Рішення

від 12.04.2021 по справі 518/1140/20

ШИРЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ширяївський районний суд Одеської області

12.04.2021 Справа №: 518/1140/20 Провадження № 2/518/110/2021

Рішення

ІмЕНЕм УкрАїни

12 квітня 2021 року

Ширяївський районний суд Одеської області в складі:

Головуючого судді Тарасенка М.С.,

секретаря судового засідання Шевчук Г.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Малиновський про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та упущеної вигоди завданої загибеллю бджіл, -

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Фермерського господарства Малиновський в якому просить стягнути з ФГ Малиновський на його користь майнову шкоду, заподіяну загибеллю бджіл, завдану йому моральну шкоду та сплачені ним судові витрати, посилаючись на те, що він є власником бджолиної пасіки та з 2016 року займається утриманням та розведенням бджіл, виробництвом і первиною переробкою продуктів бджільництва. В 2020 році його пасіка складалася із 27 бджолиних сімей, кожна з яких займала окремий вулик, пасіка розташована на території Ширяївської селищної ради Ширяївського району Одеської області, а саме по АДРЕСА_1 .

Позивач зазначив, що всупереч вимогам ст. 37 Закону України Про бджільництво , відповідач у нічний час з 22 травня на 23 травня 2020 року,без попередження його як пасічника за 3 дні до обробки посівів, обробив невідомою речовиною посіви ріпаку, які розміщені на полях, що ним орендується, та знаходяться на незначній відстані, близько 800-1000 метрів від пасіки позивача. У зв`язку з такими діями відповідача трапилась масова загибель бджіл близько 50% від загальної кількості, яку позивач виявив 24 травня 2020 року. З приводу загибелі бджіл позивач наступного дня, 25 травня 2020 року, звернувся до Ширяївського районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області та Ширяївської селищної ради з проханням створити комісію та здійснити огляд його пасіки.

За результатами роботи зазначеної комісії 25 травня 2020 року складено Акт встановлення факту отруєння (потрави) бджіл, комісія при обстеженні пасіки виявила масовий падіж бджіл з характерними ознаками отруєння пестицидами, також, комісією встановлено, що з 27 належних позивачу бджолиних сімей, 27 бджолиних сімей втратили по 100 % робочих бджіл, що становить 50% від загальної кількості бджіл. Комісією відібрано проби загиблих бджіл з пасіки Позивача та зразки рослин озимого ріпаку з поля (кадастровий номер 5125455100:01:006:0363), яке використовується відповідачем та відправлено до лабораторії на проведення досліджень.

Відповідно до протоколів випробувань № 3/28-А-1763/81-1 та № 3/28-А-1763/81-2 від 01.06.2020 року, Дослідницько-випробувальним токсикологічним центром Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров`я України в зразках підмору бджіл з бджолопасіки позивача та зразках зеленої маси квітучих рослин ріпаку з поля, що використовує відповідач, виявлено інсектицидні речовини клотіанідин та циперметрин .

Позивач вважає, що в наслідок неправомірних дій відповідача йому завдано матеріальну шкоду у вигляді реальних збитків, що складаються з вартості загиблих бджіл на загальну суму 31 500,00 гривень та упущеної вигоди, що складається з вартості недоотриманої бджолопродукції (бджолопакети, мед, пилок) на загальну суму 134 727, 75 грн.

Також, беручи до уваги його душевні страждання, кількість бджіл, що загинули від отруєння, позивач вважає, що йому було спричинено моральну шкоду, розмір якої він оцінює в сумі 50 000,00 гривень.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, згідно якого вимоги позивача ним не визнаються в повному обсязі, просить суд відмовити в задоволенні позову, свою позицію обгрунтовує тим, що його не було попереджено про проведення комісійного обстеження, комісія проводила обстеження та склала акт комісійного обстеження без участі представника відповідача, вважає склад комісії не правомочним, вважає результати експертизи не належним доказом, через, те що позивач самостійно сплачув вартість її проведення та самостійно відвозив зразки, вважає, що зразки зеленої маси були не опломбовані, заперечує отруєння бджіл, через обробку поля ріпаку, так як вважає, що на момент обробки рапс вже відцвів, температура повітря у ночі була не більше 5 градусів цельсію, а вдень 13-15 градусів, швидкість вітру становила 10-14 м\с, що на його думку унеможливлює літ бджіл і медозбір.

У відповіді на відзив на позовну заяву, позивач зазначив, що викладені відповідачем у відзиві заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача, без посилання на відповідні докази або норми права та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні позивач та його представники підтримали позовні вимоги, наполягали на їх задоволені в повному обсязі.

Представники відповідача в судовму засідані заперечували проти задоволення позовних вимог, просили суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 12 червня 2016 року на ім`я ОСОБА_1 видано ветеринарно-санітарний паспорт пасіки № 15, згідно якого вбачається, що йому належить приватна пасіка, яка станом на 25 травня 2020 року складаласяз двадцяти семи бджолиних сімей та була розташована за адресою: АДРЕСА_1 .Згідно відмітки в зазначеномуветеринарно-санітарному паспорті пасікивід 25.05.2020 року захворювання бджіл не виявлено.

Відповідно до довідки Ширяївської селищної ради Одеської області № 987 від 04.06.2020 року, вбачається, що за домогосподарством позивача зареєстрована пасіка у кількості двадцяти семи бджолосімей.

24 травня 2020 року позивач виявив на своїй пасіці масову загибель бджіл з характерними ознаками отруєння, з приводу загибелі бджіл наступного дня, 25 травня 2020 року, він звернувся до Ширяївського районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області та Ширяївської селищної ради з проханням створити комісію та здійснити огляд його пасіки.

25 травня 2020 року створено комісію у складі: в.о. начальника Ширяївської районної державної лікарні ветеринарної медицини ОСОБА_2 ; лікаря ветеринарної медицини 1-ї категорії ОСОБА_3 ; спеціаліста 2-ї категорії відділу земель та майнових відносин Ширяївської селищної ради ОСОБА_4; головного спеціаліста сектору діловодства та контролю Ширяївської РДА ОСОБА_9; власника пасіки ОСОБА_1 ; голови ФГ Малиновський Малиновського І.О .

Повноваження комісії підтверджуються: розпорядженням Ширяївської селищної ради Одеської області №59/1-ВД від 09.04.2020 року Про призначення відповідальних осіб, які уповноважені входити до складу Комісії для засвідчення факту загибелі бджіл на території Ширяївської селищної ради ; листом ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області вих. 5327/02.3/21-19 від 16.07.2019 року; розпорядження Ширяївської РДА №107/А-2019 від 06.06.2019 Про утворення робочої групи з питань запобігання отруєнню бджіл при застосуванні хімічних засобів захисту рослин .

За результатами роботи зазначеної комісії 25 травня 2020 року складено Акт встановлення факту отруєння (потрави) бджіл.

Згідно Акту встановлення факту отруєння (потрави) бджіл, комісія при обстеженні пасіки виявила масовий падіж бджіл з характерними ознаками отруєння пестицидами, також, комісією встановлено, що з двадцяти семи належних позивачу бджолиних сімей, двадцять сім бджолиних сімей втратили по 100 % робочих бджіл, що становить 50% від загальної кількості бджол.

Крім того, комісією встановлено, та не заперечувалося представниками відповідача с судовому засіданні, що ФГ Малиновський здійснювало обробку озимого ріпаку засобами захисту рослин у нічний час з 22 травня на 23 травня 2020 року на полі, що розташовано на відстані 800-1000 метрів від пасіки позивача, та яке знаходиться у користуванні відповідача.

Комісією відібрано проби загиблих бджіл з пасіки позивача та зразки рослин озимого ріпаку з поля відповідача, на якому здійснювалася обробка засобами захисту рослин, з метою проведення лабораторної діагностики для встановлення наявності у відібраних зразках залишків отруйних речовин.

Відповідно до акту відбору зразків № 9 від 25.05.2020 складеного та підписаного уповноваженими членами комісії, зразок ріпака озимого опломбовано о 14 год 20 хв. 25.05.2020 року.

Відповідно до акту відбору зразків № 8 від 25.05.2020 складеного та підписаного уповноваженими членами комісії, зразок підмору бджіл опломбовано о 14 год 00 хв. 25.05.2020 року.

26.05.2020 року відібрані проби доставлено до Дослідницько-випробувального токсикологічного центру Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров`я України, який акредитований на проведення відповідних досліджень згідно до вимог ДСТУ ISO/ІЕС 17025:2017, що підтверджується Атестатом про акредитацію, виданим Національним агентством з акредитації України № 20375 від 03.09.2019 року.

Відповідно до протоколу випробувань № 3/28-А-1763/81-1 від 01.06.2020 року, Дослідницько-випробувальним токсикологічним центром Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров`я України в наданому на випробування зразку підмору бджіл від 27 бджолосімей (власник пасіки ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 ) виявлено інсектициди клотіанідин на рівні 0,01 мг/кг та ципертметрин на рівні 0,038 мг/кг. Враховуючи комплексний контактний (LD 50 0,439 мг/кг - клотіанідин, LD 50 0,2 мг/кг - циперметрин) та пероральний (LD 50 0,0379 мг/кг - клотіанідин, LD 50 0,35 мг/кг - циперметрин) шлях дії високотоксичних для бджіл інсектицидів клотіанідину (як інсектициду та метаболіту тіаметоксану) та циперметрину є підстави вважати, що причиною загибелі бджіл є вказані пестициди (інформація: клотіанідин - EFSA Journal 2013;11(1):3066; циперметрин - The Pesticide Manual. Sixteenth Edition. BCPC:2012, Р.274-275).

Відповідно до протоколу випробувань № 3/28-А-1763/81-2 від 01.06.2020 року, Дослідницько-випробувальним токсикологічним центром Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров`я України в наданому на випробування зразку зеленої маси квітуючих рослин ріпаку з поля ФГ Малиновський , Одеська область, Ширяївський р-н, смт. Ширяєве, що знаходиться на відстані від бджолопасіки ОСОБА_1 виявлено інсектициди ацетаміприд на рівні 0,01 мг/кг, клотіанідин на рівні 0,31 мг/кг, тіаметоксам нижче межі кількісного визначення 0,01 мг/кг та ципертметрин на рівні 0,19 мг/кг, виявлені інсектициди дають підстави вважати, що вищезазначені пестициди застосовувались для обробки даних посівів ріпаку, прицьому слід зазначити, виходячи з отриманих результатів, що остання обробка проводилась інсектицидним препаратом на основі клотіаанідину та циперметрину (або його ізомерів).

Відповідно до листа Ширяївської селищної ради Одеської області від 01.06.2020 вих. № Д-1245, повідомлень про проведення хімічної обробки сільськогосподарських культур пестицидами та агрохімікатами в період з 22 травня по 24 травня 2020 року на території Ширяївської селищної ради від ФГ Малиновський до Ширяївської селищної ради не надходило.

Відповідачем доказів, які б підтверджували, що ним виконано вимогу, передбачену частиною 2 статті 37 Закону України Про Бджільництво , яка зобов`язує фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ, до суду не надано.

Відповіді до листа Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 5466/03.16/25-20 від 08.07.2020 року, вбачається, що працівники відповідача ФГ Малиновський не отримували Посвідчення про проходження спеціальної підготовки з питань безпечного проведення робіт з пестицидами і агрохімікатами та Допуск (посвідчення) на право роботи з пестицидами і агрохімікатами в Головному управлінні Держпродспожив служби в Одеській області.

Відповідачем до суду не надано доказів, які б спростовували твердження, викладені у листі Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 5466/03.16/25-20 від 08.07.2020 року.

Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_5 , повідомив, що бачив у ніч з 22 травня на 23 травня 2020 року на полі, яке знаходиться у користуванні відповідача та знаходиться на відстані 500 метрів від його домівки працюючу сільськогосподарську техніку. Також свідок повідомив, що має у власності пасіку на якій 23 травня 2020 року виявив загиблих бджіл з характерними ознаками отруєння пестицидами, наступного дня він зустрів позивача, якому повідомив вищезаначені факти, окрім того свідок повідомив, що в результаті загибелі бджіл на своїй пасіці у 2020 році він не отримав бджолопродукцію з цієї пасіки.

Свідок ОСОБА_6 повідомив суду, що приймав участь у роботі комісії по встановленню факту отруєння (потрави) бджіл 25 травня 2020 року у якості свідка, та бачив на пасиці позивача мосову загибель бджіл, а на полі, яке знаходиться у користуванні відповідача та з якого були відібрані проби зеленої маси ріпаку, бачив свіжі сліди роботи техніки та, що з поля відчувався різкий характерний запах пестицидів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомив, що також приймав участь у роботі комісії по встановленню факту отруєння (потрави) бджіл 25 травня 2020 у якості свідка та бачив на пасиці позивача мосову загибель бджіл, а на полі, яке знаходиться у користуванні Відповідача та з якого були відібрані проби зеленої маси ріпаку, бачив свіжі сліди роботи техніки та, що з поля відчувався різкий характерний запах пестицидів.

Свідок ОСОБА_8 повідомила, що її чоловік має пасіку у селищі Ширяєво, та те, що у нього також загинули бджоли, але раніше, ще до 22 травня 2020 року.

Також у якості свідків допитано членів комісії: ОСОБА_2 ; лікаря ветеринарної медицини 1-ї категорії ОСОБА_3 ; спеціаліста 2-ї категорії відділу земель та майнових відносин Ширяївської селищної ради ОСОБА_4 ; головного спеціаліста сектору діловодства та контролю Ширяївської РДА ОСОБА_9, які у судовому засіданні підтвердили факти, викладені в Акті встановлення факту отруєння (потрави) бджіл.

Згідно довідки, виданої Всеукраїнським громадським об`єднанням Спілка пасічників України № б/н від 01 липня 2020 року, наданої Позивачем, вбачається, що середня вартість однієї бджолиної сім`ї станом на травень 2020 року становила 2300 гривень; середня вартість одного чотирьохрамочного бджолиного пакету станом на травень 2020 року становила 1000 гривень; середня роздрібна вартість 1 кг. меду становила 70 гривень; середня роздрібна вартість 1 кг. воску становила180 гривень; середня роздрібна вартість 1 кг. пилку становила 200 гривень.

Згідно довідки Головного управління статистики в Одеській області № б/н від 24.06.2020, наданої позивачем, середня споживча ціна по Одеській області на мед натуральний за травень 2020 року становила 100,93 грн за кг.

Згідно довідки Громадської організації СПІЛКА БДЖОЛЯРІВ ОДЕЩИНИ № 09/07-2020 від 09.07.2020, середній збір меду від однієї бджолиної сім`ї по Одеській області за 2019 рік склав 50 кг.; середній збір пилку від однієї бджолиної сім`ї по Одеській області за 2019 рік склав 3 кг.

Таким чином, суд приходить до висновку, що встановленим під час судового розгляду обставинам відповідають правовідносини з приводу відшкодування матеріальної шкоди у виді фактичних збитків та упущеної вигоди.

Суд приймає аргументи позивача стосовно обов`язку особи, яка завдала шкоди довести у суді відсутність своєї вини у випадку невизнання позову. Твердження представника Відповідача щодо цвітіння рапсу на сусідніх ділянках та відсутності результатів досліджень зеленої маси з цих ділянок суд вважає недостатнім для доведення відсутності вини відповідача.

У справах даної категорії саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини, проте відповідачем не надано доказів, що власники суміжних земель використовували препарати, які містять клотіанідин та циперметрин у період з 22 по 23 травня 2020 року.

Суд відхиляє аргументи відповідача щодо недійсності Акту встановлення факту отруєння (потрави) бджіл, оскільки повноваження членів комісії підтверджуються належними та допустимими доказами. Обстеження пасіки проводилось відповідно до п. 4.1. Інструкції "Инструкцией по профилактике отравлений пчел пестицидами", затвердженою Всесоюзним виробничо-науковим об`єднанням по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства "Союзсельхозхимия" і Головним управлінням ветеринарії Держагропрому СРСР 14.06.1989 року.

Обстеження постраждалої від отруєння пасіки проводить комісія. До комісії входять: ветеринарний лікар, районний зоотехнік по бджільництву, агроном по захисту рослин або агроном господарства, бджоляр, представник виконавчого комітету. При неможливості участі в обстеженні пасіки всіх названих вище фахівців комісія може бути правомочна при роботі в ній ветлікаря (ветфельдшера), бджоляра і представника виконкому Ради народних депутатів.

Тобто, особиста присутність відповідача під час роботи комісії є не обов`язковою. Головою ФГ Малиновський під час судового засідання підтверджено, що йому зателефонували та запросили прийняти участь у роботі комісії, також, ним підтверджено, що він прибув до приміщення ветеринарної лікарні та зустрівся там з членами комісії, які запропонували йому ознайомитися з Актом встановлення факту отруєння (потрави) бджіл, але він з власної волі відмовився, хоча ні хто не заважав йому скористатися своїм правом та зробити свої зауваження у ньому.

Суд також відхиляє аргументи відповідача з приводу не дійсності результатів лабораторних досліджень, оскільки вони грунтуються лише на припушеннях, без посилання на відповідні докази або норми права.

З приводу посилань представників відповідача, що станом на 23 травня 2020 року посіви ріпаку вже відцвіли, а тому в якості площі для медозбору вказане поле ніякого інтересу для бджіл не представляло, та те, що при температурі повітря 15 градусів, ріпак взагалі не виділяє нектар, суд зазначає наступне. Свої твердження відповідач не обґрунтовує відповідними нормами права або належними та допустимими доказами. Натомість, чинне законодавство зобов`язує фізичних та юридичних осіб, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попереджати про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. (ч. 2 ст. 37 Закону України "Про бджільництво"). При цьому такий обов`язок покладається на фізичних та юридичних осіб, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин незалежно від погодних умов або стану цвітіння культури.

Окрім того, законодавець прямо забороняє проведення обробки квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл. (п. 7.1.4. Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України № 9 від 30 січня 2001 року). Судом встановлено, ґрунтуючись на наявних в матеріалах справи доказах та показів свідків, що відповідач здійснював обробку рослин рапсу засобами захисту рослин у стадії їх цвітіння.

Згідно із статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною другою статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 1 статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 2 статті 1166 ЦК України передбачає, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 5 цієї ж статті визначено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно до норм статті 52 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані додержувати правил транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив, нафти і нафтопродуктів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів, з тим щоб не допустити забруднення ними або їх складовими навколишнього природного середовища і продуктів харчування.

У Преамбулі Закону України Про бджільництво визначено, що цей Закон регулює відносини щодо розведення, використання та охорони бджіл, виробництва, заготівлі та переробки продуктів бджільництва, ефективного використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення, інших видів запилювальної флори, створення умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом.

Частиною 1 статті 10 Закону України Про бджільництво зазначено, що Держава гарантує додержання прав і законних інтересів пасічників у галузі бджільництва.

Частинами 1 та 2 статті 13 Закону України Про бджільництво передбачено, що з метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт. Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Відповідно до статті 28 Закону України Про бджільництво , на власників і користувачів природних ресурсів щодо охорони бджіл покладаються обов`язки, передбачені законом.

Частина 2 стаття 37 Закону України Про Бджільництво визначає, що фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов`язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і трок дії токсичності препарату.

Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл (далі - Інструкція), затвердженої Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30 січня 2001 року № 9, яка є обов`язковою для виконання всіма державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями незалежно від відомчої підпорядкованості і форм власності, посадовими особами та громадянами, зокрема пункту 7.1.1. визначено, що профілактика отруєнь бджіл базується на беззаперечному дотриманні вимог статті 30 Закону України Про бджільництво , суворому дотриманні регламентацій застосуванняв навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин.

Відповіднодо пункту 7.1.2. цієї Інструкції, власників пасік оповіщають за три доби до хімобробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки, указують час ізоляції бджіл, а пунктом 7.1.3 передбачено, що обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години.

Статтею 38 Закону України Про бджільництво передбачено, що порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні зокрема у:неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, що передбачено ст. 39 Закону України Про бджільництво , а спори, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку (ст. 40 цього ж Закону).

Відповідно до статті 20 Закону України Про пестициди та агрохімікати , порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. Відповідальність несуть особи, винні у приховуванні або перекрученні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров`ю людини, а так само майну і навколишньому природному середовищу; забрудненні пестицидами і агрохімікатами понад допустимі рівні сільськогосподарської сировини, кормів, харчових продуктів, ґрунту, води, повітря; порушенні регламентів та санітарних норм і правил транспортування, зберігання, торгівлі та застосування пестицидів і агрохімікатів . Відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень законодавства про пестициди та агрохімікати, здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, вислухавши аргументи сторін, дійшов висновку, що право позивача на відшкодування шкоди, завданої загибеллю бджіл внаслідок господарської діяльності Фермерського господарства Малиновський підлягає захисту в судовому порядку, шляхом відшкодування відповідачем завданої позивачу матеріальної шкоди у наступному розмірі: 31 500 (тридцять одна тисяча п`ятсот) гривень (реальні збитки, що складаються з вартості загиблих бджолосімей), виходячи з наступного розрахунку: 2300 грн. (середня вартість однієї бджолиної сім`ї станом на травень 2020 року по Україн) х 50% (відсоток від бджолосімей, що зазнали отруєння) х 27 шт (кількість бджолосімей, що зазнали отруєння пестицидами); 27 000 грн (вартість недоотриманих бджолопакетів), виходячи з наступного розрахунку: 1000 грн (середня вартість одного чотирьохрамочного бджолиного пакету станом на травень 2020 року по Україні) х 27 шт (кількість бджолосімей, що зазнали отруєння пестицидами); 68 127,75 гривень (вартість недоотриманого меду), виходячи з наступного розрахунку: 27 шт (кількість бджолосімей, що зазнали отруєння пестицидами) х 50% (відсоток від бджолосімей, що зазнали отруєння) х 50 кг(середній збір меду від однієї бджолиної сім`ї по Одеській області ) х 100,93 грн (середня споживча ціна по Одеській області на мед натуральний за травень 2020 року); 8 100 гривень (вартість недоотриманого пилку), виходячи з наступного розрахунку: 27 шт (кількість бджолосімей, що зазнали отруєння пестицидами) х 50% (відсоток від бджолосімей, що зазнали отруєння) х 3 кг (середній збір пилку від однієї бджолиної сім`ї по Одеській області) х 200 грн (середня роздрібна вартість 1 кг. пилку по Україні станом на травень 2020 року)

Тобто в частині відшкодування матеріальної шкоди позов підлягає задоволенню на суму 134 727 гривень (сто тридцять чотири тисячі сімсот двадцять сім) гривень 75 (сімдесят п`ять) копійок.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діянь її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями її заподіювача та вина останнього у її заподіянні. Зокрема, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює шкоду та з чого він виходить.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову на відповідача.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви позивача, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1347 (одна тисяча триста сорок сім) гривень 28 копійок.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, підлягає також стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати на проведенням експертизи на загальну суму 12936,00 (дванадцять тисяч дев`ятсот тридцять шість) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 141, 265, 279, 354 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства Малиновський (код ЄДРПОУ 34269341) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - 134 727 (сто тридцять чотири тисячі сімсот двадцять сім) гривень 75 копійок в рахунок відшкодування майнової шкоди, заподіяної загибеллю бджіл.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства Малиновський (код ЄДРПОУ 34269341) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - 1347 (одну тисячу триста сорок сім) гривень 28 копійок в рахунок відшкодування судового збору та 12 936 (дванадцять тисяч дев`ятсот тридцять шість) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування витрати на проведення експертизи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 15 квітня 2021 року.

Суддя М.Тарасенко