Постанова

від 17.03.2021 по справі 910/2789/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2021 р. Справа№ 910/2789/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Владимиренко С.В.

Зубець Л.П.

при секретарі ГуцалО.В.

за участю представників зазначених в протоколі від 17.03.2021р.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 р.

у справі №910/2789/20 (суддя Стасюк С. В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Інженербудпроект"

до Акціонерного товариства "Банк Богуслав"

про розірвання договору банківського рахунку, перерахунок

грошових коштів та стягнення процентів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Банк Богуслав" про розірвання Договору банківського рахунку № 15/02-БР/Ю-30373 від 12.01.2008, зобов`язання перерахувати залишок грошових коштів в сумі 2 415 466,91 грн. та стягнення процентів на залишок коштів на рахунку у розмірі 67 314,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору банківського рахунку № 15/02-БР/Ю-30373 від 12.01.2008 в частині не виконання банком розрахункової операції клієнта при наявності коштів на його рахунку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 року у справі №910/2789/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" до Акціонерного товариства "Банк Богуслав" про розірвання Договору банківського рахунку, перерахунок грошових коштів та стягнення процентів задоволено частково. Розірвано Договір банківського рахунку № 15/02-БР/Ю-30373 від 12.01.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк Богуслав" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект". У іншій частині позову - відмовлено. Витрати по сплаті судового збору покладено на відповідача. Стягнуто з Акціонерного товариства "Банк Богуслав" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" 39 343 (тридцять дев`ять тисяч триста сорок три гривні) 72 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 року у справі №910/2789/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" до Акціонерного товариства "Банк Богуслав" щодо зобов`язання перерахувати залишок грошових коштів в сумі 2 415 466,91 грн. та стягнення процентів на залишок коштів на рахунку у розмірі 67 314,72 грн. та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" просить розстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 року у справі №910/2789/20 на строк не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2020 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), Владимиренко С.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 року у справі №910/2789/20. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 року у справі №910/2789/2 - залишено без руху. Товариству з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект"було надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом надання до Північного апеляційного господарського суду докази про доплату судового збору, в сумі в розмірі 55 862,59 грн.

04.01.2021р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, а саме докази доплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 року у справі №910/2789/20, розгляд справи призначено на 03.02.202021 року. Витребувано з Господарського суду міста Києва справу №910/2789/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" до Акціонерного товариства "Банк Богуслав" про розірвання договору банківського рахунку, перерахунок грошових коштів та стягнення процентів.

22.01.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в якій останній просить провести судове засідання в справі №910/2789/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, власними технічними засобами за допомогою додатку "EasyCon".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Судове засідання по справі №910/2789/20 в режимі відеоконференції призначено 03.02.2021 року.

25.01.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду міста Києва на виконання умов ухвали Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 надійшли матеріали справи №910/2789/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 17.02.2021 о 14год. 00 хв. в режимі відеоконференції.

Розпорядження № 09.1-08/629/21 Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 р., у зв`язку з перебуванням судді Андрієнка В.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2789/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 р апеляційну скаргу у справі №910/2789/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Алданова С.О., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 року справу №910/2789/20 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 року оголошено перерву у судовому засіданні по справі №910/2789/20 до 10.03.2021 року. Судове засідання по справі №910/2789/20 призначено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду .

10.03.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 року у справі №910/2789/20 без змін.

Розпорядження № 09.1-08/966/21 Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 р., у зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/2789/20.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 р апеляційну скаргу у справі №910/2789/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Зубець Л.П., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2021 року справу №910/2789/20 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та оголошено перерву у судовому засіданні до 17.03.2021 р.

Представник позивача у поясненнях наданих у судовому засіданні, підтримав доводи викладені, в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2020 року у справі №910/2789/20 в частині відмови у задоволенні позовнх вимог та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у поясненнях, наданих у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що 12.01.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк Богуслав", в подальшому Публічне акціонерне товариство "Банк Богуслав" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" укладений Договір банківського рахунку № 15/02-БР/Ю-30373 (надалі за текстом також - Договір № 15/02-БР/Ю-30373) згідно умов пункту 1.1. якого банк відкриває товариству, як клієнту поточний рахунок у національній та/або іноземній валюті № 260093037301 (980, 840, 978) для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та чинного законодавства України.

16.03.2009 укладений Договір №1 про внесення змін та доповнень до Договору № 5/02-БР/Ю-30373 згідно якого преамбула цього Договору була викладена в новій редакції.

25.08.2011 між сторонами укладений Договір № 2 про внесення змін та доповнень до Договору № 15/02-БР/Ю-30373 згідно якого сторони визначили тарифи на послуги банку з купівлі-продажу іноземної валюти.

02.11.2017 Корюківською міською радою на підставі платіжних доручень № 1302 на суму 222 837,53 грн. та № 1303 на суму 1 494 978,11 грн. перераховані грошові кошти на поточний розрахунковий рахунок позивача відкритий в АТ "Банк Богуслав".

Як вбачається з наявної в матеріалах справи виписки по особовим рахункам позивача станом на 06.11.2017, вихідний залишок по рахунку № НОМЕР_1 відкритому в АТ "Банк Богуслав" становив 2 415 466,34 грн.

06.11.2017 позивач, засобами електронного зв`язку, надіслав до АТ "Банк Богуслав" платіжні доручення: №2554 на суму 1 717 800,00 грн.; № 2553 на суму 644 860,00 грн. про перерахування вказаних коштів на рахунок позивача в ПАТ КБ "Приватбанк", а також платіжне доручення № 2552 на суму 800,00 грн. з призначенням платежу "оплата послуг оренди і обслуговування біокабін згідно рахунку № 5126 від 30.10.2017" та платіжне доручення № 2551 на суму 62 980,00 грн. з призначенням платежу "сплата податку на прибуток за 3 квартал 2017 року".

Вказані платіжні доручення позивача від 06.11.2017 не були виконані АТ "Банк Богуслав", грошові кошти на вказані у платіжних дорученнях розрахункові рахунки не перераховані.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 06.11.2017 № 708-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 06.11.2017 № 4928 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк Богуслав" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Листом від 14.11.2017 відповідач повідомив позивача про початок процедури виведення АТ "Банк Богуслав" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 13 год. 00 хв. 06.11.2017 по 05.12.2017 включно, призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням їй всіх повноважень тимчасового адміністратора та про те, що на підставі пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, в тому числі щодо перерахування коштів на інші рахунки.

21.01.2020 позивач звернувся до АТ "Банк Богуслав" з заявою про закриття банківського рахунку та перерахування залишку грошових коштів у сумі 2 415 466,34 грн. на розрахунковий рахунок позивача в ПАТ КБ "Приватбанк".

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно не виконав платіжні доручення, надані позивачем про перерахунок грошових коштів, які були наявні на його рахунку в АТ "Банк Богуслав", вважає, що обмеження передбачені пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не поширюються на грошові кошти позивача, а також те, що відповідач безпідставно відмовив у розірванні Договору № 15/02-БР/Ю-30373, внаслідок чого позивачем заявлено вимоги про розірвання Договору банківського рахунку № 15/02-БР/Ю-30373 від 12.01.2008; зобов`язання АТ "Банк Богуслав" перерахувати залишок грошових коштів в сумі 2 415 466,91 грн. на розрахунковий рахунок позивача відкритий в ПАТ КБ "Приватбанк" та стягнути з АТ "Банк Богуслав" на користь позивача проценти на залишок коштів на рахунку в сумі 67 314,72 грн.

Судом встановлено, що з укладенням Договору № 15/02-БР/Ю-30373 від 12.01.2008 між сторонами спору виникли правовідносини пов`язані з обслуговуванням банківського рахунка.

Відповідно до частини 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

У пункті 1.1. Договору № 15/02-БР/Ю-30373 сторони узгодили, що відповідач відкриває позивачу, як клієнту поточний рахунок у національній та/або іноземній валюті № 260093037301 (980, 840, 978) для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та чинного законодавства України.

Також у пункті 6.2. Договору № 15/02-БР/Ю-30373 визначено, що сторона, яка вважає за необхідне розірвати Договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за Договором.

Згідно пункту 6.3. Договору № 15/02-БР/Ю-30373 сторона, що одержала пропозицію про розірвання Договору, повинна надати відповідь не пізніше 20 календарних днів після отримання такої пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання Договору, а також у разі неотримання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення до господарського суду.

Частиною 1 статті 1075 Цивільного кодексу України визначено, що договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Розривання договору банківського рахунку призводить до закриття відповідного рахунку клієнта, що був відкритий на підставі такого договору.

Порядок відкриття та закриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні поточних, рахунків клієнтів банків регулюється Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, у редакції постанови Правління Національного банку України від 01.04.2019 № 56.

Відповідно до пункту 142 Інструкції № 492 банк закриває поточні рахунки клієнтів на підставі заяви клієнта.

Пунктом 148 Інструкції № 492 передбачено, що поточний рахунок клієнта закривається на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов`язкових реквізитів: 1) найменування банку; 2) найменування клієнта [прізвища, імені, по батькові (за наявності)], коду за ЄДРПОУ [реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті / запис в електронному безконтактному носії або в паспорті проставлено слово "відмова")] власника рахунку; 3) номера рахунку, який закривається; 4) реквізитів рахунку, на який перераховується залишок коштів на поточному рахунку клієнта, або вимоги фізичної особи про видачу залишку коштів готівкою; 5) дати складання заяви.

З матеріалів вбачається, що 21.01.2020 позивач звернувся до АТ "Банк Богуслав" з заявою про закриття банківського рахунку, яка за своїм змістом відповідає вимогам до такої заяви, що передбачені пунктом 148 Інструкції № 492, проте ця заява позивача безпідставно не була виконана відповідачем, незважаючи на те, що право клієнта на закриття банківського рахунку та розірвання договору банківського рахунку в односторонньому порядку є безумовним.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовної вимоги щодо розірвання Договору банківського рахунку № 15/02-БР/Ю-30373 від 12.01.2008, оскільки позивач звертався до відповідача з заявою від 21.01.2020 про закриття банківського рахунку та надсилав відповідачу письмову пропозицію про розірвання Договору № 15/02-БР/Ю-30373, які були залишені відповідачем без належного реагування.

Щодо вимог про зобов`язання АТ "Банк Богуслав" перерахувати залишок грошових коштів в сумі 2 415 466,91 грн. на розрахунковий рахунок позивача відкритий в ПАТ КБ "Приватбанк" та стягнути з АТ "Банк Богуслав" на користь позивача проценти на залишок коштів на рахунку в сумі 67 314,72 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 1066 Цивільного кодексу України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Частиною 1 статті 1074 Цивільного кодексу України визначено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

Однак Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надалі за текстом також - Закон № 4452-VI) передбачає обмеження у користуванні коштами клієнтами (кредиторами банку) у разі запровадження, відповідно до чинного законодавства, процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку та його ліквідації.

Частиною 1 статті 36 Закону № 4452-VI передбачено, що з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до частини 5 статті 36 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); накладення нових обтяжень чи обмежень на майно (активи) (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій); нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку; зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі; нарахування відсотків за зобов`язаннями банку перед вкладниками та кредиторами; заміна кредитора у зобов`язанні банку на договірній основі, крім випадків передачі всього або частини майна (активів) та всіх або частини зобов`язань приймаючому або перехідному банку.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 06.11.2017 № 708-рш/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 06.11.2017 № 4928 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк Богуслав" та розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 13 год. 00 хв. 06.11.2017 до 05.12.2017 включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 30.11.2017 № 774-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 01.12.2017 року № 5267 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк Богуслав" та делегування повноважень ліквідатора банку".

На момент розгляду справи судом, згідно інформації розміщеної на офіційному інтернет ресурсі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (https://www.fg.gov.ua) відомо, що виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 11.11.2019 №2893 про продовження строків здійснення процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" строком на один рік з 01.12.2019 року до 30.11.2020 включно.

Як вбачається з матеріалів справи, грошові кошти, переказ яких вимагав здійснити позивач шляхом подачі платіжних доручень №2554, № 2553, № 2552, № 2551, надійшли на рахунок позивача до моменту введення тимчасової адміністрації, тобто до 13 год.00 хв. 06.11.2017, таким чином відповідач правомірно застосував обмеження щодо розпорядження вказаними коштами, а в подальшому, ці грошові кошти підлягають включенню до ліквідаційної маси та позивач у справі входить до кола кредиторів банку-боржника в розумінні Закону № 4452-VI.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження гршовими коштами в цьому випадку визначені саме частиною 5 статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичнх осіб .

Щодо тверджень позивача про те, що обмеження, передбачені пунктом 1 частиною 5 статті 36 Закону № 4452-VI не поширюються на грошові кошти, які знаходяться на його рахунку в АТ "Банк Богуслав" зважаючи на приписи пунктів 1 та 5 частини 6статті 36 Закону № 4452-VI, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 1 частини 6 статті 36 Закону № 4452-VI обмеження, встановлене пунктом 1 частини п`ятої цієї статті, не поширюється на зобов`язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 2 Закону № 4452-VI вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Таким чином, оскільки позивач є юридичною особою - суб`єктом господарювання, на нього не поширюється правовий режим вкладника, що використовується в розумінні пункту 1 частини 6 статті 36 Закону № 4452-VI.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 36 Закону № 4452-VI обмеження, встановлене пунктом 1 частини 5 статті 36 не поширюється також на зобов`язання банку щодо виконання операцій з виплати переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Початком процедури виведення банку з ринку є момент вказаний у рішенні Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 06.11.2017 № 4928 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк Богуслав", а саме починаючи з 13 год.00 хв. 06.11.2017.

Згідно виписки по особовим рахункам позивача станом на 06.11.2017, вихідний залишок по рахунку № НОМЕР_1 відкритому в АТ "Банк Богуслав" становив 2 415 466,34 грн.

Грошова сума в розмірі 2 415 466,34 грн. була акумульована 06.11.2017 на розрахунковому рахунку позивача № НОМЕР_1 наступним чином: 697 640,91 грн. вхідного залишку; 222 837,53 грн. та 1 494 978,11 грн. перераховані Корюківською міською радою на підставі платіжних доручень від 02.11.2017 за № 1302 та № 1303 відповідно, а також, сума у розмірі 9,79 грн. була зарахована без вказання позивачем джерел надходження.

У листі Корюківської міської ради від 08.12.2017 № 172/08-22 вказано, що платіжні доручення № 1302 від 02.11.2017 на суму 222 837,53 грн. та № 1303 від 02.11.2017 на суму 1 494 978,11 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" було оплачено 06.12.2017 до 13 год. 00 хв, що не відповідає дійсності та суперечить іншим доказам у справі.

Суд враховує час надіслання позивачем платіжних доручень: №2554 на суму 1 717 800,00 грн. (14 год.10 хв. 06.11.2017); № 2553 на суму 644 860,00 грн. (12 год.31 хв. 06.11.2017); № 2552 на суму 800,00 грн. (12 год.15 хв. 06.11.2017) та № 2551 на суму 62 980,00 грн. (12 год.15 хв. 06.11.2017), що свідчить на користь того, що грошові кошти, про переказ яких просив позивач, надійшли на його рахунок до початку процедури виведення АТ "Банк Богуслав" з ринку, тобто до 13 год.00 хв. 06.11.2017.

Пунктами 1 та 2 частини 1 статті 46 Закону № 4452-VI передбачено, що з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку; банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

При цьому, задоволення вимог окремих кредиторів поза межами процедури ліквідації банку порушує в цілому баланс інтересів кредиторів банку та не узгоджується з положеннями Закону № 4452-VI, якими передбачено, що під час ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку визначається загальна сума його заборгованості перед кредиторами (пасив), формується ліквідаційна маса банку (актив) та здійснюється її реалізація з подальшим спрямуванням коштів, одержаних від продажу майна банку, на погашення акцептованих (визнаних) вимог кредиторів в порядку черговості відповідно до статті 52 цього Закону.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про про зобов`язання АТ "Банк Богуслав" здійснити перерахунок грошових коштів.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошових коштів у сумі 2 415466,34 грн., суд правомірно відмовлено у задоволенні вимоги про стягнення з АТ "Банк Богуслав" на користь позивача процентів на залишок коштів на рахунку в сумі 67 341,72 грн., яка є похідною від вимоги про стягнення 2 415 466,34 грн.

Водночас вимога пункту 1 статті 6 названої Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи відповідача.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обставини викладені Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 05.11.2020 р. у справі № 910/2789/20 прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, та з додержанням норм матеріального й процесуального права, у зв`язку із чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект".

Керуючись ст.ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 05.11.2020 р. у справі № 910/2789/20 - без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженербудпроект".

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 15.04.2021р., в зв`язку з виходом судді Владимиренко С.В. з лікарняного.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді С.В. Владимиренко

Л.П. Зубець