Ухвала від 12.04.2021 по справі 908/3511/19

номер провадження справи 27/1/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.04.2021 Справа № 908/3511/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С . при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали заяви Фізичної особи-підприємця Савченко Олексія Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3511/19:

за позовом: Фізичної особи-підприємця Савченко Олексія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ" (71100 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Франка-Новоросійська, буд. 2/40, ідентифікаційний код юридичної особи 00152359)

про стягнення 840 001 грн. 11 коп.

за зустрічним позовом: Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ" (71100 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Франка-Новоросійська, буд. 2/40, ідентифікаційний код юридичної особи 00152359)

до відповідача за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця Савченко Олексія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

про визнання недійсним договір новації б/н від 10.12.2018

за участю представники сторін

від заявника (позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним) : не з`явився

від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним): не з`явився

В С Т А Н О В И В:

30.11.2021 р. Господарським судом Запорізької області прийнято рішення у справі № 908/3511/19. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Савченко Олексія Сергійовича до Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ" задоволено частково. У задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ" до Фізичної особи-підприємця Савченко Олексія Сергійовича відмовлено.

02.04.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Фізичної особи-підприємця Савченко Олексія Сергійовича про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на правову допомогу в розмірі 12000 грн. 00 коп., в зв`язку з участю в судовому засіданні 29.03.2021 та відмовою ПрАТ "Берті" в задоволенні заяви про визнання наказів від 12.03.2021 такими, що не підлягають виконанню.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.04.2021 заяву про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 05.04.21 р. заяву про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 12.04.2021 р.

12.04.2021 р. р. судом проведено судове засідання з розгляду заяви у справі № 908/3511/19.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Пунктом 3 ст. 222 ГПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

12.04.2021 р. представники сторін не з`явились в судове засідання , про час та місце розгляду справи були попереджені належним чином.

12.04.2021 р. представник заявника (позивача за первісним позовом - відповідача за зустрічним ) надав до канцелярії суду заяву (вх. № 7369/08-08/21 від 12.04.2021 р.) щодо відкладення розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, у зв`язку з неможливістю на теперішній час надати докази сплати грошових коштів за надані послуги за правову допомогу.

Представник відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним) 09.04.2021 р. надіслав на адресу суду клопотання (вх. № 7296/08-08/21 від 09.04.2021 р.) про проведення засідання суду без його участі, крім того просить суд зменшити розмір стягнення витрат на оплату правничої допомоги до 2 270 грн. 00 коп. (міститься в матеріалах справи).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною першою статті 116 ГПК України регламентовано, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" через спалах у світі коронавірусу в Україні введений карантин.) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно зі ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом

Законом України від 30.03.2020 р. № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 р. розділ X Господарського процесуального кодексу України "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" Кабінет Міністрів України постановлено установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину , встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоровґя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини с головним обов`язком держави.

Україна є членом Всесвітньої організації охорони здоров`я - спеціалізованої установи ООН, яка 12.03.2020 року оголосила про початок пандемії COVID-19 (http://www.euro.who.int/ru/health-topics/health-emergencies/coronavirus-covid-19/news/news/2020/3/who-announces-covid-19-outbreak-a-pandemic).

Статтею 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб передбачено, що карантин встановлюється та скасовується Кабінетом Міністрів України.

Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров`я суддів і учасників судових засідань.

Водночас, згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України . У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.

З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров`я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов`язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.

Разом з цим, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ратифікованої Законом України від 17.07.1997 (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України . Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч. 2 ст. 3 ГПК України .

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 передбачено, що дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Таким чином, норми ГПК України щодо строків розгляду справи не узгоджуються з нормами Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства і має пріоритет над національним законодавством, та із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди мають використовувати як джерело права при вирішенні спорів.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи/заяви має формувати суд, який розглядає справу/заяву. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, розгляду заяви, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст. 2 ГПК України ).

Враховуючи, що розгляд Господарським судом заяви Фізичної особи-підприємця Савченко Олексія Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3511/19 здійснювався в умовах карантину відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, з якого вбачається, що даним пунктом передбачено умову, згідно якої під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк реалізації учасниками прав автоматично продовжується на строк дії такого карантину, а оскільки карантин введено в Україні до 30 квітня 2021 р. через спалах у світі корона вірусу, то з метою забезпечення безпеки учасників справи, що у даному випадку має пріоритет у порівнянні із проведенням судового засідання у справі, суд вважає за необхідне відкласти судове засідання у справі на іншу дату.

За змістом ч. 2 ст. 232 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

За таких обставин, суд вважає, що неявка представників сторін перешкоджає розгляду заяви про додаткове рішення, суд вважає за потрібне відкласти розгляд заяви Фізичної особи-підприємця Савченко Олексія Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3511/19 на іншу дату.

Керуючись ст. ст. 42, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Продовжити строк розгляду заяви у справі відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

2. Відкласти розгляд зави про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/3511/19

3. Засідання суду призначити на 28.04.2021 р. о 10 год. 15 хв.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Запорізької області за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, буд. 4, корпус 2, кабінет № 116.

Телефон гарячої лінії господарського суду Запорізької області: (061) 764-89-30

4. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги" .

5. Рекомендувати учасникам справи ознайомлення з матеріалами справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, яку подавати через дистанційні засоби зв`язку.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Сторонам надати суду: оригінали документів в обґрунтування своїх доводів та заперечень.

В господарському суді Запорізької області впроваджено роботу підсистеми "Електронний суд" модуля "Автоматизований розподіл" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, функціонування якої передбачено з ст. 6 ГПК України, що забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу.

Відповідно до змісту ч.ч. 6, 8 ст. 6 ГПК України реєстрація офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі є обов`язковою для адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, державних органів, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в системі в добровільному порядку. Реєстрація в системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Із відеоінструкцією щодо реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі можна ознайомитися на сайті судової влади України за посиланням: https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/pres-centr/news/548658/.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.С. Дроздова