Постанова

від 13.04.2021 по справі 540/973/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/973/20

Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

рішення суду першої інстанції прийнято у

м. Херсон, 17 листопада 2020 року

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною скасування вимоги та штрафні санкції,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2020року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (надалі - відповідач, ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень:

- №0028023305 від 05.12.2019 року, яким вимагається сплатити 38 851,98 грн. за податковим зобов`язанням по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та 9 713,00 за штрафними санкціями;

- №0028033305 від 05.12.2019 року, яким вимагається сплатити 510,00 грн. штрафні санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п;

- №0028043305 від 05.12.2019 року, яким вимагається сплатити 514 827,00 грн. за податковим зобов`язанням з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та 128 706,75 грн. за штрафними санкціями;

- №0028053305 від 05.12.2019 року, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 510,00 грн.;

- №0028063305 від 05.12.2019 року, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн.;

Визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2019 року № Ф-0003223305, якою вимагається сплатити недоїмку у сумі 90 947,88 грн. та штрафні санкції у сумі 12 409,69 грн.; рішення від 05.12.2019 року №0007063305 - відповідно до якого нараховані штрафні (фінансові) санкції з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 12409,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення, вимогу та рішення про нарахування штрафних санкцій є протиправними, оскільки зроблені на підставі необґрунтованих висновків контролюючого органу, за наслідками проведення перевірки платника податків. Позивач зазначив, що усі господарські операції з контрагентами постачальниками мали реальний характер та були фактично виконані, що підтверджується відповідними наявними у позивача первинними документами (зокрема накладними, розрахунковими документами тощо), які також надавались під час перевірки та відображені у акті перевірки. До того ж, придбана продукція (м`ясо яловичини) була реалізована на користь третіх осіб, про що також свідчать відповідні первинні документи. Висновки податкового органу ґрунтуються лише на доводах щодо неможливості виконання відповідних договірних зобов`язань контрагентами постачальниками позивача, у зв`язку із відсутністю у них трудових ресурсів, транспортних засобів, не встановленням за місцезнаходженням, тощо. Також, на думку позивача, є хибними висновки контролюючого органу про необхідність відображення виплати доходу СГД - фізичним особам, тобто дотримання само зайнятою особою обов`язків щодо подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку (форма 1-ДФ), оскільки фізичні особи - підприємці, з якими позивач співпрацював у спірному періоді були зареєстровані відповідно до закону як суб`єкти підприємницької діяльності. Отже, ФОП ОСОБА_1 не є податковим агентом і не зобов`язаний вказувати виплату на користь таких підприємців у формі 1-ДФ.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року, позов ФОП ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано прийняті Головним управлінням ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі податкові повідомлення-рішення:

від 05 грудня 2019 року №0028043305 - в частині визначення грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 601 595,50 грн., з них за основним платежем на суму 481 276,40 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 120 319,10 грн.;

від 05 грудня 2019 року №0028013305 - відповідно до якого збільшено грошове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 466 223,88 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 116 555,97 грн.;

від 05 грудня 2019 року №0028023305 - відповідно до якого збільшено грошове зобов`язання з військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 38 851,98 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9713 грн.;

від 05 грудня 2019 року №0028033305 - відповідно до якого нараховані штрафні (фінансові) санкції по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, у розмірі 510 грн.

Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05 грудня 2019 року №Ф-0003223305 - відповідно до якого нарахована недоїмка з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 90947,88 грн.

Визнано протиправним та скасовано рішення від 05 грудня 2019 року №0007063305 - відповідно до якого нараховані штрафні (фінансові) санкції з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 12409,69 грн.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головним управлінням ДПС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі поданодо суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції не було враховано наданих податковим органом обґрунтувань стосовно не підтвердження сум показників податкової звітності, зокрема валових витрат, по взаємовідносинам за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року з контрагентами ПП Лайтноут (42309870); ТОВ Бона-Тек (41745119); ТОВ Ок-Торг (41493790); ТОВ Пріма-Хол (41542245); ТОВ ДаймексОйл (41542250); ТОВ Вілітон (41593897); ТОВ Проф-сила (41305105); ТОВ Игра-Ком (41022476); ТОВ ТК-Віакон (40934670) на загальну суму 2 773 882,00 грн. (без ПДВ), у зв`язку із відсутністю на зазначених підприємствах трудових ресурсів, транспортних засобів, необхідних для здійснення господарських операцій з надання послуг та придбання, навантаження, розвантаження, транспортування та зберігання товарів у задекларованих обсягах, а відповідно послуги із залученням останнього ресурсу не здійснювались. На думку апелянта, вказані контрагенти провадили діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних із наданням податкової вигоди третім особам, з метою штучного формування податкового кредиту по ланцюгу поставки. Операції з вищевказаними контрагентами мали вплив на формування показників з податку на додану вартість по фінансово-господарським операціям, що не мають реального товарного характеру зі вказаними контрагентами-постачальниками. Судом першої інстанції, на думку податкового органу, було залишено поза увагою вимоги Інструкції про порядок і умови поставки, закладення, зберігання і відпуску замороженого м`яса та списання природних утрат його ваги, що утворилися при зберіганні та перевезенні, затвердженою наказом Держкомрезерву від 07.04.2008 року № 119 та Правил перевезення швидкопсувних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 року № 873; не досліджено суть господарської операції та характеристик товару, який був предметом поставки, умови транспортування, наявність у постачальника та покупця спеціальних супроводжувальних документів (документу про якість товару, ветеринарне посвідчення), які законодавець визнав обов`язковими під час поставки швидкопсувних продуктів. Також, у ході проведення перевірки, контролюючим органом було встановлено, що вказаними контрагентами постачався товар зокрема на адресу позивача, відмінний від того, який ними придбавався, що в свою чергу призвело до завищення податкового кредиту на суму 517827 грн. Крім того, на думку апелянта,судом першої інстанції помилково не було враховано, що в порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, позивачем не включено до податкового зобов`язання у жовтні 2017 року податкову накладну від 31.10.2017 р. № 5557 на суму 512500,00 грн., виписану ПП Артек Союз на суму ПДВ - 102 500,00 грн. Отже, як зауважує апелянт, ФОП ОСОБА_1 внаслідок порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, занижено ПДВ з урахуванням арифметичних помилок у розмірі 514827,00 грн.

До того ж, судом першої інстанції, як вважає апелянт, зроблено помилковий висновок про неправомірність податкового повідомлення-рішення № 0028033305, оскільки відповідно до довідника ознак, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, дохід, виплачений само зайнятій особі (незалежно від обраної системи оподаткування), відображається у податковому розрахунку за формою 1-ДФ з ознакою доходу 157 . Тобто, податковий агент під час нарахування (виплати) доходів фізичним особам - підприємцям, повинен відобразити такий дохід в податковому розрахунку за формою 1-ДФ під 157 ознакою. Оскільки позивачем вказаного зроблено не було, контролюючий орган обґрунтовано прийняв відповідне податкове повідомлення-рішення.

В судовому засіданні, яке відбулось 30.03.2021 року за участю представників сторін, були заслухані пояснення та доводи представників та протокольною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання ухвалено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження, зважаючи на можливість розгляду справи за наявними у ній доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у період з 23.09.2019р. по 11.10.2019р. на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77 ПК України, Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , наказу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 30.08.2019 №21, від 04.10.2019р. №207 та план-графіку проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання у 2019 році, була проведена документальну планову виїзну перевірку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, за результатами якої складений акт від 21.10.2019 № 59/21-22-33-05/ НОМЕР_1 .

Відповідно до висновків вказаного акту, контролюючим органом зафіксовані наступні порушення:

1. п. 177.2, п. 177.4 ст.177 ПК України, встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 499298,76 грн., в т.ч. за 2017 рік в сумі 342437,76 грн., за 2018 рік в сумі 156861,0 грн.;

2. п.2 частини першої ст.7 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» занижено суму єдиного внеску з чистого оподаткованого доходу на загальну суму 90947,88 грн., в т.ч. за 2017 р. - на 33149,04 грн., за 2018 р. - на 57798,84 грн.;

3. п. 177.4 ст.177, п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України занижено суму військового збору на загальну суму 41608,23 грн., в т.ч. за 2017 рік в сумі 28536,48 грн., за 2018 рік в сумі 13071,75 грн.;

4. п. 119.2 ст.119 ПК України, подання не у повному обсязі за I-IV квартали 2017-2018 років Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1 -ДФ);

5. абзацу 19 п.201.10 ст.201 п. 198.5 ст.198 ПК України занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 551578 грн., в т.ч. за: вересень 2017 - 190287 грн.; жовтень 2017-42110 грн.; грудень 2017-7418 грн.; січень 2018 - 91646 грн.; лютий 2018 - 88723 грн.; березень 2018 - 3770 грн.; травень 2018 - 67942 грн.; серпень 2018 - 8702 грн.; вересень 2018 - 50980 грн.;

6. п.177.10 ст.177 ПК України, Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 р. за №1686/24218, встановлено неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов`язкову форму обліку, а саме відсутність книги обліку доходів і витрат за період з 01.01.2017 по 31.07.2018 рр.;

7. п.63.3. ст.63. п.117.1 ст.117 ПК України платником вчасно та в повному обсязі не подано повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20 - ОПП за 2017-2018 роки.

На підставі акту перевірки від 21.10.2019 № 59/21-22-33-05/ НОМЕР_1 Головним управлінням ПДС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 05 грудня 2019 року №0028043305 - відповідно до якого збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 643 533,75 грн., з них за основним платежем - 514827,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 128706,75 грн.;

- від 05 грудня 2019 року №0028013305 - відповідно до якого збільшено грошове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 466 223,88 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 116 555,97 грн.;

- від 05 грудня 2019 року №0028023305 - відповідно до якого збільшено грошове зобов`язання з військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на 38 851,98 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9713 грн.;

- від 05 грудня 2019 року №0028033305 - відповідно до якого нараховані штрафні (фінансові) санкції по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, у розмірі 510 грн.

- від 05.12.2019 року №0028053305, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 510,00 грн.

- від 05.12.2019 року №0028063305, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн.

Також, податковим органом сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05 грудня 2019 року №Ф-0003223305 - відповідно до якого нарахована недоїмка з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 90947,88 грн. та прийнято рішення від 05 грудня 2019 року №0007063305 - відповідно до якого нараховані штрафні (фінансові) санкції з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 12409,69 грн.

Не погодившись з вказаними рішеннями контролюючого органу, позивач оскаржив їх до ДПС України.

Відповідно до рішення ДПС України від 24.02.2020 року № 6877/6/99-00-08-05-04-09, скарги позивача залишені без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю вказаних актів індивідуальної дії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факту відсутності господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентами з приводу реалізації товарів, висновки податкового органу є безпідставними, у зв`язку із чим податкові повідомлення-рішення від 05 грудня 2019 року №0028043305, №0028013305, №0028023305, №0028033305, рішення про застосування штрафних санкцій від 05 грудня 2019 року №0007063305 та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 05 грудня 2019 року №Ф-0003223305 є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно податкових повідомлень-рішень №0028063305 та №0028053305 від 05.12.2019р., суд першої інстанції вважав їх такими, що прийняті обґрунтовано, оскільки підприємцем не спростовано встановленої у ході проведення перевірки відсутності книги обліку доходів і витрат за період з 01.01.2017 по 31.07.2018 рр. та не спростовано обставини щодо неподання вчасно та в повному обсязі повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20 - ОПП за 2017-2018 роки.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову хибними та такими, що не у повній мірі відображають спірні обставини справи, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням п. 177.4 ст. 177 ПК України, до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

177.4.1. витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

177.4.3. суми податків, зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов`язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

177.4.4. інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Тобто склад валових витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарських операцій та оформлені належним чином.

