Ухвала

від 14.04.2021 по справі 347/2008/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 347/2008/20

Провадження № 11-кп/4808/161/21

Категорія ст. 272 ч.2 КК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:

суддів ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з участю секретаря ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

розглянувши у кримінальному провадженні № 12020090190000307 апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_10 на вирок Косівського районного суду від 9.02.2021 року,

в с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець станиця

Боргустанська, Ставропольського краю, РФ, житель

АДРЕСА_1 , громадянин РФ, раніше не судимий

засуджений за ст. 272 ч. 2 КК України до 5 (п`яти) років обмеження волі з позбавленням права виконувати роботи пов`язані з підвищеною небезпекою терміном 1 рік.

Згідно ст. 75 КК України його звільнено від покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

За вироком суду ОСОБА_8 визнаний винним у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві при таких обставинах.

23.03.2019 він та потерпілий вантажник ОСОБА_11 здійснювали роботи із вивезення твердих побутових відходів в м. Косів. Обвинувачений ОСОБА_8 не впевнився в тому, що ОСОБА_11 знаходиться на безпечній віддалі при роботі з гідравлічним механізмом, натиснув кнопку на пульті управління та почав проводити операцію по поверненню гідравлічної плити стиснення в початкове положення, чим порушив п.4.11 інструкції з охорони праці при експлуатації спеціального автотранспорту. Внаслідок цього порушення потерпілий ОСОБА_11 був затиснутий у бункері та отримав смертельні травми.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи кваліфікацію дій та доведеність вини обвинуваченого, вважає вирок суду незаконним в частині звільнення винного від додаткового покарання. Стверджує, що суд, застосовуючи ст. 75 КК України, ухвалив звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання, не уточнивши, що він звільняється від відбування тільки основного покарання. Після вступу вироку в законну силу це потягне за собою звільнення його від відбування як основного так і додаткового покарання. Просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким вважати ОСОБА_8 засудженим за ст. 272 ч. 2 КК України на 5 років обмеження волі з позбавленням права виконувати роботи, пов`язані з підвищеною небезпекою терміном 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування основного покарання у виді 5 років обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 роки, з покладенням на нього відповідних обв`язків, передбачених ст. 76 КК України. В іншій частині вирок залишити без змін.

В апеляційній інстанції:

- прокурор підтримав подану апеляційну скаргу, просить задовольнити її в повному обсязі;

- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник частково погодились з мотивами поданої апеляції прокурора, просять ухвалою апеляційного суду змінити вирок і вказати, що ст. 75 ККУ стосується лише основного покарання. Обвинувачений додатково пояснив, що згідно вироку його уже перевели на іншу роботу.

З`ясувавши обставини справи, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 370 КПК України, ст. 50, 65 ККУ судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, призначене покарання і звільнення від нього справедливим.

Оскаржений вирок суду в частині призначення покарання та звільнення від додаткового покарання вказаним вимогам закону не відповідає, тому підлягає зміні.

Висновок суду про винуватість обвинуваченого і кваліфікація його дій за ст. 272 ч. 2 КК України ніким не оспорюється, тому в цій частині вирок не перевіряється.

Апеляційні доводи прокурора про те, що суд належно не уточнив, що ст. 75 ККУ стосується лише основного покарання, є обгрунтованими.

Суд у вироку не наводив мотивів і підстав для звільнення ОСОБА_12 на підставі ст. 75 ККУ від додаткового покарання у вигляді позбавлення права виконувати роботи з підвищеною небезпекою, однак не уточнив, що таке звільнення стосується лише основного покарання у вигляді обмеження волі, припускаючи, що таке звільнення прямо передбачене застосованою нормою ККУ.

Такий виклад є неповним і не узгоджується із змістом ст.ст. 75 і 77 ККУ, з яких прямо вбачається, що звільняти з іспитовим строком випробування можна лише тих осіб, які засуджені до основного покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, виправних робіт чи службового обмеження для військових. В цьому переліку немає покарання у виді позбавлення права виконувати роботи з підвищеною небезпекою.

Тому цю обставину слід уточнити і змінити вирок суду в цій частині, вказавши, що ОСОБА_12 звільнено від основного покарання у вигляді обмеження волі. Додаткове покарання підлягає самостійному виконанню.

В решті вирок слід залишити без змін.

У цій ситуації немає підстав, передбачених ст. 420 КПК, для винесення нового вироку апеляційним судом, оскільки немає прямого неправильного звільнення особи від покарання. Вирок слід змінити, тому що така зміна носить характер уточнення вироку першої інстанції, яке могло бути усунено за зверненням прокурора шляхом винесення ним ухвали про роз`яснення й уточнення свого вироку в цій частині, оскільки саме застосування ст. 75 ККУ само собою зрозуміле, що воно стосується лише основного покарання і не дає підстав для звільнення від додаткового покарання. Тому така зміна не містить погіршення становища обвинуваченого в розумінні ст.ст. 408, 420 КПК.

Таким чином апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити частково, вирок суду змінити у вказаній частині.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Косівського районного суду від 9.02.2021 року щодо обвинуваченого ОСОБА_8 в частині звільнення його від покарання - змінити, вважати його звільненим від основного покарання за ст. 272 ч. 2 КК України у вигляді 5 років обмеження волі. Додаткове покарання у вигляді позбавлення права виконувати ним роботи, пов`язані з підвищеною небезпекою терміном 1 рік виконувати самостійно.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5