Рішення

від 15.04.2021 по справі 904/404/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2021м. ДніпроСправа № 904/404/21

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" м. Краматорськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича-комерційна фірма "Курс" м. Новомосковськ

про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 101250грн., пені в розмірі 56038грн.76коп., неустойки в розмірі 3037грн.50коп., 3%річних в розмірі 6466грн.45коп., інфляційної складової в розмірі 10801грн.47коп.

Без представників сторін.

ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича-комерційна фірма "Курс" з позовом про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 101250грн., пені в розмірі 56038грн.76коп., неустойки в розмірі 3037грн.50коп., 3%річних в розмірі 6466грн.45коп., інфляційної складової в розмірі 10801грн.47коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань з поставки лічильників газу "Курс-04" на підставі договору №180502 від 02.05.2018.

Позивач стверджує про перерахування 25.10.2018 відповідачу коштів в розмірі 101250грн. за лічильники газу на підставі рахунку №1234 від 24.10.2018 та невиконання відповідачем зобов`язання з їх поставки.

Пунктом 2.4 договору №180502 від 02.05.2018 передбачено, що постачальник поставляє товар відповідно до заявок покупця не пізніше 5календарних днів з моменту отримання передплати від покупця або в інший строк, визначений у заявці покупця.

Позивач вказує, що на підставі пункту 6.6 договору №180502 від 02.05.2018 за затримку передачі товару понад строк, визначений пунктом 2.4 договору, нарахував та заявив до стягнення неустойку в розмірі 3% від вартості несвоєчасно поставленого товару, а саме - 3037грн.50коп.

Посилаючись на положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", за прострочення зобов`язання з повернення суми попередньої оплати позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 56038грн.76коп. за період з 01.11.2018 по 17.12.2020.

Також на підставі статті 625 Цивільного кодексу України за прострочення зобов`язання з повернення суми попередньої оплати нарахував та заявив до стягнення суму 3%річних в розмірі 6466грн.45коп. за період з 01.11.2018 по 17.12.2020 та суму інфляційної складової в розмірі 10801грн.47коп.за період з 01.11.2018 по 17.12.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2021 позов залишений без руху та наданий час для усунення недоліків (10 днів з моменту отримання ухвали про залишення позову без руху). Згідно рекомендованого повідомлення вказана ухвала суду отримана позивачем 05.02.2021.

На адресу суду 08.02.2021 надійшла заява позивача разом з доказами усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2021 прийняти позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930013912264 ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2021 отримана відповідачем 24.02.2021, про що свідчить підпис представника відповідача на зазначеному повідомленні.

Таким чином, останнім днем надання відповідачем до суду відзиву на позовну заяву є 11.03.2021. Відповідач своїм правом для надання відзиву на позов, відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Таким чином, суд вирішує спір за наявними в матеріалах справи документами.

Дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією позивача, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Предметом доказування у справі є наявність або відсутність порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича-комерційна фірма "Курс" умов договору №180502 від 02.05.2018.

Між Публічним акціонерним товариством "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича-комерційна фірма "Курс" (далі - постачальник) укладений договір №180502 від 02.05.2018 (далі - договір).

За умовами вказаного договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві товар - лічильники газу побутові "Курс-04" виконання 1, визначений у п. 1.2 даного договору (надалі іменується товар), та надати послуги (доставка), визначені в пункті 1.3 даного договору (надалі іменуються послуги), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити визначений товар та послуги (пункт 1.1. договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються рахунками - фактурами (видатковими накладними або специфікаціями) до цього договору.

Згідно пункту 1.3 договору найменування, загальна кількість послуг, що надаються покупцеві за цим договором, також визначаються рахунками - фактурами (актами виконаних робіт або специфікаціями) до цього договору.

Поставка товару та надання послуг здійснюється за попередньою письмовою заявкою покупця (пункт 2.1 договору).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що постачальник повинен не пізніше 2-х (двох) робочих днів з дати отримання заявки покупця надіслати останньому в підтвердження заявки рахунок - фактуру за допомогою поштового зв`язку/електронної пошти на адресу покупця або засобами факсимільного зв`язку на телефон/факс покупця, у якому постачальник вказує асортимент, кількість товару, ціну та вартість партії поставки товару, який постачальник зобов`язується поставити покупцю, дату поставки партії товару, надання послуг.

За приписами пункту 2.4 договору постачальник поставляє товар, надає послуги відповідно до заявок покупця не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання передплати від покупця або в інший строк, визначений у заявці покуття.

Згідно пункту 2.6 договору у разі якщо постачальник не може поставити товар, надати послуги, зазначені у заявці, він зобов`язаний протягом 2-х робочих днів з моменту отримання заявки письмово повідомите про це покупця.

Відповідно до пункту 2.8 договору право власності на товар переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника (перевізника) за видатковою накладною (товарно - транспортною) накладною.

Пунктом 3.1 договору визначено, що покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою у рахунку - фактурі за кожну одиницю товару.

Згідно пункту 3.2 договору оплата товарів покупцем здійснюється шляхом здійснення 100%-ї передплати на поточний рахунок продавця після отримання покупцем від постачальника належним чином оформленого рахунку - фактури на оплату товарів.

Відповідно до пункту 6.6 договору у випадку затримки в передачі товару, надання послуги покупцю понад строк, передбачений в п. 2.4 цього договору, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 3% від вартості несвоєчасно поставленого товару (наданої послуги).

Пунктом 8.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2018. У разі, якщо протягом 30 календарних, днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про свій намір припинити його дію, цей договір вважається продовженим на 1 (один) календарний рік на тих же умовах. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від його виконання.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

Положеннями статті 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Докази визнання договору недійсним у судовому порядку в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича-комерційна фірма "Курс" виставило позивачу рахунок №1234 від 24.10.2018 на суму 101250грн.

Враховуючи приписи пункту 2.3 договору, виставлення відповідачем рахунку свідчить про узгодження сторонами поставки товару за договором.

Позивач сплатив рахунок №1234 від 24.10.2018 на суму 101250грн., що підтверджується платіжним дорученням №6791174 від 25.10.2018.

З огляду на положення пункту 2.4 договору відповідач був зобов`язаний поставити позивачу товар згідно рахунку №1234 від 24.10.2018 в строк до 29.10.2018 (включно).

Відповідач поставку товару згідно рахунку №1234 від 24.10.2018 на суму 101250грн. не здійснив, передоплату позивачу не повернув.

Позивач направив на адресу відповідача вимогу №11/1-1072 від 27.04.2020, в якій просив в найближчий термін здійснити поставку товару згідно рахунку №1234 від 24.10.2018 на суму 101250грн., або повернути суму передоплати.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №8432001564141, вимога №11/1-1072 від 27.04.2020 отримана Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича-комерційна фірма "Курс" 05.05.2020.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, договір купівлі-продажу є складним зобов`язанням, що складається з двох поєднаних між собою зобов`язань: по-перше, правовідношення, в якому продавець повинен передати майно, а покупець наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; по-друге, правовідношення, в якому покупець зобов`язаний оплатити переданий товар, а продавець має право вимагати від покупця відповідної оплати.

Якщо договором встановлено обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, установлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлено договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ст. 693 Цивільного кодексу України).

При цьому, положеннями частини другої статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що вимога позивача №11/1-1072 від 27.04.2020 отримана Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича-комерційна фірма "Курс" 05.05.2020. З огляду на зміст вказаної вимоги та частини другої положення статті 530 Цивільного кодексу України, відповідач мав здійснити поставку товару до 12.05.2020 (включно). З 13.05.2020 у відповідача виник обов`язок щодо повернення позивачу суми попередньої оплати в розмірі 101250грн.

Докази оплати відповідачем суми попередньої оплати в розмірі 101250грн. в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 101250грн., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

На підставі положень статей 216-218 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за порушення грошового зобов`язання у розмірі 56038грн.76коп. за період з 01.11.2018 по 17.12.2020.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Як вбачається зі змісту договору №180502 від 02.05.2018, сторони не передбачили нарахування пені за порушення постачальником грошових зобов`язань.

Тож, оскільки умовами договору не передбачено можливості застосування до відповідача за невиконання грошового зобов`язання пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також бази її нарахування, то у позивача відсутнє право на стягнення відповідної суми. Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 56038грн.76коп. за період з 01.11.2018 по 17.12.2020 задоволенню не підлягають.

На підставі пункту 6.6 договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 3037грн.50коп.

Відповідно до пункту 6.6 договору у випадку затримки в передачі товару, надання послуги покупцю понад строк, передбачений в п. 2.4 цього договору, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 3% від вартості несвоєчасно поставленого товару (наданої послуги).

За результатом перевірки розрахунку неустойки, наданого позивачем, судом встановлено, що розрахунок є арифметично правильним та відповідача вимогам чинного законодавства України.

Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення неустойки у розмірі 3037грн.50коп.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 10801грн.47коп. за період з листопада 2018 по листопад 2020 та 3% річних в розмірі 6466грн.45коп. за період з 01.11.2018 по 17.12.2020.

Судом встановлено, що у відповідача виникло зобов`язання повернути позивачу суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, частини першої статті 530 Цивільного кодексу України з 13.05.2020.

Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов`язання перед позивачем, розмір якого становить 101250грн. та підтверджується матеріалами справи.

Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі І Загальні положення про зобов`язання книги п`ятої Цивільного кодексу України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої Цивільного кодексу України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої Цивільного кодексу України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу).

При цьому у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі частини другої статті 693 Цивільного кодексу України.

З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія положень частини другої статі 625 Цивільного кодексу України.

За результатом зробленого судом розрахунку, судом встановлено, що при нарахуванні сум 3% річних та інфляційної складової, позивач неправильно визначив період нарахування.

Судом встановлено, що належний період нарахування сум 3% річних та інфляційної складової складає з 13.05.2020 (дата виникнення зобов`язання з повернення грошових коштів) по 17.12.2020.

З огляду на наведене, стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних у розмірі 1817грн.52коп. за період з 13.05.2020 по 17.12.2020 та сума інфляційної складової у розмірі 2545грн.25коп. за період з 13.05.2020 по 17.12.2020.

У задоволенні позовних вимог про стягнення суми 3% річних у розмірі 4648грн.93коп. та інфляційної складової у розмірі 8256грн.22коп. слід відмовити.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача покладаються витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1629грн.75коп.

Керуючись нормами статей Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76-80, 91, 129, 237, 238, 240, 241, 242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича-комерційна фірма "Курс" про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 101250грн., пені в розмірі 56038грн.76коп., неустойки в розмірі 3037грн.50коп., 3% річних в розмірі 6466грн.45коп., інфляційної складової в розмірі 10801грн.47коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича-комерційна фірма "Курс" (ідентифікаційний код: 13424434; місцезнаходження: 51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Білої З, буд. 69 В) на користь Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (ідентифікаційний код: 03361075; місцезнаходження: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Південна, буд. 1) суму попередньої оплати в розмірі 101250грн., неустойку в розмірі 3037грн.50коп., 3% річних в розмірі 1817грн.52коп., інфляційну складову в розмірі 2545грн.25коп. та витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1629грн.75коп.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 15.04.2021.

Суддя Р.Г. Новікова