Ухвала

від 13.04.2021 по справі 304/285/21

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/285/21 Провадження № 1-кс/304/85/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2021 рокум. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засіданні ОСОБА_2 , представників власника майна ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши його клопотання в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Петра Вест» про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

31 березня 2021 року до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в інтересах ТОВ «Петра Вест» звернувся адвокат ОСОБА_4 , в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду від 18 березня 2021 року на вилучене в ході обшуку з території «Бази» мікрорайон, будинок 8 Б у селі Кінчеш Ужгородського району належне ТОВ «Петра Вест» майно, а саме бочку № 1 з дизельним паливом, об`ємом 49 474 л; оригінали товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів від ТОВ «Нафтосервіс» с. Дубриничі до ТОВ «Петра Вест» с. Кінчеш, а саме ТТН № 53 від 22.02.2021, № 55 від 22.02.2021, № 52 від 22.02.2021, № 58 від 22.02.2021, №59 від 22.02.2021, № 54 від 22.02.2021, № 56 від 22.02.2021, № 57 від 22.02.2021, № 50 від 22.02.2021, № 51 від 22.02.2021, № 61 від 23.02.2021, № 2 від 01.03.2021, № 1 від 01.03.2021; копію ТТН № 59 від 08.02.2021, № 58 від 08.02.2021. Клопотання мотивує тим, що вказане майно належить товариству, яке здійснює законну діяльність на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним; вказана ємність № 1 є власністю товариства та використовується для його діяльності. Захисник ОСОБА_4 вказує, що арешт на майно накладено з метою збереження речових доказів, оскільки на думку прокурора вилучене дизельне пальне є предметом кримінального правопорушення, однак на даний час органом досудового розслідування будь яку причетність товариства до незаконної діяльності та використання арештованого майна у злочинних цілях не встановлено. Зазначає, що дизельне паливо було придбане товариством на законних підставах, що підтверджується відповідними документами, а також ТТН, які також вилучено органом досудового розслідування. Захисник вказує на те, що органом досудового розслідування розслідується подія, що мала місце з 23 на 24 лютого 2021 року, а саме крадіжка дизельного палива, в той час як станом на 31 березня 2021 року жодних матеріалів чи доказів, які б вказували на те, що арештоване майно, яке придбане 22 лютого 2021 року, є предметом злочину немає. Тобто товариство отримало та вивезло дизельне пальне, придбане на законних підставах, до події, яку органу досудового розслідування кваліфікує як крадіжку, хоча фактичного власника майна, якому заподіяно шкоду, не вказано, жодних заяв про крадіжку від зацікавлених осіб не подано. На підставі наведеного захисник вважає, що підстав для подальшого арешту майна товариства немає, при тому що такий призводить до неможливості здійснення ним діяльності, ставить під загрозу виконання товариством своїх зобов`язань перед контрагентами, може призвести до звільнення працівників, а держава не отримати обов`язкові платежі, які сплачуються товариством за результатами діяльності, у зв`язку з чим просить задовольнити клопотання.

У судовому засіданні представники власника майна ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили таке задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини.

Представник органу досудового розслідування у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши подані матеріали, слідчий суддя прийшов до такого висновку.

Як вбачається зі змісту клопотання, ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 18 березня 2021 року накладено арешт на тимчасово вилучене 15 березня 2021 року у ході проведення обшуку на території «Бази» мікрорайон, будинок 8 Б в селі Кінчеш Ужгородського району майно, що належить ТОВ «Петра Вест» (ЄДРПОУ 39094756, юридична адреса: 89600 Закарпатська область м. Мукачево, вул. Берегівська, 70): бочку № 1 з дизельним паливом, об`ємом 49 474 л; оригінали товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів від ТОВ «Нафтосервіс» с. Дубриничі до ТОВ «Петра Вест» с. Кінчеш, а саме ТТН № 53 від 22.02.2021, № 55 від 22.02.2021, № 52 від 22.02.2021, № 58 від 22.02.2021, №59 від 22.02.2021, № 54 від 22.02.2021, № 56 від 22.02.2021, № 57 від 22.02.2021, № 50 від 22.02.2021, № 51 від 22.02.2021, № 61 від 23.02.2021, № 2 від 01.03.2021, № 1 від 01.03.2021; копію ТТН № 59 від 08.02.2021, № 58 від 08.02.2021, а також зразки нафтопродуктів, відібрані кожен у окремі пляшки, ємністю 1,5 л, з бочок № 6, 7, 8, 14, 15, 16, 17, 18.

Вказана ухвала постановлена слідчим суддею у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 10 березня 2021 року за № 12021070000000094 з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 185 КК України, з метою збереження речових доказів.

Згідно зі ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Завданням арешту майна, згідно зі статтею 170 КПК України, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Так, згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Так з матеріалів вбачається, що будь які слідчі дії з арештованим майном не проводяться, необхідність збереження арештованого майна слідчим не доведена.

Крім цього слідчий суддя враховує доводи клопотання про те, що арешт на майно ТОВ «Петра Вест» накладено з метою збереження речових доказів, зокрема дизельного пального, що є предметом кримінального правопорушення, однак на даний час органом досудового розслідування будь яку причетність товариства до незаконної діяльності та використання арештованого майна у злочинних цілях не встановлено.

Навпаки те, що дизельне паливо було придбане товариством на законних підставах підтверджується наданими його представниками документами, зокрема Договором поставки нафтопродуктів № АП-01-21-3-6 від 11 січня 2021 року, Актом № 5 прийому-передачі до договору № АП-01-21-3-6 від 11 січня 2021 року, рахунком на оплату № 34 та № 38 від 04 та 08 лютого 2021 року відповідно, та видатковою накладною № 58 від 08 лютого 2021 року, за якими постачальником палива дизельного виступає ТОВ «АНВІТРЕЙД ПЛЮС»; відповідними платіжними дорученнями в якості оплати товариством коштів за поставки пального № 2993, 2987, 2991 від 04 лютого 2021 року, № 3006 від 08 лютого 2021 року, товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) (зі зберігання) № 61 від 23 лютого 2021 року.

Крім цього будь яких відомостей, що стосовно товариства здійснюється досудове розслідування органом досудового розслідування слідчому судді не надано, а відтак слідчий суддя приходить до висновку, що подальшому застосуванні такого заходу відпала потреба, в зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Способів захисту права власника або іншого володільця, порушеного внаслідок неприйняття процесуального рішення про скасування арешту майна чинним КПК прямо не передбачено.

Відповідно до ст. 317 ЦК України зміст права власності включає в себе права володіння, користування та розпорядження власником своїм майном. Під володінням розуміється юридична можливість особи впливу на річ, фактичне панування особи над річчю. Користування полягає у наявності у особи можливості видобувати споживчі властивості речі. Право розпорядження полягає у юридичній можливості власника визначати фактичну і юридичну долю речі.

Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, обов`язковою ж умовою для такого втручання має бути встановлення обставин, які б не допустили до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Вимога щодо забезпечення балансу між приватним та публічним інтересом слідує власне зі структури статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна подбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться. Отже, у кожній справі, в якій зазначається про порушення цієї статті, Суд повинен з`ясувати, внаслідок чого саме відповідна особа була змушена нести непропорційний і надмірний тягар. Як при втручанні у право мирного володіння майном, так і при утриманні від застосування заходів, необхідно забезпечити справедливий баланс між вимогами загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основних прав відповідної особи. Вимога щодо забезпечення такого балансу випливає зі структури статті 1 Першого Протоколу, якщо розглядати її в цілому. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі й заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна дбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться.

Зі змісту наведеного, вбачається, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування.

Доказів, які б на теперішній час свідчили про потреби досудового розслідування на такий ступінь втручання у право власності заявника слідчому судді не надано, а накладений арешт, з урахуванням відсутності відомостей про пред`явлення будь кому підозри свідчать про порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження заявника у праві його власності та завдань кримінального провадження.

Згідно з вимогами частини першої статті 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Відповідно до статті 174 КПК України інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частинна 4 статті 174 КПК України).

Зазначені вимоги співпадають з положеннями частини четвертої статті 21 КПК України, згідно з якою здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до інших засобів правового захисту, якщо під час його здійснення порушуються права і свободи людини, гарантовані Конституцією і міжнародними договорами України, та статті 13 Конвенції, яка передбачає право особи на ефективний засіб правового захисту на національному рівні від порушень прав і свобод, гарантованих цією Конвенцією.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Зокрема, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

У зв`язку з вищенаведеним слідчий суддя вважає, що наразі у продовженні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна відпала потреба, тому арешт можливо скасувати.

Керуючись статтями 100, 174, 175 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання задовольнити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 18 березня 2021 року на бочку № 1 з дизельним паливом, об`ємом 49 474 л; оригінали товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів від ТОВ «Нафтосервіс» с. Дубриничі до ТОВ «Петра Вест» с. Кінчеш, а саме ТТН № 53 від 22.02.2021, № 55 від 22.02.2021, № 52 від 22.02.2021, № 58 від 22.02.2021, №59 від 22.02.2021, № 54 від 22.02.2021, № 56 від 22.02.2021, № 57 від 22.02.2021, № 50 від 22.02.2021, № 51 від 22.02.2021, № 61 від 23.02.2021, № 2 від 01.03.2021, № 1 від 01.03.2021; копію ТТН № 59 від 08.02.2021, № 58 від 08.02.2021 скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: ОСОБА_1