Рішення
від 01.04.2021 по справі 826/9416/18
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2021 року м. Київ № 826/9416/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Ніколайчук А.В.,

за участю представників сторін:

представника позивача: Крижанівської О.М.,

представника відповідача: Кравченко О.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю БК КУБ доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.03.2018,

На підставі частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01 квітня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю БК КУБ (далі по тексту - позивач, ТОВ БК КУБ ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м.Києві), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 01.03.2018 № 0002481401, № 0002491401, № 0002511401, № 0010031401.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення- рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, оскільки висновок контролюючого органу щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій із контрагентами ґрунтується виключно на порушеннях податкового та іншого законодавства, допущених іншими платниками податків, а не безпосередньо позивачем. Акт перевірки, за твердження позивача, не містить доказів відсутності руху активів в процесі провадження позивачем господарської діяльності, що суперечить вимогам Податкового кодексу України та інших норм законодавства.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року адміністративний позов ТОВ БК КУБ задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 01 березня 2018 року № 0002481401, № 0002491401, № 0002511401 в частині в частині збільшення податкових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 3 877 138,00 грн.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року касаційну скаргу касаційну скаргу задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року скасовано в частині задоволених позовних вимог. Справу № 826/9416/18 в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року залишено без змін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 червня 2020 року прийнято до провадження адміністративну справу №640/9416/18 та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 21.07.2020 року.

Через канцелярію суду 22.07.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з тих підстав, що з наданих ТОВ БК Куб до перевірки документів неможливо встановити у контрагентів позивача будь-яких фондів, виробничих потужностей та трудових ресурсів. Крім того, наявна інформація щодо кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за статтею 205 Кримінального кодексу України (далі по тексту КК України), в яких фігурують контрагенти позивача, на думку податкового органу ставить під сумнів можливість ведення фінансово-господарської діяльності на підприємствах. Отже, відповідач вказує на те, що документами, отриманими від ТОВ БК Куб неможливо підтвердити реальність господарських операцій з контрагентами позивача.

Крім того, як зазначає податковий орган, в порушення норми п. 5 та п. 7 П(С)БО 15 Доходи , яким регулюється порядок формувань доходів в бухгалтерському обліку, ТОВ БК Куб не віднесено до інших доходів безоплатно отримані будівельно-монтажні роботи, будівельні матеріали, послуги оренди в сумі 14370046 грн., що призвело до заниження доходів ТОВ БК Куб , що враховуються при обчисленні фінансової результату до оподаткування при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з контрагентами.

25.08.2020 через канцелярію суду позивачем подано пояснення щодо висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17 червня 2020 року в яких останній зазначає, що твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. Також, позивач зазначає, що здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов`язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. Вказує на те, що чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

При цьому, як вказує позивач, сам по собі факт недекларування контрагентом позивача у поданій податковій звітності результатів таких окремих господарських операцій та/або наявних трудових ресурсів, не впливає на право позивача (покупця) сформувати податковий кредиту, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

До того ж, на переконання позивача, жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано, а відсутність трудових ресурсів, на які посилається відповідач, не може свідчити про відсутність адміністративно- господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

При цьому, як заявляє позивач, аргументи відповідача ґрунтуються на інформації з АІС Податковий блок , однак, на думку позивача, така інформація не є належним та допустимим доказом у справі, а висновки про відсутність у контрагентів позивача умов для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені на підставі службової інформації, що є недостатньою для визнання господарських операцій з позивачем нереальними (безтоварними).

Щодо посилань контролюючого органу на досудові розслідування в рамках кримінальних проваджень, позивач зазначає, що протоколи допиту, пояснення, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді, а отже сам факт отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Також, сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Крім того, про наявність кримінальних справ, чи тим більше наявність вироків, за фактом фіктивного підприємництва, що має безпосереднє значення для надання висновку, щодо діяльності господарюючих суб`єктів, а ні щодо позивача ні щодо його контрагентів надано не було.

Окрім того, позивач також зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 27.10.2020 замінено відповідача ГУ ДФС у м. Києві на ГУ ДПС у м. Києві.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 08.12.2020 залучено до матеріалів справи клопотання представника відповідача про залучення документів та ухвалено викликати та опитати в якості свідка ОСОБА_1 .

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 15.12.2020.

Допитаний в судовому засіданні 15.12.2020 свідок ОСОБА_1 , який працював на посаді директора ТОВ БК Куб з 05.03.2008 по 15.02.2019 повідомив суду, що за період його діяльності на посаді директора ТОВ БК Куб , десь у 2016 та 2018 роках проводились розслідування за статтями 205, 212, 365 КК України та пред`являлись підозри у 2018 та у 2020 роках. Дані справи знаходяться в Дніпровському районному суді міста Києва та в Шевченківському районному суді міста Києва

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2020 суд зобов`язав представника позивача підготувати та надати інформацію по яких саме статтях розслідуються кримінальні провадження, що стосуються свідка.

В судовому засіданні від 24.12.2020 судом залучено пояснення представника позивача та представника відповідача.

В подальшому представником позивача подано уточнену позовну заяву в якій, з урахуванням набрання судового рішення першої інстанції законної сили в частині незадоволених позовних вимог, позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.03.2018 № 0002481401 прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві про застосування до ТОВ БК КУБ штрафних санкцій з податку на додану вартість за порушення п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України у розмірі 2 614 694, 00 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.03.2018 № 0002491401 прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві про порушення ТОВ БК КУБ п.44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України і зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 373 365, 00 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.03.2018 № 0002511401 прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві про застосування до ТОВ БК КУБ штрафних санкцій з податку на прибуток за порушення п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України в частині збільшення податкових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 3 877 138, 00 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовані наступним. Так, перевіркою встановлено, що позивач до складу собівартості реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг безпідставно включив витрати по взаєморозрахунках з наступними об`єктами господарювання: ТОВ БК Мангустін , ТОВ Арлайн-Буд , ТОВ Вермікуліт Трейд , ТОВ Фармахауз , ТОВ Білдінг Інвест Плюс , ТОВ Будактив-ТМ , ТОВ Фінанс Рілейшнз груп , ТОВ Кийстройпоставка , ТОВ Рідмар , ТОВ Інтегро буд , ТОВ Смарт Компанні , ПП Вердєн , ТОВ Велхаус , ТОВ Білдінг Брауз , ТОВ Будівельна компанія Альтор , ПП Сунсет , ТОВ Буд Союз Капітал , ТОВ Фрайм Консалт , ТОВ БК Платінум , ТОВ Дервік Капітал , ПП Інтера Актив , ПП Будімекс , ТОВ Буревесник , ТОВ БК СМАЙЛ .

Крім того, перевіркою встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту включено суму ПДВ, сформованого за рахунок наступних контрагентів: ТОВ Інтегро буд (код 39424906), на загальну суму 32 404 грн.; ТОВ Ісіда Груп (код 39520175), на загальну суму 408 185 грн.; ПП Вердєн (код 40764151), на загальну суму 416 063 грн.; ТОВ Смарт Компані (код 40043816), на загальну суму 416 134 грн.; ТОВ Велхаус (код 40760005), на загальну суму 249 881 грн.; ТОВ Білдінг Брауз (код 40259776), на загальну суму 176 259 грн.; ТОВ Житлобудмонтаж ( код 39140922), на загальну суму 137 551 грн.; ПП Сунсет (код 40667119), на загальну суму 42 357 грн.; ТОВ Буд Союз Капітал (код 38989940), на загальну суму 44 138 грн.; ТОВ Дервік Капітал ( код 40221056) на загальну суму 42 969 грн.; ТОВ Фрайм Консалт (код 40816094), на загальну суму 25 001 грн.; ТОВ БК Платінум (код 40309533), на загальну суму 20 700 грн.; ПП Буд Імекс (код 39875282), на загальну суму 299 206 грн.; ПП Інтера Актив (код 40047175), на загальну суму 33 431 грн.; ТОВ Буревесник (код 41018564), на загальну суму 40 728 грн.; ТОВ БК СМАЙЛ (код 39472950) на загальну суму 70 113 грн.

Отже, з порушень, виявлених перевіряючими та зафіксованих в Акті перевірки, вбачається, що податковим органом прийняте рішення щодо завищення позивачем собівартості придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг), завищення позивачем собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, що пов`язано з фактом неможливості доказування реальності господарських операцій та порушенням ведення бухгалтерського обліку.

Як вбачається з Акту перевірки, позивач вказує на те, що відповідач виходив з наступних обставин:

- відсутність інформації про наявність основних засобів на балансі контрагента (на підставі податкової інформації);

- анулювання свідоцтва платника ПДВ (станом на дату після здійснення господарських операцій);

- наявність в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації щодо наявності досудового розслідування Головним слідчим управління МВС України у кримінальному провадженні №12014000000000510 від 11.11.2014 за фактами вчинення фіктивного підприємництва та легалізації коштів, одержаних злочинних шляхом, за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.250, ч.2 ст. 209 КК України.

Однак позивач з зазначеними обставинами не погоджується та вказує на те, що платник податків не має обов`язку, повноважень та можливості здійснювати контроль за дотриманням продавцем, відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України як платника податку на додатну вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість, вимог законодавства щодо створення підприємства, ведення його господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені підприємством (продавцем) або його посадовими особами порушення.

Допущені постачальником порушення вимог законодавства при створенні підприємства та веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо нього та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.

Верховний Суд України у вказаному рішенні також наголосив, що такий висновок узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності .

Отже, на думку позивача, факт порушення контрагентами своїх податкових зобов`язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов`язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань, зокрема й у випадках,коли такі операції здійснюються через посередників.

Позивач також вказує на те, що перевіряючі в Акті перевірки не посилаються на будь-які зауваження до первинних документів, які б не надавали право ТОВ БК Куб на формування податкового кредиту та витрат, не надає доказів, які б спростовували реальність господарських операцій з вищевказаними контрагентами та докази, які б підтверджували обставини, викладені в акті перевірки.

Представник позивача на підтвердження своєї позиції посилається на постанови Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справах № 820/4648/13-а, № 826/1398/14, № 2а- 3404/12/1370 та від 18.01.2018 у справі № 2а- 13944/12 в яких зазначено, що на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод.

Так, згідно правової позиції Верховного Суду у постановах від 27 лютого 2020 року (справи № 813/7081/14, № 814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа № 814/2412/17), від 02.04.2020 у справі № 160/93/19), від 13.08.2020 р. (справа № 520/4829/19), Верховний Суд зауважив, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

Висновок Верховного Суду, викладений, зокрема, в постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі № 816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі №140/1845/19: відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Таким чином, на переконання позивача, недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно- господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах. Аналогічна правова позиція висловлена 10 листопада 2020 року Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 440/3779/18, касаційне провадження №К/9901/23882/19 (ЄДРСРУ № 92787333).

15.03.2021 представником ГУ ДПС у м. Києві до суду надано відзив на оновлену позовну заяву з урахуванням постанови Верховного Суду від 17.06.2020 в якому останній не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки за сукупністю матеріалів в ході перевірки не підтверджено реальність проведення господарських операцій ТОВ БК Куб з контрагентами, а статус фіктивного, нелегального підприємства (зокрема, в силу його реєстрації на підставну особу) несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Представник позивача Крижанівська О.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача Кравченко О.О. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі.

Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 01.04.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві , на підставі направлень від 22.01.2018р. № 23/26-15-14-01-02, № 24/26-15-14-01-02, № 25/26-15-14-01-02, № 125/26-15-14-03-02, № 39/26-15-14-06-03, № 344/26-15-14-09 та згідно наказу начальника ГУ ДФС у Києві від 10.01.2018р. № 298 була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю БК КУБ (код 34834325) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014р. по 30.09.2017р., валютного за період з 01.01.2014 по 30.09.2017р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011р. по 30.09.2017р.

За результатами перевірки був складений Акт про результати документальної планової виїзної перевірки № 78/26-15-14-01-02/34834325 від 16.02.2018р. (надалі - Акт перевірки), яким встановлено порушення:

- п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п.134.1, ст. 134, п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 3 340 685 грн., у тому числі за 2014 рік у сумі 305 977 грн., за 2015 рік у сумі 683 580,00 грн., за 2016 рік у сумі 2 384 463,00 грн., за три квартали 2017 року у сумі 33 335,00 грн.;

- п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2 091 755,00 грн. та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2017 року 373 365,00 грн.;

- п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, а саме несвоєчасна реєстрація ТОВ БК КУБ податкових накладних, виписаних в адресу контрагентів - покупців.

На підставі Акту перевірки Відповідачем було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

від 01.03.2018 року № 0002511401 про порушення Позивачем п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, п.п. 134.1.1 п.134.1, ст. 134, п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України та застосування штрафних санкцій згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України в розмірі 4 013 295,00 грн.

від 01.03.2018 року № 0002481401 про порушення Позивачем п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та застосування штрафних санкцій згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у розмірі 2 614 694,00 грн.

від 01.03.2018 року № 0002491401 про порушення Позивачем п.44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України і зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 373 365,00 грн. і застосування штрафних санкцій.

від 01.03.2018 року № 0010031401 про порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, визначених ст. 201 Податкового кодексу України та застосування штрафних санкцій відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України у розмірі 80 091,01 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року у справі № 826/9416/18 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове-повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 01 березня 2018 р. № 0002481401. Визнано протиправним та скасовано податкове-повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 01 березня 2018 р. № 0002491401. Визнано протиправним та скасовано податкове-повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 01 березня 2018 р. № 0002511401 в частині збільшення податкових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 3 877 138, 00 грн.

Щодо застосування до позивача штрафних санкцій з податку на прибуток за порушення п.п. 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п. 134.1.1. п. 134.1, ст.134, п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України, визначеному у податковому повідомленні-рішенні Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 01 березня 2018 р. № 0002511401 в розмірі 4 013 295. 00 грн. суд визнав часткового обґрунтованими нарахування штрафних санкцій лише в частині нарахування податкових зобов`язань за наслідками взаємовідносин позивача з контрагентами - ТОВ БК Білдінг - Строй , ТОВ БК Карамбола , ТОВ Лонгкон , ТОВ Форенція у розмірі 136 157, 00 грн.

У задоволені решти позовних вимог (скасування податкового повідомлення- рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 01 березня 2018 р. № 0010031401 про застосування штрафних санкцій у розмірі 80 091. 01 грн.) позивачу відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справі № 826/9416/18 рішення першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/9416/18 від 17 червня 2020 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду від 09 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року в частині задоволених позовних вимог та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі також - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення які передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наведені норми підтверджують висновок про те, що первинні документи, створені у письмовій або електронній формі, для цілей оподаткування повинні містити відомості про факти реальної підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Підпунктом 14.1.2 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 31 грудня 2014 року) передбачено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній до 31 грудня 2014 року) витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 31 грудня 2014 року) не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За правилами абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку) (абзац другий підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку) (абзац третій підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України(в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Отже, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток

мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Зі змісту наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, фінансового результату до оподаткування та податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Так, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Між тим Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. №996-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі - Закон №996) визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Відповідно до абз.9 ч.1 ст.1 Закону №996 національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.

Згідно із ч.2 ст.3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 4 Закону №996 передбачено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність гуртуються на таких основних принципах, зокрема (але не виключно):

- обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов`язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

- повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

- нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

- превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

- історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.

У ч.1 ст.9 Закону №996 зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому ст.1 цього Закону визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Між іншим, активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому, а зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У той же час, на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.1998 р. №1706 Про затвердження Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів були затверджені:

- П(С)БО 11, яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов`язання та її розкриття у фінансовій звітності;

- П(С)БО 15, яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності;

- наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 р. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати (надалі - П(С)БО 16), яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.

Відповідно до п.5 П(С)БО 11 зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

При цьому економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів (абз.7 ст.1 Закону №996).

Разом із тим згідно із п.5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Пунктом 7 П(С)БО 15 передбачено, що визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

- дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо);

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів;

- інші операційні доходи, до складу яких включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо;

- фінансові доходи, до складу яких включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі);

- інші доходи, до складу яких, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Між іншим, у п.8 П(С)БО 15 встановлено, що дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

-покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

- підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

- сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

- є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

За вимогами п.21 П(С)БО 15 дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

Відповідно до п.5 П(С)БО 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

При цьому п.6 П(С)БО 16 встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно із п.7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Поряд із цим пп.9.4 п.9 П(С)БО 16 встановлено, що не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у п. 6 цього Положення (стандарту).

Із наведеного нормативного регулювання випливає, що витрати платника податків, понесені у зв`язку із придбанням товарів чи послуг, належать до категорії витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг і зменшують оподатковуваний дохід платника, якщо вони понесені у процесі реальної господарської діяльності, яка документально підтверджується.

Водночас порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), встановлюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р. (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин/надалі - Положення №88).

За вимогами п.1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 Положення №88 передбачено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, акти, рахунки, звіти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Між тим первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2.4 Положення №88).

При цьому відповідно до п.2.13 Положення №88 керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Отже, системний аналіз наведених вище норм свідчить, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій та які є підставою для формування показників податкового обліку і фінансової звітності платника податків. При цьому за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари/послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена у наступних постановах Верховного Суду: №К/9901/2803/18 від 30.01.2018 р. (справа №820/11856/13-а); №К/9901/5557/18 від 31.01.2018 р. (справа №826/245/14); №К/9901/7258/18 від 06.02.2018 р. (справа №810/6695/14); №К/9901/27694/18 від 04.04.2018 р. (справа №808/2519/15).

Між іншим, суд враховує викладену позицію Верховного Суду у постанові від 23.04.2019 р. №К/9901/64369/18 (справа №825/1610/17) про те, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень, водночас суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

У разі якщо податковий орган доведе узгодженість дій між платником та його контрагентом, які свідчать про здійснення операцій без наміру створити відповідні цим операціям правові наслідки з метою отримати податкову вигоду, або що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань, то право платника на податковий кредит не можна вважати законним.

Поряд із цим суд вважає за належне вказати, що до господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентом-постачальником доречним є застосування доктрини ділова мета , сутність якої полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди (у тому числі зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат) поширюються лише на операції, що мають розумну економічну причину.

Вказана доктрина закріплена у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, згідно із яким розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Також суд зауважує, що концепція наявності ділової мети передбачає, що господарська операція має містити економічний сенс для підприємства і бути доцільною з погляду її проведення. Тобто навіть якщо операцію оформлено належним чином і є докази реальності її здійснення, проте причина здійснення такої операції не є економічно обґрунтованою для господарської діяльності, платник податків не має права на зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат і податкового кредиту.

Так, Верховний Суд у постанові №К/9901/617/18 від 24.01.2018 справа (№816/4226/13-а) ухвалив, що відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податку права на зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат. Відсутність економічної доцільності господарських операцій, окрім як здійснення їх з метою отримання податкової вигоди, є підставою для зменшення в податковому обліку платника податку сум такої вигоди.

Таким чином, здійснення реальних господарських операцій - не єдина передумова отримання податкового ефекту від здійснення господарської операції.

Водночас згідно із позицією Верховного Суду України, викладеної у постанові від 27.03.2012 р. (справа №21-737во10), про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Як вбачається з Акта перевірки, в ході проведення перевірки відповідно до наданих ТОВ БК КУБ документів контролюючим органом встановлено фінансово-господарські взаємовідносини з наступними контрагентами: ТОВ БК Мангустін , ТОВ Арлайн-Буд , ТО Вермікуліт Трейд , ТОВ Фармхауз , ТОВ Білдінг Інвест Плюс , ТОВ Будактив- ТМ , ТО Фінанс Рілейшнз груп , ТОВ Кийстройпоставка .

За сукупністю матеріалів, як зазначає відповідач, в ході перевірки не підтверджено реальність проведень господарських операцій ТОВ ТОВ БК КУБ з ТОВ БК Мангустін , ТОВ Арлайн-Буд , ТО Вермікуліт Трейд , ТОВ Фармхауз , ТОВ Білдінг Інвест Плюс , ТОВ Будактив- ТМ , ТО Фінанс Рілейшнз груп , ТОВ Кийстройпоставка та встановлено документування зазначених операцій і відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

У ході перевірки встановлено ТОВ БК КУБ порушення п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, ст. 13, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинах з ТОВ БК Мангустін , ТОВ Арлайн-Буд , ТОВ Вермікуліт Трейд , ТОВ Фармхауз , ТОВ Білдінг Інвест Плюс , ТОВ Будактив- ТМ , ТОВ Фінанс Рілейшнз груп , ТОВ Кийстройпоставка .

Між тим у позовній заяві позивач зазначає, що ТОВ БК КУБ було сформовано показники з податку на прибуток на підставі договорів, податкових накладних, видаткових накладних та банківських виписок, які підтверджують зміну активів ТОВ БК КУБ , виконання умов укладених із ТОВ БК Мангустін , ТОВ Арлайн-Буд , ТОВ Вермікуліт Трейд , ТОВ Фармхауз , ТОВ Білдінг Інвест Плюс , ТОВ Будактив- ТМ , ТОВ Фінанс Рілейшнз груп , ТОВ Кийстройпоставка договорів та фактичну реалізацію придбаних за цими договорами товарів та проведення будівельно-монтажних робіт. Вказані документи не містять жодних юридичних дефектів та є чинними, а тому належним чином підтверджують здійснення господарських операцій, що, на думку позивача, спростовує висновки контролюючого органу, наведені ним в Акті перевірки.

Крім того, беручи до уваги те, що зобов`язання за укладеними договорами були виконані в повному обсязі, безпідставно, за твердженнями позивача, вважати, що контрагентам-постачальникам: ТОВ БК Мангустін , ТОВ Арлайн-Буд , ТОВ Вермікуліт Трейд , ТОВ Фармхауз , ТОВ Білдінг Інвест Плюс , ТОВ Будактив- ТМ , ТОВ Фінанс Рілейшнз груп , ТОВ Кийстройпоставка бракувало ресурсів для реалізації взятих на себе зобов`язань за договорами, у той час як у позивача відсутній обов`язок та право перевіряти кількість робітників, наявність транспорту, складських приміщень та інших необоротних активів у контрагентів, а відтак відсутня залежність правомірності формування показників бухгалтерського обліку та фінансової звітності від наявності вказаних параметрів у ТОВ БК Мангустін , ТОВ Арлайн-Буд , ТОВ Вермікуліт Трейд , ТОВ Фармхауз , ТОВ Білдінг Інвест Плюс , ТОВ Будактив- ТМ , ТОВ Фінанс Рілейшнз груп , ТОВ Кийстройпоставка .

За висновком контролюючого органу, не зважаючи на належним чином складені первинні документи, останні не мають юридичної сили та не створюють доказову базу, у разі відсутності фактично-здійснених господарських операцій.

Щодо ТОВ БК Мангустін

Нереальність операцій пояснюється: відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, кількість працюючих - 2 особи, остання податкова звітність надана за вересень 2014 року, наявне кримінальне провадження № 2014000000000510 від 11.11.2014 за фактами вчинення фіктивного підприємництва та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України.

Щодо ТОВ Арлайн-Буд

Нереальність операцій пояснюється: відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, кількість працюючих - 1 особа, остання податкова звітність надана за жовтень 2014 року, наявне кримінальне провадження № 2014000000000510 від 11.11.2014 за фактами вчинення фіктивного підприємництва та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України.

Щодо ТОВ Вермікуліт Трейд

Нереальність операцій пояснюється: відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, кількість працюючих - 2 особи, остання податкова звітність надана за січень 2015 року, наявне кримінальне провадження № 2014000000000510 від 11.11.2014 за фактами вчинення фіктивного підприємництва та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України.

Щодо ТОВ Фармхауз

Нереальність операцій пояснюється: відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, остання податкова звітність надана за грудень 2014 року, кількість працюючих - 1 особа, свідоцтво платника ПДВ анульовано за рішенням контролюючого органу, наявне кримінальне провадження № 2014000000000510 від 11.11.2014 за фактами вчинення фіктивного підприємництва та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України.

Щодо ТОВ Білдінг Інвест Плюс

Нереальність операцій пояснюється: відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, кількість працюючих - 2 особи, остання податкова звітність надана за грудень 2014 року, наявне кримінальне провадження № 2014000000000510 від 11.11.2014 за фактами вчинення фіктивного підприємництва та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України.

Щодо ТОВ Будактив- ТМ

Нереальність операцій пояснюється: - відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, кількість працюючих - 2 особи, остання податкова звітність надана за грудень 2014 року, наявне кримінальне провадження № 2014000000000510 від 11.11.2014 за фактами вчинення фіктивного підприємництва та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України.

Щодо ТОВ Фінанс Рілейшнз груп

Нереальність операцій пояснюється: відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, кількість працюючих - 2 особи, остання податкова звітність надана за грудень 2014 року, наявне кримінальне провадження № 2014000000000510 від 11.11.2014 за фактами вчинення фіктивного підприємництва та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України.

Щодо ТОВ Кийстройпоставка

Нереальність операцій пояснюється: відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, кількість працюючих - 1 особа, остання податкова звітність надана за липень 2014 року, відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що СВ ФР ДПІ у Бабушінському районі м. Дніпропетровська ГУ, ДФС у Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32014040040000065, де встановлено: невстановлені особи, з метою прикриття незаконної діяльності, без мети ведення фінансово-господарської діяльності підприємств, здійснил державну реєстрацію на підставних осіб ряду підприємств на території Дніпропетровської, Сумської та інших областей, в тому числі зокрема, ТОВ Кийстрйпоставка та на теперішній час надають зацікавленим юридичним особам-клієнтам послуги з мінімізації податкових зобовязань та вчиняють пособництво в ухиленні вд сплати податків в особливо великих розмірах.

У контексті з наведеним суд не вбачає причинно-наслідкового зв`язку між наданими позивачем документами та спірними господарськими операціями, та відповідно наявність у позивача ділової мети на отримання товарів/послуг від ТОВ БК Мангустін , ТОВ Арлайн-Буд , ТОВ Вермікуліт Трейд , ТОВ Фармхауз , ТОВ Білдінг Інвест Плюс , ТОВ Будактив- ТМ , ТОВ Фінанс Рілейшнз груп , ТОВ Кийстройпоставка , а тому погоджується із доводами контролюючого органу про непідтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій.

У той же час суд враховує посилання відповідача на отримані матеріали щодо контрагентів-постачальників позивача, якими встановлено відсутність виробничих потужностей, складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності, що у зв`язку із відсутністю належного документального підтвердження фактичного здійснення позивачем спірних господарських свідчить про обґрунтованість викладених в Акті перевірки висновків контролюючого органу про неможливість встановлення реальності здійснення фінансово-господарських операцій.

Між тим, враховуючи викладені у позовній заяві доводи щодо можливості ТОВ БК Мангустін , ТОВ Арлайн-Буд , ТОВ Вермікуліт Трейд , ТОВ Фармхауз , ТОВ Білдінг Інвест Плюс , ТОВ Будактив- ТМ , ТОВ Фінанс Рілейшнз груп , ТОВ Кийстройпоставка здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов`язань за укладеними договорами позивачем не надано до суду документально підтвердженої інформації, яка б спростовувала відомості, що містяться в ІС Податковий блок про відсутність матеріально-технічних та технологічних можливостей у ТОВ БК Мангустін , ТОВ Арлайн-Буд , ТОВ Вермікуліт Трейд , ТОВ Фармхауз , ТОВ Білдінг Інвест Плюс , ТОВ Будактив- ТМ , ТОВ Фінанс Рілейшнз груп , ТОВ Кийстройпоставка , необхідних для здійснення господарських операцій з ТОВ БК Куб .

Крім того, перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 ТОВ БК КУБ мав фінансово-господарські взаємовідносини з наступними контрагентами: ТОВ Рідмар (попередня назва ТОВ Ісіда груп , ТОВ Інтегро буд , ТОВ Смарт Компанні , ПП Вердєн , ТОВ Велхаус , ТОВ Білдінг Брауз , ТОВ Будівельна компанія Альтор , ПП Сунсет , ТОВ Буд Союз Капітал , ТОВ Фрайм Консалт , ТОВ БК Платінум , ТОВ Дервік Капітал , ПП Інтера Актив , ПП Будімекс , ТОВ Буревесник , ТОВ БК Смайл на підставі первинних документів.

Як зазначає податковий орган, дослідивши надані ТОВ БК Куб до перевірки документи у сукупності, встановлено наступне:

- неможливість встановити у вищевказаних підприємств будь-яких основних фондів, виробничих потужностей та трудових ресурсів, що ставить під сумнів можливість ведення фінансово-господарської діяльності на підприємствах;

- наявність інформації щодо кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), в яких фігурують вищевказані підприємства.

У ході перевірки податковим органом встановлено ТОВ БК КУБ порушення п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст. 9 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 6 П(С)БО 16, в результаті чого завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на загальну суму 12 325 603 грн. по взаємовідносинах з ТОВ Рідмар (попередня назва ТОВ Ісіда груп ), ТОВ Велхаус , ТОВ Будівельна компанія Альтор , ГІП СУНСЕТ , ТОВ Буд Союз Капітал , ТОВ Фрайм Консалт , ТОВ БК Платінум , ТОВ Дервік Капітал , ТОВ Буревесник , ТОВ Смарт Компанні , ПП Вердєн , ПП Інтера Актив , ПП Будімекс , ТОВ БІЛДІНГ БРАУЗ , ТОВ Інтегро буд , ТОВ БК СМАЙЛ, які не пов`язані з веденням господарської діяльності платника та без належного документального підтвердження.

Одночасно, в ході перевірки встановлено факт перерахування у 2015-2017 роках ТОВ БК КУБ на ТОВ Рідмар (попередня назва ТОВ Ісіда груп ) грошових коштів на загальну суму 2 449 112 грн., на ТОВ Велхаус грошових коштів на загальну суму 1 499 284 грн. на ТОВ Будівельна компанія Альтор грошових коштів на загальну суму 825 305 грн., на ПП СУНСЕТ грошових коштів на загальну суму 314 141 грн., на ТОВ Буд Союз Капітал грошових коштів на загальну суму 264 825 грн., на ТОВ Фрайм Консалт грошових коштів на загальну суму 150 008 грн., на ТОВ БК Платінум грошових коштів на загальну суму 124 201 грн., на ТОВ Дервік Капітал грошових коштів на загальну суму 257 816 грн., на ТОВ Буревесник грошових коштів на загальну суму 244369 грн., на ТОВ Смарт Компанні грошових коштів на загальну суму 257 816 грн., на ПП Вердєн грошових коштів на загальну суму 2 496 379 грн., на ТОВ БК СМАЙЛ грошових коштів на загальну суму 39 965 грн., з призначенням платежу: за будівельно- монтажні роботи , за будівельні матеріали , за оренду обладнання за операцію, яка не підтверджена фактичним виконанням.

В порушення норми п. 5 та п. 7 П(С)БО 15 Доходи , яким регулюється порядок формування доходів в бухгалтерському обліку, ТОВ БК КУБ не віднесено до інших доходів безоплатно отримані будівельно-монтажні роботи, будівельні матеріали, послуги оренди в сумі 14370046 грн., що призвело до заниження доходів ТОВ БК КУБ , що враховуються при обчисленні фінансового результату до оподаткування при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з контрагентами.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що перевіркою ТОВ БК КУБ не встановлено здійснення господарських операцій по виконанню робіт з ТОВ Рідмар (попередня назва ТОВ Ісіда груп ), ТОВ Інтегро буд , ТОВ Смарт Компанні , ПП Вердєн , ТОВ Велхаус , ТОВ Білдінг Брауз , ТОВ Будівельна компанія Альтор , ІІП Сунсет , ТОВ Буд Союз Капітал , ТОВ Фрайм Консалт ,ТОВ БК Платінум , ТОВ Дервік Капітал , ПП Інтера Актив , ПП Будімекс , ТОВ Буревесник , ТОВ БК Смайл , чим порушено вимоги п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 2 465 120 грн.

На підтвердження здійснення реальності фінансово-господарських операцій з ТОВ Рідмар (попередня назва ТОВ Ісіда груп ),ТОВ Інтегро буд , ТОВ Смарт Компанні , ПП Вердєн , ТОВ Велхаус , ТОВ Білдінг Брауз , ТОВ Будівельна компанія Альтор , ПП Сунсет , ТОВ Буд Союз Капітал , ТОВ Фрайм Консалт ,ТОВ БК Платінум , ТОВ Дервік Капітал , ПП Інтера Актив , ПП Будімекс , ТОВ Буревесник , ТОВ БК Смайл позивач посилається на укладені договори, акти виконаних робіт та видаткові накладні .

У свою чергу податковим органом викладено наступну інформацію щодо ТОВ Рідмар (попередня назва ТОВ Ісіда груп ),ТОВ Інтегро буд , ТОВ Смарт Компанні , ПП Вердєн , ТОВ Велхаус , ТОВ Білдінг Брауз , ТОВ Будівельна компанія Альтор , ПП Сунсет , ТОВ Буд Союз Капітал , ТОВ Фрайм Консалт , ТОВ БК Платінум , ТОВ Дервік Капітал , ПП Інтера Актив , ПП Будімекс , ТОВ Буревесник , ТОВ БК Смайл .

Щодо ТОВ Рідмар (попередня назва ТОВ Ісіда груп )

Нереальність операцій пояснюється: відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, остання податкова звітність надана за лютий 2016 року, наявне кримінальне провадження № 12016100060001814 від 12.03.2016 за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 205 КК України.

Щодо ТОВ Інтегро буд

Нереальність операцій пояснюється: відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, остання податкова звітність надана за жовтень 2015 року, кількість працюючих - 2 особи, наявне кримінальне провадження № 32017000000000063 від 30.05.2017 за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 190, ч.3 ст. 28, ст. 205, ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 229, ч. 4 ст. 358, ч.1 ст. 255, ч.3 ст. 209 КК України.

Щодо ТОВ Смарт Компанні

Нереальність операцій пояснюється: відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, остання податкова звітність надана за грудень 2016 року, кількість працюючих - 1 особа, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних вищевказаний постачальник - ТОВ Смарт Компанні виконує ТОВ БК КУБ будівельно-монтажні роботи і в той же час придбає тютюнові вироби, в зв`язку з чим встановлено факти формування податкових зобов`язань по операціях з підміни товарів.

Щодо ПП Вердєн

Нереальність операцій пояснюється: відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, остання податкова звітність надана за грудень 2016 року, свідоцтво платника ПДВ анульовано за рішенням контролюючого органу 25.01.2017, причина анулювання -39- відсутність поставок та ненадання декларацій, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних вищевказаний постачальник - ПП Вердєн виконує ТОВ БК КУБ будівельно-монтажні роботи і в той же час придбає вироби із м`яса, напої, тощо, в зв`язку з чим встановлено факти формування податкових зобов`язань по операціях з підміни товарів.

Щодо ТОВ Велхаус

Нереальність операцій пояснюється: відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, остання податкова звітність надана за грудень 2017 року, кількість працюючих -1 особа, наявне кримінальне провадження № 32017120010000006 від 25.01.2017 за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч.2 ст. 205, ч.5 ст. 22, ч.3 ст. 212 КК України, наявне кримінальне провадження № 32017100080000028 від 02.06.2017 за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч.1 ст. 205, ч.1 ст. 212 КК України.

Щодо ТОВ Білдінг Брауз

Нереальність операцій пояснюється: відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, остання податкова звітність надана за грудень 2016 року, свідоцтво платника ПДВ анульовано за рішенням контролюючого органу 31.03.2017, причина анулювання -22- ненадання декларацій протягом року, наявне кримінальне провадження № 32016100060000117 від 27.09.2016 за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних вищевказаний постачальник - ТОВ Білдінг Брауз виконує ТОВ БК КУБ будівельно-монтажні роботи і в той же час придбає вироби із м`яса, напої, тощо, в зв`язку з чим встановлено факти формування податкових зобов`язань по операціях з підміни товарів.

Щодо ТОВ Житлобудмонтаж (попередня назва ТОВ Будівельна компанія Альтор )

Нереальність операцій пояснюється: відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, остання податкова звітність надана за липень 2016 року, до перевірки надано протокол допиту свідка від 07.06.2017, де зазначено, що в ході виконання доручень слідчого, опитано директора та засновника ТОВ Будівельна компанія Альтор ОСОБА_2 , яка повідомила, що до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства непричетна, всі первинні документи від імені ТОВ Будівельна компанія Альтор підписано громадянкою ОСОБА_2 , що значиться керівником вказаного підприємства; наявне кримінальне провадження № 42015170090000151 від 18.11.2015 за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.2 ст. 205, ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч.1 ст. 364 КК України.

Щодо ПП Сунсет

Нереальність операцій пояснюється: відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, остання податкова звітність надана за жовтень 2016 року, кількість працюючих -1 особа, наявне кримінальне провадження № 32016100100000027 від 29.02.2016 за ознаками кримінального порушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч.1 ст. 205, ч.5 ст. 191 КК України.

Щодо ТОВ Буд Союз Капітал

Нереальність операцій пояснюється: відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, остання податкова звітність надана за грудень 2017 року, наявне кримінальне провадження № 32017100050000039 від 28.08.2017 за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч.3 ст. 212 КК України; наявне кримінальне провадження № 32016100050000073 від 11.08.2016 за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч.1 ст. 212, ч. 3 ст. 212 КК України.

Щодо ТОВ Фрайм Консалт

Нереальність операцій пояснюється: відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, остання податкова звітність надана за грудень 2016 року, наявне кримінальне провадження № 3201510000000089 від 05.06.2015 за фактом створення невстановленими слідством особами суб`єктів підприємницької діяльності; наявне кримінальне провадження № 32017100080000050 від 25.07.2017 за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205 КК України.

Щодо ТОВ БК Платінум

Нереальність операцій пояснюється: відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, остання податкова звітність надана за жовтень 2016 року, свідоцтво платника ПДВ анульовано за рішенням контролюючого органу 28.11.2017, причина анулювання -22- ненадання декларацій протягом року, наявне кримінальне провадження № 32017100000000104 за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч.3 ст. 212 КК України.

Щодо ТОВ Дервік Капітал

Нереальність операцій пояснюється: відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, остання податкова звітність надана за вересень 2016 року, свідоцтво платника ПДВ анульовано за рішенням контролюючого органу 19.10.2017, причина анулювання -39- відсутність поставок та ненадання декларацій, наявне кримінальне провадження № 32016100090000097 від 14.12.2016 за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч.3 ст. 212 КК України, наявне кримінальне провадження № 32017170000000012 від 27.02.2017 за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 212, ч.1 ст. 364 КК України; протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 12.09.2016.

Щодо ПП Інтера Актив

Нереальність операцій пояснюється: відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, остання податкова звітність надана за серпень 2017 року, кількість працюючих -1 особа, наявне кримінальне провадження № 42017000000003219 від 10.10.2017 за фактами фіктивного підприємництва за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч.2 ст. 209 КК України.

Щодо ПП Будімекс

Нереальність операцій пояснюється: відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, остання податкова звітність надана за грудень 2017 року, кількість працюючих -1 особа, наявне кримінальне провадження № 32017100000000104 від 11.07.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч.3 ст. 212 КК України; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 11.02.2019.

Щодо ТОВ Буревесник

Нереальність операцій пояснюється: відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, остання податкова звітність надана за квітень 2017 року, кількість працюючих -1 особа, наявне кримінальне провадження № 32017100080000028 від 02.06.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч.1 ст. 205, ч.1 ст. 212 КК України.

Щодо ТОВ БК Смайл

Нереальність операцій пояснюється: відсутня інформація про об`єкти оподаткування, відсутня інформація щодо земельних ресурсів, відсутня інформація про наявність транспортних заходів згідно АІС Автомобіль , відсутня інформація про наявність основних засобів, остання податкова звітність надана за січень 2016 року, наявне кримінальне провадження № 32014040000000130 від 10.10.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч.5 с. 27. Ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 205 КК України.

У свою чергу, суд звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Отже, якщо певна господарська операція не відбулася, формування показників податкової звітності є безпідставним, незважаючи на наявність у позивача податкових накладних, а також доказів сплати постачальнику вартості товару.

Слід також зазначити, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб`єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об`єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Водночас позивач стверджує, що як і реальність здійснення спірних господарських операцій із так і мета таких операцій посвідчується саме наявними в матеріалах справи доказами, однак під час судового розгляду даної справи, у зв`язку із відсутністю належних та допустимих доказів щодо транспортування, зберігання та подальшого використання придбаних товарів/послуг, а також належних доказів наявності у вказаних контрагентів персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів, суд позбавлений можливості встановити зв`язок між фактом придбання позивачем у вказаних контрагентів будівельних товарів за спірними господарськими операціями, спорудженням основних фондів, реалізацією таких товарів/послуг, понесенням інших витрат із господарською діяльністю ТОВ БК КУБ , оскільки спірні господарські операції між позивачем та зазначеними контрагентами-постачальниками не посвідчують правового змісту відповідних господарських взаємовідносин.

Отже, надані позивачем до перевірки документи, зокрема, договори, акти виконаних робіт, податкові та видаткові накладні, виписані ТОВ БК КУБ , та докази перерахування Товариством грошових коштів не можуть самі по собі підтверджувати реальність виконання господарських зобов`язань, оскільки відповідачем подані до суду докази того, що контрагенти об`єктивно не мали можливості виконати умови договорів, укладених з ТОВ БК КУБ , тож за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду №К/9901/720/17 від 22.03.2018 р. (справа №815/3666/16).

Крім того, відповідно до протоколу допиту свідка від 12.09.2016, директора ТОВ Дервік Капітал ОСОБА_3 , останній повідомив, що ТОВ Дервік Капітал створено без мети ведення фінансово-господарської діяльності за грошову винагороду, з метою прикриття незаконної діяльності, а саме: надання послуг підприємствам реального сектору економіки з незаконної мінімізації податкових зобов`язань та переведення готівкових коштів у готівку. Також зазначив, що фактично не був директором ТОВ Дервік Капітал , тобто не здійснював будь-яких дій направлених на фінансово-господарську діяльність підприємства, не вів жодних переговорів щодо укладання договорів, угод, контрактів, не надавав послуг, не поставляв товари.

Таким чином, з наданих позивачем до перевірки первинних документів з ТОВ Дервік Капітал вбачається, що вони підписані він імені директора контрагента позивача - ТОВ Дервік Капітал ОСОБА_3 , який заперечує свою участь в діяльності вказаного підприємства.

Відтак, у перевіряємий період від імені ТОВ Дервік Капітал діяла особа, яка не мала законних повноважень на її представництво та вчинення від її імені юридично значущих дій, оскільки не мала жодного відношення до фінансово - господарської діяльності підприємства.

Суд вважає за належне звернути увагу на викладену у постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 р. (справа №21-421а11) позицію, якою встановлено те, що контрагенти-постачальники, податкові накладні яких стали підставою для формування платником податків податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів. Отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Аналізуючи вище викладене, суд дійшов висновку про доведення відповідачем правомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, у зв`язку із чим позовні вимоги ТОВ БК КУБ є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналіз матеріалів справи підтверджує, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень - рішень діяв згідно приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність відповідачем правомірності прийнятих податкових повідомлень - рішень та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КУБ" - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення суду складено 12 квітня 2021 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "БК КУБ" (код ЄДРПОУ 34834325, адреса: 02000, м. Київ, вул. Івана Миколайчука, 3-А);

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19)

Суддя Є.В. Аблов

Дата ухвалення рішення01.04.2021
Оприлюднено16.04.2021
Номер документу96271348
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/9416/18

Постанова від 27.09.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьмишина Олена Миколаївна

Ухвала від 03.08.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьмишина Олена Миколаївна

Ухвала від 03.08.2023

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьмишина Олена Миколаївна

Ухвала від 07.07.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Глущенко Яна Борисівна

Ухвала від 07.07.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Глущенко Яна Борисівна

Ухвала від 11.06.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Глущенко Яна Борисівна

Ухвала від 11.06.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Глущенко Яна Борисівна

Рішення від 01.04.2021

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аблов Є.В.

Ухвала від 30.06.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Аблов Є.В.

Постанова від 17.06.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні