від 12.04.2017 білборду за схемою №112; від 16.11.2017 білборду за схемою №2039; від 16.11.2017 білборду за схемою №935; від 07.12.2017 білборду за схемою №1150; договору оренди рекламних конструкцій №1 від 01.03.2016; додаткових угод №1 від 25.04.2017, №2 від 04.12.2017, №3 від 11.01.2018; скріншоту; договору про правничу допомогу №01/19 від 27.02.2020; додатку №1 до договору про правничу допомогу №01/19 від 27.02.2020; акт №1 приймання наданих послуг за договором про правничу допомогу №01/19 від 27.02.2020, інформації з державного реєстру про позивача; інформації з державного реєстру про відповідача 1; інформації з державного реєстру про відповідача 2.

Виконавчий комітет ММР надав до суду відзив на позовну заяву з додатками, за змістом якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що підставою для демонтажу конструкцій були накази №36 від 25.07.2016, №92 від 03.11.2017, рішення Маріупольської міської ради №98 від 27.04.2016, демонтовані конструкції після демонтажу знаходяться на зберіганні ПП Автоелемент , про що ГУ містобудування і архітектури ММР належним чином повідомило ТОВ РФ ПРИЗМА , 30.11.2020 до вказаного підприємства відповідач звернувся листом на підтвердження вказаної інформації, на час надання відзиву письмова відповідь не отримана, позивач з вимогами щодо повернення майна не звертався. Приписи №5 від 10.06.2016 та №49 від 01.10.2017, винесені ГУ містобудування і архітектури ММР в зв`язку з відсутністю договору на тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів та відповідних дозволів, направлені останнім для усунення порушень позивачу, вимоги приписів виконано не було, що стало підставою для прийняття наказів №36 від 25.07.2016, №92 від 03.11.2017. Відповідач вважає, що розмір шкоди, яка заявлена позивачем до стягнення, у сумі 522000,00грн є недоведеним належними доказами, кількість конструкцій за текстом позову 11, у резолютивній частині позивач вираховує суму виходячи з 9, відповідно до специфікації до договору купівлі-продажу № 1 від 21.12.2015 між ТОВ Проспектгруп та ТОВ Рекламна фабрика Призма , останнє придбало спірні рекламні конструкції за ціною у 1002,00грн з ПДВ, однак на підставі роздруківки з невідомого інтернет ресурсу просить суд стягнути по 58000,00грн за одиницю такої спірної конструкції. Вимогу про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди відповідач вважав необґрунтованою та незаконною у зв`язку із ненаданням останнім обґрунтування таких комерційних збитків та підтвердження їх понесення. Відшкодування позивачу в якості матеріальної шкоди витрат на правничу допомогу, які останній поніс під час розгляду справи №905/1562/19, відповідач вважає неправомірним, з огляду на те, що позивачем по даній справі, як відповідачем та апелянтом при розгляді справи №905 / 1562/19 не було заявлено щодо стягнення з Виконавчого комітету Маріупольської міської ради витрат на правничу допомогу безпосередньо в процесі розгляду справи, право на що надає ГПК України.

Окремо у своєму відзиві відповідач зазначив, що відповідно до актів прийому-здачі виконаних робіт від 15.05.2017, від 15.05.2017, від 18.05.2017, від 18.05.2017, від 12.04.2017, від 13.04.2017 та актів про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами від 12.04.2017, від 12.04.2017, від 10.04.2017, від 10.04.2017, від 12.04.2017, від 13.04.2017 до спірних спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за схемою № 125, 522, 396, 528, 532, 530, 112, відповідно до законодавства застосовується строки позовної давності тривалістю у три роки.

Підставність своїх заперечень відповідач нормативно обґрунтовує посиланням на ст.ст. 256, 257, 258 Цивільного кодексу України, ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження зазначених у відзиві обставин відповідач надав суду належним чином засвідчені копії: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію рішення Маріупольської міської ради від 24.12.2019 № 7/48-4782, довіреність представника Виконавчого комітету Маріупольської міської ради; рішень виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 46 від 22.03.2017; № 128 від 20.03.2013 та № 77 від 20.02.2013; договору від 21.02.2013 № 21 та від 22.03.2013 № 39; рішень керівника робочого органу від 24.02.2016 № 15 та від 26.08.2016 № 46; договору від 26.02.2016 № 2 та від 30.09.2016 № 8; листа Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради від 24.10.2019 № 30.5/46264; припису від 10.06.2016 № 5 та від 02.10.2017 № 49; наказу № 36 від 25.07.2016 та від № 92 від 03.11.2017 року; дозволів за схемами № 396,528,533,1 12,125,530,532,552,1150,935,2039; актів прийому-здачі виконаних робіт та актів про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами; листа Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради від 27.11.2020 № 30.9/47305.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, зазначив, що відповідач не надав до суду жодного доказу належного повідомлення позивача, а саме, доказів надіслання або вручення приписів №5 від 10.06.2016 та №49 від 01.10.2017 позивачу. У зв`язку з відсутністю повідомлення про намір відповідачів здійснити демонтаж рекламних конструкцій, позивач звернувся до ГУ містобудування і архітектури ММР, прокуратури м.Маріуполя з відповідним листом, яким було повідомлено останніх, що ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 14 квітня 2017 року по справі №263/3632/17 вжито відповідні заходи забезпечення позову. Крім того, позивач заперечує проти твердження відповідача 1 щодо недійсності договорів №2, 5, 8, 21, 39 про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, наводить факти, встановлені судом у постанові Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у справі №905/1562/19.

На підтвердження зазначених у відповіді на відзив обставин позивач надав суду належним чином засвідчену копію листа №13/5-212 б/д.

Відповідач надав до суду додаткові пояснення, в яких заперечував проти доводів викладених у відповіді на відзив щодо неотримання ним копії приписів № 5 від 10.06.2016р. та № 49 від 01.10.2017р та зауважив, що при розгляді Господарським судом Донецької області справи № 905/1562/19, судом було встановлено факт направлення належним чином на адресу ТОВ РФ ПРИЗМА відповідних приписів, наказів та актів про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами разом із супровідними листами. Стосовно посилання позивача у відповіді на відзив щодо відсутності підстав для демонтажу у зв`язку із припиненням дії договору про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, відповідач зазначив, що, незважаючи на те, що рішенням Господарського суду Донецької області від 10.12.2020 по справі №905/2270/19 у задоволені вимог виконавчого комітету Маріупольської міської ради про стягнення вартості демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами відмовлено, судом при розгляді даної справи встановлено законність та наявність підстав у виконкому щодо демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами з подальшим відшкодуванням збитків.

На підтвердження зазначених у поясненнях обставин відповідач надав суду належним чином засвідчені копії: звіту з конвертів та марок за червень 2016р та жовтень 2017р щодо направлення приписів; листа № 30.5-62837-30.1 від 29.11.2017, звіту з конвертів та марок за листопад 2017р (щодо направлення актів про демонтаж); листа № 30.5-73472-30.1 від 27.12.2017, звіту з конвертів та марок за січень 2018р (щодо направлення актів про демонтаж); листа № 30.5-29445-30.1 від 21.04.2017, № 305.5-28325-30.1 від 14.04.2017 та звіту з конвертів та марок за квітень 2017р. (щодо направлення актів про демонтаж).

Позивач надав суду додаткові пояснення, згідно яких вказав, що доказами перерахування грошових коштів на виконання договору №01/19 від 27.02.2019 за отримані послуги з правового супроводження справи №905/2270/19 є платіжні доручення №2PL283850 від 18.05.2020, №2PL831689 від 30.10.2020, №2PL090726 від 16.11.2020, копії яких додано до пояснень. Додатково позивач зазначає, що обізнаність відповідача про факт судового процесу у межах справи №263/3632/17 також виходить з факту звернення останнього з касаційною скаргою, у прийнятті якої Верховним Судом відмовлено внаслідок пропуску строку на звернення з касаційно скаргою.

У письмових поясненнях, які надані суду 11.02.2021, відповідач стосовно спеціальних конструкцій за схемами №935, №2039 пояснює, що пріоритетний договір укладається для бронювання місця розташування рекламних конструкцій, які мають право бути встановлені лише після отримання дозволу, на момент закінчення строку пріоритетних договорів, належні документи позивачем оформлено не було та не надано на узгодження до ГУ містобудування і архітектури ММР.

Згідно з наказом ГУ містобудування і архітектури ММР №46 від 26.09.2016 за заявою позивача прийнято рішення щодо встановлення останньому пріоритету (схема 935), 30.09.2016 між сторонами у справі укладено договір №8 та надано заявнику два примірника проекту дозволу для узгодження з інспектуючими службами міста, згідно з наказом №9 від 15.02.2017 продовжено пріоритет, який внаслідок ненадання заявником відповідних дозволів, пріоритет закінчився 26.04.2017, як наслідок, договір втратив силу.

Згідно з наказом ГУ містобудування і архітектури ММР №15 від 24.02.2016 за заявою позивача прийнято рішення щодо встановлення останньому пріоритету (схема 2039), 26.02.2016 між сторонами у справі укладено договір №2 та надано заявнику два примірника проекту дозволу для узгодження з інспектуючими службами міста, згідно з наказом №30 від 27.05.2016 продовжено пріоритет, в наступному, внаслідок подання позивачем заяви від 26.09.2016 про відмову від розгляду заяви про надання дозволу, договір втратив силу.

На підтвердження вказаних фактів відповідач надав суду копії: рішення Маріупольської міської Ради №7/46-4468 від 23.10.2019 з додатками, рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської Ради №35 від 30.01.2020 з додатками, договору №7 від 28.03.2017 з додатками, платіжних доручень № 79 від 25.04.2017, №80 від 24.04.2017, виписок з банківського рахунку, актів надання послуг до договору від 19.04.2017, 19.05.2017, листа №06-01-26/1479-02 від 28.09.2016 з додатком.

У письмових поясненнях, які надані суду позивачем 19.02.2021, останній, додатково до вищевикладеного, зазначає, що листи з актами про демонтажу отримані ним 14.04.2017, 21.04.2017, 27.12.2017 відповідно. Окремо зазначає, що акти про демонтажу рекламних конструкцій №935,№2039 від 16.11.2017 отримані позивачем 29.11.2017, факт направлення листів свідчить про обізнаність відповідача, що зазначені конструкції належать позивачеві, відповідач після проведення демонтажу нараховував позивачу плату за користування місцями розміщення рекламних конструкцій. На підтвердження наведеного надав суду копії: листа №31-05/18 від 31.05.2018.

Відповідач у письмових поясненнях від 22.02.2021 пояснив суду, що має інформацію щодо укладання договору №3 від 23.05.2016, згідно якого позивач придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю РА Проспектгруп рекламні конструкції, у тому числі й за схемою №935 та навів перелік попередніх договорів купівлі - продажу, що стосуються вказаної схеми, надав належним чином засвідчені копії: листа Приватного підприємства Автоелемент від 10.02.2021, рішень Виконавчого комітету ММР від 22.03.2017 № 46, від 23.07.2019 №283, від 16.03.2011 №95, наказу №41 від 04.08.2015, припису №47 від 29.09.2017, наказів №36 від 25.07.2016, №18 від 20.03.2017, звітів по маркам та повідомлення про вручення поштового відправлення, а також фотокопії договорів б/н від 07.11.2012, №09/07/13 від 09.07.2013, №10/07/13 від 10.07.2013, №3 від 23.05.2016.

Письмові пояснення Виконавчого комітету від 26.02.2021 містять систематизовану інформацію щодо кожної з конструкцій - схеми №№112, 530, 532, 528, 552, 533, 396, 125, 1150, щодо видачі первісного дозволу Товариства з обмеженою відповідальністю РА Проспектгруп , заяви позивача про переоформлення дозволу, рішення Виконавчого комітету щодо відмови у переоформленні, наказу про демонтаж тощо. В якості додатків до пояснень суду надані належним чином засвідчені копії: листа №30.9-7221-30.1 від 08.02.2021, припису №49 від 02.10.2017.

01.03.2021 ТОВ РФ ПРИЗМА звернулось до суду з заявою про уточнення позовних вимог, що ухвалою суду від 02.03.2021 прийнята судом до розгляду в якості заяви про зменшення позовних вимог. Вище наведені позовні вимоги викладені у редакції вказаної заяви.

У додаткових письмових поясненнях, які надані суду 26.03.2021, відповідач стверджує, що відомості щодо повторного розгляду Маріупольською міською радою заяв позивача від 22.12.2015 про переоформлення дозволів на розміщення реклами у відповідності з резолютивною частиною Постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 у справі №263/3632/17 відсутні, однак вказує, що після ознайомлення з матеріалами справи у суді встановлено, що позивач не звертався до суду з заявою про видачу судового наказу з метою примусового виконання судового рішення, що свідчить про відсутність наміру реального виконання рішення суду.

Також просить суд не приймати до уваги останній абзац відзиву щодо застосування до актів прийому - здачі робіт строків позовної давності.

До винесення ухвали суду від 02.03.2021, якою замінено Головне управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради його правонаступником - Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області; визначено єдиним відповідачем по справі №905/1940/20 Виконавчий комітет Маріупольської міської ради Донецької області, відзиву від ГУ містобудування і архітектури ММР до суду не надходило.

Виклад обставин справи, встановлених судом

Що стосується конструкції зовнішньої реклами за адресами: пр. Миру - вул.Зелінського (схема 396); вул. Флотська р-н АЗС (схема 533); пр. Миру , 66/39 (схема 112); пр. Миру (район будинку №45) (схема 530); вул. Бахчиванджи (схема 532); перехрестя пр. Металургів та вул. Успенської (ринок Кіровський ) (схема 552); перехрестя пр. Нікопольського та пр.Металургів (схема 1150) судом встановлене наступне.

21.12.2015 ТОВ РФ ПРИЗМА (надалі - Покупець) та ТОВ Рекламне агентство Проспектгруп (надалі - Продавець) уклали договір купівлі-продажу №1 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю рекламні конструкції, іменовані надалі Товар , за номенклатурою, якістю, кількістю та місцерозташуванням згідно з умовами Договору та Специфікацією до нього, що є невід`ємною частиною цього Договору (арк. справи 13-14, том 1).

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили ціну Договору, яка склала 16132,20 грн (в тому числі ПДВ - 2688,70 грн).

Відповідно до специфікації №1 від 21.12.2015 року до договору купівлі-продажу №1 від 21.12.2015, Продавець передає, а Покупець приймає наступний товар: рекламна конструкція формату Білборд (схема 66, вартість 1002,00грн), вул Олімпійська - вул.Таганрозьська; рекламна конструкція формату Білборд (схема 726, вартість 1002,00грн), вул Олімпійська - вул.Полетаєва; рекламна конструкція формату Білборд (схема 69, вартість 1202,00грн), пр. Перемоги - вул.Миклухо-Маклая; рекламна конструкція формату Білборд (схема 446, вартість 1002,00грн), пр. Перемоги - вул.Орджонікідзе (р-н парку Веселка ); рекламна конструкція формату Білборд (схема 144, вартість 1002,00грн), вул. Митрополітська (автостоянка Центрального ринку); рекламна конструкція формату Білборд (схема 125, вартість 1002,00грн), пр. Будівельників - бул.Шевченка (автомийка Люкс ); рекламна конструкція формату Білборд (схема 126, вартість 1002,00грн), бул. Шевченка - вул.9-ої Авіадивізії; рекламна конструкція формату Білборд (схема 533, вартість 1002,00грн), вул. Червонофлотська (Флотська) (р-н АЗС); рекламна конструкція формату Білборд (схема 528, вартість 1002,00грн), пр. Леніна (Миру) - вул.Червонофлотська (Флотська) (роздільна смуга); рекламна конструкція формату Білборд (схема 552, вартість 1002,00грн), пр. Металургів - вул.Октябрьська (р-н ринку Кіровський ); рекламна конструкція формату Білборд (схема 532, вартість 1002,00грн), вул. Бахчіванджи; Рекламна конструкція формату Білборд нестандарт (схема 1150, вартість 1302,60грн), пр. Ілліча - пр. Металургів; рекламна конструкція формату Призматрон (схема 396, вартість 1102,00грн), пр. Леніна (Миру) - вул. Зелінського; рекламна конструкція формату Призматрон (схема 530, вартість 1102,00грн), пр. Леніна (Миру) (кафе Дольче район будинку №45); рекламна конструкція формату Призматрон (схема 112, вартість 1102,00грн), пр. Леніна (Миру) - пр. Металургів; рекламна конструкція формату Сітілайт (схема 105, вартість 300,60грн), пр. Металургів - вул.Варганова.

Відповідно до акту приймання-передачі до договору купівлі-продажу №1 від 21.12.2015 Продавець передав, а Покупець прийняв вказані рекламні конструкції в кількості 16 шт. на загальну суму 16123,20 грн.

При цьому, на час укладання договору купівлі-продажу №1 від 21.12.2015 на підставі рішень Виконавчого комітету ММР №128 від 20.03.2013 (схеми 125,533,528,552,1150,396, арк. справи 115-119, том1), №77 від 20.02.2013(схеми 530,112,532, арк. справи 120-124,том 1) Про розгляд звернень суб`єктів господарської діяльності щодо розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м.Маріуполь між Виконавчим комітетом ММР та ТОВ Рекламне агентство Проспектгруп укладено договори про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів №21 від 21.02.2013 (схеми 112,530,532, арк. справи 125-139, том1) та №39 від 22.03.2013 (схеми 125, 533, 528, 552, 1150, 396, арк. справи 140-152, том1) та надано відповідні дозволи на розміщення зовнішньої реклами.

22.12.2015 ТОВ РФ ПРИЗМА звернулось до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради з заявами про переоформлення дозволу на розміщення конструкції зовнішньої реклами за кожною схемою окремо.

Пунктами 1-2 рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №98 від 27.04.2016 року Про розгляд звернення товариства з обмеженою відповідальністю Рекламна фабрика Призма щодо розміщення спеціальних конструк цій зовнішньої реклами на території м.Маріуполя відмовлено ТОВ РФ ПРИЗМА у переоформлені дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами - 15 білбордів та 1 сітілайту (додаток 1); скасовано дозволи на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами ТОВ Рекламне агентство Проспектгруп (дода ток 1)(арк. справи 15-17, том1).

Згідно Переліку місць розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами ТОВ РФ ПРИЗМА (додаток 1 до рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради №98 від 27.04.2016 року), вищезазначеним рішенням відмовлено у переоформлені дозволів та скасовано дозволи на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами: перехрестя пр. Металургів та вул.Соборної (Сітілайт); Білборди: перехрестя пр.Миру та вул. Зелінського (розподільча смуга); пр.Миру (кафе Дольче , район будинку №45); перехрестя пр.Миру та пр.Металургів; вул.Бахчиванджи; перехрестя пр. Нікопольського та пр.Металургів (розподільча смуга); вул.Флотська (район АЗС); перехрестя вул.Флотської та пр.Миру (розподільча смуга); перехрестя пр.Металургів та вул.Успенської (район ринку Кіровський ); вул.Митрополитська (автостоянка Центрального ринку); перехрестя пр.Будівельників та бул.Шевченка (автомийка Люкс ); перехрестя бул.Шевченка та вул.9 Авіадивізії; перехрестя вул.Олімпійської та вул.Таганрозької; перехрестя вул.Олімпійської та вул.А.Ф.Полетаева; перехрестя пр.Перемоги та вул.Міклухо-Маклая; перехрестя пр.Перемоги та вул.Українського козацтва (район парку Веселка ).

До предмету позовних вимог з вказаного Переліку мають відношення дозволи на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами: пр-т. Миру - вул.Зелінського (схема 396 ); вул. Флотська р-н АЗС (схема 533); пр-т. Миру, 66/39 (схема 112); пр-т. Миру (район будинку №45) (схема 530); вул. Бахчиванджи (схема 532); пр-т. Металургів та вул. Успенської (ринок Кіровський ) (схема 552); пр-т. Нікопольського та пр-т. Металургів (схема 1150) у загальній кількості 7шт.

Приписом Маріупольської міської ради №5 про усунення порушень порядку розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами від 10.06.2016 ТОВ РФ ПРИЗМА встановлено тридцятиденний термін для усунення порушень з дати отримання припису, шляхом оформлення дозволу на розміщення зовнішньої реклами або здійснення демонтажу вказаної спеціальної конструкції зовнішньої реклами, що знаходиться за адресами, зокрема: перехрестя пр.Миру та вул.Зелінського (розподільча смуга) (номер за схемою 396); пр. Миру (кафе Дольче , район будинку №45) (номер за схемою 530); перехрестя пр. Миру та пр. Металургів (номер за схемою 112); вул.Бахчиванджи (номер за схемою 532); перехрестя пр.Нікопольського та пр. Металургів (розподільча смуга) (номер за схемою 1150); вул.Флотська (район АЗС) (номер за схемою 533); перехрестя вул.Флотської та пр.Миру (розподільча смуга) (номер за схемою 528); перехрестя пр.Металургів та вул.Успенської (район ринку Кіровський ) (номер за схемою 552); перехрестя пр.Будівельників та бул. Шевченка (автомийка Люкс ) (номер за схемою 125) (арк.справи 167-168, том1).

Припис винесено з посиланням на рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №98 від 27.04.2016 внаслідок розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами без відповідного дозволу, що є порушенням ст. 16 Закону України Про рекламу , пп.3, 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003, у випадку не усунення якого , згідно п.2.1.1 Порядку демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території міста Маріуполя, затвердженого рішенням Виконкому ММР №95 від 16.03.2011, вказані конструкції підлягають демонтажу.

Відповідач в якості доказу направлення на адресу позивача припису посилається на звіт по конвертам та маркам за червень 2016 (арк. справи 213, том1).

Наказом Маріупольської міської ради №36 про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами ТОВ РФ ПРИЗМА від 25.07.2016 останньому встановлено тридцятиденний строк для демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами розташованих, зокрема, за вказаними вище адресами (арк. справи 35, том 1).

Відповідач в якості доказу направлення на адресу позивача припису посилається на звіт по конвертам та маркам за липень 2016 та повідомлення про вручення поштового відправлення №8752501470016, що свідчить про отримання кореспонденції 28.07.2016(арк. справи139-140, том2).

28.03.2017 Головне управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради уклало договір №7 від 28.03.2017 з Приватним підприємством Автоелемент на надання послуг з демонтажу рекламних конструкцій (спеціальних конструкцій зовнішньої реклами) (арк. справи 48-56, том 2).

Згідно п. 4.1 Виконавець надає Замовнику послуги поетапно та надає акт здачі-приймання наданих послуг протягом п`яти робочих днів після кожного етапу демонтажу, Замовник протягом п`яти робочих днів з дати отримання акту здачі-приймання послуг перевіряє відповідність обсягу та якості наданих послуг вимогам договору, за результатами перевірки підписує та спрямовує Виконавцю акт здачі-приймання наданих послуг або мотивовану відмову від приймання послуг.(п.4.2 договору).

За умовами п.п.5.3.6, 5.4.4 вказаного договору Виконавець приймає демонтовані рекламні конструкції на зберігання на термін два місяці від дати підписання акту здачі-приймання наданих послуг за договором, у разі залишення демонтованих конструкцій на складі після закінчення строку дії, вказаного в п.5.3.6 цього договору, Виконавець має право реалізувати демонтовані рекламні конструкції, а кошти, вилучені від реалізації, повернути власнику демонтованих рекламних конструкцій із вирахуванням суми за зберігання майна на користь Виконавця.

Актами про демонтаж спеціальної конструкції зовнішньої реклами від 10.04.2017, що підписані між Головним управлінням містобудування і архітектури Маріупольської міської ради та Приватним підприємством Автоелемент , підтверджується демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами: вул.Флотська (р-н АЗС)(схема 533), перехрестя пр.Миру та вул.Зелінського (розподільча смуга)(схема 396), перехрестя пр.Миру та вул.Флотська (розподільча смуга)(схема 528) (арк. справи 36-38, том 1).

Листом №30.5-28325-30.1 від 14.04.2017 Головне управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради повідомило ТОВ РФ ПРИЗМА про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за означеними адресами (арк. справи 34, том 1). Факт отримання вказаного листа та копій актів про демонтаж підтверджується позивачем безпосередньо в тексті позовної заяви та додатково підтверджено відповідачем звітом по конвертам та маркам за квітень 2017 (арк. справи 213,216, том 1).

Актами про демонтаж спеціальної конструкції зовнішньої реклами від 12.04.2017 року, що підписані між Головним управлінням містобудування і архітектури Маріупольської міської ради та Приватним підприємством Автоелемент , підтверджується демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами: перехрестя пр.Металургів та вул.Успенської (р-н ринку Кіровський)(схема 552); вул.Бахчиванджи(схема 532); пр.Миру (р-н будинку 45)(схема 530); пр.Миру 66/39 (магазин Жемчуг )(схема 112) (арк. справи 40-42, 44, том 1).

Листом №30.5-29445-30.1 від 21.04.2017 Головне управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради повідомило ТОВ РФ ПРИЗМА про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за означеними адресами (арк. справи 39, том 1). Факт отримання вказаного листа та копій актів про демонтаж підтверджується позивачем безпосередньо в тексті позовної заяви та додатково підтверджено відповідачем звітом по конвертам та маркам за квітень 2017 (арк. справи 214-216, том 1).

Приписом Маріупольської міської ради №49 про усунення порушень порядку розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами від 02.10.2017 ТОВ РФ ПРИЗМА встановлено тридцятиденний термін для усунення порушень з дати отримання припису, шляхом оформлення дозволу на розміщення зовнішньої реклами або здійснення демонтажу вказаної спеціальної конструкції зовнішньої реклами, що знаходиться за адресою: перехрестя пр.Нікопольський та пр.Металургів (схема1150) (арк. справи 166, том 2).

Відповідач в якості доказу направлення на адресу позивача припису посилається на звіт по конвертам та маркам за жовтень 2017 (арк. справи 212, том 1).

Наказом Маріупольської міської ради №92 про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами ТОВ РФ ПРИЗМА від 03.11.2017 останньому встановлено тридцятиденний строк для демонтажу спеціальної конструкції зовнішньої реклами розташованої за означеною адресою (арк. справи 45, том 1).

