Постанова

від 14.04.2021 по справі 540/1857/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/1857/20 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Зуєвої Л.Є.,

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Генічеського районного суду Херсонської області в особі голови суду Берлімової Юлії Геннадіївни на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Генічеського районного суду Херсонської області в особі голови суду Берлімової Юлії Геннадіївни, 3-тя особа Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області про внесення змін до наказу про звільнення судді та запису в трудовій книжці

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати незаконним та скасувати наказ голови Генічеського районного суду № 03- 02/3 від 22.01.2019 року, зобов`язавши відповідача привести його у відповідність до вимог закону, відрахувавши ОСОБА_1 зі штату суддів Генічеського районного суду з посиланням на рішення Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 року, зобов`язати відповідача внести відповідні зміни в належну ОСОБА_1 трудову книжку з посиланням на акт ВРП від 17.01.2019 року.

В обґрунтування позову зазначалось, що за наявності акту Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 року про звільнення з посади судді Генічеського районного суду, який було прийнято після постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду, голова суду 22.01.2019 року видає наказ № 03-02/3 про скасування наказу голови Генічеського районного суду № 3-02/26 від 01.11.2018 року "Про зарахування до штату Генічеського районного суду ОСОБА_1 ", тобто діє всупереч покладених на нього п.4 ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" повноважень. Позивач вважає, що за наявності акту органу, який уповноважений на звільнення судді і виписаних в законі наслідків його прийняття, відповідач безпідставно видав наказ № 03-02/3 від 22.01.2019 року, який як за формою, так і за змістом не відповідає вимогам закону, оскільки вказані відповідачем в наказі підстави позбавлення судді посади законодавством не передбачені і протирічать рішенню ВРП від 17.01.2019 року. У зв`язку з цим, наказ № 03-02/3 від 22.01.2019 року має бути приведено у відповідність до вимог закону з урахуванням повноважень голови місцевого суду.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року, ухваленого у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м.Херсоні о 15:46 год. позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ голови Генічеського районного суду № 03- 02/3 від 22.01.2019 року. Зобов`язано Генічеський районний суд Херсонської області видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області в порядку ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" на підставі пункту 3 частини 6 статті 126 Конституції України з посиланням на рішення Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 року №135/0/15-19. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, Генічеський районного суду Херсонської області в особі голови суду Берлімової Юлії Геннадіївни надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частиині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у цій частині позову відмовити, в решті рішення суду залишити без змін. Доводами апеляційної скарги зазначено, що оскаржуваний наказ № 03- 02/3 від 22.01.2019 року було прийнято на підставі постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018р. по справі №2140/17800/18, якою скасовано рішення Херсонського окружного адміністративного суду на підставі якого був прийнятий наказ №03-02/26 від 01 листопада 2018р. Про зарахування до штату Генічеського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 , оскільки правові підстави (правостворюючі юридичні факти) для продовження трудових правовідносин позивача із відповідачем відпали. При цьому, апелянт звертає увагу, що інших правових підстав, для прийняття наказу про відрахування ОСОБА_1 зі штату суддів на час прийняття оскаржуваного наказу не було, оскільки про прийняте рішення ВРП за №135/0/15-19 від 17 січня 2019р. Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді на підставі п.З ч.б ст. 126 Конституції України відповідач дізнався лише 07 лютого 2019р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції за №1383.

Крім того, в своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає про пропуск строку звернення до суду з цим позовом, оскільки позивачу про оскаржуваний наказ було відомо з 22.01.2019 р. Також, позивач дізнавшись про цей наказ скористався своїм правом та звернувся до суду з позовом, проте в подальшому відкликав зазначений позов, у зв?язку з чим позов було залишено без розгляду. Однак, суд першої інстанції зазначеним доводам належної оцінки не надав.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем до суду не надано.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням XXII сесії Херсонської обласної ради народних депутатів № 238 від 26 січня 1993 року ОСОБА_1 призначений на посаду судді Генічеського районного суду Херсонської області. 31 липня 1993 року позивач склав присягу судді.

Постановою Верховної Ради України №731-IV від 17 квітня 2003 року ОСОБА_1 обраний суддею Генічеського районного суду Херсонської області безстроково.

24 січня 2012 року на засіданні Вищої ради юстиції розглянуто пропозицію члена Вищої ради юстиції Висоцького В.І. від 26 вересня 2011 року про внесення подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області за порушення присяги судді і прийнято рішення про внесення такого подання до Верховної Ради України.

12 квітня 2012 року Верховна Рада України прийняла постанову від 12 квітня 2012 року № 4639-VI про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області за порушення присяги.

Рішенням Верховного суду від 13.02.2018 року визнано протиправною та скасовано постанову Верховної Ради України від 12 квітня 2012 року № 4639-VI про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області за порушення присяги.

Рішення Верховного суду від 13.02.2018 року набрало законної сили 20.03.2018 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 року у справі № 2140/1780/18 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Генічеського районного суду Херсонської області щодо непоновлення ОСОБА_1 на посаді судді Генічеського районного суду Херсонської області. Зобов`язано поновити ОСОБА_1 на посаді судді Генічеського районного суду Херсонської області. Визнано протиправною бездіяльність Генічеського районного суду Херсонської області щодо відмови у внесенні запису в належну ОСОБА_1 трудову книжку про визнання запису № 22 від 03.05.2012 року здійсненого в.о. керівника апарату Генічеського районного суду про звільнення з посади судді Генічеського районного судді за порушення присяги судді недійсним. Зобов`язано Генічеський районний суд Херсонської області здійснити запис про недійсність запису № 22 від 03.05.2012 року відповідно до положень пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 № 58. Зобов`язано Генічеський районний суд Херсонської області зарахувати ОСОБА_1 у стаж роботи на посаді судді Генічеського районного суду Херсонської області період роботи з 03.05.2012 року по день видання наказу про зарахування ОСОБА_1 до штату суддів Генічеського районного суду Херсонської області.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді судді Генічеського районного суду Херсонської області допущено до негайного виконання.

На підставі зазначеного рішенням, наказом Генічеського районного суду від 01.11.2018 року № 03-02/26 "Про зарахування до штату Генічеського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 " відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Куликов та інші проти України" за заявою ОСОБА_1 № 65207/12 від 19 січня 2017 року, яким встановлено порушення Україною відносно ОСОБА_1 положень статті 6 пункт 1 та статті 8 Конвенції, постанови Верховного суду України від 03 липня 2017 року, рішення Верховного суду України від 13 лютого 2018 року № П/9901/252/18, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року № 2140/1780/18, ч. 8 ст. 235 КЗпП України:

1. Зараховано ОСОБА_1 до штату Генічеського районного суду Херсонської області з 01 листопада 2018 року.

2. Здійснено запис про недійсність запису № 22 від 03 травня 2012 року відповідно до положень пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.

3. Зараховано ОСОБА_1 у стаж роботи на посаді судді Генічеського районного суду Херсонської області період роботи з 03.05.2012 року по 01.11.2018 року - день видачі наказу про зарахування до штату суддів Генічеського районного суду Херсонської області.

Проте, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 року по справі № 2140/1780/18 рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Генічеського районного суду Херсонської області, третя особа Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Постановою Верховного Суду від 11.06.2020 року по справі № 2140/1780/18 постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 року в цій справі змінено в мотивувальній частині рішення .

В іншій частині постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 року залишено без змін.

На підставі вищезазначеного рішення апеляційного суду, наказом Генічеського суду Херсонської області від 22.01.2019 року № 03-02/3 скасовано наказ № 03-02/26 від 01 листопада 2018 року про зарахування до штату Генічеського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 .

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 року № 135/0/15-19 ОСОБА_1 звільнено з посади Генічеського районного суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

Рішенням касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 грудня 2019 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя. Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої ради правосуддя від 17 січня 2019 року № 135/0/15-19 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 року рішення Верховного Суду у складі касаційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Таким чином предметом розгляду у цій справі є правомірність винесення відповідачем наказу Генічеського суду Херсонської області від 22.01.2019 року № 03-02/3 та зобов`язання внести зміни в трудову книжку ОСОБА_1 з посиланням на акт ВРП від 17.01.2019 року.

Суд першої інстанції приймаючи рішення у цій справі дійшов висновку, що рішення Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 року № 135/0/15-19 є підставою для видання відповідачем наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Генічеського районного суду на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України.

Таким чином, суд зазначив, що наказ голови Генічеського районного суду Херсонської області № 03-02/3 від 22.01.2019 року є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки прийнятий на підставі постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року у справі № 2140/1780/18, а не на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 року № 135/0/15-19.

Суд приймаючи рішення відмовив позивачу в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача привести зазначений наказ у відповідність до вимог закону, вийшов за межі позову та зобов`язав відповідача видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області в порядку ст. 24 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" на підставі пункту 3 частини 6 статті 126 Конституції України з посиланням на рішення Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 року № 135/0/15-19.

У задоволенні позову щодо зобов`язання внести зміни в трудови книжку відмовлено, оскільки такі вимоги є передчасними.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України (статті 126 Конституції).

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі Закон № 1402-VIII).

На сьогодні законодавчо визначені механізми призначення судді на посаду, звільнення судді із посади та припинення повноважень судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом.

Стаття 112 Закону № 1402-VIII визначає загальні умови звільнення судді з посади, зокрема, суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.

Суд відмічає, що із дня прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 із посади судді Генічеського районного суду Херсонської області 12.04.2012р., внесені зміни до законодавства, що регулює питання призначення та звільнення судді.

Так, станом на 12.04.2012 року повноваження щодо звільнення з посади судді, обраного безстроково, належали Верховній Раді України.

30.09.2016 р. набрали чинності Закони України від 02.06.2016 № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" та № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", а 05.01.2017 - Закон України від 21.12.2016 № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя", на виконання яких створена Вища рада правосуддя.

Частиною 2 ст. 112 Закону № 1402-VIII встановлено, що рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України від 21.12.2016 № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя".

Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначені Законом України "Про Вищу раду правосуддя" від 21.12.2016р. № 1798-VIII (далі Закон № 1798-VIII).

Статтею 3 Закону № 1798-VІІІ до повноважень Вищої ради правосуддя віднесено, зокрема, ухвалення рішення про звільнення судді з посади.

Підставою для звільнення судді згідно із п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя (ч. 1 ст. 56 Закону № 1798-VІІІ).

За результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 5 та 6 частини шостої статті 126 Конституції України, Вища рада правосуддя ухвалює вмотивоване рішення (ч. 6 ст. 56 Закону № 1798-VІІІ).

За змістом ч. 1 ст. 115 Закону № 1402-VIII відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді з посади.

Як зазначено вище, 17.01.2019 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення №135/0/15-19 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

Таким чином, Вища рада правосуддя у межах наданих їй повноважень прийняла рішення про звільнення позивача із посади судді Генічеського районного суду, підтвердивши у такий спосіб ту обставину, що після скасування Верховним Судом постанови Верховної Ради України від 12.04.2012 № 4639-VІ в частині звільнення ОСОБА_1 з посади судді Генічеського районного суду, статус позивача повернутий у попередній стан, тобто з дня набрання постановою Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 800/332/17 законної сили, ОСОБА_1 набув статусу судді Генічеського районного суду.

Повноваження голови місцевого суду визначені статтею 24 Закону № 1402-VIII.

Так, згідно із п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1402-VIII голова місцевого суду видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ.

Із аналізу даної норми слідує, що п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1402-VIII передбачені повноваження голови суду видати відповідний наказ на підставі акта про призначення чи про звільнення судді з посади.

Таким актом є рішення Вищої ради правосуддя, зокрема, про звільнення судді із посади.

Суд першої інстанції з огляду на зазначені положення законодавста дійшов висновку, що рішення Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 року № 135/0/15-19 є підставою для видання відповідачем наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Генічеського районного суду на підставі п. 3 ч. 6 ст. 126 Конституції України, а тому судом зобов`язано відповідача вчинити такі дії.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до Генічеського районного суду Херсонської області за наслідком розгляду якого постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 року у справі №2140/1780/18, зокрема, зобов`язано поновити ОСОБА_1 на посаді судді Генічеського районного суду Херсонської області, рішення в цій частині допущено до негайного виконання.

На підставі зазначеного рішення, наказом Генічеського районного суду від 01.11.2018 року № 03-02/26 "Про зарахування до штату Генічеського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 ".

Проте, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 року по справі № 2140/1780/18 рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Тому, саме на виконання цього судового рішення, наказом Генічеського суду Херсонської області від 22.01.2019 року № 03-02/3 скасовано наказ № 03-02/26 від 01 листопада 2018 року про зарахування до штату Генічеського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 126 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Слід зазначити, що підставою для прийняття Головую Генічеського районного суду Херсонської області наказу №03-02/26 від 01 листопада 2018р. Про зарахування ОСОБА_1 до штату Генічеського районного суду , а в подальшому наказу Генічеського суду Херсонської області від 22.01.2019 року № 03-02/3 стали виключно вищезазначені рішення судів по справі №2140/1780/18 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді судді Генічеського районного суду Херсонської області.

Інших правових підстав, для прийняття наказу про відрахування ОСОБА_1 зі штату суддів Генічеського районного суду Херсонської області на час прийняття оскаржуваного наказу від 22 січня 2019р. у відповідача не було.

Посилання позивача на прийняте Вищою Радою Правосуддя рішення за №135/0/15-19 від 17 січня 2019р. Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді на підставі п.3 ч.б ст. 126 Конституції України колегія суддів не приймає, оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення ОСОБА_1 з заявою до Генічеського районного суду Херсонської області про видачу наказу про звільнення на підставі рішення ВРП від 17.01.2019 р.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідач дізнався про прийняте Вищою Радою Правосуддя рішення за №135/0/15-19 від 17 січня 2019р. лише 07 лютого 2019р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції за №1383, тобто після прийнятя наказу від 22.01.2019 року № 03-02/3.

Таким чином, наказ голови Генічеського районного суду Херсонської області №03-02/3 від 22.01.2019 року "Про скасування наказу голови Генічеського районного суду Херсонської області № 03-02/26 від 01.11.2018 року "Про зарахування до штату Генічеського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 " є законим та таким, що прийнятий на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 року по справі № 2140/1780/18, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, про необхідність для ефективного захисту порушених прав позивача вийти за межі позовних вимог, оскільки виходячи за межі позовних вимог та зобов`язуючи Генічеський районний суд Херсонської області видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області в порядку ст. 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" на підставі пункту 3 частини 6 статті 126 Конституції України з посиланням на рішення Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 року №135/0/15-19, суд фактично захистив право, яке вже було захищено іншим позовом.

Завдання ж адміністративного суду є контроль за легітимністю вже прийнятого рішень або відмова щодо його прийняття.

У спірних правовідносинах суд першої інстанції не врахував, що предметом позову є зовсім інший наказ відповідача прийнятий з інших підстав, та під час прийняття такого наказу про прийняте ВРП рішення відповідачу відомо не було.

Виходячи з положень ст. 5 КАС України захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому.

Колегія суддів зазначає, що в справі що розглядається Генічеським районним судом Херсонської області жодних дій на підставі рішення ВРП прийнято не було, позивач з заявами відносно зазначеного питання до Генічеського районнго суду Херсонської області не звертався, зазначене питання відповідачем не вирішувалось, а тому зобов`язання Генічеський районний суд Херсонської області видати наказ щодо питання, яке відповідачем не розглядалось суперечить принципу адміністративнго судочинства.

Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання відповідача внести відповідний запис у трудову книжку ОСОБА_1 з посиланням на акт ВРП від 17.01.2019 року, оскільки внесення записів до трудової книжки працівника здійснюється після видання власником або уповноваженим ним органом відповідного наказу.

Щодо доводів апеляційної скарги про необхідність залишення без розгляду адміністративного позову, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду з позовною заявою суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінці, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Дійсно, від часу, коли позивач дізнався про порушення свого права, й до дати подання позовної заяви, сплинув значний і, на перший погляд, чутливий проміжок часу, проте слід звернути увагу, що основу цього строку становив проміжок часу на протязі якого позивач оскаржував рішення ВРП про його звільнення, яке на думку позивача могло бути вирішальним питанням у цій справі та на які позивач не міг вплинути, а тому колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду для забезпечення ОСОБА_1 доступу до суду та для надання судом правової оцінки, яка склалась в межах спірних правовідносин.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, враховуючи вищевикладені приписи чинного законодавства України, обставини встановлені судом, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та надані докази, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не правильно застосовані норми матеріального права, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Генічеського районного суду Херсонської області в особі голови суду Берлімової Юлії Геннадіївни - задовольнити.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: М.П. Коваль

Суддя: О.О. Кравець