Ухвала

від 06.04.2021 по справі 274/1188/19

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/1188/19

Пр. № 2/0274/278/21

УХВАЛА

06.04.2021 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., при секретарі Рудич М.О., розглянувши відкритому підготовчому засіданні клопотання відповідачки ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду в цивільній справі за позовом керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави до Бердичівської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 про визнання незаконними і скасування розпорядження і наказу, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки, -

В с т а н о в и в :

Керівник Бердичівської окружної прокуратури, яка є правонаступником Бердичівської місцевої прокуратури, звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області із зазначеним вище позовом.

В підготовче засідання представник Бердичівської окружної прокуратури не з"явився, в матеріалах справи міститься клопотання прокурора Бердичівської окружної прокуратури Дем"янчука М.С. про проведення підготовчого засідання за його відсутності, просить суд підготовче провадження у справі закрити.

Представники відповідачів - Бердичівської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в підготовче засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення підготовчого засідання не з"явилися, причину неявки суду не повідомлено.

Відповідачка ОСОБА_1 також в підготовче засідання не з"явилася, в матеріалах справи відсутні відомості про вручення їй судової повістки про виклик до суду.

02.04.2021 року на адресу суду відповідачкою ОСОБА_1 подано клопотання про залишення позову без розгляду.

На думку відповідачки у даній справі відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави, так як органом який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Суд, розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду, приходить до наступних висновків.

Так, частиною 1 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом, яким є Закон України Про прокуратуру .

За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України Про прокуратуру прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру ).

Згідно приписів ч. 3 ст. 56 ЦПК України слідує, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Як передбачено ч. 4 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 56 ЦПК України).

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (справа Менчинська проти Росії , заява №42454/02, рішення від 15 січня 2009 року, п. 35).

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

Прокурор здійснює представництво законних інтересів держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) якщо такий орган відсутній.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен належним чином обґрунтувати, а суд перевірити підстави для звернення прокурора до суду.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор допускається до участі у справі та набуває відповідного статусу учасника процесу. У випадку відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави суд повертає йому подану заяву.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року (справа №587/430/16-ц) не виключила, що у разі нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави відповідний суб`єкт владних повноважень може виступати відповідачем у справі, а прокурор, у такому випадку, набуває процесуального статусу позивача.

У даній справі прокурор обґрунтував своє звернення до суду тим, що Держгеокадастр як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, незаконно відчужило земельну ділянку державної власності. Крім того Бердичівська районна державна адміністрація та Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області є відповідачами у даній справі та позбавлені повноважень щодо вжиття заходів до самостійного скасування спірного наказу, розпорядження та визнання недійсним договору оренди.

Звернення прокурора до суду з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання безоплатної передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності. Крім того, суспільний інтерес полягає у поверненні земельної ділянки у розпорядження держави, що є умовою реалізації функцій держави з забезпеченням громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей усіх громадян використати своє право на приватизацію землі.

Відтак, суд вважає, що враховуючи характер і суспільну значущість спірних правовідносин, прокурор належним чином обґрунтував підстави для звернення до суду з позовом на захист інтересів держави.

Посилання на незаконність здійснення прокурором представництва інтересів держави не відповідає закону та фактичним обставинам справи.

Разом з тим, у даній справі прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави та набув процесуальний статус позивача. Підставою звернення з таким позовом прокурора було неправомірне відчуження земельної ділянки державної власності, орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає відповідачем у справі.

Разом з тим, слід врахувати і те, що підстави для повернення позовної заяви передбачені ч. 4 ст. 185 ЦПК України, зокрема, згідно з п. 4 ч. 4 ст. 185 цього Кодексу позовна заява повертається у випадку, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Слід зазначити, що ст. 257 ЦПК України, яка визначає умови, за наявності яких суд залишає позов без розгляду, не містить такої підстави для постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, як відсутність передумов для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Таким чином, клопотання відповідачки ОСОБА_1 про залишення без розгляду позовної заяви до задоволення не підлягає.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу.

Як визначено п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні відомості про вручення судової повістки про виклик до суду ОСОБА_1 , підготовче засідання підлягає відкладенню.

Керуючись ст.ст. 185, 198,223, 257, 260 ЦПК України, суд,-

У х в а л и в :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залишення позовної заяви керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави до Бердичівської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 про визнання незаконними і скасування розпорядження і наказу, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки без розгляду відмовити.

Відкласти підготовче засідання до 10 год. 00 хв. 18 травня 2021 року.

Копію ухвали суду направити сторонам для відома.

Увала суду щодо відмови в залишенні позовної заяви без розгляду не підлягає окремому від рішення суду оскарженню в апеляційному порядку.

Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Суддя : Т.М. Вдовиченко