Постанова

від 13.04.2021 по справі 643/19015/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 квітня 2021 року

м.Харків

справа №643/19015/18

провадження №22-ц/818/2037/21

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 09 січня 2019 року, постановлену під головуванням судді Майстренко О.М., в залі суду в місті Харкові, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

У січні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 і будь-яким іншим особам, уповноваженим від його імені, здійснювати дії, спрямовані на відчуження (зміну власника) нежитлової будівлі Ж-1 загальною площею 875,2 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , номер РПВН: 10237170 та земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі виробничого призначення, загальною площею 0,2253 га, адреса: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6310138200:05:005:0022, що належать на праві власності ОСОБА_2 ; заборонити будь-яким органам та особам, що є суб`єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлової будівлі Ж-1 загальною площею 875,2 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , номер РПВН: 10237170 та земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі виробничого призначення, загальною площею 0,2253 га, адреса: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6310138200:05:005:0022, що належать на праві власності ОСОБА_2 ..

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 09 січня 2019 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено заборону на вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нежитлової будівлі Ж-1 загальною площею 875,2 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , номер РПВН:10237170 та земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі виробничого призначення, загальною площею 0,2253 га, що розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер : 6310138200:05:005:0022 та заборону іншим особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо вказаного майна до розгляду справи по суті.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що в заяві про забезпечення позову, як і в ухвалі суду першої інстанції не наведено жодних підстав для забезпечення позову, не обґрунтовано необхідність застосування саме такого виду забезпечення позову, що зазначено у заяві, не вказано яким чином може сприяти виконанню рішення суду вказаний захід забезпечення позову, не приведено обставин та не надано документів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, зміст мотивувальної частини ухвали суду від 09 січня 2019 року протирічить його резолютивній частині, оскільки в мотивувальній частині ухвали суду йдеться про арешт квартири, а в резолютивній частині ухвали йдеться про заборону на відчуження нежитлових приміщень та земельної ділянки. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про накладення заборони на нерухоме майно, яке значно перевищує суму позовних вимог.

Відзиву на апеляційну скаргу не надано.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову у заявлений позивачем спосіб може зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Проте такий висновок суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України ).

За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову має бути співмірними з заявленими позовними вимогами.

Судом встановлено, що предметом спірних правовідносин є стягнення суми боргу у розмірі 3 977 796, 99 грн..

Як на підставу вимог щодо вжиття заходів забезпечення позову, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 посилався на те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики.Позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 , вживає заходи щодо реалізації нежитлової будівлі Ж-1 загальною площею 875,2 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , номер РПВН: 10237170 та земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі виробничого призначення, загальною площею 0,2253 га, адреса: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6310138200:05:005:0022. Зважаючи на те, що у відповідача існує заборгованість за договором позики укладеним між сторонами та він ухиляється від виконання своїх зобов`язань, у зв`язку з цим вважає, що існує ризик того, що ОСОБА_2 , як власник нерухомого майна може вжити заходів щодо його відчуження на користь третіх осіб, що унеможливить або зможе значною мірою ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. У зв`язку з цим просив вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 і будь-яким іншим особам, уповноваженим від його імені, здійснювати дії, спрямовані на відчуження (зміну власника) нежитлової будівлі Ж-1 загальною площею 875,2 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , номер РПВН: 10237170 та земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі виробничого призначення, загальною площею 0,2253 га, адреса: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6310138200:05:005:0022, що належать на праві власності ОСОБА_2 ; заборонити будь-яким органам та особам, що є суб`єктами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нежитлової будівлі Ж-1 загальною площею 875,2 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , номер РПВН: 10237170 та земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі виробничого призначення, загальною площею 0,2253 га, адреса: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6310138200:05:005:0022, що належать на праві власності ОСОБА_2 .

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Враховуючи предмет спору, а також те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, - колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірного майна.

Разом з тим колегія суддів вважає, що застосування інших вимог заяви про забезпечення позову в даному випадку є недоцільним, оскільки вони не є співмірними заявленим позовним вимогам.

Матеріали справи не містять доказів що незабезпечення позову у інший спосіб про який просить позивач, унеможливить виконання рішення суду.

Заборона відчуження нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі Ж-1 загальною площею 875,2 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , номер РПВН:10237170 та земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі виробничого призначення, загальною площею 0,2253 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6310138200:05:005:0022., які належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, унеможливить зміну власника спірного майна до моменту закінчення розгляду справи, що, у свою чергу, відповідає меті забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що співмірним, необхідним і достатнім заходом забезпечення позову у спірних правовідносинах є вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірного нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі Ж-1 загальною площею 875,2 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , номер РПВН:10237170 та земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі виробничого призначення, загальною площею 0,2253 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6310138200:05:005:0022.

За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає зміні, а заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 367 , 368 , 374 , 376 , 381 , 382 , 383 , 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 09 січня 2019 року - змінити.

В порядку забезпечення позову заборонити ОСОБА_2 і будь-яким іншим особам, уповноваженим від його імені, відчуження нерухомого майна, а саме: нежитлової будівлі Ж-1 загальною площею 875,2 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі виробничого призначення, загальною площею 0,2253 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 6310138200:05:005:0022.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: С.С. Кругова

Н.П. Пилипчук

Повний текст судового рішення виготовлено 14.04.2021 року.