Постанова

від 12.04.2021 по справі 910/7188/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2021 р. Справа№ 910/7188/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Ходаківської І.П.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д.

за участю представника: згідно протоколу судового засідання від 12.04.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020, повний текст якого складено 13.11.2020

у справі №910/7188/20 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Акціонерного товариства "Укртранснафта"

до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранделюкс"

про стягнення 351 713, 49 грн,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Акціонерне товариство "Укртранснафта" (надалі - позивач, АТ "Укртранснафта") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (надалі - відповідач, АТ "КБ "Глобус") про стягнення основного боргу в розмірі 342 521, 70 грн, 3% річних в розмірі 4 053, 96 грн та інфляційних втрат в розмірі 5 137, 83 грн.

Позов мотивовано тим, що позивач неодноразово вимагав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранделюкс" (надалі - ТОВ "Гранделюкс") забезпечити належне та своєчасне виконання взятих на себе договірних зобов`язань за договором на виконання робіт (підряду) № 22/30 з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (з авансом) від 03.10.2018, однак в порушення умов даного договору ТОВ "Гранделюкс" не забезпечило належне виконання обов`язків. У той же час, 27.09.2018 відповідач, як банк-гарант, надав ТОВ "Гранделюкс", як підряднику за означеним договором, гарантію виконання № 11293, умови якої відповідачем було порушено та не сплачено позивачеві суму грошових коштів на виконання вказаної гарантії.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 у справі №910/7188/20 позов задоволено, стягнути з Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" на користь Акціонерного товариства "Укртранснафта" суму основного боргу в розмірі 342 521,70 грн, 3% річних в розмірі 4 053,96 грн, інфляційні втрати в розмірі 5 137,83 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 275,70 грн.

Суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 у справі №910/7188/20 скасувати повністю та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник наполягає на тому, що гарантія виконання № 11293 не набрала чинності, оскільки відповідно до п. 1.3 договору, гарантія вступає в силу з моменту розміщення грошового покриття ТОВ "Гранделюкс", як принципалом по вказаній гарантії, в розмірі суми гарантії на відповідних рахунках відповідача, як банка-гаранта.

Враховуючи викладене, скаржник стверджує, що невнесення грошового покриття у зв`язку з чим Гарантія не вступила у законну силу, підтверджує, що відповідачем було правомірно відмовлено позивачу у сплаті суми за Гарантією. Відтак, правові підстави для задоволення позову у цій справі відсутні.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2020, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 відновлено пропущений строк Акціонерному товариству "Комерційний банк "Глобус" на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 у справі №910/7188/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 у справі №910/7188/20. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 08.02.2021 о 15:20 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 20.01.2021. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 20.01.2021. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/511/21 від 08.02.2021, у зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В., яка входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/7188/20.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2021, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Попікова О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 у справі №910/7188/20 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Євсіков О.О., Попікова О.В. Розгляд справи здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 08.02.2021 о 15:20 год.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 у справі №910/7188/20 на 22.02.2021 о 16 год. 40 хв. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021, від 22.03.2021 розгляд справи відкладався, зокрема на 12.04.2021.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 9.1-08/1490/21 від 12.04.2021, у зв`язку з перебуванням судді Попікової О.В., яка входить до складу колегії суддів, на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/7188/20.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2021, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 у справі №910/7188/20 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Євсіков О.О., Ходаківська І.П. Розгляд справи здійснити в раніше призначеному судовому засіданні 12.04.2021 о 16:00 год.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Позивач у відзиві зазначає, що оскаржене рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Третя особа не скористалась своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надала суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Явка представників сторін.

В судове засідання від 12.04.2021 з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання належним чином повідомлений у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема залучені поштові повідомлення. Зокрема, ухвали суду неодноразово направлялись третій особі на адреси, які вказані у ЄДРПОУ, а також у договорі №22/30 від 03.10.2018, інших адрес матеріали справи не містять, сторонами не повідомлено. Відтак, судом вчинено всі можливі процесуальні дії з метою повідомлення третьої особи про дату та час судового засідання.

Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 12.04.2021 - від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом апеляційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у цьому судовому засіданні.

Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не визнавав участь учасників справи обов`язковою, учасники належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з огляду на наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, колегія суддів дійшла до висновку про можливість здійснення апеляційного перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами справи.

Межі та строк розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного апеляційного перегляду справи, розгляд скарги здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржене рішення у даній справі - без змін, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

27.09.2018 Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус", новим найменуванням якого є Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" було надало ТОВ "Гранделюкс" гарантію виконання № 11293 (№ 1-6316 від 27.09.2018), згідно якої відповідач, як Банк-Гарант, прийняв на себе безумовні та безвідкличні зобов`язання сплатити на користь позивача, перед яким ТОВ "Гранделюкс" має зобов`язання щодо виконання договору на виконання робіт (підряду), що буде укладений між ТОВ "Гранделюкс" та АТ "Укртранснафта", відповідно до умов тендеру (згідно оголошення про проведення відкритих торгів (UA -2018-028-09-000724-а) (надалі - Основне зобов`язання) грошову суму відповідно до пункту 2 цієї Гарантії (надалі - Гарантійний платіж), у випадку не виконання (неналежного виконання) Принципалом Основного зобов`язання, щодо умов Договору на виконання робіт (підряду).

Згідно з пунктом 2 гарантії виконання № 11293, зобов`язання Банка-Гаранта за цією Гарантією обмежується сумою, що становить 342 521,70 грн.

При цьому в п. 4.2. гарантії виконання № 11293 зазначено, що ця гарантія набуває чинності на умовах, що встановлені у договорі про надання гарантії № 11293/ЮГ-18 від 27.09.2018 та діє до 31.12.2019.

Згідно з п. 6.1 гарантії виконання № 11293, термін сплати грошових коштів відбувається протягом 5 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги від Бенефіціара (позивача).

Так, 03.10.2018 між позивачем (за договором - Замовник) та ТОВ "Гранделюкс" (за договором - Виконавець) за результатами проведеної процедури закупівлі (відкриті торги: згідно з Протоколом Тендерного комітету Замовника у місті Києві № 92ТК/4 від 13.09.2018), було укладено договір на виконання робіт (підряду) № 22/30 з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (з авансом) (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, на умовах цього Договору Замовник доручає, а Підрядник забезпечує, відповідно до проектної документації і умов цього Договору, виконання робіт: Реконструкція огорожі (периметральної) ЛВДС "Глинсько-Розбишівська" (коригування). Полтавська область, Гадяцький район, с. Качанове, вул. Нафтовиків, 4 відповідно до коду ДК 021:2015 - 45340000-2, Зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів, надалі - роботи.

Поряд із тим, позивач вказує на той факт, що під час виконання умов Договору ТОВ "Гранделюкс" грубо порушувало строки виконання робіт, передбачені календарним графіком, що, у свою чергу, призвело до невиконання останнім взятих на себе зобов`язань за Договором. При цьому позивач неодноразово вимагав від ТОВ "Гранделюкс" забезпечити належне та своєчасне виконання взятих на себе договірних зобов`язань, однак, у порушення умов Договору, ТОВ "Гранделюкс" не забезпечило належне виконання умов Договору, у зв`язку із чим 10.07.2019 позивач направив ТОВ "Гранделюкс" повідомлення від 09.07.2019 №04-01/282/2757 про відмову від Договору.

Факт неналежного виконання ТОВ "Гранделюкс" зобов`язань по Договору встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2019, що залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 у справі №910/11290/19 за позовом Акціонерного товариства "Укртранснафта" до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранделюкс", яке вступило в законну силу та відповідно до якого присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 3 344 051,05 грн за гарантією повернення авансу № 11376 від 03.10.2018, у зв`язку із невиконання відповідачем, як Банком-Гарантом, взятого на себе зобов`язання з повернення авансу за Договором.

Також факт неналежного виконання ТОВ "Гранделюкс" зобов`язань по Договору підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 у справі №910/15189/19 за позовом Акціонерного товариства "Укртранснафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранделюкс", яке також вступило в законну силу та відповідно до якого присуджено до стягнення з ТОВ "Гранделюкс" на користь позивача неустойку, нараховану останнім у зв`язку із неналежним виконанням ТОВ "Гранделюкс" взятих на себе зобов`язань з виконання робіт за Договором на загальну суму 1 155 155,89 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставина неналежного виконання умов договору на виконання робіт (підряду) №22/30 з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (з авансом) від 03.10.2018 ТОВ "Гранделюкс" встановлена в судовому порядку та не потребує повторного доведення.

У зв`язку із неналежним виконанням ТОВ "Гранделюкс" взятих на себе зобов`язань за Договором, позивач направив на адресу відповідача, як Банка-Гаранта, листа від 17.12.2019 за № 04-01/11/4815-19 за гарантією виконання № 11293 від 27.09.2018 щодо виплати грошових коштів в сумі 342 521,70 грн, який відповідач отримав 18.12.2019.

У відповідь відповідач надав позивачеві лист від 21.12.2019 за №1-10761, у якому відмовив позивачеві у сплаті грошових коштів згідно з гарантією виконання № 11293 (копії зазначених листів містяться в матеріалах справи).

Підставою відмови у задоволенні вищевказаної вимоги позивача стало невиконання з боку ТОВ "Гранделюкс" вимог пункту 1.3 договору про надання гарантії № 11293/ЮГ-18 від 27.09.2018, укладеного між відповідачем і ТОВ "Гранделюкс" щодо розміщення грошового покриття в розмірі суми гарантії, у зв`язку з чим, відповідач вважає, що гарантія виконання № 11293 від 27.09.2018 є такою, що не набрала чинності.

Позивач вважає, що банк безпідставно відмовив у задоволенні вимоги платежу позивача за означеною банківською гарантією, що слугувало підставою звернення із даним позовом до про стягнення боргу в розмірі 342 521, 70 грн, а також у зв`язку із простроченням виконанням зобов`язання позивач нарахував до стягнення 3% річних в розмірі 4 053, 96 грн та інфляційних втрат в розмірі 5 137, 83 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Так, відповідно до п. 1.1 договору про надання гарантії № 11293/ЮГ-18 від 27.09.2018, що укладений між відповідачем (за договором - Банк-Гарант) та ТОВ "Гранделюкс" (за договором - Принципал) сторони погодили, що договір регулює правовідносини Сторін щодо надання Банком-Гарантом гарантії виконання договору (надалі - "Гарантія" або "Гарантійне зобов`язання") з метою забезпечення належного виконання Принципалом умов Договору на виконання робіт (підряду), що буде укладений на підставі Протоколу засідання тендерного комітету № 92ТК/4 від 13.09.2018 та оголошення про проведення відкритих торгів UA-2018-08-09-000724-a, між Акціонерним Товариством "Укртранснафта", код ЄДРПОУ 31570412, що знаходиться за адресою: 01010, Україна, Київська обл., Київ, вул. Московська, 32/2, банківські реквізити: п/р № НОМЕР_1 в AT "Ощадбанк", 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12г, МФО 300465, ЄДРПОУ 31570412, ІПН 315704126145, SWIFT: COSBUAUKXXX (Бенефіціар) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГРАНДЕЛЮКС", код ЄДРПОУ 41150657 (Принципал) (надалі - Основне зобов`язання).

Виходячи зі змісту п. 1.2. договору про надання гарантії № 11293 ЮГ-18 від 27.09.2018 сторонами погоджено, що Гарантійним випадком є невиконання (неналежне виконання) Принципалом умов Договору на виконання робіт (підряду): "Реконструкція огорожі (периметральної) ЛВДС "Глинсько-Розбишівська" (коригування). Полтавська область, Галицький район, с. Качанове, вул. Нафтовиків, 4" (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013) (код 45340000-2 за ДК 021:2015, зведення огорож, монтаж поручнів і захисних засобів)".

Згідно п. 1.3. договору про надання гарантії № 11293/ЮГ-18 від 27.09.2018, надана в межах цього Договору Гарантія є безумовною, безвідкличною та набуває чинності з моменту розміщення грошового покриття Принципалом в розмірі Гарантійної суми на рахунку № НОМЕР_2 в Банку-Гаранта протягом 5 (п`яти) робочих днів.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2018 відповідачем на прохання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранделюкс" (принципал) видано гарантію виконання № 11293.

Відповідно до якої банк-гарант зобов`язався сплатити на користь позивача, перед яким принципал має зобов`язання щодо виконання договору на виконання робіт (підряду) грошову суму відповідно до пункту 2 цієї гарантії, а саме не виконання (неналежного виконання) третьою особою (принципалом) зобов`язання щодо умов договору на виконання робіт (підряду). Зобов`язання банка-гаранта за цією гарантією обмежуються сумою, що становить 342 521,70 грн.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у доводах апеляційного оскарження, як і у суді першої інстанції, наголосив на тому, що гарантія виконання № 11293 не набрала чинності з огляду на припис п. 1.3 договору про надання гарантії № 11293/ЮГ-18 від 27.09.2018, що укладений між відповідачем та ТОВ "Гранделюкс", відповідно до якого сторонами погоджено, що гарантія вступає в силу з моменту розміщення грошового покриття ТОВ "Гранделюкс", як принципалом по вказаній гарантії, в розмірі суми гарантії на відповідних рахунках відповідача, як банка-гаранта. Відтак, оскільки ТОВ "Гранделюкс" не сплатило відповідачеві суму грошового покриття, то гарантія не набрала чинності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості означених аргументів відповідача. При цьому, стосовно чинності гарантії виконання №11293, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ч. 4 ст. 200 Господарського кодексу України).

Суд зазначає, що гарантія може забезпечувати як грошове так і не грошове зобов`язання боржника, оскільки законом не встановлено будь-яких обмежень щодо можливості застосування такого способу забезпечення в залежності від правової природи основного зобов`язання.

При цьому, відповідальність гаранта перед кредитором носить виключно грошовий характер. При порушенні боржником основного зобов`язання гарант повинен лише сплатити грошову суму відповідно до умов гарантії, а не виконати забезпечене зобов`язання в натурі (передати товар, виконати роботи, надати послуги, тощо).

При цьому відповідно до статті 562 Цивільного кодексу України, зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Таким чином, у відносинах за гарантією беруть участь три суб`єкти - гарант, бенефіціар та принципал. Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що гарантія забезпечує належне виконання принципалом його обов`язку перед бенефіціаром.

Суд зазначає, що гарант відповідає перед кредитором за порушення основного зобов`язання боржником. Проте, особливістю гарантії є те, що її чинність не залежить від дійсності або чинності основного зобов`язання, що забезпечується гарантією. Отже, гарантійне зобов`язання носить самостійний характер по відношенню до основного зобов`язання.

Водночас, оскільки гарант відповідає перед кредитором за порушення основного зобов`язання боржником, законне право вимоги кредитора до гаранта може виникнути лише у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання боржником.

Так, згідно ст. 561 Цивільного кодексу України, гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Разом із тим, порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України №639 від 15.12.2004 (далі - Положення), яке застосовується судом в редакції чинній на дату видачі гарантії .

Відповідно до пункту 27 Положення гарантія є чинною з дати її видачі, якщо в ній не зазначено інше. Датою видачі гарантії є день надсилання бенефіціару або банку бенефіціара, або авізуючому банку, або банкам-кореспондентам повідомлення з текстом гарантії чи дата, зазначена на поштовій квитанції, що свідчить про надсилання гарантії поштовим зв`язком, або день передавання її бенефіціару чи принципалу для подальшого передавання її бенефіціару.

Відповідно до пункту 4.2 гарантія набирає чинності згідно та на умовах, встановлених в договорі про надання гарантії № 11293/ЮГ-18 від 27.09.2018 та діє до 31.12.2019.

Також, як зазначалося вище, видана відповідачем гарантія виконання № 11293 є безвідкличною та безумовною.

Відтак, наведене свідчить, що гарант взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов`язання.

Безвідклична гарантія - це гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром. Безумовна гарантія - це гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Частиною 1 ст. 563 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Дослідивши умови видачі відповідачем гарантії, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що необхідність забезпечення виконання зобов`язання у вигляді гарантії випливала з положень тендерної документації і умов договору на виконання робіт (підряду) № 22/30 з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (з авансом) від 03.10.2018 та розцінювалася, як обов`язкова передумова для укладення договору в межах тендерної процедури, про що відповідач був обізнаний, як гарант виконання зобов`язань ТОВ "Гранделюкс" за цим договором.

Доказів на підтвердження того факту, що гарантія виконання №11293 визнавалась недійсною у встановленому законом порядку, суду не надано.

Разом з тим, слід зазначити, що позивач не є стороною договору про надання гарантії № 11293/ЮГ-18 від 27.09.2018 та не міг знати про умови вказаного у ньому пункту 1.3.

В контексті зазначеного варто також відзначити, що однією з вимог тендерної документації, оприлюдненою замовником на веб-порталі уповноваженого органу для загального доступу було передбачено, що банківська гарантія має бути чинною з дати розкриття тендерної пропозиції, отже чинність банківської гарантії була умовою на участь ТОВ "Гранделюкс" в тендері, про що відповідач був достеменно обізнаним.

При цьому умови договору про надання гарантії №11293/ЮГ-18 від 27.09.2018 щодо розміщення грошового покриття принципалом у розмірі суми гарантії на відповідних рахунках банку-гаранта не можна вважати ні строком, ні терміном у розумінні цивільного законодавства, адже така умова не є подією, яка має неминуче настати, оскільки залежить від дій або бездіяльності принципала щодо внесення ним грошового покриття на рахунок банку.

Аналогічну позицію викладено у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 910/2863/18, від 04.07.2019 у справі № 910/1586/18.

Отже, оскільки у цьому випадку сторони не визначили інший термін набуття нею чинності порівняно із днем видачі, а умова про те, що гарантія набуває чинності згідно та на умовах, встановлених в договорі, не свідчать про те, що гарантією установлено строк її дії в розумінні статей 251, частини 1 статті 561, частини 4 статті 563 Цивільного кодексу України, помилковими є доводи відповідача щодо того, що гарантія виконання № 11293 не є чинною. Гарантія є чинною від дня її видачі, позаяк в ній не встановлено інше.

При здійсненні означеного висновку, судом враховано правові висновки Верховного суду в постановах Верховного суду від 30.09.2019 у справі № 910/946/18, від 21.03.2019 у справі № 910/947/18.

Таким чином, вказана банківська гарантія з урахуванням вимог ч. 2 ст. 561 Цивільного кодексу України та умов цієї гарантії, набрала чинності з дати її видачі - 27.09.2018.

Відтак суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника стосовно нечинності виданої ним гарантії.

Більш того, пункт 1.3. договору про надання гарантії № 11293/ЮГ-18 від 27.09.2018 суперечить загальним засадам цивільного законодавства, статтям 251, 252, 253, 563 Цивільного кодексу України, статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та пункту 3 глави 2 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, суперечить самій суті цього договору та загалом принципам і меті гарантії, як інституту цивільного права.

При цьому суд також враховує, що практикою Європейського суду з прав людини розроблено концепцію "легітимних (обґрунтованих) очікувань" у світлі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п. 43 рішення у справі "Пономарьов проти України"). Доктринально характеристика очікувань, як легітимних поєднує у собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права; 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

Поряд із тим, суд зауважує, що пунктом 7.1 договору про надання гарантії №11293/ЮГ-18 від 27.09.2018 сторони погодили, що у разі настання гарантійного випадку та виконанням Банком-Гарантом (відповідачем) своїх зобов`язань, він має право на зворотну вимогу (регрес) до Принципала (ТОВ "Гранделюкс") і у випадку, якщо сума, сплачена Банком-Гарантом на користь Бенефіціара (позивача), не відповідає умовах гарантії.

Відтак, у договорі про надання гарантії №11293/ЮГ-18 від 27.09.2018 встановлена умова, яка передбачає право відповідача на вимогу до ТОВ "Гранделюкс" у випадку нерозміщення останнім грошових коштів на рахунку за умови настання гарантійного випадку, що також повністю суперечить умові, яка викладена у п. 1.3. договору, на який посилається відповідач, при тому що зазначений п. 7.1. Договору відповідає характеру спірних правовідносин та направлений на ефективне відновлення прав відповідача у разі їх порушення з боку ТОВ "Гранделюкс", забезпечуючи баланс інтересів сторін у спірних правовідносинах.

Підсумовуючи вищевикладене, судом достеменно встановлено, що ТОВ "Гранделюкс" було порушено взяті на себе зобов`язання за договором на виконання робіт (підряду) № 22/30 з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (з авансом) від 03.10.2018, що у свою чергу зумовило настання гарантійного випадку згідно гарантії виконання № 11293.

Скаржник зазначеного не спростовує. Позивач належним чином виконав всі дії необхідні для отримання спірного забезпечення шляхом надіслання відповідачеві вимоги, у зв`язку з порушенням ТОВ "Гранделюкс", як принципалом, свого зобов`язання забезпеченого гарантією. Отже, слід дійти висновку, що відповідач як банк-гарант, мав сплатити позивачеві, як бенефіціару, грошові кошти в сумі 342 521,70 грн за вимогою останнього та без виконання будь-яких інших умов.

Оскільки, грошових коштів відповідач відповідно до умов гарантії виконання №11293 позивачеві не сплатив, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких останній звернувся до суду із даним позовом - порушені з боку відповідача.

Враховуючи викладене вище, з огляду на невиконання гарантом взятих на себе безумовних та безвідкличних зобов`язань згідно з виданою ним Гарантією, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у цій справі, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 342 521,70 грн є обґрунтованими, доведеними, а тому правомірно задоволені судом першої інстанції.

Отже, звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач не довів неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування судового рішення, що оскаржується.

Щодо вимог про стягнення 3% річних в розмірі 4 053,96 грн, що нараховані за період з 27.12.2019 по 18.05.2020 та інфляційних втрат в розмірі 5 137,83 грн за період з 27.12.2019 по 30.04.2020, суд встановив наступне.

За приписами ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, колегія суддів вваж аж його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4 053,96 грн та інфляційних втрат в сумі 5 137,83 грн.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженого рішення скаржником не наведено. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Всім встановленим обставинам, які мають значення для правильного вирішення спору надана належна правова оцінка.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03 від 28.10.2010 Суд повторює, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відтак, усі інші доводи та міркування скаржника, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду першої інстанції та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на скаржника.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 у справі №910/7188/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 15.04.2021.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді І.П. Ходаківська

О.О. Євсіков