Постанова

від 13.04.2021 по справі 920/977/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2021 р. Справа№ 920/977/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Коробенка Г.П.

Кравчука Г.А.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумибуд-С"

на рішення Господарського суду Сумської області від 11.01.2021 (повний текст складено 15.01.2021)

у справі №920/977/20 (суддя Заєць С.В.)

за позовом Державного підприємства "Балаклійське лісове господарство"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумибуд-С"

про стягнення 906 358 грн 64 коп.,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року Державне підприємство "Балаклійське лісове господарство" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумибуд-С" (далі - відповідач) та просило стягнути 906 353,64 грн основного боргу за товар (лісоматеріали), поставлений згідно договору №229 купівлі-продажу від 15.10.2019.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 11 січня 2021 року позов задоволено.

З Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумибуд-С" стягнуто на користь Державного підприємства "Балаклійське лісове господарство" 906358гривень 64 коп. заборгованості та 13595 гривень 38 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумибуд-С" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки судом необґрунтовано відхилено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи; товарно-транспортні накладні, на підставі яких суд прийшов висновку про доведеність позову, були подані позивачем з порушенням положень ст. 80 ГПК України та з пропуском встановленого строку, тому не підлягали прийняттю; вказані товарно-транспортних накладні не відповідають вимогам законодавства, оскільки більшість із них не містять або підпису, або даних уповноваженої особи відповідача на прийняття товарно-матеріальних цінності, а у довіреностях відсутні підписи водіїв.

Позивач був належним чином повідомлений про розгляд апеляційної скарги, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду, однак не скористався своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу.

06 квітня 2021 року від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, у якому він просить долучити копію заяви від 30.03.2021 про вчинення кримінального правопорушення щодо підроблення підпису директора товариства на договорі, товарно-транспортних накладних і інших документах.

Клопотання відповідача відхилено судом, оскільки вказана заява про вчинення кримінального правопорушення складена вже після прийняття оскаржуваного рішення, а така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції цих додаткових доказів (правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17 та від 06.03.2019 у справі №916/4692/15).

Однак, відповідно до положень статті 320 ГПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, у тому числі, встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт фальшивості письмових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.

Отже, у разі встановлення судовим рішенням факту фальшивості письмових доказів, відповідач не позбавлений права подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у даній справі.

Повноважні представники сторін у судове засідання не з`явились, що, відповідно до положень ч. 12 ст. 270 ГПК України, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 15 жовтня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СУМИБУД-С", як покупцем, та Державним підприємством "Балаклійський лісгосп", як продавцем, було укладено Договір купівлі - продажу №229 від 15.10.2019 (далі - Договір) (а.с.32-33).

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець зобов`язується передати у власність Товар (лісоматеріали круглі), а Покупець зобов`язується прийняти й оплатити за цей Товар.

Згідно з п. 1.2 Договору кількість, асортимент та якість Товару наведені в специфікації, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору Покупець зобов`язаний прийняти Товар від Продавця і здійснити за нього оплату в строк й порядок, передбачені цим Договором.

У пункті 3.2 Договору встановлено, що відпуск товару здійснюється з франко-верхній склад Продавця.

Відповідно до п. 6.1 Договору Оплата Товару Покупцем здійснюється за діючою ціною шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця в такому порядку: 100% передплати на розрахунковий рахунок Продавця протягом 10- ти банківських днів з моменту надання ним рахунку-фактури.

Пунктом 12.1 Договору обумовлено, що Даний Договір набуває чинності в день підписання його обома Сторонами і діє до 31.12.2019, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 01.11.2020 до Договору сторонами було збільшено обсяг відпущеної лісопродукції та загальна ціна Договору.

Позивач вказує, що на виконання умов договору він у період з 16.10.2019 по 04.12.2019 відпустив відповідачу товар на загальну суму 1 806 358,64 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними та довіреностями (а.с.153-194), однак відповідач отриманий товар оплатив частково, в сумі 900000 грн, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків, який підписаний представниками обох сторін, підписи яких скріплені печатками (а.с.44). Отже, заборгованість за договором становить 906 358,64 грн.

У січні 2020 року між сторонами, в особі директора відповідача С.Гусаченка та головного лісничого позивача С.Вакуленка, був складений графік погашення заборгованості, згідно якого відповідач визнав заборгованість в сумі 906358,64 грн та зобов`язався погасити її трьома рівними частинами протягом лютого-квітня 2020 року, не пізніше 25 числа кожного місяця (а.с.45).

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлені претензії вих. № 06-43/1811 від 17.12.2019, вих. №06-43/138/139 від 22.01.2020, вих. №06-43/189 від 29.01.2020, вих. №06-43/464 від 28.02.2020, вих. №06-43/640 від 25.03.2020, вих. №06-43/844 від 06.05.2020, вих. №06-43/966 від 05.06.2020 та вих. № 06-43/ 1161 від 20.07.2020 (а.с.36-43), в яких вказано на порушення Відповідачем умов Договору № 229, зазначивши суму заборгованості за поставлений Товар у розмірі 906358 грн. 64 коп. Однак, відповідач вказані претензії залишив без відповіді та реагування.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути 906 353,64 грн основного боргу за поставлений товар (лісоматеріали)

При розгляді справи у суді першої інстанції відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи, заперечень проти позову не подав, його представники у судові засідання не з`являлись.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі договору №229 купівлі-продажу від 15.10.2019, який за своєю правовою природою є господарським договором поставки.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним, отже, з огляду на встановлений ст.204 ЦК України принцип правомірності правочину, є обов`язковим для сторін.

Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення боргу за поставлений товар.

Статтею 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з положеннями ст. 712 ЦК України, встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

Наявні у матеріалах справи товарно-транспортні накладні при перевезенні деревини автомобільним транспортним (ТТН-ліс) та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, які є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Доводи відповідача про відсутність у окремих накладних підпису особи, яка отримала товар, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Крім цього, вартість відпущеного товару, яка зазначена товарно-транспортних накладних, відповідає вартості товару, яка зазначена у акті звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що акт звіряння може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо.

Так, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Аналогічний правовий висновок викладено постанові ВС від 9.11.2018 у справі №911/3685/17.

Окрім цього, з матеріалів страви вбачається факт визнання боргу відповідачем також шляхом погодження між сторонами Графіку погашення заборгованості за поставлену лісопродукцію, відповідно до договору купівлі-продажу №229 від 15.10.2020.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Умовами Договору, Специфікації до нього та Додаткової угоди №1 було встановлено 100% попередню оплату, однак фактичними діями щодо передачі товару сторони змінили порядок розрахунків, отже, відповідач зобов`язаний був оплатити товар після його прийняття, а в подальшому - згідно погодженого ним графіку у лютому-січні 2020 року, не пізніше 25 числа кожного місяця.

Абзацом 2 ч.1 ст. 530 ЦК України визначено, що зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на час прийняття судом рішення заборгованість відповідача перед позивачем становила 906 358,64 грн, а тому є вірним висновок місцевого господарського суду, зроблений на підставі наявних у справі доказів, про обґрунтованість і доведеність позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

Доводи відповідача про те, що суд необґрунтовано відхилив клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом першої інстанції підготовче засідання призначалось на 29.10.2020, та 12.11.2020, судові засідання призначались на 17.12.2020, 24.12.2020, 11.01.2021, однак у жодне засідання представники відповідача не з`явились (з підстав участі в інших судових засіданнях). Крім цього, як вірно встановив суд першої інстанції, клопотання представника відповідача було направлено до суду електронною поштою та не містило електронного цифрового підпису.

Щодо посилань відповідача на те, що товарно-транспортні накладні були подані позивачем з порушенням встановленого строку, а суд необґрунтовано прийняв їх до розгляду, то вказані доводи апеляційним господарським судом також відхиляються, оскільки позивач належним чином обґрунтував неможливість подання цих доказів разом із позовною заявою, а прийняття їх судом забезпечило повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи.

За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду Сумської області законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумибуд-С" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 11 січня 2021 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Сумської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15.04.2021.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук