Постанова

від 30.03.2021 по справі 386/150/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 березня 2021 року м. Кропивницький

справа № 386/150/20

провадження № 22-ц/4809/418/21

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області у складі судді Шкамерди К.С. від 11 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, державний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Бурдейної Ганни Іванівни, третя особа - ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії , -

встановив:

У березні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , за життя якою було складено на їх ім`я заповіт, яким заповіла в рівних долях по Ѕ частині належну їй земельну ділянку (пай) за кадастровим номером 3521483200:02:000:0213, яка розташована на території Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

Вказали, що 07 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з усним зверненням до Голованівської районної державної нотаріальної контори по питання оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 , на що отримав письмову відповідь, в якій було зазначено, що відповідно до Витягу зі спадкового реєстру № 55485847 від 15 березня 2019 року спадкова справа на ім`я померлої ОСОБА_4 заведена за заявою ОСОБА_3 про фактичне прийняття спадщини шляхом спільного проживання зі спадкодавцем на день її смерті.

Зазначили, що підставою для заведення спадкової справи державним нотаріусом після смерті ОСОБА_4 стала довідка Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області № 468 від 02 вересня 2016 року про склад сім`ї спадкодавця на день смерті, де зазначено, що ОСОБА_4 прописана в АДРЕСА_1 та на день її смерті у житловому будинку також були зареєстровані її син - ОСОБА_3 , невістка - ОСОБА_5 .

Вважають, що вказана довідка містить недостовірну інформацію, оскільки згідно довідки Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області № 193 від 21.02.2019 року за вказаною адресою на день смерті спадкодавця в житловому будинку ніхто не проживав.

Даний факт підтверджується відповіддю Красногірською сільською радою отриманою ними 19.12.2019 та копій по господарської книги № 8 за 2011-2015 роки, в яких вказана, що ОСОБА_4 була зареєстрована за вказаною адресою одна.

Посилаючись на ці обставини, позивачі просили визнати незаконною довідку від 02 вересня 2016 року № 468 видану Красногірською сільською радою Голованівського району Кіровоградської області та зобов`язати державного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бурдейну Ганну Іванівну скасувати записи, внесені нею до Спадкового реєстру за № 55485847 про спадкодавця - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про заведення спадкової справи на підставі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_3 .

Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 листопада 2020 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, а також на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Красногірка Голованівського району Кіровоградської області померла ОСОБА_4 у віці 83 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області 15 березня 2013 року, актовий запис №7 /а.с. - 97/.

Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, яке складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,50 га, кадастровий номер: 3521483200:02:000:0213, що розташована на території Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

Відповідно до заповіту від 04 серпня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Голованівського районного суду Кіровоградської області Воєводою С.М. спадкодавець склала заповіт на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яким заповіла в рівних долях по 1/2 частині належної їй земельної ділянки (паю), яка на період складання заповіту належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії II-КР № 006189, кадастровий № 3521483200:02:000:0213, що розташована на території Красногірської сільської ради Голованівсвького району Кіровоградської області /а.с. -13/.

На підставі заяви ОСОБА_3 до Голованівської районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини від 15 березня 2019 року державним нотаріусом було заведено спадкову справу № 28/2019 /а.с.95-107/.

У вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що він є спадкоємцем майна померлої за заповітом, який посвідчений виконкомом Красногірської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області від 09 грудня 1999 року та зареєстрований у реєстрі за № 40, а також те, що спадщину прийняв шляхом спільного проживання із спадкодавцем на день її смерті, що підтверджується довідкою Красногірською сільською радою Голованівського району Кіровоградської області /а.с.96/.

Відповідно до довідки №468 від 02 вересня 2016 року, виданої Красногірською сільською радою Голованівського району Кіровоградської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрованого в с. Красногірка Голованівського району Кіровоградської області по вул. Люби Римар, 7, про те, що за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Красногірка Голованівського району Кіровоградської області, числиться житловий будинок з надвірними будівлями згідно запису господарської книги №8 за 2011-2015 року. Померла ОСОБА_4 була приписана в АДРЕСА_1 , з 1977 року по день смерті згідно по господарської книги №8, особовий рахунок НОМЕР_2 за 2011-2015 роки. На день смерті спадкодавця в житловому будинку були зареєстровані: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та невістка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , згідно погосподарської книги №8, особовий рахунок НОМЕР_2 за 2011-2015 роки. Заповіт від імені померлої виконкомом Красногірської сільської ради посвідчувався 09.12.1999 року і зареєстрований в реєстрі за №40 /а.с.103/.

Позивачі із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися.

Згідно письмової відповіді державного нотаріуса Бурдейної Г.І. від 07 червня 2019 року на усне звернення позивачів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як спадкоємці за заповітом, вважаються такими, що пропустили строк на прийняття спадщини, визначений 1270 ЦК України /а.с.14/.

Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (частина перша статті 1261 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частини перша, третя статті 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша, друга статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Звертаючись до суду з позовом позивачі послалися на те, що незаконно видана сільською радою довідка №468 від 02 вересня 2016 року, на підставі якої заведена спадкова справа, порушує їх спадкові права та інтереси, які підлягають судовому захисту.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з пунктом 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У частині першій статті 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Отже, суд першої інстанції правильно встановив, що позивачі не прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , оскільки у встановлений законом строк не подали нотаріусу заяву про прийняття спадщини, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що захисту підлягає тільки порушене право, яке в цьому випадку не відбулось.

Крім того, у відповідності до ст. 16 ЦПК України визнання незаконною довідки виданою органом місцевого самоврядування не є належним способом захисту цивільних прав та інтересів.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 11 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12.04.2021

Судді:

О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М.Дьомич