У відповідності до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За приписами пп.14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В свою чергу, згідно з пп. а) п. 198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, зпридбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, як передбачено пунктом 198.2 статті198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду, відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідності до п.п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У розумінні п.198.6 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних зокрема податковими накладними чи іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм Податкового кодексу України передбачений вичерпний та відповідний перелік документів, на підставі яких платник податків має право на податковий кредит, а саме: зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, митні декларації, інші документи, передбачені пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (транспортні квитки, готельні рахунки, касові чеки, бухгалтерська довідка, складена у відповідності до п. 36 підрозділу 2 розділу XX діючого Кодексу та інше).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

За визначенням статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон України №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 Закону України №996-XIV, підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом обов`язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з`ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб`єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як визначено пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до ст.1 Закону України №996-XIV, господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Таким чином, для правильного вирішення даного спору підлягає встановленню факт реальності поставки позивачу саме цими безпосередніми контрагентами із з`ясуванням обставин щодо реальної наявності у цих постачальників товару фінансових, фізичних та технічних можливостей здійснювати спірні поставки саме цих товарів, їх навантаження/розвантаження, порядку передачі та отримання, оприходування та умов транспортування.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами наданих до перевірки документів, а саме: прибуткових накладних, банківських виписок, актів виконаних робіт та проведеного дослідження правомірності оформлення первинних документів перевіряючими у ході проведення перевірки було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 завищено податковий кредит та витрати за рахунок віднесення до складу витрат вартість поставки продукції від контрагентів-постачальників ПП Лайтноут (код ЄДРПОУ 42309870); ТОВ Бона-Тек (код ЄДРПОУ 41745119); ТОВ Ок-Торг (код ЄДРПОУ 41493790); ТОВ Пріма-Хол (код ЄДРПОУ 41542245); ТОВ ДаймексОйл (код ЄДРПОУ 41542250); ТОВ Вілітон (код ЄДРПОУ 41593897); ТОВ Проф-сила (код ЄДРПОУ 41305105); ТОВ Игра-Ком (код ЄДРПОУ 41022476); ТОВ ТК-Віакон (код ЄДРПОУ 40934670), ТОВ Ласпі-М (код ЄДРПОУ 40864530), на загальну суму 2773882,0 грн. без ПДВ, по яким не підтверджено факту реального здійснення господарських операцій до позивача.

Стосовно завищення суми податкового кредиту за спірний період, згідно акту перевірки було встановлено, що за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 року, ФОП ОСОБА_1 задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 11546709,0 грн., у т.ч. за 2017 р. - 12961721,0 грн.; за 2018р. - 14664010,0 грн. перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р. було встановлено його завищення на суму 554576,4 грн. по результатам господарської діяльності з вищевказаними контрагентами.

Колегією суддів встановлено, що правовідносини між ФОП ОСОБА_1 та вказаними вище контрагентами-постачальниками здійснювались на підставі наступних договорів:

1).№17 від 17.09.2018р., укладений між ПП Лайтноут (Продавець) та ФОП ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до предмету якого сторони домовились, що Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти й оплатити яловичину 1 категорії.

Відповідно до розділу 2 вказаного договору Передача Товару здійснюється за місцем знаходження Продавця згідно видаткових накладних. Доставка Товару здійснюється власним або найманим транспортом Покупця та за його рахунок. Покупець зобов`язаний оплатити Товар не пізніше дати закінчення терміну дії даного договору (до 31.12.2018р.).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано, а судом досліджено: договір купівлі-продажу, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; видаткову накладну №16 від 17.09.2018р.; податкову накладну №15 від 17.09.2018р.; відомості про реєстрацію податкової накладної №15 від 17.09.2018р. в ЄРПН; витяг з банківського рахунку.

Згідно з ЄРПН виписано податкову накладну №15 від 17.09.2018 на суму 130 800 грн., в т. ч. ПДВ 21800,0 грн., на реалізацію ФОП ОСОБА_1 2000 кг яловичини 1 категорії за ціною 54,5 грн./кг.

Постачання товару відбулось 17.09.18 р., видаткова накладна №16 на суму 130800,00 грн., податкова накладна №15 від 17.09.2018 зареєстрована в ЄРПН 15.10.2018р, реєстраційний номер 9225048604. Товар доставлений на місця зберігання ФОП ОСОБА_1

2).№17-08/18 від 17.08.2018р., укладений між ТОВ Бона-Тек та ФОП ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до предмету якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти й оплатити яловичину 1 категорії.

Відповідно до розділу 2 вказаного договору передача Товару здійснюється за місцем знаходження Продавця згідно видаткових накладних. Доставка Товару здійснюється власним або найманим транспортом Покупця та за його рахунок. Покупець зобов`язаний оплатити Товар не пізніше дати закінчення терміну дії даного договору (до 31.12.2018р.).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано, а судом досліджено: договір купівлі-продажу, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; видаткову накладну №343 від 17.08.2018р.; рахунок на оплату №242 від 17.08.2018р.; податкову накладну №54 від 17.08.2018р.; відомості про реєстрацію податкової накладної №54 від 17.08.2018р. в ЄРПН; витяг з банківського рахунку.

Згідно з ЄРПН ТОВ Бона-Тек виписано податкову накладну №54 від 17.08.2018 на суму 170 040,0 грн., в т. ч. ПДВ 28 340,0 грн.

3).№15-05/18 від 15.05.2018 укладений між ТОВ Ок-Торг та позивачем укладено договір купівлі-продажу від. На підставі вказаного договору надано ФОП ОСОБА_1 видаткову накладну від 16.05.2018 №53 на купівлю яловичини 1 категорії 5500 кг на суму 359 700 грн., у т. ч. ПДВ 59 950 грн. та рахунок на оплату від 16.05.2018 №26 на суму 359 700 грн.

03 жовтня 2018 між ТОВ OK-Торг та ТОВ Скиф-Юг укладено Договір про відступлення права вимоги №2. Відповідно до пп.1.1 договору, Первісний кредитор (ТОВ OK-Торг ) передає належне йому право вимоги згідно договору купівлі-продажу від 15.05.2018 №15-05/18, а Новий кредитор (ТОВ Скиф-Юг ) приймає право вимоги, що належне Первісному кредитору, за договором від 03.10.2018 №2

4).договір купівлі-продажу №09-01/18 від 09.01.2018 року, укладений між ТОВ Пріма-Хол та ФОП ОСОБА_1 , згідно з яким ТОВ Пріма-Хол зобов`язується поставити товар - яловичину 1 категорії. Доставка товару здійснюється власним або найманим транспортом ФОП ОСОБА_1 .

На підтвердження реальності вказаних операцій позивачем надано, а судом досліджено: договір №09-01/18, видаткову накладну №1 на суму 385200,00 грн., податкову накладну №2 від 10.01.2018, докази реєстрації вказаної податкової накладної в ЄРПН 15.01.2018р, реєстраційний номер 9000773272, витяг з банківського рахунку.

Згідно витягу ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій, одним з видів діяльності ТОВ Пріма-Хол є Код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами.

Як встановлено судом, 03.10.2018р. між ТОВ Пріма-Хол та ТОВ Таллер-Вип укладено договір про відступлення права вимоги №01/06/18. Відповідно до пп.1.1 договору ФОП ОСОБА_1 сплачена вартість товару у сумі 385200,00 грн. згідно платіжних доручень №4144 від 23.08.18, №4103 від 20.08.18, №4097 від 20.08.18, №3992 від 09.08.18, №3728 від 10.07.18, № 3449 від 05.06.18.

5). Договір купівлі-продажу № 08-12/17 від 08.12.2017 року укладений з ТОВ Даймекс Ойл , згідно з предметом якого ТОВ Даймекс Ойл постачає позивачу (Покупець) товар - яловичину 1 категорії 6000 кг (яловичина 1 категорії) за ціною 53,5 грн./кг на суму 385200,0 грн. в т.ч. ПДВ 64200,0 грн. За умовами договору доставка товару здійснюється власним або найманим транспортом ФОП ОСОБА_1 .

В ході здійснення вказаної господарської операції складені: видаткова накладна №25 на суму 385200,00 грн., податкова накладна №1 від 08.12.2017, що зареєстрована в ЄРПН 18.12.2017р, реєстраційний номер 9270375696, ТТН №25 від 08.12.2017р.

Товар доставлявся найманим транспортом ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується ТТН № 25 від 08.12.2017р. та договором перевезення вантажу від 03.05.2017р.

Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій одним з видів діяльності ТОВ ДаймексОйл є Код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами.

ФОП ОСОБА_1 сплачена вартість товару у сумі 385200,00 грн. згідно платіжного доручення №2145 від 21.12.17.

6). договір купівлі-продажу №20-10/17 від 20.10.2017 року укладений між ТОВ Вілітон та ФОП ОСОБА_1 згідно з яким ТОВ Вілітон постачає товар яловичину 1 категорії. Умови поставки та оплати Товару аналогічні попереднім договорам.

На підтвердження реальності вказаної господарської операції позивачем надано, а судом досліджено: видаткову накладну №7 на суму 315000,00 грн., податкову накладну №2 від 20.10.2017р., докази реєстрації податкової накладної в ЄРПН 30.10.2017р, реєстраційний номер 9225889347, виписку з банківського рахунку, ТТН № 7 від 20.10.17р., договір перевезення вантажу від 03.05.2017р., витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій, платіжні доручення №2028 від 12.12.17, №2073 від 14.12.17, №2106 від 19.12.17р.

Товар за вказаним договором доставлявся найманим транспортом ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується ТТН № 7 від 20.10.2017р. та договором перевезення вантажу від 03.05.2017р.

Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій одним з видів діяльності ТОВ Вілітон є Код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами.

ФОП ОСОБА_1 сплачена вартість товару за вказаною угодою у сумі 315000,00 грн. відповідно до платіжних доручень №2028 від 12.12.17р., №2073 від 14.12.17р., №2106 від 19.12.17р.

7). договір купівлі-продажу №06-10/17 від 06.10.2017 року, укладений з ТОВ Проф-сила , згідно з яким ТОВ Проф-сила постачає товар яловичину 1 категорії на умовах аналогічних попереднім договорам.

На підтвердження реальності вказаної господарської операції позивачем надано, а судом досліджено: договір №06-10/17 від 06.10.2017 року, видаткову накладну №21 на суму 220500,00 грн., податкову накладну №1 від 06.10.2017, докази реєстрації податкової накладної в ЄРПН 10.10.2017р, реєстраційний номер 9208368675, ТТН № 21 від 06.10.2017р., договір перевезення вантажу від 03.05.2017р., витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій, платіжне доручення №1553 від 20.12.2017р., виписку з банківського рахунку.

Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій одним з видів діяльності ТОВ Проф-сила є Код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами.

ФОП ОСОБА_1 сплачена вартість товару у сумі 220500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1553 від 20.12.2017.

8). договір купівлі-продажу №06-09/17 від 06.09.2017 року укладений між ТОВ Игра-Ком (Продавець) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець), відповідно до предмету якого Продавець зобов`язався передати, а Покупець-оплатити Товар - яловичину 1 категорії. Умови поставки та оплати аналогічні попереднім договорам.

На підтвердження реальності вказаної господарської операції позивачем надано, а судом досліджено: договір від 06.09.2017р. №06-09/17, видаткову накладну №65 на суму 172394,70 грн., податкову накладну №3 від 06.09.2017р.,докази реєстрації вказаної податкової накладної в ЄРПН 22.09.2017р, реєстраційний номер 9193927580, ТТН № 65 від 06.09.17р., платіжні доручення №1325 від 25.09.2017, №1326 від 02.10.2017р., договір перевезення вантажу від 03.05.2017р., витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій, виписку з банківського рахунку.

Товар доставлявся найманим транспортом ФОП ОСОБА_2 , згідно ТТН № 65 від 06.09.17р.

Відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій одним з видів діяльності ТОВ Игра-Ком є Код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами.

Вартість товару у сумі 172394,70 грн. оплачена позивачем відповідно до платіжних доручень №1325 від 25.09.2017, №1326 від 02.10.2017р. та виписок з банківського рахунку.

9). договір купівлі-продажу №01-06/17 від 01.06.2017 року укладений з ТОВ ТК-Віакон , відповідно до якого ТОВ ТК-Віакон постачає товар яловичину 1 категорії. Умови поставки та оплати аналогічні проаналізованим вище договорам.

Вказані господарські операції підтверджені наступними документами: видатковими накладними від 21.07.2017р. №541 на суму 452325,00 грн, 04.09.2017р. №717 на суму 344604,00 грн., 06.09.2017р. №718 на суму 172394,70 грн., податковими накладними №261 від 31.07.2017 (зареєстрована в ЄРПН 15.08.2017р, реєстраційний номер 9163654513), №1 від 04.09.2017 (зареєстрована в ЄРПН 13.09.2017р, реєстраційний номер 9185835978), №2 від 06.09.2017 (зареєстрована в ЄРПН 13.09.2017р., реєстраційний номер 9185831831), товарно-транспортними накладними №541 від 31.07.17, № 717 від 04.09.17р., № 718 від 06.09.17р. та договором перевезення, платіжними дорученнями №1305 від 22.09.17, №1290 від 19.09.17р., №1270 від 15.09.17р, №1271 від 15.09.17р, №1262 від 15.09.17р, №1252 від 14.09.17р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначав, що контролюючим органом не висловлено жодного зауваження щодо первинної бухгалтерської документації, складеної в ході господарських операцій, а також щодо діяльності підприємства позивача, не надано доказів відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених за наслідками вказаних господарських операцій, тощо.

Однак, на переконання колегії суддів такі твердження суду попередньої інстанції є хибними, з огляду зокрема на те, що по-перше, за певних інших обставин надані позивачем первинні документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання. Водночас потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового грошового зобов`язання на підставі таких операцій.

До того ж, на думку колегії суддів ґрунтовним у даному випадку є твердження податкового органу про те, що наявність податкової накладної та факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН не є єдиною та достатньою підставою, яка надає право платника податку на додану вартість на віднесення сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки таке виникає за правилами приписів пп. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у т.ч. в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

З наявних у справі подорожніх листів вбачається, що товар за вказаними договорами доставлявся з Миколаївської області (М.Погорелово, та інші, але не жодною адресою місцезнаходження (місце провадження діяльності) контрагентів-постачальників позивача)) в Баштанку Миколаївської області (Бойня).

Згідно наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних, пунктом навантаження товару вказано м. Миколаїв (що також не є місцезнаходженням контрагентів постачальників позивача), а пунктом розвантаження товару є АДРЕСА_1 .

В свою чергу, як свідчать матеріали справи перелік об`єктів (місць, тощо), де здійснюється діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 містить інформацію про те, що у користуванні останнього на підставі договору оренди № 44/17-ПО від 07.12.2016 року та № 36/18-ПО від 12.12.2017 року укладених з ТОВ Херсонхолод перебуває площа охолодження 139кв.м., в тому числі холодильна камера (від 0 до +5) (100кв.м.), холодильна камера (від 0 до -18) (39кв.м.); допоміжні приміщення (156 кв.м.) у т.ч. офісне приміщення (85кв.м.) місце на рампі (10кв.м.), складське приміщення (26 кв.м.), площа на рампі (35 кв.м.), за адресою: АДРЕСА_2 .

Жодної інформації щодо перебування у власності або користування позивача об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 матеріали справи не містять.

При цьому, згідно довідки ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області (Баштанське районне управління) №14.13/549 від 16.08.2017р., за адресою АДРЕСА_1 знаходиться бойня ФОП ОСОБА_3 , на якій здійснюється забій великої рогатої худоби та свиней (том 1 а.с.145зв.).

Жодного документа у підтвердження фактично отримання позивачем ФОП ОСОБА_1 , за місцем здійснення своєї господарської діяльності та/або орендованих ним приміщень, матеріали справи не містять, що у свою чергу не дає можливості стверджувати про реальність здійснених господарських операцій із вказаними контрагентами фактичного отримання позивачем від вказаних контрагентів яловичини 1 категорії, відповідно до умов укладених договорів.

Судова колегія звертає увагу на те, що жодна з наданих позивачем копій видаткових накладних не містить в собі найменування посади уповноваженої особи постачальника, що відпускала товар, а також найменування посади та ПІБ відповідальної особи позивача, яка за довіреністю безпосередньо отримувала товар зі складу постачальників, як і не має в матеріалах справи належним чином засвідчених довіреностей на право отримання цією довіреною особою товару та посвідчень (наказів) про відрядження, що, в свою чергу, в сукупності, виключає можливість на підставі зазначених документів ідентифікувати осіб, які безпосередньо брали участь у здійснені цих господарських операцій.

На переконання колегії суддів, у даному випадку заслуговують також уваги посилання податкового органу на дотримання сторонами договорів позивача із його контрагентами-постачальниками приписів Інструкції №119 та Правил перевезення швидкопсувних вантажів та на відсутність у позивача документів про якість товару, ветеринарних посвідчень, тощо.

Так, вимоги до якості і безпеки замороженого м`яса, порядок і умови його поставки передбачені Інструкцією про порядок і умови поставки, закладення, зберігання і відпуску замороженого м`яса та списання природних утрат його ваги, що утворилися при зберіганні та перевезенні, затвердженою наказом Держкомрезерву від 07.04.20008 № 119, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2008 р. за № 335/15026.

Пунктом 3.1 розділу 111 Інструкції № 119 м`ясо транспортують усіма видами транспорту відповідно до Правил перевезення швидкопсувних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 № 873, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за № 1031/7319 (далі - Правила перевезення швидкопсувних вантажів), а в пакетованому вигляді - згідно з ГОСТ 24597 та ТОСТ 26663.

Кожна партія замороженого м`яса супроводжується документом про якість та ветеринарним посвідченням установленої форми. У документі про якість, засвідченому печаткою вантажовідправника, має бути зазначене точне найменування продукції, якісний стан та транспортабельність вантажу (термін транспортування у добах),температура продукту при завантаженні, дата виготовлення, термін придатності до споживання, призначення вантажу.

Транспортні засоби для перевезення м`яса повинні відповідати вимогам санітарних норм та правил і мати санітарний паспорт.

В силу положень Правил перевезення швидкопсувних вантажів яловичина першої категорії відноситься до швидкопсувних вантажів, які при перевезенні транспортом вимагають захисту (охолодження, вентилювання, обігрів) від дії на них високих або низьких температур зовнішнього повітря.

Для перевезення швидкопсувних вантажів використовуються ізотермічні і універсальні контейнери.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з твердженням податкового органу про те, що для висновку про реальність здійснення господарських операцій між Позивачем та його контрагентами-постачальниками дослідженню та встановленню підлягають наступні обставини: суть господарської операції та характеристик товару, який є предметом поставки (яловичина першої категорії), його стан (остигле, охолоджене, підморожене, заморожене); умови транспортування - відповідність автомобільного транспорту вимогам по облаштуванню обладнанням для вантажів, які потребують відповідних температурних режимів і спеціальних умов при транспортуванні; наявність у постачальника та покупця спеціальних супровідних документів (документ про якість товару, ветеринарне посвідчення), які законодавець визнав обов`язковими під час поставки швидкопсувних вантажів.

Однак, ухвалюючи судове рішення у даній справі, суд першої інстанції залишив поза увагою вказані факти та положення Інструкції № 119, Правил перевезення швидкопсувних вантажів, не дослідів суть господарських операцій, їх специфіки та обмежившись загальними фразами про те, що доставка товару відбулася…; товар доставлений на місця зберігання ФОП ОСОБА_1 , що в свою чергу повністю спростовується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

До того ж, нормами ст. 25 Закону України від 23.12.1997 № 771/97-ВР Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів (із змінами та доповненнями) та Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб`єктам, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.02.2016 № 39, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.03.2016 за № 382/28512, передбачено державну реєстрацію потужностей з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу.

Так, державна реєстрація потужностей здійснюється компетентним органом шляхом внесення відповідної інформації до реєстру на безоплатній основі. Потужностям у реєстрі присвоюється особистий реєстраційний номер. Транспортний засіб, що використовується як потужність з реалізації харчових продуктів кінцевим споживачам, підлягає державній реєстрації як окрема потужність.

Реєстр ведеться компетентним органом в електронному вигляді. Компетентний орган забезпечує для громадськості безперервний та безоплатний доступ до відомостей Реєстру на його офіційному веб-сайті.

Проте, як вбачається з матеріалів справи ФОП ОСОБА_1 не доведено факт включення транспортних засобів до реєстру потужностей, якими здійснювалося перевезення харчових продуктів, а саме яловичини, від постачальників до покупця.

При цьому, апеляційний суд також враховує, що згідно акту перевірки ід 21.10.2019 року № 59/21-22-33-05/ НОМЕР_1 , на підставі якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, у ході її проведення податковим органом було отримано інформацію про результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ ТК-Віакон , ТОВ Проф-Сила , ТОВ Пріма-Хол . Також було направлено запити на проведення зустрічних звірок ТОВ Лайтноут , ТОВ Бона Тек , ТОВ Ок-Торг , ТОВ ДаймексОйл , ТОВ Вілітон , ТОВ Игра-Ком в ГУ ДПС у Миколаївській області.

Аналізом податкової звітності по контрагентам ТОВ ТК-Віакон , ТОВ Проф-Сила , ТОВ Пріма-Хол було встановлено відсутність будь-якої інформації про наявність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності, не доведена реальність операцій, оскільки не підтверджується час здійснення операцій, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання.

До того ж, апеляційний суд вважає також доцільне врахувати у даному випадку й те, що згідно наявної у податкового органу інформації щодо відсутності на цих підприємствах достатньої кількості працюючих для виконання задекларованих обсягів господарських операцій; відсутня інформація про власні або орендовані фонди, необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності. Також, встановлено відсутність СГ за податковими адресами.

Окремої уваги, на переконання судової колегії, заслуговують також дані податкового органу стосовно не придбання контрагентами позивача (постачальниками) відповідної продукції (яловичина 1 категорії). В свою чергу, відсутність господарських операцій щодо придбання продукції постачальниками та відсутності спеціально обладнаних складських приміщень, пристосованих для зберігання продуктів харчування, засвідчує факт неможливості її подальшої реалізації іншим суб`єктам господарювання в тому числі ФОП ОСОБА_1 , а видані ними первинні документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами.

Окремо, судова колегія звертає увагу також на той факт, що податкові накладні, які складались по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками позивача по спірним періодам та угодам були зареєстровані у ЄРПН/РК в судовому порядку, що в свою чергу хоч і опосередковано, але все ж таки свідчить про те, що такі податкові накладні не відповідали безумовній реєстрації ПН/РК.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, що вказані вище контрагенти постачальники позивача за наслідками господарської діяльності з якими ФОП ОСОБА_1 формувались витрати та податковий кредит, - здійснювали діяльність, спрямовану на виконання операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту по ланцюгу постачання. Таким чином, ці підприємства використовували лише документальне оформлення господарських операцій без фактичного здійснення таких операцій.

Таким чином, оскільки вказані господарські операції, на думку суду апеляційної інстанції, не мали реального характеру з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання спірних господарських операцій з поставки яловичини 1 категорії, відсутність у платників необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Відтак, і суми, сплачені нібито в якості ціни з податком на додану вартість, які у подальшому були відображені у податковій звітності у вигляді витрат та податкового кредиту не можуть вважатись правомірно сформованими.

Таким чином, з врахуванням вищенаведених обставин, судова колегія вважає обґрунтованими висновки контролюючого органу про те, що усі дії позивача, в даному випадку, фактично були спрямовані лише на оформлення цих спірних господарських операцій у паперовому вигляді без їх фактичного здійснення, з метою завищення суми валових витрат та податкового кредиту за спірні періоди.

Також, окрім цього, слід зазначити й про те, що колегією суддів беззаперечно встановлено, що фактично по всіх підприємствах-контрагентах не встановлено по ланцюгу легальне джерело походження придбаної позивачем яловичини 1 категорії, що в свою чергу свідчить про порушення податкового законодавства та залучення суб`єкта до схеми штучного податкового кредиту для покупців.

Тобто, в даному випадку наявне лише документальне оформлення безтоварних операцій, з метою введення в обіг (легалізації) товарів невідомого походження.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Отже, за таких обставин, судова колегія, підсумовуючи вищевикладене та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності вважає, що при наявності оформлених з певними недоліками зазначених вище первинних документів, належних, достатніх і беззаперечних доказів проведення ФОП ОСОБА_1 спірних господарських операцій саме з вказаними у акті перевірки контрагентами - ТОВ ТК-Віакон , ТОВ Игра-Ком , ТОВ Проф-Сила , ТОВ Вілітон , ТОВ Даймекс Ойл , ТОВ Пріма-Хол , ТОВ Ок-Торг , ТОВ Бона-Тек , ПП Лайтноут не встановлено.

За вказаного, враховуючи специфіку та особливості здійснення цих господарських операцій, пов`язаних з постачанням яловичини 1 категорії, не можливо дійти висновку про фактичний намір підприємства позивача одержати економічний ефект в результаті взаємовідносин саме з цими контрагентами.

Правові висновки апеляційного суду, викладені вище узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними зокрема, в постановах від 16.01.2018р. (по справі №К/9901/1478/18), від 17.01.2018р. (по справі №804/8943/13а), від 18.01.2018р. (по справі №К/9901/1478/18), від 26.06.2018р. (по справі №816/1422/17), від 11.09.2019р. (по справі №814/1932/17), від 21.10.2019р. (по справі №814/1564/18) та від 28.10.2019р. (по справі №400/2760/18), від 16.06.2020 року по справі № 400/987/19.

Враховуючи вищенаведені обставини та той факт, що спірні угоди поставки (купівлі-продажу) яловичини 1 категорії, укладені між позивачем та його безпосередніми контрагентами фактично реально не відбувалися, а було лише документальне їх оформлення, судова колегія вважає, що відповідач цілком правомірно своїми податковими повідомленнями-рішеннями було визначено позивачу грошові зобов`язання з податку на додану вартість та податку на доходи.

Крім того, згідно матеріалів справи, за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року платником податків ОСОБА_1 задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 26267937 грн., а саме: за 2017 рік - 11933079 грн., за 2018 рік - 14334858 грн.

Згідно акту перевірки, у ході її проведення було встановлено заниження податкових зобов`язань за спірний період на суму 102500 грн. за жовтень 2017р., внаслідок не включення до податкового зобов`язання у жовтні 2017 року податкову накладну від 31.10.2017р. № 5557 на суму 512500 грн., виписану ПП Артек-Союз , реєстрацію якої зупинено в ЄРПН на суму податку на додану вартість 102500 грн.

За визначенням п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як передбачено п. 20.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

В свою чергу, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Так, згідно наявних в матеріалах справи письмових доказів вбачається, що під час заповнення декларацій ФОП ОСОБА_1 було допущено арифметичну помилку, а саме: за березень 2018 року у рядку 17 вказано суму 1179018 грн., проте сума рядків 10.1 та 16 склала 1182018 грн., відхилення 3000 грн.; в декларації за листопад 2018 року в рядку 16 вказано суму 83690 грн., проте значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду р. 16.1 поточної декларації складає 186190 грн., тобто відхилення 102500 грн.

Також, згідно матеріалів справи, акту перевірки, за перевіряє мий період ФОП ОСОБА_1 було проведено наступні виплати на користь СГ-фізичних осіб, не відображені у поданій за формою 1-ДФ звітності про фактично проведені виплати:

ФОП ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_2 ) за кодом платежу 157 у сумі всього 20264,0 грн. за 2017 рік та не зазначено у розрахунку №1-ДФ за період І - IV квартали 2017 року; ФОП ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_3 ) за кодом платежу 157 у сумі всього 30136,68 грн., у т.ч. за 2017 рік - 17292,24 грн., за 2018 - 12844,44 грн. та не зазначено у розрахунку №1-ДФ за періоди І - IV квартали 2017 року та І - IV квартали 2018 року; ФОП ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_4 ) за кодом платежу 157 у сумі всього 13572,0 грн. за 2017 рік та не зазначено у розрахунку №1-ДФ за період І - IV квартали 2017 року; ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_5 ) за кодом платежу 157 у сумі всього 1163957,45 грн., у т.ч. за 2017 рік - 520377,74 грн., за 2018 - 643579,71 грн. та не зазначено у розрахунку №1-ДФ за періоди І - IV квартали 2017 року та І - IV квартали 2018 року; ФОП ОСОБА_8 (рнокпп НОМЕР_6 ) за кодом платежу 157 у сумі всього 690646,0 грн., у т.ч. за 2017 рік - 440134,02 грн., за 2018 - 250511,98 грн. та не зазначено у розрахунку №1-ДФ за періоди І - IV квартали 2017 року та І - IV квартали 2018 року; ФОП ОСОБА_9 (рнокпп НОМЕР_7 ) за кодом платежу 157 у сумі всього 263575,92 грн. за 2017 рік та не зазначено у розрахунку №1-ДФ за період І - IV квартали 2017р.; ФОП ОСОБА_10 (рнокпп НОМЕР_8 ) за кодом платежу 157 у сумі всього 68181,44 грн. за 2017 рік та не зазначено у розрахунку №1-ДФ за період І - IV квартали 2017 року; ФОП ОСОБА_11 (рнокпп НОМЕР_9 ) за кодом платежу 157 у сумі всього 3010,5 грн. за 2018 рік та не зазначено у розрахунку №1-ДФ за період І - IV квартали 2018 року; ФОП ОСОБА_12 (рнокпп НОМЕР_10 ) за кодом платежу 157 у сумі 12800грн. за 2018 рік та не зазначено у розрахунку №1-ДФ за період І - IV кВ. 2018 року, що призвело до зменшення податкових зобов`язань зазначеними вище фізичними особами-підприємцями при визначенні таких зобов`язань у відповідних періодах.

Відповідно до п. 51.1 ст. 51 ПК України, платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Згідно з п.2.1 Порядку заповнення і подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку ф. № 1-ДФ , затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020, податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

Відповідно до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, дохід, виплачений самозайнятій особі відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу 157 .

Як встановлено п. 119.2 ст. 119 ПК України, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доведеними податковим органом, з урахуванням узагальненої інформації щодо сум нарахованого доходу найманим працівникам, які безпосередньо були у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 , та сум утриманого податку на доходи з фізичних осіб, порушення позивачем п. 119.2 ст.119 ПК України, що призвело до не відображення у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) виплат ФОП по ознаці 157 , суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) за: 1-4 кв. 2017-2018 рр.

Тобто, податковий агент під час нарахування (виплати) доходів фізичним особам - підприємцям, повинен відобразити такий дохід в податковому розрахунку за формою 1-ДФ під 157 ознакою. Оскільки позивачем вказаного зроблено не було, контролюючий орган обґрунтовано прийняв відповідне податкове повідомлення-рішення.

Згідно з пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Для резидента - це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено пп. 164.2.1 - 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Крім того, до цього переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 164 ПКУ, що передбачені п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164.

Відповідно до пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року.

Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ визначено, що нарахування, утримання і сплата (перерахування) збору в бюджет здійснюються в порядку, установленому ст. 168 ПКУ за ставкою 1,5 відсотка, визначеною пп. 1.3 п. 16 -рим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Враховуючи зазначене, військовий збір утримується з суми доходу, що є об`єктом оподаткування відповідно до ст. 163 ПКУ, нарахованого (виплаченого, наданого) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду, без будь-яких вирахувань.

З урахуванням встановлених обставин щодо зафіксованого відхилення за наслідками перевірки суми чистого оподатковуваного доходу +1902432,0 грн. за 2017 рік., +13071,75 грн. за 2018 рік., колегія суддів вважає обґрунтованим висновок податкового органу про порушення ФОП ОСОБА_1 пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПК України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами і доповненнями, що призвело до заниження ФОП ОСОБА_1 військового збору на загальну суму 41608,23 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 28536,48 грн. та за 2018 рік в сумі 13071,75 грн.

Доводи податкового органу щодо допущення позивачем арифметичних помилок в податкових деклараціях з ПДВ за березень 2018р. та за листопад 2017р. підтверджуються самими податковими деклараціями та не спростовані позивачем.

Крім того, як вірно з даного приводу було зазначено судом першої інстанції, позивач, оскаржуючи податкові повідомлення-рішення від 05.12.2019р. №00280663305 та №0028053305 не навів жодного обґрунтування щодо неправомірності таких податкових повідомлень-рішень та не надав доказів помилковості висновків податкового органу щодо неналежного ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов`язкову форму обліку, а саме відсутність книги обліку доходів і витрат за період з 01.01.2017 по 31.07.2018 рр. та щодо неподання вчасно та в повному обсязі повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20 - ОПП за 2017-2018 роки.

Також позивачем не надано жодного доказу на спростування таких висновків податкового органу, не підтверджено в суді належне ведення книги обліку доходів і витрат за період з 01.01.2017 по 31.07.2018 рр. та вчасного подання у повному обсязі до контролюючого органу звіту за формою №20 - ОПП за 2017-2018 роки.

З цього приводу суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України, заяви №17160/06 та №35548/06; п. 33).

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі Голдер проти Сполученого Королівства, згідно з якою саме небезпідставність доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду. У п. 30 32 рішення у справі Наталія Михайленко проти України (заява №49069/11) Суд повторює, що п. 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (див. рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. theUnitedKingdom), п. 36, Series A №18).

Отже, звертаючись до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень, зокрема від 05.12.2019р. №00280663305 та №0028053305 позивач має обґрунтувати у чому полягає порушення його прав такими рішеннями суб`єкта владних повноважень. Однак позивачем не наведено жодного обґрунтування неправомірності податкових повідомлень-рішень №00280663305 та №0028053305 від 05.12.2019р., як і не надано жодного доказу на підтвердження своїх доводів.

Таким чином не встановлена протиправність податкових повідомлень-рішень №00280663305 та №0028053305 від 05.12.2019р., у зв`язку із чим апеляційний суд також відмовляє й у задоволенні позову в частині скасування цих податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи усе викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не повістю встановив спірні обставини у даній справі та ухвали рішення без урахування усіх доводів сторін з неправильним застосуванням матеріального права, що у свою чергу свідчить про наявність підстав для його скасування.

Проаналізувавши усі наявні у справі письмові докази у їх сукупності, доводи сторін, колегія суддів дійшла висновку про доведеність відповідачем обґрунтованості прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки матеріалами справи повністю спростовуються твердження ФОП ОСОБА_1 про здійснення його господарської діяльності у спірному періоді без порушень вимог податкового законодавства.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, внаслідок чого, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України, є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі - задовольнити.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі №540/973/20 - скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.