Рішення

від 12.04.2021 по справі 700/920/18

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 700/920/18

провадження № 2/694/103/21

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

12.04.2021 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Сакун Д.І.,

за участі секретаря судового засідання Матвієнко А. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 , електронна адреса відсутня), представник позивача Бесараб Володимир Михайлович до Чаплинської сільської ради Лисянського району Черкаської області (місцезнаходження за адресою: 19310, с. Чаплинка Лисянського району Черкаської області, ЄДРПОУ 34207568, тел. (04749) 9-35-42, електронна адреса відсутня) про визнання права власності на спадкове майно та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 (проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Боярська сільська рада Лисянського району Черкаської області (місцезнаходження за адресою: 19311, с. Боярка Лисянського району Черкаської області) про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 власності на земельну ділянку площею 2,2356 га, на яку було видано державний акт ЯБ № 866772 від 19.12.2005 року та житловий будинок з надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_3 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його баба по материнській лінії ОСОБА_4 26.04.2013 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно заповіла позивачу. На момент смерті у власності ОСОБА_4 перебувала земельна ділянка та житловий будинок. Позивач вчасно звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак отримав відмову, оскільки у нього відсутні правовстановлюючі документи на вказане майно.

06.02.2019 року надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_5 (правонаступник ОСОБА_3 згідно ухвали Лисянського районного суду Черкаської області від 17.01.2020 року), в якій вона просить визнати недійсним заповіт, посвідчений 25 квітня 2013 року в Боярській сільській раді Лисянського району від імені ОСОБА_4 та визнати за нею право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовує тим, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її мати ОСОБА_4 . Вона вчасно звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак дізналася про існування заповіту на користь сина її сестри ОСОБА_1 . Вважає, що спадкодавець ОСОБА_4 не могла самостійно підписати заповіт, оскільки знаходилась в тяжкому стані, а також вона не могла розуміти значення своїх дій і керувати ними.Оскільки волевиявлення ОСОБА_4 не було вільним і не відповідало її волі,заповіт має бути визнаний нікчемним. Позивач зазначає, що державний акт на землю не було втрачено, оскільки він знаходиться у неї та вона має право на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

На підставі розпорядження голови Лисянського районного суду Черкаської області Яценко Г.М.від 27.01.2020 року цивільну справу 700/1920/18 за позовом ОСОБА_1 до Чаплинської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_3 До ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним передано на розгляд до Звенигородського районного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2020 року головуючою обрано суддю Звенигородського районного суду ОСОБА_6

Ухвалою судді ОСОБА_6 від 31.01.2020 року вищевказану цивільну справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

Суддю Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_6 07.09.2020 року було відраховано зі штату в зв`язку з виходом у відставку.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020 року обрано головуючу суддю Звенигородського районного суду Сакун Д.І.

Ухвалою судді Сакун Д.І. від 09.09.2020 року справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 15.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 , а також його представник адвокат Бесараб В.М. не з`явились п`ять разів. Про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Представник позивача Бесараб В.М. неодноразово подавав клопотання про відкладення розгляду справи, які суд вважає необґрунтованими, непідтвердженими жодними доказами і такими, що спрямовані на затягування розгляду справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник відповідача за первісним позовом Чаплинської сільської ради Лисянського району в судове засідання не з`явився. Звернулись до суду із заявою про розгляд справи за їх відсутності. Первісний позов визнають та не заперечують проти його задоволення.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась. Звернулась до суду із заявою про розгляд справи без її участі Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник третьої особи Боярської сільської ради Лисянського району в судове засідання не з`явився. Причини неявки не повідомили. Про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд, вивчивши матеріали справи та подані сторонами докази, встановив наступні фактичні обставини справи.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Чаплинка Лисянського району Черкаської області померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвомпро смерть серії НОМЕР_3 від 15.06.2013 року (а.с. 7).

25 квітня 2013 року в с. Боярка Лисянського району Черкаської області ОСОБА_4 склала заповіт на все своє майно на користь ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено секретарем Боярської сільської ради та згідно документу вінпідписаний особисто ОСОБА_4 (а.с. 6).

ОСОБА_1 вчасно звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак 09.10.2018 року отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з відсутністю у нього правовстановлюючих документів щодо належності майна спадкодавцю (а.с. 5).

Згідно повідомлення відділу у Лисянському районі ГУДержгеокадастру у Черкаські області від 22.10.2018 року на ім`я ОСОБА_4 видано державний акт на право приватної власності на землю площею 2,2356 га серії ЯБ №866772 від 19.12.2005 року (а.с. 11).

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що вказаний державний акт на право власності на землю було втрачено, про що він зробив оголошення в газеті 29.09.2018 року (а.с. 10).

Позивач ОСОБА_5 зазначила в зустрічному позові, що державний акт на право власності на земельну ділянку на імя ОСОБА_4 знаходиться в неї та надала суду його копію (а.с. 53).

За даними Лисянської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_4 11.09.2013 року заведена спадкова справа № 212/2013. Із заявами про прийняття спадщини звернулись онук спадкодавця ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_5 ( а.с. 30, 31).

Згідно довідок Чаплинської сільської ради від 24.03.2015 року ОСОБА_4 була зареєстрована по АДРЕСА_3 та на день смерті проживала зі своєю дочкою ОСОБА_8 в с. Боярка Лисянського району. До складу сім`ї ОСОБА_4 входили її дочки ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 (а.с. 36).

З довідки Чаплинської сільської ради від 06.12.2018 року вбачається, що документи на право власності на будинок по АДРЕСА_3 ОСОБА_4 не видавалися. Присадибна земельна ділянка площею 0,45 га не приватизована (а.с. 54).

Згідно копій медичних документів наданих позивачем за зустрічним позовом спадкодавець ОСОБА_4 мала хронічну серцево-судинну недостатність та поширений атеросклероз. За станом здоров`я потребувала постійного стороннього догляду (а.с. 57,58).

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права, оцінка аргументів сторін

Щодо первісного позову ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В судове засідання, призначене на 12.11.2020 року, 17.12.2020 року, 20.01.2021 року, 09.02.2021 року та 12.04.2021 року, позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та його представник Бесараб В.М. не з`явилися, про місце і час розгляду справи повідомлялися належним чином, про що в матеріалах справи є рекомендовані повідомлення про вручення повісток особисто. В свою чергу в матеріалах справи є ряд клопотань представника позивача Бесараба В.М. про відкладення розгляду справи з різних причин, що не підтверджені жодними доказами.

Згідно ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ч. 3 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

Як зазначено вище, позивач ОСОБА_1 та його представник Бесараб В.М. в судові засідання не з`явились, повідомлялись про розгляд справи належним чином, їх неявка має ознаки повторності, заява про розгляд справи у відсутності позивача та його представника до суду не надходила.

Згідно висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-24063ск15, причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 3 ст. 169 ЦПК України в редакції до 15.12.2017) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з`являються до суду, ураховуючи, що позивач, який не з`являється в судове засідання, має право на використання передбаченого законом права на процесуальне представництво в суді.

За вищевикладених обставин суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання, яким не надано будь-яких заяв і доказів на підтвердження підстав неявки, відповідно яких суд міг би з`ясувати поважність причин такої неявки, та відсутність заяви про розгляд справи без позивача.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців.

Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1223 ЦК України передбачає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Відповідно до ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

В пункті 17 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування міститься роз`яснення, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, зокрема, недієздатною, малолітньою, неповнолітньою особою, особою з обмеженою цивільною дієздатністю, представником від імені заповідача, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, згідно із частиною першою 12567 ЦК України є нікчемним, тому на підставі ст. 215 ЦК визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, відповідно до п. 18 цієї Постанови за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо він був складений особою під впливом фізичного або психічного насильства, або особою, яка через стійкий розлад здоров`я не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Для встановлення психічного стану заповідача в момент складання заповіту суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу.

Позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсним заповіт, складений її матір`ю ОСОБА_4 25 квітня 2013 року на користь ОСОБА_1 , посилаючись на те, що внаслідок тяжкої хвороби спадкодавець не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними. Крім того, позивач зазначає, що спадкодавець ОСОБА_4 не могла самостійно підписати заповіт та його підписала інша особа. Волевиявлення спадкодавця не було вільним і не відповідало його волі.

На підтвердження своїх доводів позивач просила витребувати з Боярської сільської ради Лисянського району книги реєстрації вчинення нотаріальних дій та оригінал заповіту ОСОБА_4 ,оригінали документів з пенсійної справи ОСОБА_4 для отримання зразків її почерку. Судом було задоволено таке клопотання позивача та отримано від органів Пенсійного фонду України оригінал заяви ОСОБА_4 . Ухвала суду про витребування з Боярської сільської ради Лисянського району книги реєстрації вчинення нотаріальних дій та оригіналу заповіту не була виконана з невідомих причин. Разом з тим,оскільки позивач не заявляла клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, суд вважає, що отримання зразків підпису спадкодавця ОСОБА_4 є недоцільним.

Також позивач просила призначити посмертну судово-психіатричну експертизу для визначення психічного стану ОСОБА_4 на момент підписання заповіту, однак не надала суду належних та допустимих доказів, необхідних для її проведення та не заявляла суду клопотання про витребування медичної документації спадкодавця. З наданих суду копій документів не вбачається підстав для проведення судово-психіатричної експертизи.

Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які на думку позивача могли б підтвердити її доводи щодо психічного стану спадкодавця ОСОБА_4 на момент підписання заповіту,на виклики суду не з`явились. Причини неявки суду не повідомили. Позивач ОСОБА_3 також не забезпечила їх явку, не з`явиласьв судове засідання та звернулась до суду із заявою про розгляд справи про визнання права власності на спадкове майно без її участі.

За змістом ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В силу вимог ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 81 цього Кодексу визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Позивач за зустрічним позовом не довів обставини, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог. Суд не може збирати докази самостійно та не має можливості роз`яснити позивачу наслідки вчинення або невчинення ним окремих процесуальних дій через неявку останнього в судове засідання.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити в зв`язку з відсутністю належних, допустимих та достатніх доказів для його задоволення.

Слід зауважити, що положеннями частини п`ятої статті 12 ЦПК України на суд покладені певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, а саме суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема: керує ходом судового процесу; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим неодноразова неявка сторін спору, перешкодила суду забезпечити виконання вказаних обов`язків, і такі дії сторін - як позивача так і відповідача - свідчить про їх незацікавленість у результатах розгляду справи та про небажання відстоювати свої спадкові права.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Суд вирішує порядок розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Оскільки первісний позов залишено без розгляду то витрати позивача ОСОБА_1 по сплаті судового збору стягненню не підлягають.

Щодо судових витрат за зустрічним позовом, то вказані витрати також не підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , оскільки в задоволенні її позову відмовлено.

На підставі ст.ст. 1216, 1217, 1223, 1233, 1241, 1257 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 44, 76, 80, 81, 131, 141, 257, 263-265, 280 ЦПК України, суд ,

ухвалив:

Первісний позов ОСОБА_1 до Чаплинської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно - залишити без розгляду.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно відмовити повністю.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Звенигородським районним судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення підписане 12.04.2021.

Суддя Д.І.Сакун