Рішення

від 06.04.2021 по справі 517/236/18

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/236/18

Провадження № 2/517/47/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року смт. Захарівка

Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А.,

при секретареві Грабовій І.Г.,

за участю:

представника позивача адвоката Івасишина В.П.,

представників відповідача: адвоката Булик А.О.,

ОСОБА_4,

представника третьої особи: Заболотного М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Захарівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Роксолана , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, Онилівська сільська рада Захарівського району Одеської області, Захарівська районна державна адміністрація Одеської області про визнання договору оренди землі недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, у якому просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 03.10.2011 року укладений між позивачем та СФГ Роксолана щодо земельної ділянки з кадастровим номером № 5125283600:01:001:0347, загальною площею 4,08 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Онилівської сільської ради Захарівського району Одеської області масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 та скасувати державну реєстрацію даного договору, яка проведена відділом Держкомзему у Фрунзівському районі Одеської області про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 512520004000055 від 21.12.2011 року державним реєстратором Івановою Яною Анатоліївною, Захарівська районна державна адміністрація Одеської області, номер запису про реєстрацію 16633106 від 24.09.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 03.10.2011 року укладений між ОСОБА_3 та СФГ Роксолана щодо земельної ділянки з кадастровим номером № 5125283600:01:001:0345, загальною площею 4,49 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Онилівської сільської ради Захарівського району Одеської області масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_3 та скасувати державну реєстрацію даного договору, яка проведена відділом Держкомзему у Фрунзівському районі Одеської області про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 512520004000066 від 21.12.2011 року державним реєстратором Івановою Яною Анатоліївною, Захарівська районна державна адміністрація Одеської області, номер запису про реєстрацію 16646668 від 24.09.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позову посилається на те, що 03.10.2011 року між ОСОБА_1 та СФГ Роксолана , в особі голови ОСОБА_4 нібито був укладений договір оренди землі загальною площею 4,08 га, яка знаходиться на території Онилівської сільської ради Захарівського району одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 .

03.10.2011 року між ОСОБА_3 та СФГ Роксолана , в особі голови ОСОБА_4 нібито був укладений договір оренди землі загальною площею 4,49 га, яка знаходиться на території Онилівської сільської ради Захарівського району одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_3 .

Після смерті ОСОБА_3 , його дружина ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку за кадастровим номером № 5125283600:01:001:0345, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_3 .

Позивач вказує, що не знала про існування договору та не підписував договір оренди землі з відповідачем, ні вона, ні її чоловік, тому дані договори не відповідають внутрішній волі позивача та її чоловіка. Позивачу не було відомо про проведення державної реєстрації оскаржуваного договору, також вказує, що акт приймання-передачі в оренду земельної ділянки, відсутній.

Тому вважає, що оскаржувані договори оренди не відповідають вимогам земельного та діючого в Україні законодавства, а оформлення відповідачем права на оренду землі, яка належить позивачу, за відсутності згоди останнього внутрішньої волі, є порушенням ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вимог Закону України Про оренду землі , так як під час укладення договору, сторони не досягли згоди щодо будь-яких істотних умов договору оренди землі, що є підставою, передбаченою ч. 2 ст.15 ЗУ Про оренду землі , для визнання спірних договорів недійсними.

Представником відповідача СФГ Роксолана ОСОБА_4 подано до суду відзив на позовну заяву про визнання договору оренди землі недійсним, в якому вказав, що позов ОСОБА_1 є штучним, таким, що грунтується лише на припущеннях і направлений на перешкоджання здійсненню правосуддя у розумні строки.

Оспорювані договори оренди землі від 03.10.2011 року за змістом та формою повністю відповідають типовому договору оренди землі, затвердженого постановою КМУ від 03 березня 2004 року № 220, як передбачено ст. 13 ЗУ Про оренду землі . Позивачем не надано жодного доказу щодо ненадання згоди на укладення даних договорів та їх підписання.

Згідно відповідних документів (видаткові накладні та інші) СФГ Роксолана видавало орендну плату орендодавцям за 2012-2017 роки, серед яких є ОСОБА_1 . Крім того, у листопаді 2017 року ОСОБА_5 , який є родичем позивача звернувся з листом від 23.11.2017 року до СФГ Роксолана з вимогою про виплату йому орендної плати за 2017 рік.

Твердження позивача про існування оспорюваних договорів, що вона дізналася лише з матеріалів іншої справи № 517/91/18, як і твердження про відсутність її згоди на укладення вказаного договору оренди землі не відповідає дійсності і є відвертою спробою введення суду в оману щодо фактичних обставин справи, шляхом їх замовчування або спотворення.

Тому вважає, що позивач знала про існування договорів оренди належних їй земельних ділянок, як підстави для отримання нею орендної плати, яку вона приймала без жодних питань та заперечень.

Для визнання оспорюваного правочину недійсним, позивачем не наведено жодних підстав та не надано відповідних доказів. Внаслідок чого доводи позивача, викладені у позовній заяві є лише припущенням позивача, тому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх необгрунтованістю та незаконністю.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що даний договір оренди земельної ділянки не підписувала. Перед закінченням строку дії договору попереджала ОСОБА_4 , що бажає забрати землю. Підтримала в повному обсязі викладені в позовній заяві обставини та вимоги і просила їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що позивач договору оренди земельної ділянки не укладав та не підписував. Висновком експертизи чітко встановлено, що підпис не ОСОБА_1 . Акт прийому-передачі земельних ділянок відсутній та непідписаний позивачем. Також вказав, що найголовніше, не було волевиявлення позивача щодо укладення договору. Недійсність даних договорів є очевидним та доведеним. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача СФГ Роксолана , ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що ним, як головою СФГ Роксолана були підписані дані договори. Знаючи сім`ю позивача, він в 2011 році передав дочці позивача ОСОБА_7 вищевказані договори на підпис. Позивач достовірно знала про існування договорів оренди земельних ділянок, оскільки шість років підряд позивач отримувала орендну плату у вигляді сільськогосподарської продукції, що підтверджується відповідними відомостями та іншими документами наданими ним в судових засіданнях для приєднання до матеріалів даної справи. Просив суд задовольнити клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності.

Представник СФГ Роксолана , адвокат Булик А.О. позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що земельні ділянки оброблялися СФГ Роксолана . Позивач ОСОБА_1 отримувала орендну плату до 2017 року. При розгляді справи не встановлено ким підписувалися договори оренди землі. Експерту представники відповідача хотіли поставити запитання, ким підписувалися дані договори, оскільки ОСОБА_1 стверджувала слідчому, що ОСОБА_4 змушував ОСОБА_7 підписати дані договори. Дія договорів фактично була припинена позивачем в 2017 році. Оскільки позивач отримував орендну плату, то він відповідно знав про існування договорів оренди земельної ділянки. Просив суд задовольнити клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області Заболотний М.Ф. в судовому засіданні пояснив, що вказані договори відповідають типовим договорам, які були станом на 2011 рік. Акт прийому-передачі не повинен був бути в реєстраційній справі. Вважав, що дані договори є діючими і складеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Інші треті особи в судове засідання не з`явилися, надавши до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні відмовилася від надання свідчень.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні вказав, що в 2002 році він за проханням ОСОБА_5 допоміг зробити державні акти на земельні ділянки. В жовтні 2011 року заключили договори оренди. Починаючи з 2012 року і до 2017 року сторони виконували всі зобов`язання. Вищевказані договори були зареєстровані. Оскільки ОСОБА_5 працював у іншому районі та не міг приїхати в офіс, який розташований за адресою: смт. Затишшя Одеської області, ОСОБА_4 віддав договори його дружині ОСОБА_7 , яка через деякий час повернула їх підписаними.

До 2017 року сторони виконували всі зобов`язання, орендар сплачував орендну плату, а орендодавець підписувався у відомостях про її отримання. Після збору врожаю ОСОБА_5 повідомив, що він забирає земельні ділянки. ОСОБА_4 повідомив, що розірвати дані договори можливо за згодою сторін або звернувшись до суду, однак повідомлення ОСОБА_5 було проігноровано та засіяно дані земельні ділянки. ОСОБА_4 звернувся до поліції. ОСОБА_5 повідомив, що звернувся до суду.

Вислухавши пояснення сторін по справі, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одними із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України, є визнання права та визнання правочину недійсним.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,08 га, яка розташована на території Онилівської сільської ради Захарівського району Одеської області масив НОМЕР_1 , ділянка НОМЕР_2 , що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серія І-ОД № 017885 від 21 серпня 2002 року виділеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження Фрунзівської районної державної адміністрації від 08.04.2002 № 87 (Т.1, а.с. 18-19).

ОСОБА_3 був власником земельної ділянки площею 4,49 га, яка розташована на території Онилівської сільської ради Захарівського району Одеської області масив НОМЕР_1 , ділянка НОМЕР_3 , що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серія І-ОД № 017884 від 21 серпня 2002 року виділеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі розпорядження Фрунзівської районної державної адміністрації від 08.04.2002 № 87 (Т.1, а.с. 16-17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 08 грудня 2015 року, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Фрунзівському району Великомихайлівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 293 (Т. 1, а.с. 22, та свідоцтво про одруження (Т.1, а.с. 20).

Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом № 121 від 01.02.2018 року виданого нотаріусом Захарівської районної державної нотаріальної контори, отримала у власність земельну ділянку за кадастровим номером 5125283600:01:001:0345, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_3 (Т.1, а.с. 21).

Отже, позивач наразі є власником двох земельних ділянок за кадастровими номерами 5125283600:01:001:0347 та 5125283600:01:001:0345.

Відповідно до положень закріплених в ч. 2 ст. 373 ЦК України, право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Між орендодавцем ОСОБА_1 з одного боку та орендарем СФГ Роксолана в особі голови ОСОБА_4 з іншого боку 03 жовтня 2011 року було укладено типовий договір оренди землі, об`єкт оренди: земельна ділянка загальною площею 4.08 га, масив НОМЕР_1 , ділянка НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 10 років, що підтверджується типовим договором землі від 03 жовтня 2011 року (Т.1 а.с.26-29) та зареєстровано даний договір державним реєстратором Захарівської районної державної адміністрації Одеської області Івановою Я.А. від 24 вересня 2016 року за № 1040003751252, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 69254778 від 28 вересня 2016 року (Т.1 а.с. 37-39).

Між орендодавцем ОСОБА_3 з одного боку та орендарем СФГ Роксолана в особі голови ОСОБА_4 з іншого боку 03 жовтня 2011 року також було укладено типовий договір оренди землі, об`єкт оренди: земельна ділянка загальною площею 4.49 га, масив НОМЕР_1 , ділянка НОМЕР_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 10 років, що підтверджується типовим договором землі від 03 жовтня 2011 року (Т.1 а.с.30-33) та зареєстровано даний договір державним реєстратором Захарівської районної державної адміністрації Одеської області Івановою Я.А. від 24 вересня 2016 року за № 1040732351252, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 69318669 від 29 вересня 2016 року (Т.1 а.с. 40-42).

Позивач вказує, що не знала про існування договору та не підписувала договір оренди землі з відповідачем, ні вона, ні її чоловік, тому дані договори не відповідають внутрішній волі позивача та її чоловіка. Позивачу не було відомо про проведення державної реєстрації оскаржуваних договорів, також вказує, що акти приймання-передачі в оренду земельних ділянок, відсутні.

Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.

Згідно із ч. 5 ст. 6 ЗУ Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до статей 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Підпунктом 6 п. 2 ч. 1 ст. 4 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Відповідно до ст. 2 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 було встановлено, що державна реєстрація договорів оренди проводиться, зокрема, виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради за місцем розташування земельної ділянки (п. 3), а її забезпечення покладається на відповідний державний орган земельних ресурсів (п. 4), який у 20-дений термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обґрунтований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну справу відповідно виконавчому комітету сільської, селищної та міської ради, за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації або відмови у такій реєстрації (п. 11). Договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів окремо в розрізі кожної сільської, селищної, міської ради (п. 13).

Згідно довідки Онилівської сільської ради Захарівського району Одеської області № 34 від 31.01.2018 року, станом на 01.01.2018 року за господарством СФГ Роксолана числиться 55,148 га на масиві № НОМЕР_1 , згідно оренди з фізичними особами, в тому числі з ОСОБА_3 та ОСОБА_8 (Т.1 а.с. 34-35).

Відповідно довідки Міжрайонного управління у Великомихайлівському та Захарівському районах Головного управління держгеокадастру в Одеській області від 07.12.2017 року № 32-15-0.192-3884/125-17, між СФГ Роксолана та громадянами ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 були укладені договори оренди строком на 10 років.

Договір оренди з громадянкою ОСОБА_1 зареєстрований в книзі записів реєстрації, зареєстрований договір оренди на земельну ділянку від 21.12.2011 року за № 512520004000055 площею 4,0765 га.

Договір оренди з громадянином ОСОБА_3 зареєстрований в книзі записів реєстрації, зареєстрований договір оренди на земельну ділянку від 21.12.2011 року за № 5125200040000566 площею 4,4931 га (Т.1 а.с. 36).

Представником позивача за довіреністю ОСОБА_2 було подано до суду клопотання про витребування доказів:

У СФГ Роксолана (місцезнаходження: вул. Комарова, 4 смт. Затишшя, Захарівського району Одеської області, 66740, код ЄДРПОУ 22514455):

- оригінал договору оренди землі від 03.10.2011 р. укладений між ОСОБА_10 та Селянським (Фермерським) господарством Роксолана (ідентифікаційний код ЄДРПОУ юридичної особи 22514455) щодо земельної ділянки з кадастровим номером № 5125283600:01:001:0347, загальною площею 4,08 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Онилівської сільської ради Захарівського району Одеської області масив № НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 ;

- оригінал договору оренди землі від 03.10.2011 р. укладений між ОСОБА_3 та Селянським (Фермерським) господарством Роксолана (ідентифікаційний код ЄДРПОУ юридичної особи 22514455) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5125283600:01:001:0345, загальною площею 4,43 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Онилівської сільської ради Захарівського району Одеської області масив № НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_3 ;

- оригінали планів або схем земельних ділянок, кадастрових планів земельних ділянок з відображенням обмежень (обтяжень) у їх використанні та встановлених земельних сервітутів, акти визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), акти приймання-передачі об`єктів оренди; проекти відведення земельних ділянок.

Витребувати з Міжрайонного управління у Великомихайлівському та Захарівському районах ГУ Держгеокадастру в Одеській області:

- оригінал Договору оренди земельної ділянки від 03.10.2011 року укладеного між ОСОБА_10 та Селянським (Фермерським) господарством Роксолана (ідентифікаційний код ЄДРПОУ юридичної особи 22514455) щодо земельної ділянки з кадастровим номером № 5125283600:01:001:0347, загальною площею 4,08 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Онилівської сільської ради Захарівського району Одеської області масив № НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 державну реєстрацію якого була проведена відділом Держкомзему у Фрунзівському районі Одеської області (нині відділ у Захарівському районі Міжрайонного управління у Великомихайлівському та Захарівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області) про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за№ 512520004000055 від 21.12.2011 р.;

- оригінал договору оренди земельної ділянки від 03.10.2011 року укладеного між ОСОБА_3 та Селянським (Фермерським) господарством Роксолана (ідентифікаційний код ЄДРПОУ юридичної особи 22514455) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5125283600:01:001:0345, загальною площею 4,43 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Онилівської сільської ради Захарівського району Одеської області масив № НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_3 , державну реєстрацію якого була проведена відділом Держкомзему у Фрунзівському районі Одеської області нині відділ у Захарівському районі Міжрайонного управління у Великомихайлівському та Захарівському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 512520004000066 від 21.12.2011 р.;

- належним чином засвідчені копії планів або схем земельних ділянок, кадастрових планів земельних ділянок з відображенням обмежень (обтяжень) у їх використанні та встановлених земельних сервітутів, акти визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості);

- оригінал актів приймання-передачі об`єктів оренди до вищезазначеного договору оренди;

- проекти відведення земельних ділянок, а також оригінали усіх наявних документів, що слугували підставою для реєстрації вищевказаних договорів оренди земель від 03.10.2011 року та інформацію щодо обставин та підстав їх реєстрації.

Витребувати з Онилівської сільської ради Захарівського району Одеської області:

- належним чином засвідчені документи, що слугували підставою для видачі довідки Селянському фермерському господарству Роксолана за вих. № 34 від 2018-01-31 р. та додаток 1 Онилівською сільською радою Захарівського району Одеської області, складеною Онилівським сільським головою Барабаш С.О.

Витребувати з Захарівської районної державної адміністрації Одеської області:

- належним чином засвідчену копію реєстраційної справи ОСОБА_1 , в якій зберігаються документи, що були подані для проведення державної реєстрації державного акту серії І-ОД № 017885, виданий 21.08.2002 р. Фрунзівською районною державною адміністрацією Одеської області;

- належним чином засвідчену копію рішення про державну реєстрацію, індексний номер: 31617305 від 28.09.2016 17:31:40 державного реєстратора Іванової Яни Анатоліївни та інші наявні в реєстраційній справі документи, в тому числі, у формі електронних копій, виготовлених шляхом сканування під час проведення реєстраційних дій;

- належним чином засвідчену копію реєстраційної справи, в якій зберігається перелік документів, який подала юридична або фізична особа (заявник) особисто або надіслала поштою, для проведення державної реєстрації договору оренди землі, при проведенні державної реєстрації договору оренди землі від 03.10.2011 року, укладеного між ОСОБА_1 та Селянським фермерським господарством Роксолана в особі Голови ОСОБА_4 на земельну ділянку загальною площею 4,08 га, кадастровий номер 5125283600:01:001:0347, яка знаходиться на території Онилівської сільскої ради Фрунзівського (нині Захарівського) району Одеської області масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 ;

- копію рішення про державну реєстрацію, індексний номер: 31617471 від 28.09.2016 17:38:22 державного реєстратора Іванової Яни Анатоліївни, належним чином завірену копію договору оренди, акт приймання-передачі вказаної земельної ділянки та інші наявні в реєстраційній справі документи, в тому числі, у формі електронних копій, виготовлених шляхом сканування під час проведення реєстраційних дій;

- належним чином засвідчену копію реєстраційної справи ОСОБА_3 , в якій зберігаються документи, що були подані для проведення державної реєстрації державного акту серії І-ОД № 017884, виданий 21.08.2002 р. Фрунзівською районною державною адміністрацією Одеської області, належним чином засвідчену копію рішення про державну реєстрацію, індексний номер: 31629617 від 29.09.2016 12:34:34 державного реєстратора Іванової Яни Анатоліївни та інші наявні в реєстраційній справі документи, в тому числі, у формі електронних копій, виготовлених шляхом сканування під час проведення реєстраційних дій;

- належним чином засвідчену копію реєстраційної справи, в якій зберігається перелік документів, який подала юридична або фізична особа (заявник) особисто або надіслала поштою, для проведення державної реєстрації договору оренди землі, при проведенні державної реєстрації договору оренди землі від 03.10.2011 року, укладеного між ОСОБА_3 та Селянським фермерським господарством Роксолана в особі Голови ОСОБА_4 на земельну ділянку загальною площею 4,49 га, кадастровий номер 5125283600:01:001:0345, яка знаходиться на території Онилівської сільскої ради Фрунзівського (нині Захарівського) району Одеської області масив № НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_3 ;

- належним чином засвідчену копію рішення про державну реєстрацію, індексний номер: 31629985 від 29.09.2016 12:45:26 державного реєстратора Іванової Яни Анатоліївни;

- належним чином завірену копію вищезазначеного договору оренди, акту приймання-передачі вказаної земельної ділянки та інші наявні в реєстраційній справі документи, в тому числі, у формі електронних копій, виготовлених шляхом сканування під час проведення реєстраційних дій.

Ухвалою суду від 18 червня 2018 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та витребувано вищезазначені докази.

Представником відповідача СФГ Роксолана ОСОБА_4 подано до суду відзив на позовну заяву про визнання договору оренди землі недійсним, в якому вказав, що позов ОСОБА_10 є штучним, таким, що грунтується лише на припущеннях, і направлений на перешкоджання здійсненню правосуддя у розумні строки.

Оспорювані договори оренди землі від 03.10.2011 року за змістом та формою повністю відповідають типовому договору оренди землі, затвердженого постановою КМУ від 03 березня 2004 року № 220, як передбачено ст. 13 ЗУ Про оренду землі . Позивачем не надано жодного доказу щодо ненадання згоди на укладення даних договорів та їх підписання.

Згідно відповідних документів (відомості, видаткові накладні та інші) СФГ Роксолана видавало орендну плату орендодавцям за 2012-2017 роки, серед яких є ОСОБА_10 . Крім того, у листопаді 2017 року ОСОБА_5 , який є родичем позивача, листом від 23.11.2017 року звернувся до СФГ Роксолана з вимогою про виплату йому орендної плати за 2017 рік.

Твердження позивача про існування оспорюваних договорів, що вона дізналася лише з матеріалів іншої справи № 517/91/18, як і твердження про відсутність її згоди на укладення вказаного договору оренди землі не відповідає дійсності і є відвертою спробою введення суду в оману щодо фактичних обставин справи, шляхом їх замовчування або спотворення.

Тому вважає, що позивач знала про існування договорів оренди належних їй земельних ділянок, як підстави для отримання нею орендної плати, яку вона приймала без жодних питань та заперечень.

Для визнання оспорюваного правочину недійсним, позивачем не наведено жодних підстав та не надано відповідних доказів. Внаслідок чого доводи позивача, викладені у позовній заяві є лише припущенням позивача, тому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх необгрунтованістю та незаконністю (Т. 1 а.с. 79-86).

Представником відповідача СФГ Роксолана надано до суду наступні документи: копії типових договорів оренди землі від 03 жовтня 2011 року укладених між орендодавцями ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 з одного боку та орендарем СФГ Роксолана в особі голови ОСОБА_4 з іншого боку, копію статуту СФГ Роксолана , копію протоколу загальних зборів СФГ Роксолана , копії відомостей про видачу орендної плати за 2012-2017 роки, згідно яких ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 отримували орендну плату протягом 2012-2017 років, копія листа від 23.11.2017 року, згідно якого ОСОБА_4 просять розрахуватися за орендну плату за 2017 рік за три пая ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , копія відповіді СФГ Роксолана від 08 грудня 2017 року на лист ОСОБА_5 від 23.11.2017 року, копія довідки Онилівської сільської ради Захарівського району Одеської області № 34 від 31.01.2018 року, копія довідки Онилівської сільської ради Захарівського району Одеської області № 33 від 30.01.2018 року, копії актів про передачу та прийом земельних ділянок в натурі від 27 травня 2002 року гр. ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , копія довідки Міжрайонного управління у Великомихайлівському та Захарівському районах Головного управління держгеокадастру в Одеській області від 07.12.2017 року № 32-15-0.192-3884/125-17, копії довідок про доходи ОСОБА_10 за 2015-2016 роки (Т.1 а.с. 79-143).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Як передбачено абз. 3 ч. 2 ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Представником позивача ОСОБА_2 подано до суду відповідь на відзив в якій зазначила, що позивач та її покійний чоловік не підписували та не виражали волю на укладення спірних договорів оренди землі від 03.10.2011 року та були позбавлені можливості погодити будь-які істотні умови, що, в свою чергу слугує підставою для визнання їх недійсним із скасуванням реєстрації останніх.

Укладення та реєстрація оспорюваних договорів оренди землі відбулася протиправно та незаконно, оскільки згоду позивач та її чоловік на укладання договорів оренди землі від 03.10.2011 року не надавали. Тобто, за відсутності волі на укладення договору оренди землі позивач та її чоловік були позбавлені щодо погодження будь-яких умов договору.

З-поміж іншого, пояснення, що були надані представником відповідача у судовому засіданні від 29.05.2018 року лише підтверджують неприховану та певною мірою свавільну обізнаність голови СФГ Роксолана ОСОБА_4 щодо відсутності волі позивача та нині померлого ОСОБА_3 на укладення даних правочинів.

Представником відповідача не було долучено ані актів-приймання передачі земельної ділянки в натурі, ані актів приймання-передач орендної плати, ані планів або схем земельної ділянки, ані кадастрового плану земельної ділянки з відображенням обмежень у її використанні, ані акту визначення меж земельних ділянок в натурі, ані проекту відведення земельної ділянки, як передбачено Прикінцевими положеннями оспорюваного договору, оскільки таких документів не існує, що власне і підтвердив представник відповідача під час судового засідання 29.05.2018 року.

Тому вважає, що надані у відзиві докази не спростовують вимог та обгрунтувань, викладених у позові, а у деякому розумінні їх підтверджують. Втім, надані докази є неналежними, недопустимими, недостовірними, недостатніми у розумінні норм ЦПК України (Т.2 а.с. 6-11).

Представником відповідача СФГ Роксолана ОСОБА_4 подано до суду заяву про застосування позовної давності в порядку ст. 267 ЦК України, яка обгрунтована тим, що позивач ОСОБА_10 знала про існування договорів оренди земельних ділянок, як підставу для отримання нею орендної плати, яку вона приймала без жодних питань та заперечень, також докази наявні в матеріалах справи, які підтверджують визнання та усвідомлення позивачем ОСОБА_10 наявності та дійсності договору оренди землі, укладеного між позивачем та СФГ Роксолана 03.10.2011 року, тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 у справі № 517/236/18 за позовом до СФГ Роксолана у повному обсязі у зв`язку зі спливом строків позовної давності, відповідно до статті 267 ЦК України (Т.2 а.с. 27-28).

Представником позивача ОСОБА_2 подано до суду клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, заяву про забезпечення доказів шляхом їх витребування та заяву про поновлення строку, згідно якої зазначає про можливе існування оскаржуваних договорів оренди землі від 03.10.2011 року позивач дізнався у травні 2018 року.

У позивача та її покійного чоловіка ОСОБА_3 була відсутня воля на укладення оскаржуваних правочинів з відповідачем.

Щодо строків позовної давності, представник позивача, зазначив наступне.

Пунктом 28 постанови Пленуму № 9 визначено, що строк позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Саме до такого розуміння норм ст. 261 ЦК зводиться правовий висновок Верховного Суду України, зроблений під час розгляду справи N 6-48цс15 у постанові від 22 квітня 2015 року, який повинен бути врахованим судами відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Розглянувши справу № 6-48цс15 про визнання договору оренди земельної ділянки, додаткового договору та акту прийому-передачі ділянки недійсними, витребування ділянки, ВСУ висловився щодо початку обчислення строку позовної давності в подібних суперечках.

Було сформульовано правову позицію про те, що за змістом частини 1 ст. 261 Цивільного кодексу України (перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила) початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто, можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У справі, що переглядалась ВСУ було встановлено, що позивач дізнався про порушення свого права, тобто, про наявність спірного договору оренди, тільки у вересні 2013 року, що в розумінні частини 1 ст. 261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності.

Під формуванням правової позиції ВСУ було вказано, що посилання відповідача на те, що початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з моменту укладення спірного договору, оскільки позивач отримував плату за користування землею, суди апеляційної та касаційної інстанцій обгрунтовано визнали таким, що суперечить нормам статті 261 ЦК України. Виходячи з результатів експертизи, спірний договір, укладений від імені позивача, був підписаний не ним, а іншою особою. Таким чином, договір був укладений без волевиявлення позивача, а тому ВСУ погодився з висновком про недійсність спірного договору на підставі частини 3 ст. 203 ЦК України і частиною 1 ст. 215 ЦК України.

На підставі чого представник зауважив, що у даному випадку, можливістю звернення позивача з даним позовом до Фрунзівського районного суду стала саме обізнаність позивача щодо існування договорів оренди землі від 03.10.2011 р. та отримання їх копій.

Так, позивач отримала фотокопію оскаржуваних договорів оренди землі 10.05.2018 року, після того як представник, що діяв від імені останньої ознайомився з матеріалами цивільної справи № 517/91/18 та надав їх позивачу для огляду.

Таким чином, позовна давність обчислюється не з моменту підписання договору оренди землі, укладеного без волевиявлення орендодавця позивача, а від моменту коли позивачу стало відомо про його існування, що є цілком логічним та розумним в контексті обставин, з якими може зіткнутися власник в результаті недобросовісних дій інших осіб.

За вищевказаних обставин, просить суд поновити позивачу строк на звернення до суду з даним позовом (Т.2, а.с. 119-131).

Представником відповідача СФГ Роксолана ОСОБА_4 подано до суду заяву про виклик у судове засідання для допиту свідків: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (Т.2 а.с. 161-162).

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснила, що в 2016 році за наказом ОСОБА_4 видала 3 тони зерна ОСОБА_5 , який приїздив на тракторі, зі складу який знаходиться біля с. Перехрестове Захарівського району Одеської області, який належить ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснив, що возив з-під комбайна зерно (орендну плату) до домоволодіння ОСОБА_10 . Орендну плату отримували як ОСОБА_5 так ї його дружина. Також вказав, що ним оброблялась вищевказана земельна ділянка з 2014 року. Виконував роботу щодо оранки городу безкоштовно ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснив, що знає про договір оренди земельної ділянки, який укладений між ОСОБА_10 , ОСОБА_3 та СФГ Роксолана . СФГ Роксолана обробляла дані земельні ділянки та сплачувала орендну плату біля стадіону, де пайовики її отримували, в тому числі отримувала ОСОБА_10 . Городи оброблялись пайовикам безкоштовно.

ОСОБА_4 подано до суду заперечення щодо поновлення строку на подання позовної заяви в якому вказав, що початок перебігу позовної давності слід розраховувати відповідно до положень ч. 3 ст. 261 ЦК України, а саме від дня коли почалося виконання правочину.

Крім того, за змістом ч. 4 ст. 127 ЦПК, заява про поновлення строку для подання позову повинна бути подана одночасно з позовом, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог гр. ОСОБА_10 у справі № 517/236/18 за позовом до СФГ Роксолана у повному обсязі у зв`язку зі спливом позовної давності та залишити без задоволення заяву про поновлення гр. ОСОБА_10 строку на подання позову до СФГ Роксолана про визнання договорів оренди землі від 03.10.2011 року недійсними (Т. 2, а.с. 240-242).

Ухвалою Фрунзівського районного суду Одеської області від 06 листопада 2018 року призначено судову почеркознавчу експертизу підписів у договорах оренди землі від 03 жовтня 2011 року (Т. 2, а.с. 34-36).

Згідно висновку експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз судово-почеркознавчої експертизи № 18-5900 за матеріалами цивільної справи № 517/236/18 (провадження № 2/517/151/2018) за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Роксолана , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, Онилівська сільська рада Захарівського району Одеської області, Захарівська районна державна адміністрація Одеської області про визнання договору оренди землі недійсним складеного 03 червня 2020 року встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 в графі Орендодавець у Типовому договорі оренди землі від 03 жовтня 2011 року, що укладений з Селянським (фермерським) господарством, виконано не самою ОСОБА_1 , а іншою особою.

Підписи від імені ОСОБА_3 в графі Орендодавець у Типовому договорі оренди землі від 03 жовтня 2011 року, що укладений з Селянським (фермерським) господарством, виконано самим ОСОБА_3 , а не іншою особою (Т.3 а.с. 100-104).

Представником відповідача ОСОБА_4 подано до суду клопотання про виклик у судове засідання експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, яким підготовлено висновок № 18-5900 від 03.06.2020 року за результатами почеркознавчої експертизи у справі № 517/236/18 для надання пояснень щодо його висновку у судовому засіданні (Т. 3, а.с. 128-133), яке судом було задоволено.

Однак, експерт Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз у судові засідання не з`явився, тому судом за клопотанням представника відповідача було припинено подальший виклик експерта та продовжено розгляд справи (Т.3. а.с. 156, 177, 178, 180-181, 183-184, 189, 200-201, 209-211, 215, 219, 224, 232-236, 240-242а, 244-247).

Суд, зробивши аналіз діючих норм законодавства, дійшов висновку, що СФГ Роксолана уклавши договори оренди земельних ділянок із ОСОБА_10 та ОСОБА_3 , на які оформлено право власності, незаконно використовувало лише земельну ділянку, яка належить ОСОБА_10 , оскільки згідно висновку експерта № 18-5900 складеного 03 червня 2020 року підписи в даному договорі виконані не самою ОСОБА_1 , а іншою особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 373 ЦК України, власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позивач вірно визначила характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права та можливість його захисту в спосіб шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 03.10.2011 року укладений між ОСОБА_1 та Селянським (Фермерським) Господарством Роксолана та скасуванням державної реєстрації даного договору.

Щодо земельної ділянки, яка належала ОСОБА_3 та яку успадкувала його дружина ОСОБА_10 , суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, висновком експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз судово-почеркознавчої експертизи № 18-5900 встановлено, що підписи від імені ОСОБА_3 в графі Орендодавець у Типовому договорі оренди землі від 03 жовтня 2011 року, що укладений з Селянським (фермерським) Господарством, виконано самим ОСОБА_3 , а не іншою особою.

Частиною першою ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 3 ст. 203 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 6 ЗУ Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 13 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов`язки.

Таким чином, в суді достовірно встановлене волевиявлення ОСОБА_3 , спадщину якого прийняла його дружина ОСОБА_10 на укладення договору оренди земельної ділянки, підпис в цьому договорі виконаний ним власноручно, тому, суд приходить до висновку, що вищезазначений правочин дійсний і позовні вимоги не підлягають в цій частині до задоволення.

В п.п. 19, 23 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав № 5 від 07.02.2014 року визначено, що застосовуючи положення статті 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п?ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи відсутність підпису позивача в оскаржуваному договорі оренди земельної ділянки, можна зробити висновок про недосягнення сторонами при укладенні даного договору щодо всіх істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України Про оренду землі , які є обов`язковими для цього виду договорів.

Частиною першою ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За загальним правилом, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ст. 15 Закону України Про оренду землі встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є:

-об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

-строк дії договору оренди;

-орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 17, 19 Закону України Про оренду землі є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Враховуючи відсутність підпису позивача ОСОБА_10 , обставини справи, можна зробити висновок, що під час укладання договору оренди земельної ділянки текст договору було підписано від імені позивача сторонньою особою, яка не мала належних повноважень на вчинення такої дії. А тому не можна вважати, що сторони досягли усіх істотних умов договору оренди землі, що є підставою, передбаченою ст. 15 Закону України Про оренду землі , для визнання спірного договору недійсним.

Щодо строків позовної давності, суд прийшов до висновку, що відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, в межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Таким чином, позовна давність застосовується у разі, коли цивільне право чи інтерес підлягає захисту.

Посилання відповідача на те, що початок перебігу строку позовної давності необхідно обчислювати з моменту укладення спірного договору, оскільки позивач отримував плату за користування землею суперечить нормам статті 261 ЦК .

Виходячи з результатів експертизи, спірний договір, укладений від імені позивача, був підписаний не ним, а іншою особою. Таким чином, договір був укладений без волевиявлення позивача ОСОБА_10 , а тому позовна давність обчислюється не з моменту підписання договору оренди землі, укладеного без волевиявлення орендодавця - позивача, а від моменту коли позивачу стало відомо про його існування.

Саме така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15.

Тому посилання представника відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності не мають правового значення.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою їх забезпечення.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону ( ст. 5 ЦПК України).

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини в справі Ващенко проти України (заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно з п. 27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції " виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Відповідно до п. 27 Постанови ПВСУ № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині визнання недійсного договору оренди земельної ділянки укладеного між ОСОБА_10 та СФГ Роксолана та скасування державної реєстрації даного договору, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства Роксолана , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, Онилівська сільська рада Захарівського району Одеської області, Захарівська районна державна адміністрація Одеської області про визнання договору оренди землі недійсним - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 03.10.2011 року укладений між ОСОБА_1 та Селянським (Фермерським) господарством Роксолана (код ЄДРПОУ 22514455) щодо земельної ділянки з кадастровим номером № 5125283600:01:001:0347, загальною площею 4,08 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Онилівської сільської ради Захарівського району Одеської області масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 .

Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 03.10.2011 року, який укладено між ОСОБА_1 та Селянським (Фермерським) господарством Роксолана (код ЄДРПОУ 22514455) щодо земельної ділянки з кадастровим номером № 5125283600:01:001:0347, загальною площею 4,08 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Онилівської сільської ради Захарівського району Одеської області масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , яка проведена відділом Держкомзему у Фрунзівському районі Одеської області про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 512520004000055 від 21.12.2011 року державним реєстратором Івановою Яною Анатоліївною, Захарівська районна державна адміністрація Одеської області, номер запису про реєстрацію 16633106 від 24.09.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Фрунзівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 15 квітня 2021 року.

Суддя: