Рішення

від 11.03.2021 по справі 761/17119/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/17119/16-ц

Провадження № 2/761/55/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Колзаковій К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Власний дім , третя особа: Державне підприємство Житлоінбуд про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

У травні 2016р. позивачка ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ТОВ Фінансова компанія Власний дім , в якому просила суд:

- визнати неправомірною відмову відповідача щодо повернення сплачених позивачкою коштів.

- стягнути з відповідача на користь позивачки грошові кошти в розмірі 2343797,86 грн., з яких 1423540,00 грн. - кошти, що підлягають поверненню позивачці відповідачем на підставі договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 01/353/08.Ф-І/В-Д/В від 21 липня 2008р. (далі по тексту - договір); 840777, 24 грн. - інфляційні втрати; 79480,62 грн. - 3% річних від простроченої суми; суму судового збору у розмірі 6890,0 грн.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 21 липня 2008р. між сторонами було укладено договір, відповідно до якого позивачка передає кошти відповідачу у довірче управління з метою отримання у власність житла (об`єкта інвестування), а відповідач приймає кошти на рахунок ФФБ у довірчу власність з подальшим використанням коштів ФФБ у порядку та на умовах, визначених Правилами ФФБ та договором. Згідно п. 1.8. договору об`єктом інвестування, що підлягає передачі Довірителю після завершення будівництва є: квартира в АДРЕСА_2 , номер секції 7, поверх розташування - 13, кількість кімнат - 2 (двокімнатна), номер об`єкту - 353, попередньо визначена кількість вимірних одиниць об`єкту інвестування - 81,10 кв.м, запланований термін введення об`єкта будівництва в експлуатацію - 1 квартал 2009р. На виконання умов зазначеного договору позивачкою, як Довірителем було перераховано Управителю грошові кошти: 23 липня 2008р. в сумі 838700,0 грн., а управителем видано їй свідоцтво № 01/353/08.С.Ф-І/В-Д /В про участь у ФФБ типу А від 24 липня 2008р. на об`єкт інвестування - квартира АДРЕСА_2 , кількість закріплених за нею одиниць інвестування - 78,60 кв.м.; 30 грудня 2008р. в сумі 19800,0 грн., управителем видано їй свідоцтво № 14/353/08.С.Ф-І/В-Д/В про участь у ФФБ типу А від 30 грудня 2008р. на об`єкт інвестування, кількість закріплених за нею одиниць інвестування - 2 кв.м. Загальна сума перерахованих управителю грошових коштів на виконання договору становить 858500,0 грн., а кількість закріплених за нею одиниць інвестування - 80,6 кв.м.

Згідно п.6.1. договору, після введення об`єкта будівництва в експлуатацію, Забудовник надає Управителю дані БТІ щодо фактичної загальної площі кожного конкретного об`єкта інвестування у цьому об`єкті будівництва, для подальшого повідомлення Довірителів. Довіритель протягом 20 робочих днів з дати отримання письмового повідомлення Управителя про введення об`єкта будівництва в експлуатацію повинен здійснити остаточні розрахунки за даними БТІ та обмінює у Управителя Свідоцтво про участь у ФФБ на Довідку (п. 6.2. договору).

Зокрема, п. 6.3. договору містить положення про необхідність проведення Довірителем остаточних розрахунків з Управителем згідно наданих Забудовником даних БТІ, у разі, якщо за даними БТІ, фактична загальна площа об`єкта інвестування більша, ніж загальна площа за проектом, і ця різниця становить більше 0,5 кв.м., Довіритель вносить до ФФБ кошти, у сумі, що відповідає вартості відповідної кількості вимірних одиниць інвестування, на яку збільшилась загальна площа об`єкта інвестування. Остаточні розрахунки за даними БТІ здійснюються за поточною ціною вимірної одиниці об`єкта інвестування, закріпленого за Довірителем.

Відповідач своїм листом № 10Л-23/07/12 від 23 липня 2012р. повідомив позивачку про закінчення будівництва об`єкта будівництва та про отримання Сертифіката відповідності, а також про присвоєння нової поштової адреси: АДРЕСА_3 , зміну номеру квартири з даними БТІ з 353 на 358, збільшення загальної площі об`єкту інвестування до 86,10 кв.м та необхідність проведення доплати для здійснення остаточних розрахунків у сумі 124080,0 грн.

Так як позивачка, посилаючись на відсутність фінансової можливості для проведення остаточного розрахунку на підставі даних БТІ не провела з відповідачем остаточний розрахунок, на підставі п. 2.1.2.2., п. 8.1. договору відповідач відкріпив від позивачки закріплений об`єкт інвестування та закріплені вимірні одиниці об`єкта інвестування та був зобов`язаний повернути позивачці грошові кошти виходячи з кількості закріплених за нею вимірних одиниць об`єкта інвестування та поточної ціни вимірної одиниці цього об`єкта інвестування на день відкріплення відповідного об`єкта інвестування та відкріплення закріплених вимірних одиниць об`єкта інвестування від позивачки з урахуванням винагороди відповідача згідно п. 10.1. 3, 10.3, 5.11 договору (п. 8.3. договору). Але відповідач повернув грошові кошти лише частково у сумі 261000,0 грн. та відмовлявся повернути решту грошових коштів у сумі 1423540,00 грн., а тому позивачка вимушена була звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Волошина В.О. від 27 травня 2016р. відкрито провадження по справі.

19 липня 2016р. на адресу суду відповідачем було подано клопотання про залучення третьої особи, в якому він просив залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДП Житлоінбуд .

Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2016р. до участі у справі, в якості третьої особи було залучено ДП Житлоінбуд .

19 грудня 2016р. на адресу суду надійшли письмові заперечення на позов, в порядку ст. 128 ЦПК України, в яких сторона відповідача заперечувала проти позову, з тих підстав, що кошти позивачки, третьою особою, як забудовником не повернуті, а письмові вимоги, які були надіслані відповідачем, як Управителем на адресу третьої особи були залишені останньою поза увагою. Окрім того, відповідач не згоден із сумою боргу що належить до стягнення у розмірі 2343797,86 грн. та вважає що основна сума боргу позову складає 508994,00 грн., а відтак і 3% річних та інфляційні витрати нараховані неправомірно, оскільки ці суми розраховувались з суми боргу, яка не відповідає дійсності.

31 січня 2018р. стороною позивача було подано заяву про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 752/17838/17 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Фінансова компанія Власний дім про захист прав споживача та визнання окремого положення договору і окремого положення Типових правил ФФБ виду А недійсними, що перебуває у провадженні Голосіївського районного суду м. Києва.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 січня 2018р. провадження по справі було зупинено на підставі п. 6) ч. 1 ст. 251 ЦПК України до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 752/17838/17.

19 вересня 2019р. до суду надійшла заява представника позивачки про поновлення зупиненого провадження по вказаній справі.

12 листопада 2019р. стороною відповідача було подано до суду копію ухвали Київського апеляційного суду м. Києва від 04 листопада 2019р. про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ Фінансова компанія Власний дім на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2018р. по справі №752/17838/17.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2019р. заяву представника позивачки про поновлення зупиненого провадження по справі залишено без задоволення.

24 лютого 2020р. до суду надійшла заява представника позивачки про поновлення зупиненого провадження по вказаній справі, оскільки 05 лютого 2020р. Київський апеляційний суд виніс постанову, якою апеляційну скаргу ТОВ Фінансова компанія Власний дім залиши без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду м. Києва у цивільній справі № 752/17838/17 - без змін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2020р. судом було поновлено провадження у справі.

В судове засідання 11 березня 2021р., сторони, третя особа не з`явились, при цьому представник позивача клопотала перед судом про розгляд справи у її відсутність, позивачка, відповідач та третя особа не повідомили поважності причин неявки в судове засідання. В своєму клопотанні представник Позивачки заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові, просила суд позов задовольнити.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, в порядку ч. 3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи тривалий час перебування справи в провадженні суду.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом 21 липня 2008р. між позивачкою (Довірителем) та відповідачем (Управителем) було укладено договір, відповідно до умов якого, позивачка, бере на себе зобов`язання виконувати Правила ФФБ, передає кошти відповідачу у довірче управління з метою отримання у власність житла (об`єкта інвестування) та встановлює обмеження щодо окремих дій відповідача з управління цими коштами, а відповідач приймає кошти на рахунок ФФБ у довірчу власність з подальшим використанням коштів ФФБ у порядку та на умовах, визначених Правилами ФФБ та договором.

Згідно п. 1.8. договору об`єктом інвестування, що підлягає передачі довірителю після завершення будівництва є: квартира в АДРЕСА_2 , номер секції 7, поверх розташування - 13, кількість кімнат - 2 (двокімнатна), номер об`єкту - 353, попередньо визначена кількість вимірних одиниць об`єкту інвестування - 81,10 кв.м, запланований термін введення об`єкта будівництва в експлуатацію - 1 квартал 2009р.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що закріплення об`єкту інвестування за Довірителем - це встановлення правовідносин між Управителем на підставі договору, за яких у Довірителя виникає право вимоги на цей об`єкт інвестування в майбутньому.

Після внесення Довірителем коштів до ФФБ, Управитель закріплює за Довірителем відповідну кількість вимірних одиниць об`єкта інвестування з урахуванням поточної ціни вимірної одиниці об`єкта інвестування, що відображається в Свідоцтві про участь у ФФБ.

На виконання умов договору позивачкою було перераховано відповідачу грошові кошти:

- 23 липня 2008р. в сумі 838700,0 грн., а відповідачем видано позивачці свідоцтво № 01/353/08.С.Ф-І/В-Д/В про участь у ФФБ типу А від 24 липня 2008р. на об`єкт інвестування - квартира АДРЕСА_2 . Кількість закріплених за Довірителем (позивачкою) одиниць інвестування - 78,60 кв.м

- 30 грудня 2008р. в сумі 19800,0 грн., а відповідачем видано позивачці свідоцтво № 14/353/08.С.Ф-І/В-Д/В про участь у ФФБ типу А від 30 грудня 2008р. на зазначений вище об`єкт інвестування. Кількість закріплених за Довірителем (позивачкою) одиниць інвестування - 2,0 кв.м

Таким чином, загальна сума перерахованих позивачкою відповідачу грошових коштів на підставі договору становить 858500,00 грн., а кількість закріплених за Довірителем (позивачкою) одиниць інвестування - 80,6 кв.м.

Згідно п. 6.1. договору, після введення об`єкта будівництва в експлуатацію, Забудовник надає Управителю дані БТІ щодо фактичної загальної площі кожного конкретного об`єкта інвестування у цьому об`єкті будівництва, для подальшого повідомлення Довірителів. Довіритель (позивачка) протягом 20 робочих днів з дати отримання письмового повідомлення Управителя (відповідача) про введення об`єкта будівництва в експлуатацію повинен здійснити остаточні розрахунки за даними БТІ та обмінює у Управителя (відповідача) Свідоцтво про участь у ФФБ на Довідку (п. 6.2. договору).

Зокрема, п. 6.3. договору містить положення про необхідність проведення Довірителем (позивачкою) остаточних розрахунків з Управителем (відповідачем) згідно наданих Забудовником даних БТІ, у разі, якщо за даними БТІ, фактична загальна площа об`єкта інвестування більша, ніж загальна площа за проектом, і ця різниця становить більше 0,5 кв.м., Довіритель (позивачка) вносить до ФФБ кошти, у сумі, що відповідає вартості відповідної кількості вимірних одиниць інвестування, на яку збільшилась загальна площа об`єкта інвестуваня. Остаточні розрахунки за даними БТІ здійснюються за поточною ціною вимірної одиниці об`єкта інвестування, закріпленого за Довірителем (позивачкою).

23 липня 2012р. відповідач своїм листом № 10Л-23/07/12 повідомив позивачку про закінчення будівництва об`єкта будівництва та про отримання Сертифіката відповідності, а також про присвоєння нової поштової адреси: АДРЕСА_3 , зміну номеру квартири з даними БТІ з 353 на 358, збільшення загальної площі об`єкту інвестування до 86,10 кв.м та необхідність проведення доплати для здійснення остаточних розрахунків у сумі 124 080,0 грн. (різниця вимірних одиниць - 5,64 кв.м, поточна вартість вимірної одиниці об`єкта інвестування - 22000,0 грн.).

Оскільки договором укладеним між сторонами було передбачено термін введення об`єкта будівництва в експлуатацію - 1 квартал 2009р., позивачка зазначала що не могла передбачити значне збільшення вартості вимірної одиниці об`єкта інвестування. Адже на момент укладення договору вартість вимірної одиниці складала 10651,36 грн. та при своєчасному введенні об`єкта будівництва в експлуатацію вона не зазнала б такої значної зміни, як у липні 2012р., коли об`єкт будівництва був фактично завершений Забудовником, коли вартість вимірної одиниці вже становила 22000,0 грн.

Таким чином, в результаті порушення з боку відповідача умов договору щодо строку введення об`єкту будівництва в експлуатацію, розмір остаточного розрахунку на підставі даних БТІ збільшився у 2 рази.

Тому, позивачка не мала фінансової можливості для проведення остаточного розрахунку на підставі даних БТІ у зв`язку із збільшенням фактичної загальної площі об`єкта інвестування на 5,64 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п. 2.1.2.2., п. 8.1. договору, відповідач відкріпив від позивачки закріплений об`єкт інвестування та закріплені вимірні одиниці об`єкта інвестування, про що проінформував останню листом № 01П-22/01/04 від 22 січня 2014р.. Також в цьому листі відповідач просив письмово повідомити позивачку реквізити свого банківського рахунку для перерахування належних позивачці коштів.

18 березня 2014р. у відповідь на лист відповідача № 01П-22/01/04 від 22 січня 2014р позивачка повідомила свої банківські реквізити для повернення коштів на підставі укладеного договору.

Згідно п. 8.5. договору Управитель (відповідач) перераховує на наданий Довірителем (позивачкою), у відповідності до вимог п. 8.4. договору рахунок, кошти в розмірі, визначеним п. 8.3. Договору протягом 60 робочих днів з дня надання Довірителем реквізитів банківського рахунку. Таким чином відповідач повинен був перерахувати (повернути) грошові кошти не пізніше 19 червня 2014р.

У разі відкріплення, сума коштів, що підлягає поверненню Довірителю, визначається Управителем виходячи з кількості закріплених за Довірителем вимірних одиниць об`єкта інвестування та поточної ціни вимірної одиниці цього об`єкта інвестування на день відкріплення відповідного об`єкта інвестування та відкріплення закріплених вимірних одиниць об`єкта інвестування від Довірителя з урахуванням винагороди Управителя згідно п. 10.1. 3, 10.3, 5.11 Договору (п. 8.3. договору).

Сума грошових коштів, що підлягає поверненню відповідачем позивачці на підставі п. 8.3. договору складає 1684540, 00 грн. з розрахунку: (80, 6 кв.м. х 22 000,00 грн.) - (5% х (80, 6 кв.м. х 22 000,00 грн)) = 1 773 200,00 - 88660,00 = 1 684540,0 грн., де: 80,6 кв. м - кількість закріплених за Позивачкою вимірних одиниць об`єкта інвестування на підставі умов Договору; 22 000,00 грн. - вартість однієї вимірної одиниці об`єкта інвестування, що вказана у листі відповідача № 10Л-23/07/12 від 23 липня 2012р.; ((5% х (80, 6 кв.м. х 22 000,00 грн.)) - розрахунок винагороди Управителя (відповідача) згідно умовам укладеного договору та з врахуванням вимог п. 3) ч. 3 ст. 21 Закону України Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю - у розмірі не більше п`яти відсотків від вартості закріплених за довірителем вимірних одиниць об`єкта інвестування за поточною ціною на день подачі заяви про відмову довірителя від участі у ФФБ, яка становить 88 660,00 грн.

01 липня 2014р. позивачка звернулась до відповідача з листом про повернення належних їй коштів на підставі п. 8.4. та 8.5. договору, оскільки станом на 01 липня 2014р. вона їх не отримала, а з боку Відповідача вже мало місце прострочення перерахування грошових коштів.

У відповідь на лист позивачки відповідач надіслав лист № 17-07/14-1 від 17 липня 2014р., в якому повідомив позивачку про те, що оскільки об`єкт інвестування, який був закріплений за нею не реалізовано станом на 17 липня 2014р., їй необхідно дочекатися продажу об`єкту інвестування, після чого йому будуть повернуті кошти.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 20 Закону України Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю , управління майном, яке здійснюється за договором про участь у ФФБ, припиняється у разі відкріплення управителем від довірителя закріпленого за ним об`єкта інвестування за невиконання довірителем своїх зобов`язань за договором про участь у ФФБ;

При відкріпленні від довірителя об`єкта інвестування управитель також відкріплює від довірителя всі закріплені за ним вимірні одиниці цього об`єкта інвестування. З моменту відкріплення об`єкта інвестування від довірителя управління майном припиняється, довіритель втрачає право вимоги на об`єкт інвестування та вимірні одиниці цього об`єкта інвестування, управитель ФФБ зобов`язаний виплатити довірителю кошти на умовах та у порядку, визначених Правилами фонду.

Судом встановлено, що ані Типовими правилами ФФБ виду А, затвердженими протоколом Загальних зборів відповідача № 4 від 09 жовтня 2007р., ані укладеним між сторонами договором не передбачена така умова для повернення Управителем (відповідачем) коштів Довірителю (позивачці) як реалізація об`єкту інвестування.

А відтак, суд вважає, що посилання відповідача на таку обставину в своєму листі № 17-07/14-1 від 17 липня 2014р. є таким, що не відповідає умовам укладеного договору та порушує права позивачки на повернення їй відповідачем належних грошових коштів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору повернув позивачці грошові кошти лише частково та з порушенням строків повернення, а саме:

- 18 лютого 2015р. було перераховано позивачці - 161000,0 грн.;

- 24 квітня 2015р. - 100000,00 грн.

Загальна сума повернених позивачці грошових коштів становить 261000,0 грн.

Таким чином, сума, що підлягає поверненню позивачці з урахуванням проведеного відповідачем часткового розрахунку становить на момент подання позовної заяви до суду 1423540,0 грн.

Також судом достовірно встановлено, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, об`єкт інвестування, який був закріплений за позивачкою, був реалізований ще 12 серпня 2014р. на підставі договору купівлі-продажу серія та № 896, ОСОБА_2 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, відповідач отримавши грошові кошти за продаж об`єкту інвестування не здійснив повернення позивачці грошові кошти за договором в повному обсязі.

Судом встановлено, що 07 вересня 2015р. позивачка повторно звернулась до відповідача з листом, в якому просила повідомити дату повернення їй коштів за договором.

Відповідач у своєму листі № 21/09/15-1 від 21 вересня 2015р. вказав нову причину неповернення коштів, а саме неотримання їх від забудовника - третьої особи.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2019р. по цивільній справі № 752/17838/17, яке набрало законної сили позов ОСОБА_1 до ТОВ Фінансова компанія Власний дім про захист прав споживачів та визнання окремого положення договору і окремого положення Типових правил ФФБ виду А недійсними - задоволено та визнано недійсними:

- підпункт 10.1.3. пункту 10.1 договору №01/353/08. Ф-І/В-Д/В про участь у Фонді фінансування будівництва укладеного 21 липня 2008р. ТОВ ФК Власний дім та ОСОБА_1 ;

- підпункт 7.2.3. пункту 7.2. Типових правил ФФБ виду А, затверджених протоколом Загальних зборів ТОВ ФК Власний дім №4 від 09 жовтня 2007р., які є додатком до договору №01/353/08. Ф-І/В-Д/В про участь у ФФБ укладеного 21 липня 2008р. ТОВ ФК Власний дім та ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки підпункт 10.1.3 пункту 10.1. договору та підпункт 7.2.3. п. 7.2. Типових правил ФФБ виду А, затверджених протоколом загальних зборів відповідача № 4 від 09 жовтня 2007р. (далі по тексту - Типові правила) якими передбачена формула розрахунку винагороди Довірителю за повернення коштів та/або оформлення відмови Довірителя від участі у фінансуванні спорудження об`єкта будівництва визнані рішенням суду у цивільній справі № 752/17838/17 недійсними, суд вважає, що для розрахунку суми заборгованості відповідача перед позивачкою за договором не застосовує положення п. 10.1.3. договору та положення п.п 7.2.3. пункту 7.2. Типових правил.

Твердження відповідача про неправомірність стягнення коштів з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, через те що сума грошових коштів, яка не повернута Довірителю (позивачці) виникла саме у зв`язку з порушенням зобов`язань Забудовника шляхом неповернення грошових коштів на рахунок Управителя (відповідача) не заслуговують на увагу, виходячи з змісту положень ст. ст. 612, 625 ЦК України, правових позицій Верховного Суду України висловлених в постанові від 14 листопада 2011р. по справі №6-40цс11

З огляду на викладене, правовідносини які склалися між сторонами на підставі договору, зокрема після надання Довірителем Управителю реквізитів для перерахування належних йому коштів Управителем, які відповідач, як Управитель отримав і згідно до п. 8.5. договору зобов`язаний був повернути кошти протягом 60 робочих днів, є грошовим зобов`язанням, в якому серед інших прав та обов`язків сторін, праву Довірителя вимагати від Управителя сплатити кошти у сумі, що відповідає вартості закріплених вимірних одиниць об`єкта інвестування за ціною на день на день відкріплення відповідного об`єкта інвестування та відкріплення закріплених вимірних одиниць об`єкта інвестування від Довірителя, на її користь, відповідає кореспондуючий обов`язок Управителя сплатити ці кошти.

Згідно ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, суд вважає, що позивачкою правомірно при поданні позовної заяви було нараховано 3% річних у розмірі 79480,62 грн. та інфляційні витрати у розмірі 840 777,24 грн.

Відносно посилання відповідача в своїх додаткових поясненнях, наданих до суду на положення ч. 9 ст. 20 Закону України Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю , як на підставу звільнення його від відповідальності за неповернення коштів позивачці, суд вважає, що вказані положення Закону не можуть бути застосовані судом для відмови позивачці у задоволенні її позову, оскільки положення зазначеного Закону регулює лише порядок повернення коштів, шляхом визначення майна за рахунок якого це не може відбуватися. Разом з тим така норма Закону не є звільненням від відповідальності та не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.

Суд вважає безпідставними також посилання відповідача у своїх додаткових поясненнях на ст. 3 Закону Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва щодо виплати коштів управителем після повернення забудовником коштів в управління управителю ФФБ, оскільки дана норма стосується виключно випадку повернення коштів, внесених фізичними та юридичними особами на користь забудовників за розірваними договорами, за якими здійснено

часткову оплату вартості об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва.

Як встановлено судом, укладений між сторонами договір не розірваний у встановленому законом порядку та є чинним.

Також, Конституційний Суд України своїм рішенням у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини четвертої статті 3 Закону України Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва (справа про заборону розірвання договорів інвестування житлового будівництва) від 13 березня 2012р. № 5-рп/2012, визнав неконституційним положення частини четвертої статті 3 Закону України Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва від 25 грудня 2008р. № 800-VI з наступними змінами, згідно з яким забороняється розірвання фізичними та юридичними особами будь-яких договорів, результатом яких є передача забудовниками завершеного об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва за умови, що за такими договорами здійснено оплату 100 відсотків вартості об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва .

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: слід визнати неправомірною відмову відповідача щодо повернення сплачених позивачкою коштів не в повному обсязі за договором у розмірі 1423540,0 грн.; та стягнути з відповідача на користь позивачки суму заборгованості за договором з урахуванням інфляційних втрат та 3,0 % річних у сумі в розмірі 2343797,86 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки судовий збір у розмірі 6890,0 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. 41 Конституції України; ст. ст. 11, 15, 16, 525, 526, 610, 612, 625, 629, 638 ЦК України; Законом України Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю , суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Власний дім (код ЄДРПОУ 35057553, місцезнаходження: м. Київ, вул. М. Амосова, 4, офіс 1), третя особа: Державне підприємство Житлоінбуд (код ЄДРПОУ, місцезнаходження: м. Київ, вул. Богомольця, 8) про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

- визнати неправомірною відмову Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Власний дім щодо повернення сплачених ОСОБА_1 грошових коштів не в повному обсязі за договором про участь у Фонді фінансування будівництва № 01/353/08.Ф-І/В-Д/В від 21 липня 2008р. у розмірі 1423540,0 /один мільйон чотириста двадцять три тисячі п`ятсот сорок/ грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Власний дім на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 2343797 /два мільйони триста сорок три тисячі сімсот дев`яносто сім/ грн. 86 коп. на підставі договору про участь у Фонді фінансування будівництва № 01/353/08.Ф-І/В-Д/В від 21 липня 2008р.; судовий збір у розмірі 6890,0 /шість тисяч вісімсот дев`яносто/ грн.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 22 березня 2021р.

Суддя: