Ухвала

від 13.04.2021 по справі 240/5459/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 квітня 2021 року м. Житомир справа № 240/5459/21

категорія 106030000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 із позовом до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими документами, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, з наступних підстав.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позовні вимоги і обставини повинні викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

В розумінні п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Суд зазначає, що за своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Слід зауважити, що суд не уповноважений на власний розсуд визначати належний спосіб захисту порушеного права позивача, тому позивачу необхідно усунути зазначений недолік позовної заяви шляхом коректного викладу змісту позовних вимог до відповідача, з урахуванням вимог статті 5 КАС України, та визначити спосіб захисту порушеного права, виходячи із повноважень суду при вирішенні справи.

Суд звертає увагу на те, що у провадженні судді Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 240/819/20 за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач у справі № 240/819/20 просив суд:

- визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області щодо відмови у проведенні розрахунку вислуги років на пенсію у пільговому обчисленні за період проходження служби з березня 2001 року по квітень 2011 року - один місяць за півтора місяця, з урахуванням часу служби в зонах безумовного (обов`язкового) і гарантованого добровільного відселення;

- зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області провести розрахунок його вислуги років на пенсію у пільговому обчисленні за період проходження служби з березня 2001 року по квітень 2011 року - один місяць за півтора місяця, з урахуванням часу служби в зонах безумовного (обов`язкового) і гарантованого добровільного відселення.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Тобто, судом вже надана правова оцінка вказаним позовним вимогам, а тому вони не можуть бути викладені у позовній заяві у справі №240/5459/21, що в силу вимог КАС України є не допустим.

За правилами визначеними частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом подання до суду: уточненої позовної заяви, оформленої з урахуванням вимог ст. 5, 160, в якій чітко визначити зміст позовних вимог та викласти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги ( у 2-х примірниках).

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Р.М.Шимонович