УХВАЛА
09 червня 2021 року
м. Київ
справа № 540/1857/20
адміністративне провадження № К/9901/20201/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі №540/1857/20 за позовом ОСОБА_1 до Генічеського районного суду Херсонської області в особі голови суду Берлімової Юлії Геннадіївни, третя особа: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області про внесення змін до наказу про звільнення судді та запису в трудовій книжці,
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ голови Генічеського районного суду № 03- 02/3 від 22 січня 2019 року, зобов`язавши відповідача привести його у відповідність до вимог закону, відрахувавши ОСОБА_1 зі штату суддів Генічеського районного суду з посиланням на рішення Вищої ради правосуддя від 17 січня 2019 року та зобов`язати відповідача внести відповідні зміни в належну позивачу трудову книжку з посиланням на акт ВРП від 17 січня 2019 року.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року, позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ голови Генічеського районного суду № 03- 02/3 від 22 січня 2019 року. Зобов`язано Генічеський районний суд Херсонської області видати наказ про звільнення позивача з посади судді Генічеського районного суду Херсонської області в порядку статті 24 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України з посиланням на рішення Вищої ради правосуддя від 17 січня 2019 року №135/0/15-19. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У поданій касаційній скарзі позивач з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.
За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Враховуючи положення процесуального закону необхідно зазначити, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам КАС України, Суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права у поєднанні з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, зазначаючи пункт 4 статті 24 Закону України Про судоустрій і статус суддів , проте не вказує яку саме норму права судом апеляційної інстанції було застосовано неправильно, а також не обґрунтовує у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права.
Лише посилання у касаційній скарзі на пункт, частину або статтю закону, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Водночас, інші аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі та неповного з`ясування обставин справи судом апеляційної інстанції, що виключає можливість їхнього перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, межі якого визначені статтею 341 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі №540/1857/20 було повернуто особі, яка її подала у зв`язку з відсутністю у ній підстав касаційного оскарження.
Подана повторно касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року також не містить належно обгрунтованих підстав касаційного оскарження.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі №540/1857/20.
Керуючись ст. ст. 169, 328,330,332 КАС України,
у х в а л и в :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі №540/1857/20 за позовом ОСОБА_1 до Генічеського районного суду Херсонської області в особі голови суду Берлімової Юлії Геннадіївни, третя особа: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області про внесення змін до наказу про звільнення судді та запису в трудовій книжці повернути скаржнику.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддяМ.В. Білак
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2021 |
Оприлюднено | 10.06.2021 |
Номер документу | 97533366 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Білак М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні