Рішення

від 17.09.2007 по справі 33/228

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/228

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.09.07 р.                                                                               Справа № 33/228                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Новікової Р.Г., при секретарі судового засідання Ващенко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АИС” м. Авдіївка

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал - Агро” м. Мар'їнка

про стягнення 52648грн.12коп.

За участю представників:

від позивача:Кокошкіна Н.С., дов. від 20.08.2007р.;

                     Стрюкова О.В., протокол зборів учасників ТОВ „АИС” №1 від 22.11.2000р.

від відповідача: СвіріденкоА.В., дов. від 17.09.2007р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „АИС” м. Авдіївка звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал - Агро” м. Мар'їнка про стягнення 52648грн.12коп., а саме – заборгованість зі сплати орендної плати за КАМАЗ 55102 та причеп СЗАП-8527 в сумі 38458грн.80коп., податок з власників транспортних засобів в розмірі 2461грн.32коп., нараховану пеню в сумі 11728грн.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди транспортного засобу від 26.05.2006р. щодо здійснення розрахунків за орендований транспорт (автомобіль КАМАЗ 55102 та причеп СЗАП-8527), внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 38458грн.80коп. За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нарахована пеня у розмірі 11728грн. Крім того, позивачем до стягнення заявлена заборгованість по сплаті податку з власників транспортних засобів у розмірі 2461грн.32коп., сума держаного мита у розмірі та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 644грн.48коп.

Господарським судом Донецької області був надісланий запит до Головного управління статистики у Донецькій області про наявність чи відсутність в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал - Агро” м. Мар'їнка. У відповіді від 16.08.2007р. було зазначено, що відповідач значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за адресою, визначеною в позові.

У письмових поясненнях, наданих до суду 31.08.2007р. позивач визначив, що сума заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 38406грн.57коп. виникла за період з 28.06.2006р. по 14.07.2007р.

У розрахунку пені, складеному на підставі положень пункту 3.2 договору оренди транспортних засобів від 26.05.2006р., наданому до суду 14.09.2007р. розмір пені за період з 28.06.2006р. по 14.07.2007р. становить 12096грн.

Сума боргу зі сплати орендної плати за період з 30.06.2006р. по 14.07.2007р. в свою чергу дорівнює 38086грн.59коп.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог суду, викладених в ухвалах господарського суду Донецької області та нез'явленням у судове засідання, розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 17.09.2007р. представник відповідача усно повідомив суд про відсутність в нього заперечень щодо стягнення суми основного боргу зі сплати орендної плпти та податку з власників транспортних засобів, відносно пені відповідач заперечував, наполягаючи на складному фінансовому становищі підприємства.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України визначено - якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

При цьому, згідно зі статтею 38 Господарського процесуального кодексу України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Між ТОВ „АИС” (далі – орендодавець) та СТОВ „Універсал-Агро”(далі – орендар) був укладений договір оренди транспортних засобів від 26.05.2006р., згідно якого орендодавець передає в оренду орендатору автомобіль марки КАМАЗ-55102 (державний номер 353-10ЕВ шасі 53200354913, двигун 533786, рік випуску 1990р.) та причеп марки СЗАП-8527 (державний номер 266-10ЕА, шасі 5270А200020277, рік випуску 1990р.)

Відповідно до пункту 1.2 Приймання-передача автомобіля та причепу здійснюється за актом приймання-передачі, який складається в двох екземплярах для кожної із сторін та є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно із актами приймання-передачі транспортного засобу від 27.05.2006р. орендодавець передав, а орендар прийняв вищевказані транспортні засоби у справному стані.

Відповідно до пункту 2.9 договору оренди транспортних засобів від 26.05.2006р. витрати, пов'язані із використанням транспортних засобів, у тому числі зі сплатою податків та інших платежів несе орендар.

Сторони домовились, що орендна плата становить за автомобіль без причепу 2200грн. в місяць, автомобіль з причепом 3200грн. в місяць, причеп без автомобіля 1000грн. в місяць.

Пунктом 3.2 договору оренди транспортних засобів від 26.05.2006р. визначено, що орендар зобов'язаний вносити оренду плату щомісяця, не пізніше 3 днів по закінченню календарного місяця.

Пункт 3.3 договору передбачає, що орендна плата може змінюватись залежно від коефіцієнту інфляції, про що орендодавець письмово повідомляє орендаря протягом одного календарного місяця. Доказів того, що орендна плата змінювалась сторонами не надано.

Згідно із пунктом 4.2 договору оренди транспортних засобів від 26.05.2006р. вказаний договір укладений терміном на один рік з наступним продовженням у випадку згоди обох сторін.

Листом №2 від 25.05.2007р. позивач повідомив відповідача про закінчення дії договору оренди транспортних засобів від 26.05.2006р. та про необхідність повернення транспортних засобів орендодавця шляхом транспортування їх до бази ТОВ „АИС” в строк до 31.05.2007р.

В подальшому, на адресу відповідача була направлена претензія №3 від 06.06.2007р., де повідомлялось про наявність заборгованості зі сплати орендної плати станом на 06.06.2007р. в розмірі 34608грн.50коп., нарахування пені в розмірі 10544грн. за період з 26.05.2006р. по 06.06.2007р.

Як вбачається з актів приймання-передачі від 11.07.2007р. та від 14.07.2007р. орендар повернув орендодавцеві автомобіль марки КАМАЗ-55102 (державний номер 353-10ЕВ шасі 53200354913, двигун 533786, рік випуску 1990р.) та причеп марки СЗАП-8527 (державний номер 266-10ЕА, шасі 5270А200020277, рік випуску 1990р.)

Відповідно до статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. При цьому, відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Як зазначалось раніше, сторони визначили, що строк дії договору становить 1рік, враховуючи дату його підписання 26.05.2006р., термін дії договору сплив 26.05.2007р.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи положення договору щодо розміру та строків оплати орендної плати, суд дійшов висновку, що за період з 04.08.2006р. по 04.06.2007р. розмір заборгованості становить 33706грн.67коп.

Що стосується вимог про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати після закінчення строку дії договору оренди транспортних засобів від 26.05.2006р., то позивач не надав суду документи, які підтверджують правомірність пред'явлення до стягнення вказаних сум. Тому суд на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України залишає в цій частині без розгляду.

Окрім суми боргу позивач заявляє до стягнення суму податку з власників транспортних засобів в розмірі 2461грн.32коп.

Положенням статті 801 Цивільного кодексу України дійсно визначено, що витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

Така саме теза викладена і в пункті 2.9 договору оренди транспортних засобів від 26.05.2006р. Заявляючи до стягнення з відповідача суму податку з власників транспортних засобів в розмірі 2461грн.32коп. позивач не довів, що вказана сума є саме заборгованістю за договором, оскільки норми договору не містять в собі обов'язку орендаря сплачувати вказаний податок орендодавцю.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості у вигляді суми податку з власників транспортних засобів в розмірі 2461грн.32коп.

Відповідно до змісту пункті 3.2 договору оренди транспортних засобів від 26.05.2006р. у випадку прострочення вказаного строку без поважної підстави, нараховується пеня в розмірі 1% за кожен прострочений день, яку орендар повинен сплатити під час сплати оренди.

Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

На підставі цього позивач нарахував пеню за період з 28.06.2006р. по 14.07.2007р. в розмірі 12096грн.

Згідно із частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов'язань.

Враховуючи той факт, що відповідачем були сплачені певні кошти 07.06.2006р. та 14.07.2006р. загальний розмір пені, вирахуваний судом відповідно до норм пункту 3.2 договору та норм чинного законодавства, становить суму більшу ніж заявлено позивачем. Пред'явлення до стягнення є правом позивача, суд не може виходити за межі позовних вимог, тому суд задовольняє позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 12096грн.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем.

З урахуванням цього, підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 33706грн.67коп. за період з 04.08.2006р. по 04.06.2007р., пені в сумі 12096грн.

Судові витрати, понесені сторонами під час провадження в справі, підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 180, 193 Господарського кодексу та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 49, п.5 ст. 81, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                        ВИРIШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „АИС” м. Авдіївка до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал - Агро” м. Мар'їнка про стягнення заборгованості зі сплати податку з власників транспортних засобів в розмірі 2461грн.32коп., орендної плати за період з 30.06.2006р. по 14.07.2007р. в свою чергу дорівнює 38086грн.59коп. та нарахованої пені в розмірі 12096грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал - Агро” м. Мар'їнка (83600, Донецька область, м. Мар'їнка, вул.Молодіжна, 4/1, ЄДРПОУ 31703512 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АИС” м. Авдіївка (86066, Донецька область, м. Авдіївка, вул.Корольова, 4-95, ЄДРПОУ 31158870) суму заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 33706грн.67коп. за період з 04.08.2006р. по 04.06.2007р., пені в сумі 12096грн., державне мито в розмірі 458грн.03коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 102грн.66коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення боргу у вигляді суми податку з власників транспортних засобів в розмірі 2461грн.32коп. відмовити.

Решту позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати залишити без розгляду.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 17.09.2007р. проголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                                                        

Надруковано у 3-х примірниках: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - у справу