Акт про демонтаж складено 07.12.2017.(арк.справи 50,том1)

Листом №305-73472-30 від 27.12.2017 Головне управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради повідомило ТОВ РФ ПРИЗМА про демонтаж спеціальної конструкції зовнішньої реклами за адресою: перехрестя пр.Нікопольського та пр.Металургів (схема 1150) (арк. справи 222, том 1). Факт отримання вказаного листа та копій актів про демонтаж підтверджується позивачем безпосередньо в тексті позовної заяви та додатково підтверджено відповідачем звітом по конвертам та маркам за січень 2018 (арк. справи 219-220, том 1).

ТОВ РФ ПРИЗМА звернулось до Жовтневого районного суду м.Маріуполя з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, про визнання неправомірним та скасування рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №98 від 27.04.2016, яким відмовлено ТОВ РФ ПРИЗМА у переоформлені дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами - 15 білбордів та 1 сітілайту (додаток 1); скасовано дозволи на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами ТОВ Рекламне агентство Проспектгруп (дода ток 1).

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 14.04.2017 по справі №263/3632/17 вжито заходів забезпечення позову та в порядку забезпечення даного позову зупинено до набрання законної сили рішенням суду дію п.1 та п.2 рішення Виконкому ММР №98 від 27.04.2016 року та заборонено виконавчим органам Маріупольської міської ради видавати розпорядчі акти та здійснювати дії, направлені на знесення та/або демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, що належать ТОВ РФ ПРИЗМА (арк. справи 32, том 1).

Листом вих.№13/5-212 ТОВ РФ ПРИЗМА повідомила Головне управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради та Прокуратуру м.Маріуполя, що ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 14.04.2017 по справі №263/3632/17 вжито заходи забезпечення позову ТОВ Рекламна фабрика Призма до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, зупинено до набрання законної сили рішенням суду дію п.1 та п. 2 рішення Виконкому Маріупольської міської ради №98 від 27.04.2016 року та заборонено виконавчим органам Маріупольської міської ради видавати розпорядчі акти та здійснювати дії, направлені на знесення та/або демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, що належать ТОВ РФ ПРИЗМА . Означений документ отримано Головним управлінням містобудування і архітектури Маріупольської міської ради 07.12.2017, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції. (арк. справи 193, том 1).

Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 29.08.2017 по справі №263/3632/17, зміненою постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017, визнано протиправними та скасовані пункти 1, 2 рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 27 квітня 2016 року № 98; зобов`язано Виконавчий комітет Маріупольської міської ради повторно розглянути заяви від 22 грудня 2015 року ТОВ РФ ПРИЗМА про переоформлення дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м.Маріуполя з прийняттям рішення у передбачений законодавством термін (арк. справи 25-31,том 1).

Таким чином, рішення суду набрало законної сили 11.12.2017.

Що стосується конструкцій зовнішньої реклами за адресами: пр. Будівельників (магазин Обжора ) (схема 935); перехрестя бул. Приморського та пр. Металургів (схема 2039) судом встановлено наступне.

Позивач стверджує, що означені конструкції належать йому на праві власності, але доказів на підтвердження вказаного факту суду не надав.

Відповідач надав суду фотокопії низки договорів, за якими здійснювалась купівля-продаж конструкції зовнішньої реклами за адресою: пр. Будівельників (магазин Обжора ) (схема 935), останнім з яких є договір між ТОВ Рекламне агентство Проспектгруп (Продавець) та ТОВ РФ ПРИЗМА (Покупець) №3 від 23.05.2016. (арк. справи 123-134, том 2).

Фотокопію документу надавав відповідачу позивач при зверненні з заявою про переоформлення дозволу, однак ані позивач, ані відповідач не мають оригіналу вказаного договору.

Будь-яких доказів на підтвердження права власності конструкції зовнішньої реклами за адресою: перехрестя бул. Приморського та пр. Металургів (схема 2039) матеріали справи не містять. Позивач вказує, що у нього відсутні будь-які документи з цього приводу.

Однак, між Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області (Виконком) та ТОВ РФ ПРИЗМА (Розповсюджувач) укладені договори №2 від 26.02.2016р. та №8 від 30.09.2016р. про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, відповідно до п.1.1 яких на підставі рішень керівника робочого органу №46 від 26.08.2016, №15 від 24.02.2016 про встановлення пріоритету ТОВ РФ ПРИЗМА , Виконком надає Розповсюджувачу у тимчасове платне користування місця розташування рекламних засобів, а Розповсюджувач приймає вказані місця, використовує їх для розташування рекламних засобів та оплачує користування зазначеними місцями згідно з умовами цього Договору (арк. справи 155-163, том 1).

Наказом Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради №15 від 24.02.2016 встановлено факт наявності звернення ТОВ РФ ПРИЗМА до установи щодо зупинення розгляду надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами у тому числі за адресою: пр.Будівельників (крамниця Обжора , білборд розміром 3,0x6,0м 1 одиниця) (за схемою 935) (арк. справи 153,том 1).

Крім того, у наказі №15 від 24.02.2016 встановлено пріоритет ТОВ РФ ПРИЗМА строком на три місяці з дати підписання дійсного наказу місця розташування рекламних засобів, зокрема, за адресою: пр. Нахімова, навпроти будівлі №86 (білборд розміром 3,0x6,0м - одиниця) (схема 2029).

Наказом Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради №46 від 26.09.2016 встановлено ТОВ РФ ПРИЗМА пріоритет строком на три місяці з дати підписання дійсного наказу місця розташування рекламних засобів, зокрема, за адресою: пр.Будівельників (крамниця Обжора , білборд розміром 3,0x6,0м 1 одиниця) (за схемою 935) (арк. справи 154, том 1).

Як свідчить відповідач у відзиві, за даними листа Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради №30.5/46264 від 24.10.2019 станом на 13.02.2017 ТОВ РФ ПРИЗМА подала заяви від 29.12.2015 та 13.02.2017 на переоформлення дозволів на розміщення зовнішньої реклами. На підставі листа-відмови від 26.09.2016 №06-01-24/1479-02 від розгляду заяв від 29.12.2015 Головним управлінням містобудування і архітектури Маріупольської міської ради повернуті заяви листом від 21.03.2017 (у зв`язку з тим, що немає договору купівлі-продажу).

Копія заяви ТОВ РФ ПРИЗМА від 26.09.2016 про зупинення звернення до Маріупольської міської ради з питань отримання дозволу, зокрема, щодо рекламної конструкції за адресою: пр. Нахімова, навпроти будівлі №86 (білборд розміром 3,0x6,0м - одиниця) (схема 2029) міститься в матеріалах справи (арк. справи 62-63, том2).

Наказом Маріупольської міської ради №18 про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами від 20.03.2017 ТОВ РФ ПРИЗМА встановлено тридцятиденний строк для демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами розташованих за адресами за переліком, у тому числі й: перехрестя бул. Приморський та пр. Металургів ( схема 2039) (арк. справи 33, том 1).

Вказаний наказ направлено на адресу ТОВ РФ ПРИЗМА рекомендованим листом з повідомленням, копія якого міститься в матеріалах справи, та додатково підтверджується звітом про конверти і марки за березень 2017 (арк.справи 136-137,том 2).

Наказом Маріупольської міської ради №41 про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами від 04.08.2015 Товариству з обмеженою відповідальністю Київспецреклама встановлено тридцятиденний строк для демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами розташованих за адресами за переліком, у тому числі й: пр.Будівельників (магазин Обжора )(схема 935) (арк.справи 120-121, том 2).

Також в матеріалах справи міститься припис №47 від 29.09.2017 щодо усунення порушення ТОВ РФ ПРИЗМА - розміщення зовнішньої реклами без відповідного дозволу, у тому числі й за зазначеними адресами.

Спеціальні конструкції зовнішньої реклами за адресами: перехрестя бул.Приморського та пр.Металургів, пр.Будівельників (магазин Обжора ) демонтовані, про що складено акти про демонтаж спеціальної конструкції зовнішньої реклами від 16.11.2017 року (арк. справи 47,том 1), від 16.11.2017 року (арк. справи 48,том 1).

Листом №30.5-62837-30.1 від 29.11.2017 Головне управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради повідомило ТОВ РФ ПРИЗМА про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за адресами: пр. Будівельників (магазин Обжора ) (за схемою №935); перехрестя бул. Приморського та пр. Металургів (за схемою №2039). Факт направлення листа відповідач підтверджує звітом по конвертам та маркам за листопад 2017 (арк. справи 219-220, том 1).

Листом від 08.02.2021 №30.9-7221-30.1 Головне управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради просило Приватне підприємство Автоелемент надати доступ до рекламних конструкцій, що зберігаються на складі останнього за адресою: пр.Миру,120, з метою встановлення обсягу конструкцій, які повернуті власникам (арк. справи 158, зворотній бік, том 2).

Листом від 10.02.2021 Приватне підприємство Автоелемент повідомило Головне управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради про той факт, що у відповідності з умовами п.5.4.4 договору підприємство реалізувало своє право щодо рекламних контракцій, договір зберігання рекламних конструкцій за адресою: пр.Миру,120 закінчив свій термін.(арк. справи 90, том 2).

В вересні 2019 року Виконавчий комітет Маріупольської міської ради звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ РФ ПРИЗМА про стягнення вартості демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами у розмірі 74552,75грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.12.2019 по справі №905/1562/19 позовні вимоги Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ТОВ РФ ПРИЗМА про стягнення 74552,75грн вартості демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами задоволено повністю, стягнуто з ТОВ РФ ПРИЗМА на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради вартість послуг з демонтажу рекламних конструкцій в сумі 74552,75грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, ТОВ РФ ПРИЗМА звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 17.12.2019 у справі №905/1562/19 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 апеляційну скаргу ТОВ РФ ПРИЗМА задоволено, рішення Господарського суду Донецької області від 17.12.2019 у справі 905/1562/19 скасовано (арк. справи 18-24,том 1).

Згідно договору на правничу допомогу №01/19 від 27.02.2019 та акту виконаних робіт від 01.08.2020 ТОВ РФ ПРИЗМА з боку Адвокатського об`єднання Юрконсалтінг надані послуги з правового супроводження судової справи №905/1562/19, а саме, підготовлені заява про видачу копії судового рішення -300грн, адвокатський запит до виконавчого комітету - 700,00грн, заява про закінчення виконавчого провадження - 700,00грн, апеляційна скарга на рішення суду-3000,00грн, клопотання про поновлення процесуальних строків на оскарження - 300,00грн, клопотання про поновлення процесуальних строків на оскарження- 300,00грн, клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - 300,00грн, заява про видачу судового наказу- 300,00грн, заява про повернення судового збору - 300,00грн. Разом 5600,00грн (арк. справи 58-60,том 1).

Меморіальними ордерами №2PL283850 від 18.05.2020, №2PL831689 від 30.10.2020, №2PL090726 від 16.11.2020 підтверджується оплата послуг згідно договору в загальному розмірі 6700,00грн.(арк. справи 15-зворотній бік, 16, зворотній бік, том 2).

В контексті заявлених позовних вимог щодо стягнення упущеної вигоди в сумі 86000,00грн суд досліджує договір оренди рекламних конструкцій.

01.03.2016 року ТОВ РФ ПРИЗМА (надалі - Орендодавець) та Фізична особа-підприємець Склярова Антоніна Сергіївна (надалі - Орендатор) уклали договір оренди рекламних конструкцій №1, відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає в тимчасове користування за плату Орендареві для експлуатації рекламні конструкції (далі Конструкції ), а Орендар приймає дані Конструкції і виробляє орендну плату.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили ціну договору, яка склала

1000,00грн (одна тисячі грн.) в місяць за одиницю рекламної конструкції згідно з додатком № 1 до Договору.

Строк дії Договору оренди в п. 7.7 встановлено сторонами - 365 днів з 01.03.2016 по 30.04.2017.

Відповідно до акту приймання-передачі рекламних конструкцій від 01.03.2016 (додаток № 1) до договору №1 від 01.03.2016 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв рекламні конструкції в кількості 32 шт. за переліком, у тому числі й (мовою оригіналу): пр. Ленина - ул. Зелинского (разделительная полоса) (за схемою №396); перекрёсток пр.Ленина - ул. Краснофлотская (разделительная полоса) (за схемою №528); ул.Краснофлотская (р-н АЗС) (за схемою №533); пр. Ленина, 66/39 (магазин Жемчуг) (за схемою №112); перекрёсток бул. Шевченко (от ул. Куприна до пр. Строителей) №6 (за схемою №125); пр. Ленина, (р-ц дома №45) (за схемою №530); перекрёсток пр. Металлургов и ул. Успенской (р-н рынка Кировский) (за схемою №552); проспект Строителей (маг. Обжора) (за схемою №935); перекрёсток пр. Никопольского - пр. Металлургов (за схемою №1150); перекрёсток бул. Приморский и пр. Металлургов (за схемою №2039), тощо.

Додатковою угодою №1 від 25.04.2017 виключено з Додатку №1 наступні рекламні конструкції у зв`язку з демонтажем (мовою оригіналу): пр. Ленина - ул.Зелинского (разделительная полоса) (за схемою №396); перекрёсток пр.Ленина -ул. Краснофлотская (разделительная полоса) (за схемою №528); ул. Краснофлотская (р-н АЗС) (за схемою №533); пр. Ленина, 66/39(магазин Жемчуг) (за схемою №112); перекрёсток бул. Шевченко (от ул. Куприна до пр.Строителей) №6 (за схемою №125); пр. Ленина, (р-н дома №45) (за схемою №530); ул. Бахчиванджи (за схемою №532); перекрёсток пр. Металлургов и ул. Успенской (р-н рынка Кировский) (за схемою №552).

При цьому, у п. 3 вказаної додаткової угоди сторони дійшли згоди щодо зміни п.7.7 договору та виклали його в наступній редакції - строк встановлюється з 01.03.2016 по 30.04.2018року.

Додатковою угодою №2 від 04.12.2017 року виключено з Додатку №1 наступні рекламні конструкції у зв`язку з демонтажем (мовою оригіналу): проспект Строителей (маг. Обжора) (за схемою №935); перекрёсток бул.Приморский и пр. Металлургов (за схемою №2039).

Додатковою угодою №3 від 11.01.2018 року виключено з Додатку №1 наступні рекламні конструкції у зв`язку з демонтажем (мовою оригіналу): перекресток пр.Никопольского - пр.Металлургов (за схемою №1150).

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, та подані заперечення , дослідивши надані сторонами в порядку статті 74 Господарського процесуального кодексу України письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі зважаючи на таке.

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

Приписами статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Реалізуючи встановлене статтею 55 Конституції України та статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).

Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення матеріальної шкоди у вигляді відновної вартості спеціальних конструкцій зовнішньої реклами 522000,00грн (1 білборд: 58000,00грн х 9), демонтовані за наступними адресами: пр-т. Миру вул. Зелінського (схема 396 ); вул. Флотська р-н АЗС (схема 533); пр-т. Миру, 66/39 (схема 112); пр-т. Миру (район будинку №45) (схема 530); вул. Бахчиванджи (схема 532); пр-т. Металургів та вул. Успенської (ринок Кіровський ) (схема 552); пр-т. Будівельників (магазин Обжора ) (схема 935); перехрестя бул. Приморського та пр-т. Металургів (схема 2039); пр-т. Нікопольського та пр-т. Металургів (схема 1150); матеріальної шкоди у вигляді вартості послуг на правничу допомогу 13100грн, упущеної вигоди в сумі 86000,00грн, моральної шкоди у розмірі 50000,00грн (з урахуванням заяви б/н від 01.03.2021 про уточнення позовних вимог).

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Правовідносини щодо відшкодування шкоди врегульовані, зокрема положеннями глави 82 Відшкодування шкоди Розділу ІІІ Окремі види зобов`язань Книги п`ятої Зобов`язальне право Цивільного кодексу України .

Частиною першою статті 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Норми статей 1173 , 1174 ЦК України є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою.

Утім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України .

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Доведення факту наявності шкоди та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і шкодою покладено на позивача.

Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у питанні особливостей деліктної відповідальності органів державної влади, що викладена у постанові від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.(ст. 321 Цивільного кодексу України).

Позивач на підставі договору купівлі-продажу №1 від 21.12.2015 на праві власності володів спеціальними конструкціями зовнішньої реклами за наступними адресами у м.Маріуполь: пр-т. Миру вул. Зелінського (схема 396); вул. Флотська р-н АЗС (схема 533); пр-т. Миру, 66/39 (схема 112); пр-т. Миру (район будинку №45) (схема 530); вул.Бахчиванджи (схема 532); пр-т. Металургів та вул. Успенської (ринок Кіровський ) (схема 552); пр-т. Нікопольського та пр-т. Металургів (схема 1150). Позивач придбав ці конструкції у ТОВ Рекламне агентство Проспектгруп , що мало діючи дозволи на розміщення реклами.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією так і Законами України.

За приписами частини третьої статті 140 та частини першої статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку належить, зокрема, надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами (пп. 13 пункту а частини 1 статті 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Як передбачено ч.1 ст.16 Закону України Про рекламу розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 30 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 , передбачено, що у разі набуття права власності на рекламний засіб іншою особою або передачі його в оренду дозвіл підлягає переоформленню. Особа, яка набула право власності на рекламний засіб або орендувала його, протягом одного місяця з дня виникнення права власності (користування) рекламним засобом звертається до робочого органу із заявою у довільній формі про переоформлення дозволу. У разі відсутності зауважень до поданих заявником документів керівник робочого органу протягом п`яти робочих днів з дати подання заяви вносить відповідні зміни у дозвіл. Переоформлення дозволу фіксується в журналі реєстрації. Відмова у переоформленні дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.

З боку ТОВ РФ ПРИЗМА 22.12.2015 мало місце звернення з відповідними заявами про переоформлення дозволів, які діяли у попереднього власника майна ТОВ Рекламне агентство Проспектгруп .

У п. 4.14 Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами та елементів зовнішнього художнього оформлення на території м. Маріуполя, що затверджено рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради №178 від 15.06.2011 та діяло на час звернення з заявою, визначено, що у видачі дозволу може бути відмовлено у разі, коли оформлення поданих документів не відповідає встановленим вимогам; - у поданих документах виявлені завідомо неправдиві відомості; - відсутня оплата в міський бюджет згідно договору. Перелік підстав для відмови у наданні дозволу є вичерпним.

Рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №98 від 27.04.2016 року Про розгляд звернення товариства з обмеженою відповідальністю Рек ламна фабрика Призма щодо розміщення спеціальних конструк цій зовнішньої реклами на території м.Маріуполя відмовлено ТОВ РФ ПРИЗМА у переоформлені дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами - 15 білбордів та 1 сітілайту (додаток 1); скасовано дозволи на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами ТОВ Рекламне агентство Проспектгруп .

Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 29.08.2017 по справі №263/3632/17, зміненою постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017, визнано протиправними та скасовані пункти 1, 2 рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 27 квітня 2016 року № 98; зобов`язано Виконавчий комітет Маріупольської міської ради повторно розглянути заяви від 22 грудня 2015 року ТОВ РФ ПРИЗМА про переоформлення дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м.Маріуполя з прийняттям рішення у передбачений законодавством термін.

На час розгляду справи відповідач не надав суду доказів на підтвердження повторного розгляду заяв ТОВ РФ ПРИЗМА про переоформлення дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м.Маріуполя з прийняттям рішення у передбачений законодавством термін.

Посилання відповідача на факт того, що позивач не звертався до суду з метою отримання виконавчого документу та відповідно не здійснював виконання судового рішення у примусовому порядку не заслуговують на увагу, оскільки згідно приписів ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Рішення суду від 29.08.2017 по справі №263/3632/17 набрало законної сили 11.12.2017.

Згідно п.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, встановленою є обставина порушення відповідачем приписів закону при прийнятті рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 98 від 27.04.2016.

Подальший демонтаж рекламних конструкцій наведених вище, здійснений 10.04.2017, 12.04.2017, 07.12.2017 на підставі рішення, яке скасоване у судовому порядку, як наслідок, належні правові підстави для проведення демонтажу відсутні.

Одночасно не заслуговують на увагу посилання позивача, викладені у позовній заяві щодо здійснення демонтажу рекламних конструкцій у час, коли діяли заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 14.04.2017 по справі №263/3632/17, а саме: зупинено до набрання законної сили рішенням суду дію п.1 та п.2 рішення Виконкому ММР №98 від 27.04.2016 та заборонено виконавчим органам Маріупольської міської ради видавати розпорядчі акти та здійснювати дії, направлені на знесення та/або демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, що належать ТОВ РФ ПРИЗМА . Зокрема, станом на дату здійснення демонтажу спеціальних конструкцій за наступними адресами у м.Маріуполь: пр-т. Миру вул. Зелінського (схема 396); вул.Флотська р-н АЗС (схема 533); пр-т. Миру, 66/39 (схема 112); пр-т. Миру (район будинку №45) (схема 530); вул. Бахчиванджи (схема 532); пр-т. Металургів та вул. Успенської (ринок Кіровський ) (схема 552) - 10.04.2017, 12.04.2017, заходи ще не були застосовані.

При цьому сам факт наявності оскарження рішення у судовому порядку не впливає на факт його виконання, за відсутності прийняття відповідних заходів, направлених на забезпечення позову.

Не є істотним і посилання позивача на звернення з листами щодо проведення демонтажу вже під час дії заходів забезпечення позову, оскільки первісним є момент здійснення самого демонтажу, який відбувся у період, що не охоплювався дією вказаних заходів забезпечення позову.

Одночасно, 07.12.2017 при здійсненні демонтажу рекламної конструкції за адресою пр-т. Нікопольського та пр-т. Металургів (схема 1150) вже набрало законної сили рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 29.08.2017 по справі №263/3632/17, що свідчить про вочевидь незаконний характер дій відповідача, який не міг не знати про вказаний факт.

З огляду на висновки суду щодо здійснення відповідачем дій з демонтажу рекламних конструкцій, наведених вище, за відсутності належної правової підстави, суд не приймає до уваги послання позивача на порушення порядку направлення на його адресу наказів та приписів про проведення демонтажу, що унеможливило добровільне виконання дій з демонтажу.

Одночасно, за висновком суду, демонтаж рекламних конструкцій, які розташовані за адресами: пр-т. Будівельників (магазин Обжора ) (схема 935); перехрестя бул.Приморського та пр-т. Металургів (2039), не має відношення до рішення Виконкому ММР №98 від 27.04.2016, оскільки за вказаним рішенням не відбувалось будь-яких юридично значущих дії щодо цих конструкцій, тому факт скасування рішення у судовому порядку не може підтверджувати незаконність дій відповідача при демонтажі цих конструкцій.

Як вбачається з доказів, що подані до суду, між сторонами у справі щодо цих рекламних конструкцій укладені договори №2 від 26.02.2016р. та №8 від 30.09.2016р. про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, відповідно до п.1.1 яких на підставі рішень керівника робочого органу №46 від 26.08.2016, №15 від 24.02.2016 ТОВ РФ ПРИЗМА встановлено час пріоритету, мало місце звернення позивача з заявою про зупинення розгляду питання щодо надання дозволів, демонтаж фактично відбувся за наявності інших підстав (наказів Маріупольської міської ради №18 про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами від 20.03.2017, №41 від 04.08.2015, припису №47 від 29.09.2017).

Згідно з частиною 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої позовні вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (пункт 5 частини 2 зазначеної норми).

Тоді як, ані з тексту позовної заяви, ані заяви про уточнення позовних вимог не вбачається посилання позивача на будь-які з наведених обставин, що стосуються безпосередньо рекламних конструкцій, які розташовані за адресами: пр-т. Будівельників (магазин Обжора ) (схема 935); перехрестя бул. Приморського та пр-т. Металургів (схема 2039), та не вказано які саме дії відповідача та з яких підстав позивач вважає такими, що суперечать закону, наслідком чого є звернення з вимогами щодо стягнення шкоди. Сам факт демонтажу, за відсутності наведених у позовній заяві обставин, які свідчать про незаконність дій відповідача, позбавляє суд можливості встановити чи є право позивача порушеним, а дії відповідача відповідно неправомірними.

Окрім наведеного, матеріали справи не містять доказів на підтвердження права власності ТОВ РФ ПРИЗМА на конструкцію зовнішньої реклами за адресою: перехрестя бул. Приморського та пр. Металургів (схема 2039). Позивач на питання суду з цього приводу зазначив, що у нього відсутні будь-які документи на підтвердження такого права.

Аналогічні пояснення щодо відсутності документу представник позивача надав й на питання суду щодо оригіналу договору №3 від 23.05.2016, який укладений між ТОВ Рекламне агентство Проспектгруп (Продавець) та ТОВ РФ ПРИЗМА (Покупець) та за яким у власність позивача переходить конструкція зовнішньої реклами за адресою: пр.Будівельників (магазин Обжора ) (схема 935), оскільки в матеріалах справи міститься фотокопія договору, яка не засвідчена будь-яким чином та надавалась відповідачем.

Саме позивач як сторона спірного договору відповідно до визначеного чинним законодавством порядку ведення бухгалтерського та податкового обліків і фінансової звітності повинен забезпечувати збереження тексту договору, на умовах якого він здійснює визначені даним договором господарські операції та відображає їх у відповідних обліках.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.(ст.91 ГПК України).

Порядок такого засвідчення, який міститься у п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 ДСТУ 4163-2003 , відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів Згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що відносно рекламних конструкцій, які розташовані за адресами: пр-т. Будівельників (магазин Обжора ) (схема 935); перехрестя бул. Приморського та пр-т. Металургів (схема 2039) позивачем не доведено як неправомірність дій Виконкому ММР при здійсненні демонтажу, так і наявність шкоди взагалі, оскільки не доведено право власності позивача на ці об`єкти.

Наявність спричиненої шкоди щодо інших конструкцій навпроти є підтвердженою, оскільки згідно п.п. 5.3.6, 5.4.4 договору №7 від 28.03.2017 між Головним управлінням містобудування і архітектури Маріупольської міської ради та Приватним підприємством Автоелемент , рекламні конструкції знаходились на зберіганні, про що безпосередньо було зазначено у актах демонтажу, але станом на 10.02.2021 Приватне підприємство Автоелемент листом повідомило Головне управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради про той факт, що у відповідності з умовами п.5.4.4 договору підприємство реалізувало своє право щодо рекламних контракцій, договір зберігання рекламних конструкцій за адресою: пр.Миру,120 закінчив свій термін.

Тобто, Приватне підприємство Автоелемент на час розгляду справи вже реалізувало рекламні конструкції.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача як власника конструкцій після здійснення демонтажу до Приватного підприємства Автоелемент з метою отримання майна, яке знаходиться на зберіганні.

Крім того, згідно п. 5.4.4 вказаного договору у разі залишення демонтованих конструкцій на складі після закінчення строку дії, вказаного в п.5.3.6 цього договору, Виконавець має право реалізувати демонтовані рекламні конструкції, а кошти, вилучені від реалізації, повернути власнику демонтованих рекламних конструкцій із вирахуванням суми за зберігання майна на користь Виконавця.

Докази на підтвердження звернення з боку позивача до Приватного підприємства Автоелемент у порядку п. 5.4.4 договору з вимогами про повернення коштів, вилучених від реалізації демонтованих рекламних конструкцій відсутні.

Щодо розміру матеріальної шкоди у вигляді відновної вартості спеціальних конструкцій зовнішньої реклами 522000,00грн суд зазначає наступне.

Вартість рекламних конструкцій за договором купівлі-продажу №1 від 21.12.2015 визначена сторонами договору наступним чином: рекламна конструкція формату Білборд (схема 533) - 1002,00грн, рекламна конструкція формату Білборд (схема 552) - 1002,00грн), рекламна конструкція формату Білборд нестандарт (схема 1150) - 1302,60грн, рекламна конструкція формату Призматрон (схема 396) - 1102,00грн, рекламна конструкція формату Призматрон (схема 530) - 1102,00грн), рекламна конструкція формату Призматрон (схема 112) -1102,00грн., вул. Бахчиванджи (схема 532) - 1002,00грн.

Специфікація до договору містить інформацію щодо формату конструкцій, але не містить інформації щодо розміру останніх.

Інформація щодо розміру рекламних конструкцій міститься у додатку до рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради №98 від 27.04.2016 року та складає за всіма наведеними конструкціями, окрім конструкції за схемою 1150, 3,0х6,0 м, конструкція за схемою 1150 - 12,2х4,5м.

В якості доказу на підтвердження відновної вартості конструкцій позивач посилається на копію скріншоту з екрану комп`ютеру сторінки в мережі Інтернет flagma.ua/bigbord-so396033-1.html.

Дослідивши вказаний доказ, суд вбачає, що сторінка містить перелік об`яв у кількості 2 шт за критерієм пошуку білборд , територія пошуку Україна .

До спірних правовідносин вочевидь має відношення перша об`ява, яка містить інформацію (мовою оригінала): Изготовление бигбодов 3Х6,3Х4,3х12, 58000грн/шт, ПКФ Механомонтаж, ООО, Днепр +2 обьявления. Изготовление, ремонт, бигбордов. Монтаж, демонтаж. Возможна оптовая цена!!!! .

Суд не приймає вказаний доказ в якості належного та допустимого доказу на підтвердження відновної вартості рекламних конструкцій, оскільки, з цієї пропозиції неможливо зробити висновок щодо ідентифікації вартості в залежності від розміру рекламної конструкції: наведено перелік розмірів та одна сума, якого розміру вона стосується невідомо, взагалі не наведено розміру 12,2х4,5м. Крім того, з огляду на перелік робіт, які вказані у об`яві не вбачається чи відноситься ціна саме до виготовлення конструкції, чи входить до вартості монтаж, демонтаж конструкції. У об`яві міститься вказівка, що можлива оптова ціна, тобто, у залежності від кількості конструкцій ціна може змінюватись тощо.

Позивач не надав суду будь-яких цінових пропозицій на виготовлення рекламних конструкцій підприємствами міста Маріуполя з зазначенням розміру конструкції, її вартості, обсягу робіт тощо.

Будь-яких висновків спеціалістів або експертних висновків щодо вартості спірних видів конструкцій у місті Маріуполь на час розгляду справи матеріали справи не містять.

Не звертався позивач й з клопотаннями про проведення у справі судової експертизи щодо встановлення вартості конструкцій.

Таким чином, суд вважає, що позивач не довів розмір матеріальної шкоди у вигляді відновної вартості спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, що спричинена діями відповідача, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині суду відмовляє.

Щодо вимог про стягнення упущеної вигоди в сумі 86000,00грн суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.142 ГК України прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

Як вбачається з заяви про уточнення позовних вимог, позивач обґрунтовує понесені комерційні збитки у вигляді упущеної вигоди внаслідок демонтажу вказаних конструкцій не отриманням прибутків за договором оренди рекламних конструкцій №1 від 01.03.2016 виходячи з розрахунку 1000,00грн за місяць за конструкціями: пр. Миру - вул. Зелінського (схема 396); вул. Флотська р-н АЗС (схема 533); пр. Миру , 66/39 (схема 112); пр. Миру (район будинку №45) (схема 530); вул. Бахчиванджи (схема №532); перехрестя пр. Металургів та вул. Успенської (ринок Кіровський ) (схема 552) за 12 місяців (квітень 2017 - квітень 2018); за конструкціями: пр.Будівельників (магазин Обжора ) (схема №935); перехрестя бул. Приморського та пр.Металургів (схема 2039) за 5 місяців (грудень 2017 - квітень 2018); за конструкцією: перехрестя пр. Нікопольського та пр.Металургів (схема 1150) за 4 місяці (січень - квітень 2018). Всього сума упущеної вигоди 86000,00грн.

Дійсно, 01.03.2016 року ТОВ РФ ПРИЗМА (надалі - Орендодавець) та Фізична особа-підприємець Склярова Антоніна Сергіївна (надалі - Орендатор) уклали договір оренди рекламних конструкцій №1, відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає в тимчасове користування за плату Орендареві для експлуатації рекламні конструкції (далі Конструкції ), а Орендар приймає дані Конструкції і виробляє орендну плату, при цьому, п. 3.1 договору сторони погодили ціну договору, яка склала

1000,00грн. в місяць за одиницю рекламної конструкції згідно з додатком № 1 до Договору. Строк дії Договору оренди в п. 7.7 встановлено сторонами - 365 днів з 01.03.2016 по 30.04.2017.

У відповідності з вимогами ст. 607 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об`єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов`язання.

У даному випадку, внаслідок демонтажу рекламних конструкцій відповідачем виникла неможливість виконати зобовґязання в натурі внаслідок загибелі індивідуально-визначеної речі, що складає предмет зобовґязання, з огляду на що зобов`язання в частині передання в оренду вказаних об`єктів припинилось в силу закону.

Однак, сторони шляхом вільного волевиявлення, уклали додаткові угоди №1 від 25.04.2017, №2 від 04.12.2017, №3 від 11.01.2018, якими прийшли до взаємної згоди щодо виключення демонтованих рекламних конструкцій з переліку об`єктів, що передані у оренду.

Тобто, у період, за який позивач нараховує упущену вигоду, до об`єктів, що передані в оренду вже не входили вказані рекламні конструкції внаслідок внесення змін до договору в цій частині шляхом добровільної домовленості сторін договору.

Крім того, як вбачається з умов додаткової угоди №1, сторони у п.1 виключають з переліку об`єктів, що передані у оренду наступні рекламні конструкції (мовою оригіналу): пр. Ленина - ул.Зелинского (разделительная полоса) (за схемою №396); перекрёсток пр.Ленина - ул. Краснофлотская (разделительная полоса) (за схемою 528); ул. Краснофлотская (р-н АЗС) (за схемою 533); пр. Ленина, 66/39(магазин Жемчуг) (за схемою 112); пр. Ленина, (р-н дома №45) (за схемою 530); ул. Бахчиванджи (за схемою 532); перекрёсток пр. Металлургов и ул. Успенской (р-н рынка Кировский) (за схемою 552). При цьому, у п. 3 вказаної додаткової угоди сторони дійшли згоди щодо зміни п.7.7 договору та виклали його в наступній редакції - строк встановлюється з 01.03.2016 по 30.04.2018року.

Тобто, первісним було виключення з тексту договору переліку об`єктів, наведеного вище, а потім вже сторони дійшли згоди щодо продовження строку дії договору на наступний рік.

Тоді як, при здійсненні нарахування суми упущеної вигоди позивач за виключеними додатковою угодою №1 рекламними конструкціями використовує період квітень 2017 - квітень 2018.

Окремо суд зазначає, що при здійсненні розрахунку упущеної вигоди позивач включає місяці, в яких Орендатор частково використовував об`єкти оренди з огляду на дати підписання додаткових угод, а саме, квітень 2017, грудень 2017, січень 2018, не вказуючи чи здійснена останнім часткова оплата за ці місяці після настання строку оплати орендного платежу за договором.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення упущеної вигоди в сумі 86000,00грн.

Відносно вимог про стягнення майнової шкоди, яку поніс позивач у зв`язку з вимущеним прийняттям участі у справі №905/1562/19 за позовом Виконавчого комітету ММР до ТОВ "РФ ПРИЗМА про стягнення 74552,75грн. вартості демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, в сумі 13100 грн суд приймає до уваги таке.

Означена майнова шкода, на думку позивача, полягає в оскарженні рішення у справі №905/1562/19 та подання відповідних пояснень до відділу державної виконавчої служби.

Зокрема, рішенням Господарського суду Донецької області від 17.12.2019 по справі №905/1562/19 позовні вимоги Виконавчого комітету Маріупольської міської ради до ТОВ РФ ПРИЗМА про стягнення 74552,75грн вартості демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами задоволено повністю, стягнуто з ТОВ РФ ПРИЗМА на користь Виконавчого комітету Маріупольської міської ради вартість послуг з демонтажу рекламних конструкцій в сумі 74552,75грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 апеляційну скаргу ТОВ РФ ПРИЗМА задоволено, рішення Господарського суду Донецької області від 17.12.2019 у справі №905/1562/19 скасовано.

З заявами про відшкодування витрат, що понесені скаржником в процесі розгляду справи ТОВ РФ ПРИЗМА до суду в межах справи №905/1562/19 не зверталось.

Згідно договору на правничу допомогу №01/19 від 27.02.2019 та акту виконаних робіт від 01.08.2020 ТОВ РФ ПРИЗМА з боку Адвокатського об`єднання Юрконсалтінг надані послуги з правового супроводження судової справи №905/1562/19, а саме, підготовлені заява про видачу копії судового рішення - 300грн, адвокатський запит до виконавчого комітету - 700,00грн, заява про закінчення виконавчого провадження - 700,00грн, апеляційна скарга на рішення суду-3000,00грн, клопотання про поновлення процесуальних строків на оскарження - 300,00грн, клопотання про поновлення процесуальних строків на оскарження- 300,00грн, клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - 300,00грн, заява про видачу судового наказу- 300,00грн, заява про повернення судового збору - 300,00грн. Разом 5600,00грн.

Меморіальними ордерами №2PL283850 від 18.05.2020, №2PL831689 від 30.10.2020, №2PL090726 від 16.11.2020 підтверджується оплата послуг згідно договору в загальному розмірі 6700,00грн.

Як виходить з наведеного, позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення шкоди - грошових коштів, сплачених ним за послуги адвоката згідно з договором про надання правової допомоги у зв`язку із розглядом справи №905/1562/19 у апеляційному порядку та під час виконання рішення суду у справі.

Крім того, у судовому засіданні 01.04.2021 позивач пояснив, що у суму шкоди, крім означеної суми, увійшла сума 7500грн, яка сплачена позивачем у межах розгляду справи, яка розглядається (№905/1940/20).

У позовній заяві позивач просить суд відшкодувати понесені при зверненні з позовом до суду витрати зі сплати судового збору в розмірі 10426,00грн та навів попередній орієнтовний розрахунок судових витрат з надання професійної правової допомоги на загальну суму 7500,00грн.

У наступному із письмовими заявами про відшкодування у порядку, що передбачений процесуальним законодавством, не звертався.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 цього Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також справ і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші вид правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства у відповідності до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. За змістом частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом зазначених норм за своєю правовою природою витрати на правову допомогу, що ґрунтуються на договірних відносинах, можуть бути відшкодовані виключно у спосіб, передбачений процесуальним законодавством.

Витрати, зокрема, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката є такими, що понесені особою у зв`язку із реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді певної справи у суді.

Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні.

Аналогічну правову позицію закріплено у постановах Верховного Суду України від 20.05.2009 у справі N 6-3261св08, від 27.01.2010 у справі N 6-11633св09, від 03.02.2010 у справі N 6-15773св09.

У пункті 6.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі N 925/1196/18 зазначено, що за висновками Великої Палати Верховного Суду процесуальні витрати, понесені у судовому провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову; такі витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими процесуальним законодавством (пункт 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі N 462/6473/16-ц за провадженням N 14-400 цс 18, пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі N 688/2479/16-ц за провадженням N 14-447цс19, пункт 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі N 489/5045/18 за провадженням N 14-191 цс 19).

Отже, витрати, пов`язані із наданням правової допомоги (оплата послуг адвоката) не є тотожними реальним збиткам (грошовій вартості втраченого майна та додаткових витрат на його відновлення) та не набувають відповідних ознак унаслідок нереалізації права на їх відшкодування у передбаченому законом порядку.

Аналогічний висновок містить постанова Верховного Суду у справі N 910/12945/19 від 01.06.2020.

Виходячи з наведеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення майнової шкоди в сумі 13100 грн.

Серед іншого, звертаючись до суду, позивач стверджував про завдання йому моральної шкоди в сумі 50000грн внаслідок протиправних дій відповідача, які полягали, зокрема, у бездіяльності з невиконання рішення Жовтневого районного суду в частині зобов`язання Виконавчого комітету розглянути заяви від 22 грудня 2015 року ТОВ РФ ПРИЗМА про переоформлення дозволів на розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами. Така бездіяльність спричинила у наступному шкоду у вигляді порушення у подальшому прав позивача, призвела до комерційних збитків, наявності двох триваючих справ у суді, порушено правомірні очікування на виконання судового рішення органами місцевого самоврядування; мало місце незаконне відкриття виконавчого провадження, надання пояснень державному виконавцю, подальший незаконний демонтаж рекламних конструкцій, численні скарги та відвідування адвокатів щодо незаконних дій відповідача та його структурних підрозділів, звернення до Національної поліції з скаргою на невиконання судового рішення.

У заяві про уточнення позовних вимог в частині обґрунтування вимог про стягнення моральної шкоди позивач натомість вказує на те, що рекламні конструкції були розміщені на території м.Маріуполь, замовниками розміщення реклами були підприємства та організації, які в свою чергу мали на меті отримання прибутку, з урахуванням того, що населення міста Маріуполь буде мати можливість бачити рекламу відповідного продукту або послуги, що ними надаються. Демонтаж рекламних конструкцій проводився у денний час та зазначені дії бачили мешканці міста Маріуполь.

Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу (стаття 94 ЦК України ).

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" , під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Проте, позивачем не надано суду жодних належних і допустимих доказів на підтвердження наявності такої шкоди, не подано доказів наявності причинного зв`язку між діями відповідача та шкодою (зниження престижу, ділової репутації, підрив довіри до її діяльності тощо), не надано обґрунтування розміру заявленої до стягнення суми.

Зокрема, стверджуючи, що бездіяльність відповідача щодо розгляду заяв призвела до наступних негативних наслідків для діяльності підприємства, як то, комерційних збитків, наявності двох триваючих справ у суді, порушення правомірних очікуваннь на виконання судового рішення органами місцевого самоврядування; мало місце незаконне відкриття виконавчого провадження, надання пояснень державному виконавцю, подальший незаконний демонтаж рекламних конструкцій, численні скарги та відвідування адвокатів щодо незаконних дій відповідача та його структурних підрозділів, звернення до Національної поліції з скаргою на невиконання судового рішення, позивач не наводить, яким саме чином внаслідок цих обставин постраждала ділова репутація підприємства або інші обставини (зниження престижу, підрив довіри до її діяльності), що є визначальними для встановлення факту наявності моральної шкоди підприємству.

Факт того, що рекламні конструкції були розміщені на території м.Маріуполь, замовниками розміщення реклами були підприємства та організації, які в свою чергу мали на меті отримання прибутку, з урахуванням того, що населення міста Маріуполь буде мати можливість бачити рекламу відповідного продукту або послуги, що ними надаються, є правомірним очікуванням останніх та впливає виключно на можливість отримання прибутку вказаних підприємств, а не на діяльність та ділову репутацію позивача. Доказів на підтвердження відмови від співробітництва від будь-якого з цих підприємств внаслідок здійснення демонтажу конструкцій позивач суду не надав.

Посилання на те, що демонтаж рекламних конструкцій проводився у денний час та зазначені дії бачили мешканці міста Маріуполь, також, за відсутності доказів, що внаслідок наведених обставин у позивача, наприклад, зменшилась кількість клієнтів, є таким, що прямо не впливає на ділову репутацію чи престиж ТОВ РФ ПРИЗМА .

Суд прийшов до висновку, що у позові в частині відшкодування 50000,00грн моральної шкоди також слід відмовити за недоведеністю.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Внаслідок відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі підстави для розподілення судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМНА ФАБРИКА «ПРИЗМА» до відповідача Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області про стягнення 671100,00грн, з яких: матеріальна шкода у вигляді відновної вартості спеціальних конструкцій зовнішньої реклами - 522000,00грн, матеріальна шкода у вигляді вартості послуг на правничу допомогу - 13100грн, упущена вигода - 86000,00грн, моральна шкода - 50000,00грн.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 01.04.2021.

Повний текст рішення складено та підписано 12.04.2021.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова