Постанова

від 13.04.2021 по справі 280/5471/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 280/5471/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Надія-2009 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року в адміністративній справі №280/5471/20 (головуючий суддя першої інстанції Татаринов Д.В., повне судове рішення виготовлено 21.10.2020 року) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Надія-2009 до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України (третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Мелітопольський олійноекстраційний завод ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 10.08.2020 року (згідно штампу на поштовому конверті) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України (третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Мелітопольський олійноекстраційний завод ), в якому просив

- визнати протиправною бездіяльність органів Державної фіскальної служби України щодо реєстрації податкової накладної №33 на суму 1035000,00 в т.ч. ПДВ - 172500,00 грн. складеної ТОВ Надія-2009 29 вересня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкову накладну №33 від 29 вересня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року у справі №808/2042/18 визнано протиправним і скасовано рішення Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг за №1385/36378496/2 від 02 травня 2018 року про залишення скарги без задоволення та рішення комісії ДФС без змін. Рішення суду по справі №808/2042/18 набрало законної сили. Вказує, що всупереч норм законодавства та правової оцінки позиції відповідача, наданої судом у справі №808/2042/18, відповідач не вжив прямо встановлених законом заходів, не врахував встановлених у справі №808/2042/18 фактів та не зареєстрував податкову накладну №33 від 29 вересня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог з підстав, зазначених в позові.

В обгрунтування апеляційної скарги вказано, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з помилковим застосуванням норм матеріального права. Апелянт вказує, що судом не враховано ту обставину, що ним оскаржувалось рішення Комісії ДФС України з питань розгляду скарг №1385/36378496/2 від 02.05.2018 року, яке скасовано судовим рішенням, та відповідачем не прийнято нового вмотивованого рішення по розгляду скарги на рішенням Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області №630137/36378496 від 04.04.2018 року про відмову в реєстрації спірної податкової накладної. За відсутності рішення по скарзі, відповідач повинен зареєструвати спірну податкову накладну.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, а тому в суді апеляційної інстанції справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ТОВ Надія-2009 є юридичною особою (код ЄДРПОУ 39376884).

Відповідачі - Державна податкова служба України, Державна фіскальна служба України є суб`єктами владних повноважень, які в даних правовідносинах реалізують надані їм Податковим кодексом України повноваження.

02 жовтня 2017 року ТОВ Надія-2009 направлено на реєстрацію у ЄРПН податкову накладну №33 від 29 вересня 2017 року на суму 1035000 грн., в т. ч. ПДВ у сумі 172500 грн..

Вказану податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено у зв`язку з тим, що вона відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ № 567 від 13 червня 2017 року. Так, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягом придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:1206.

Про зазначене позивача повідомлено квитанцією №1 реєстраційний номер 9201803980 від 02 жовтня 2017 року.

Позивачем подано контролюючому органу письмові пояснення з копіями документів щодо обставин складання податкової накладної.

Рішенням Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області №630137/36378496 від 04.04.2018 року відмовлено у реєстрації податкової накладної, оскільки наданні платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію.

На вказане рішення Комісії позивачем 20 квітня 2018 подано скаргу до ДФС України.

Рішенням комісії з питань розгляду скарг ДФС України від 02.05.2018 року №1385/36378496/2 залишено скаргу без задоволення, рішення Комісії ГУ ДФС від 04.04.2018 року залишено без змін.

Позивач оскаржив до Запорізького окружного адміністративного суду рішення Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг №1385/36378496/2 від 02.05.2018 року, просив визнати його протиправним та скасувати його, а також зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної № 33 від 29 вересня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 липня 2018 року по справі №808/2042/18 позовні вимоги ТОВ Надія-2009 ДФС України, задоволено частково. Рішення Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг за №1385/36378496/2 від 02.05.2018 року визнано протиправним та скасовано. В іншій частині позову відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили 11 жовтня 2018 року.

Проте, як зазначає позивач в адміністративному позові, відповідач за наявності вказаного судового рішення, не зареєстрував податкову накладну №33 від 29.09.2017 року у ЄРПН, та оскаржив таку бездіяльність відповідача до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.07.2018 року по справі №808/2042/18 скасовано лише рішення Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг за №1385/36378496/2 від 02.05.2018 року. Станом на час розгляду справи рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відмову в реєстрації податкової накладної №630137/36378496 від 04.04. 2018 року позивачем не оскаржене та є чинним. Відтак, при наявності чинного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, а також відсутності рішення суду про зобов`язання ДФС України здійснити дії по реєстрації спірної податкової накладної, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Переглядаючи справу в порядку апеляційного провадження, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин.

У випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно із підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 19 Порядку №1246 визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

При цьому, пунктом 20 Порядку №1246 встановлено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Запорізького окружного адміністративного

суду від 16 липня 2018 року по справі №808/2042/18 Державна фіскальна служба України не зобов`язувалась здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної №33 від 29 вересня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. В цій частині позовних вимог ТОВ Надія-2009 відмовлено.

Вказаним рішенням суду лише скасовано рішення Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг №1385/36378496/2 від 02 травня 2018 року.

Станом на час розгляду справи 280/5471/20 рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №630137/36378496 від 04 квітня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №33 від 29.09.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю Надія-2009 в судовому порядку не оскаржувалось, не скасовувалось та є чинним.

Вказані обставини апелянтом не оскаржуються та не спростовуються, доводів протилежного не надано, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Посилання позивача на те, що ним оскаржувалось рішення Комісії ДФС України з питань розгляду скарг №1385/36378496/2 від 02.05.2018 року, яке скасовано судовим рішенням, та відповідачем не прийнято нового вмотивованого рішення по розгляду скарги на рішенням Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області №630137/36378496 від 04.04.2018 року про відмову в реєстрації спірної податкової накладної, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки будь-яке рішення ДФС України по розгляду скарг не є юридично значимим для позивача, оскільки жодних заходів його реалізації щодо позивача не передбачає.

Таким чином, при наявності рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області №630137/36378496 від 04.04.2018 року про відмову в реєстрації спірної податкової накладної (на теперішній час не скасовано та є чинним), за відсутності рішення суду про реєстрацію спірної податкової накладної, відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльность органів ДПС України та ДФС України щодо реєстрації податкової накладної №33 та зобов`язання ДФС України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) вказану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову ТОВ Надія -2009 в задоволенні позовних вимог.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних та обгрунтованих юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки за приписами ч.1 статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження, справа згідно із ч.4 ст.257 КАС України не відноситься до таких, які не можуть бути розглянуті за вказаними правилами, то судове рішення суду апеляційної інстанції згідно із п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Надія-2009 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року в адміністративній справі №280/5471/20 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року в адміністративній справі №280/5471/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак