Ухвала

від 14.04.2021 по справі 472/251/21

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/251/21

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

"14" квітня 2021 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представників потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню внесеному 22.02.2021 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021152190000046, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт, пред`явлений ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, відповідає вимогам КПК України і не підлягає поверненню прокурору.

Дане кримінальне провадження підсудне Веселинівському районному суду Миколаївської області. Не існує підстав для закриття провадження на підставі пунктів 4-10 ч. 1 або ч. 2 статті 284 КПК України.

Прокурор в своїй доповіді вказав на можливість призначення закритого судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 висловили думку про можливість призначення закритого судового розгляду на підставі обвинувального акта.

Представники потерпілих вказала про можливість призначення закритого судового розгляду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні внесеному 22.02.2021 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021152190000046, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.27 КПК України судовий розгляд по справі здійснювати у закритому судовому засіданні.

Існує необхідність допитати під час судового розгляду обвинуваченого, потерпілих, свідків.

В підготовчому засіданні прокурором заявлено клопотання про застосуваня відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор обґрунтовує клопотання наявністю ризику, передбаченого п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1) запобігання спробам з боку обвинуваченого переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачено кримінальну відповідальність до 8 років позбавлення волі.

2) незаконно впливати на свідків та потерпілих, оскільки потерпілі раніше проживали разом з обвинуваченим і останній їм погрожував у випадку розповіді матері про його злочину діяльність.

3) вчинити інші аналогічні кримінальні правопорушення.

Прокурор та представники потерпіли в судовому засіданні підтримали подане клопотання та просили задовольнити.

Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 заперечували щодо задоволення клопотання, просили застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт. На обґрунтування цілодобового домашнього арешту просили допитати сестру обвинуваченого, яка дає згоду на проживання обвинуваченого в її будинку.

Допитавши сестру обвинуваченого, ОСОБА_8 , судом встановлено, що вона проживає за адресою АДРЕСА_1 , будинок належить її чоловіку, будинок куплений чоловіком до укладення шлюбу з нею.

Заслухавши прокурора, представників потерпілих, обвинуваченого, захисника, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Прокурором доведено, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення передбачених ч. 2 ст. 156 КК України. Також прокурором доведено ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків та потерпілих.

Щодо ризиків передбачених п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України суд вважає, що дані ризики прокурором недоведені, так як лише обґрунтована підозра у вчинені злочину, ще не свідчить, що особа буде переховуватися від слідства та суду.

Щодо ризику вчинити інші аналогічні кримінальні правопорушення відносно потерпілих, суд вважає, що даний ризик не підтвердився, так як відсутнє спілкування обвинуваченого з потерпілими та спільне проживання.

Суд відкидає завіряння ОСОБА_8 (сестри обвинуваченого), що вона дає згоду на проживання обвинуваченого за адресою АДРЕСА_1 вразі обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, так як зазначений будинок ОСОБА_8 не належить, і був придбаний її чоловіком до браку, а тому вона на даний час не має права в повній мірі ним розпоряджатися.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначених частиною першою вказаної статті.

Згідно з положеннями ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, зокрема ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

За обставин, зазначених вище, враховуючи, що ризики передбачені п. 3 ст. 177 КПК України доведені прокурором, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Так, згідно вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 відповідні обов`язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.314-317, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта по кримінальному провадженню, внесеному 22.02.2021 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021152190000046, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, у закритому судовому засіданні у приміщені Веселинівського районного суду Миколаївської області на 18.05.2021 року о 10 год. 00 хв.

Про дату та місце судового засідання повідомити прокурора, представників потерпілих, обвинуваченого, захисника.

Клопотанняпрокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Хутірське Царичанського району Дніпропетровської області, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 12 червня 2021 року включно.

Строк діїухвали вчастині триманняпід вартоюзакінчується 12 червня 2021 року о 24 год. 00 хв.

Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , наступні обов`язки:

- прибувати до прокурора та суду за викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з смт. Веселинове Веселинівського району Миколаївської області та с. Миколаївка Вознесенського району без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

- утриматися від спілкування з потерпілими та свідками.

- носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу суду протягом семи діб з дня її оголошення в частині обрання запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіОСОБА_1