Ухвала

від 31.03.2021 по справі 304/285/21

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/285/21 Провадження № 1-кс/304/80/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2021 рокум. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засіданні ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «БСП ОІЛ» про часткове скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2021 року до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна звернувся адвокат ОСОБА_4 в інтересах ТОВ «БСП ОІЛ», в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду від 19 березня 2021 року на бочку з дизельним паливом, об`ємом 1 925 л. Клопотання мотивує тим, що ТОВ «БСП ОІЛ» не має можливості здійснювати господарську діяльність, що завдає збитків товариству. Також зазначає, що на момент розгляду клопотання органу досудового розслідування було подано належним чином засвідчені документи, які підтверджують відсутність та непричетність до обставин, викладених у фабулі клопотання про вжиття заходів забезпечення кримінального провадження. Крім цього вказує, що 24 березня 2021 року посадова особа ТОВ «БСП ОІЛ» ОСОБА_5 надала слідчому ОСОБА_6 пояснення з приводу діяльності товариства на території с. Розівка, стосовно правових підстав торгівлі нафтопродуктами, стосовно подій, які мали місце 24 лютого 2021 року, в тому числі пов`язаних з транспортним засобом ТОВ «ВАССТЕЛ», який того дня здійснював заїзд на територію ТОВ «БСП ОІЛ» в с. Розівка, про що також надано відповідні документи, які у свою чергу повною мірою підтверджують відсутність обставин зливу імовірно викраденого пального до резервуару бочки в с. Розівка, що належить товариству. Відповідно адвокат вважає, що товариство зі свого боку повною мірою підтвердило відсутність будь яких причинно-наслідкових зв`язків між подіями, викладеними у фабулі кримінального провадження № 12021070000000094 від 10 березня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Більше того вказує на те, що станом на день звернення з даним клопотанням у органу досудового розслідування відсутні заяви про реальну крадіжку чи розтрату нафтопродуктів від заявника у даному кримінальному провадженні. Крім цього адвокат зазначає, що органи досудового розслідування мають всі можливості для проведення будь яких експертиз з відібраними зразками нафтопродуктів, будь яких перешкод цьому немає; можливо навіть такі експертизи і виконані, однак про реальне їх існування товариству не відомо, його представників не ознайомлено з матеріалами досудового розслідування. На підставі наведено та з врахуванням того, що відомості про причетність до злочину ТОВ «БСП ОІЛ» чи майна, на яке накладено арешт до ЄРДР не внесені, стосовно товариства не здійснюється досудове розслідування, не пред`явлено цивільного позову, майно, на яке накладено арешт не є предметом, доказом злочину, знаряддям чи засобом його вчинення, а тому просить клопотання задовольнити.

У судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив таке задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини.

Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, подав заперечення на клопотання про скасування арешту майна, в якому зазначив, що з метою з`ясування всіх обставин даного кримінального правопорушення у органу досудового розслідування є необхідність у здійсненні тимчасового доступу до документів, які знаходяться у володінні ЛВДС «Дубриничі» ТОВ «Прикарпатзахідтранс» на підставі ухвали слідчого судді, яка на даний час знаходиться на виконанні вказаного товариства, через що вважає, що рішення про скасування арешту майна може бути передчасним та негативно відобразитися на проведенні досудового розслідування даного кримінального провадження. Щодо відсутності заяви про злочин зазначив, що на адресу АТ «УКРТРАНСНАФТА» надано відповідний запит, відповідь на який органом досудового розслідування станом на 30 березня 2021 року. Крім цього у зв`язку з участю у проведенні слідчий дій у іншому кримінальному провадженні, просив розглянути дане клопотання без його участі.

Заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_3 , вивчивши подані сторонами матеріали, слідчий суддя прийшов до такого висновку.

З матеріалів клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 19 березня 2021 року накладено арешт на бочку з дизельним паливом, об`ємом 1 925 л, а також зразки нафтопродуктів, що відібрані з бочки у дві пляшки, ємністю по 1 л, які поміщено до спецпакету, та які належать ТОВ «БСП ОІЛ» (код ЄДРПОУ 40099616, юридична адреса: 89600 Закарпатська область м. Мукачеве, вул. Пряшівська, 11).

Вказана ухвала постановлена слідчим суддею у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 10 березня 2021 року за № 12021070000000094 з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 185 КК України, з метою збереження речових доказів.

Згідно зі ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Завданням арешту майна, згідно зі статтею 170 КПК України, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Так, згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Так з матеріалів вбачається, що будь які слідчі дії з арештованим майном не проводяться, необхідність збереження арештованого майна слідчим не доведена.

Крім цього слідчий суддя враховує доводи клопотання про те, що ТОВ «БСП ОІЛ» не має можливості здійснювати господарську діяльність, що завдає товариству збитків, в той час як орган досудового розслідування будь яких належних та допустимих доказів причетності товариства до злочину при розгляді клопотання не надав, відомостей про причетність до злочину ТОВ «БСП ОІЛ» до ЄРДР не внесено, стосовно товариства не здійснюється досудове розслідування, до нього не пред`явлено цивільного позову, майно, на яке накладено арешт не є предметом, доказом злочину, знаряддям чи засобом його вчинення, заява про реальну крадіжку чи розтрату нафтопродуктів від заявника у даному кримінальному провадженні відсутня, а відтак приходить до висновку, що подальшому застосуванні такого заходу відпала потреба, в зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Способів захисту права власника або іншого володільця, порушеного внаслідок неприйняття процесуального рішення про скасування арешту майна чинним КПК прямо не передбачено.

Відповідно до ст. 317 ЦК України зміст права власності включає в себе права володіння, користування та розпорядження власником своїм майном. Під володінням розуміється юридична можливість особи впливу на річ, фактичне панування особи над річчю. Користування полягає у наявності у особи можливості видобувати споживчі властивості речі. Право розпорядження полягає у юридичній можливості власника визначати фактичну і юридичну долю речі.

Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, обов`язковою ж умовою для такого втручання має бути встановлення обставин, які б не допустили до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Вимога щодо забезпечення балансу між приватним та публічним інтересом слідує власне зі структури статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна подбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться. Отже, у кожній справі, в якій зазначається про порушення цієї статті, Суд повинен з`ясувати, внаслідок чого саме відповідна особа була змушена нести непропорційний і надмірний тягар. Як при втручанні у право мирного володіння майном, так і при утриманні від застосування заходів, необхідно забезпечити справедливий баланс між вимогами загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основних прав відповідної особи. Вимога щодо забезпечення такого балансу випливає зі структури статті 1 Першого Протоколу, якщо розглядати її в цілому. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі й заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна дбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться.

Зі змісту наведеного, вбачається, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування.

Доказів, які б на теперішній час свідчили про потреби досудового розслідування на такий ступінь втручання у право власності заявника слідчому судді не надано, а накладений арешт, з урахуванням відсутності відомостей про пред`явлення будь кому підозри свідчать про порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження заявника у праві його власності та завдань кримінального провадження.

Згідно з вимогами частини першої статті 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Відповідно до статті 174 КПК України інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частинна 4 статті 174 КПК України).

Зазначені вимоги співпадають з положеннями частини четвертої статті 21 КПК України, згідно з якою здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час його здійснення порушуються права і свободи людини, гарантовані Конституцією і міжнародними договорами України, та статті 13 Конвенції, яка передбачає право особи на ефективний засіб правового захисту на національному рівні від порушень прав і свобод, гарантованих цією Конвенцією.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Зокрема, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

У зв`язку з вищенаведеним, слідчий суддя вважає, що наразі у продовженні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна відпала потреба, тому арешт можливо скасувати.

Керуючись статтями 100, 174, 175 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 19 березня 2021 року на бочку з дизельним паливом, об`ємом 1 925 л, скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: ОСОБА_1