Постанова

від 15.04.2021 по справі 420/7130/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/7130/20 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Федусика А.Г.,

суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю САПРІАН на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю САПРІАН до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю САПРІАН (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ДПС), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 04 лютого 2020 року № 25097, а саме - про відповідність ТОВ критеріям ризиковості платника податку; зобов`язати відповідача виключити ТОВ з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що безпосередньо форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі п.8 Критеріїв. Проте, оскаржуване рішення такого розшифрування не містить. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, - є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Також, було зазначено, що суб`єкт владних повноважень при винесенні оскарженого рішення не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 КАС України в частині прийняття рішення №25097 від 04 лютого 2020 року Комісії ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації стосовно відповідності ТОВ критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року позов задоволено.

06 жовтня 2020 року електронною поштою та 08 жовтня 2020 року поштою від представника ТОВ до суду першої інстанції надійшло клопотання (заява) від 02 жовтня 2020 року про ухвалення додаткового рішення, в якому ТОВ просило, зокрема, стягнути з ДПС за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19500,00 гривень.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року в стягненні з ДПС за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі було відмовлено.

Не погоджуючись з даним додатковим рішенням суду ТОВ подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що додаткове рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на неприбуття у судове засідання 07 квітня 2021 року сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце його проведення, колегія суддів у відповідності до ст.311 КАС України вирішила розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Повне рішення складене 15 квітня 2021 року.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення в межах заяви ТОВ і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення в частині з огляду на таке.

Положеннями статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Зі змісту статті 134 КАС України вбачається, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З аналізу наведеного вбачається, що з метою відшкодування витрат на правову допомогу сторона повинна надати суду докази їх розміру в період часу до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, при цьому в другому випадку така сторона до закінчення судових дебатів у справі повинна зробити заяву про те, що докази розміру судових витрат будуть надані після ухвалення судового рішення та протягом п`яти днів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що представником позивача до закінчення судових дебатів у справі не було подано ані доказів розміру судових витрат, ані заяви про те, що докази розміру судових витрат будуть надані після ухвалення судового рішення та протягом п`яти днів.

Посилання ТОВ в заяві про ухвалення додаткового судового рішення на зазначення в позові прохання покласти судові витрати на відповідача, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки частиною 7 ст.139 КАС України з метою відшкодування витрат на правову допомогу передбачено подання заяви саме про те, що докази розміру судових витрат будуть надані після ухвалення судового рішення та протягом п`яти днів, а не клопотання покласти судові витрати на відповідача, яке є лише клопотанням про розподіл судових витрат.

Отже, враховуючи все вищезазначене та з огляду на положення абз.3 ч.7 ст.139 КАС України, згідно яких за відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що заява ТОВ про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ДПС за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 500,00 гривень повинна бути залишена без розгляду.

Таким чином, враховуючи зазначене колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваного додаткового рішення з постановлянням нового судового рішення.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю САПРІАН - задовольнити частково, а додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року - скасувати.

Прийняти постанову, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю САПРІАН про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю САПРІАН витрат на професійну правничу допомогу - залишити без розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.